Розділ 1. Методичні поради до організації шкільних, районних (міських), обласних олімпіад з географії

ББК 74.262.4

Б-90

 

ПІДГОТОВКА ДО ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД

Булава Л.М.

Б-90 Підготовка до географічних олімпіад. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008. - 202 с.

Навчально-методичний посібник містить методичні рекомендації щодо організації різних етапів географічних олімпіад, завдання (теоретичні, практичні, тестові), підібрані з урахуванням специфіки кожного етапу (шкільного, районного або міського, обласного), а також типові плани характеристик, як основа для підготовки відповідей на завдання, відповіді на зразки комплектів завдань для кожного етапу олімпіад.

Автор посібника – завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, – добре знайомий вчителям як автор підручників, навчальних і методичних посібників та статей з методики навчання географії.

Для учнів, учителів і методистів з географії, студентів і абітурієнтів.

ПЕРЕДМОВА

Автор цього посібника впродовж п’ятнадцяти років готує комплекти завдань до районних, обласних, а в окремі роки – всеукраїнських етапів географічних олімпіад, розробляє методичні рекомендації щодо їх організації. Тож викладені в посібнику матеріали значною мірою є узагальненням досвіду автора щодо організації й проведення географічних олімпіад, розробки змісту завдань та методики підготовки до них учнів. За останні роки в Україні видані посібники й брошури подібного призначення, в яких автори дають перелік розроблених ними завдань і відповіді на них (автором чи не найкращої з них є О.О.Жемеров). Та варіантів завдань може бути розроблено чимало, а дати відповіді на всі з них просто неможливо. Науковий рівень завдань викладених в окремих брошурах занадто високий, щоб ними могли відразу скористатися учні, які тільки долучаються до географічних змагань.

Останнім часом завдання для фіналу всеукраїнських олімпіад дещо ускладнилися. Разом з тим, ми спостерігаємо деяке зниження якості відповідей учнів на районних і обласних етапах олімпіад. Нас турбує розрив, який виник між рівнем знань учнівської «географічної еліти» й рештою учасників олімпіад. Тому нижче ми спробуємо переосмислити значення учнівських олімпіад, функції їх учасників, виробити рекомендації до різних етапів їх проведення (від шкільного – до обласного), розглянути типові варіанти структури комплектів олімпіадних завдань, навести їх приклади та дати відповіді на них.

Олімпіада – це одна з найважливіших форм позакласної роботи, яка сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Чим вищий етап проведення олімпіади – тим менше коло його учасників, більші вимоги до рівня їх підготовки й конкретніша мета – завоювати одне з призових місць, щоб мати пільги при вступі до географічних факультетів вищих навчальних закладів. Більшість же учасників олімпіад не ставлять за мету стати професійними географами. Залучення великої кількості учнів до шкільних і районних (міських) етапів географічних олімпіад дає можливість підвищити рівень їх географічної культури, випробовувати свій інтелект.

Отже, головним завданням географічних олімпіад ми вважаємо підвищення рівня географічної культури сучасної молоді, що неодмінно повинно позитивно позначитися на загальному культурному рівні населення нашої країни.

При підготовці до географічних олімпіад вчитель одночасно вирішує дві задачі: як підвищити загальний інтерес учнів до географічних знань, та як виявити тих із них, хто пов’язує своє майбутнє із застосуванням географічних знань, допомогти їм реалізувати відповідні здібності та розвинути здатність до самоосвіти. Дуже часто талановита дитина має багато здібностей. Якщо вона до того ж ще й працелюбна, то може досягнути успіхів у різних напрямах діяльності. Тож нерідко вчитель знаходить саме таких дітей і переконує їм взяти участь в олімпіаді з географії, не дивлячись на те, що учень може в подальшому обрати для себе іншу професію. Такий підхід часто дає високі формальні результати і є прийнятним по відношенню до дітей, яким в обраній професії в тій чи іншій мірі будуть необхідні географічні знання та навички інтелектуальної роботи. Найбільш вдячною є співпраця вчителя й учня, який вирішив присвятити себе географії. І чим раніше почнеться така співпраця, тим продуктивнішою вона буде.

Як розпізнати таку дитину? Які особисті якості повинен мати майбутній географ? Спостереження, показують, що це допитлива дитина з широким колом інтересів, не обов’язково відмінник (нерідко – далеко не відмінник), але з хорошою уявою, пам’яттю й просторовим мисленням, яка любить вивчати географічну карту, інтелектуальні ігри, й обов’язково – працелюбна й самостійна, здатна до самоосвіти. Для майбутніх учасників олімпіадних змагань важливими є такі якості, як вміння логічно мислити й складати план відповіді, концентрувати свою увагу на головному, не боятися нових незнайомих ситуацій, розбірливий почерк тощо. Проте, такі навички можна і розвинути, а тактику дій продумати.

Слід сказати добре слово на адресу вчителів, вихованці яких постійно досягають вершин обласних і всеукраїнських етапів олімпіади з географії (таких талановитих і працелюбних людей, на жаль, порівняно небагато і в кінці наступного видання книги я хочу перелічити їх прізвища та школи, в яких вони працюють). Діяльність таких педагогів потребує постійного вдосконалення їх наукового рівня, великої затрати душевних і фізичних сил. Це значно більше, ніж просте репетиторство, оскільки учень і після закінчення школи не перестає спілкуватися зі своїм Учителем. Користуючись можливістю, хочу щиро подякувати своїй вчительці Тамілі Михайлівні Сторчун з Балясненської середньої школи Диканського району на Полтавщині, яка 35 років тому долучила мене до участі в олімпіадах з географії, що визначило всю мою подальшу професійну діяльність. Дай Боже їй і всім учителям-подвижникам географії міцного здоров’я і вдячних учнів.

Значно більше є чудових учителів географії, які забезпечують високий загальний рівень знань учнів, запалюють їх інтерес до географії, але мають меншу схильність (або не мають змоги) проводити кропітку індивідуальну роботу з ними. Їх учням, передусім, адресується цей посібник, як «самовчитель» при підготовці до різних етапів географічних олімпіад.

Разом з тим, посібник виконує й інші функції (систематизації знань, отриманих не тільки під час засвоєння певного курсу, але й за весь період вивчення географії; формування вмінь і навичок інтелектуальної діяльності; актуалізації географічних знань у зв’язку з потребами молодої людини, як особистості, та одночасно – громадянина України і світу; краєзнавчої освіти й патріотичного виховання; формування міжпредметних зв’язків тощо).

При розробці посібника ми слідкували, щоб зміст олімпіадних завдань співпадав з вимогами нової навчальної програми, був відповідним до тематично-поурочного планування на час проведення відповідного етапу олімпіади. У посібнику наводяться вимоги до організації шкільних і районних етапів олімпіади та приклади завдань різних типів. Значна увага приділяється завданням та відповідям на них для обласного етапу олімпіади. Більшість із них пропонувалися на Полтавській обласній олімпіаді впродовж останніх 15 років.

Ми хотіли б, щоб діти й учителі не перебували в стані стресу при очікуванні змісту олімпіадних завдань й оцінки результатів їх виконання. Важливо, щоб діти після підведення підсумків олімпіади не втрачали бажання працювати надалі. А вчителі сприймали результати олімпіад, як об’єктивний показник і стимул до вдосконалення методів та форм своєї подальшої роботи. Адже успіх чи не успіх учня – це до певної міри й оцінка діяльності його вчителя. Звести до мінімуму негативні емоції може зважений підхід до структури комплекту олімпіадних завдань і підбору їх змісту, відповідно до етапу олімпіади й контингенту учасників.

Розділ 1.МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНИХ, РАЙОННИХ (МІСЬКИХ), ОБЛАСНИХ ОЛІМПІАД З ГЕОГРАФІЇ

Методичні поради щодо організації І-ІІІ етапів олімпіади з географії базуються на дотриманні Положення «Про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін…», затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 305 від 18.08.1998 року. Особливу увагу ми приділяємо практичним аспектам організації олімпіад, які не досить чітко врегульовані Положенням, але часто виникають під час проведення відповідних етапів географічних олімпіад.

Серед завдань до географічних олімпіад обов’язково повинні бути теоретичні, практичні й тестові. Орієнтовна кількість завдань кожного блоку для певного етапу олімпіади пропонується у відповідній клітинці таблиці 1. Ця кількість може варіювати залежно від складності конкретних завдань.

Ми впевнені, що слід націлювати учасників олімпіад на вироблення в їх світогляді цілісної географічної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні знань. Тому пропонуємо олімпіадні завдання кожного етапу комплектувати не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки навчання.

Таблиця 1