Предмет, задачі педагогіки

Об’єкт педагогіки – частина об’єктивного світу та його явища, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Ці явища отримали назву освіта.

Предмет педагогіки – процес спрямованого особистісного розвитку людини в умовах її навчання, виховання. освіти.

Задачі педагогіки:

ü Організація навчально-виховного процесу відповідно до потреб суспільства, національних особливостей народу.

ü Вироблення оптимальних форм і методів, відповідного методичного оснащення цього процесу.

ü Вдосконалення змісту освіти.

ü Вироблення принципово нових засобів навчання і навчального обладнання.

ü Оптимізація політехнічної підготовки учнів.

ü Демократизація та гуманізація діяльності навальних закладів.

СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ

Загальна педагогіка	Базова наукова дисципліна, яка вивчає основні закономірності процесу спрямованого особистісного розвитку, розробляє загальні основи педагогічного процесу в навчальних закладах усіх типів.
Вікова педагогіка	Галузь педагогіки, що досліджує закони та закономірності виховання, навчання, освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп. Дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих.
Соціальна педагогіка	Галузь педагогіки, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних ситуаціях.
Корекційна педагогіка	Галузь педагогіки, предметом якої є виховання, навчання та освіта дітей з вродженими чи набутими відхиленнями у фізичному або психічному розвитку. ü Сурдопедагогіка (глухі, глухонімі) ü Тифлопедагогіка (сліпі, з вадами зору) ü Олігофренопедагогіка.(розумово відсталі, ЗПР) ü Логопедія (порушення мовлення) ü Випрано-трудова (перевиховання злочинців)
Часткові (предметні) методики	Галузі педагогіки, предметом дослідження яких є закономірності викладання та засвоєння конкретних навчальних дисциплін в закладах освіти всіх типів (концентруються зусилля на особливостях опанування знань з конкретного предмета).

 

ПОНЯТТЯ ПРО ДИДАКТИКУ.

Дидактика – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання та виховання у процесі навчання.

Предмет дидактики – зміст освіти підростаючого покоління та організація процесу, що забезпечує оволодіння цим змістом.

Задачі дидактики:

ü Визначення мети і завдань навчання.

ü Окреслення змісту освіти відповідно до вимог суспільства.

ü Виявлення закономірностей процесу навчання на основі його аналізу.

ü Обґрунтування принципів навчання на основі його закономірностей.

ü Вироблення організаційних форм. Методів і прийомів навчання.

ü Забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.

Основні категорії дидактики

Освіта	Процес і результат засвоєння учнями системати-зованих знань, набуття умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду. Моральних та інших рис особистості. Розвиток її творчих сил і здібностей.
Навчання	Цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння і навички.
Викладання	Діяльність викладача в процесі навчання, під час якої він ставить перед учнями (студентами) пізнавальні завдання, повідомляє нові знання, організує спостереження, лабораторні, практичні заняття, керує їхньою самостійною роботою, перевіряє якість знань, умінь і навичок.
Учіння	Цілеспрямований процес засвоєння учнями (студентами) знань, оволодіння, уміннями і навичками.
Принципи навчання	Теоретичне положення, що визначає зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи навчального закладу.
Форми організації навчання	Зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і певному режимі.
Методи навчання	Спосіб упорядкованої взаємодії учителів та учнів, за допомогою якого вирішуються проблеми освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
Засоби навчання	Засоби моделювання змісту навчання.

 

Дидактична система – це сукупність елементів, що утворюють єдину цілісну структуру, спрямовану на досягнення цілей навчання.

До неї входять:

ü Цілі, зміст освіти.

ü Дидактичні процеси.

ü Форми, методи. Засоби навчання.

ü Принципи навчання.

 

Види дидактичних систем

Традиційна

ü Каменський, Песталоцці, Гербарт. ü Мета школи – формування інтелектуальних умінь. Уявлень, понять, теоретичних знань. ü Елементи процесу навчання 1) Виклад. 2) Розуміння. 3) Узагальнення. 4) Застосування матеріалу.

 

Педоцентрична	ü Д.Дьюі (амер. філософ, психолого, педагог) ü Процес навчання будується, виходячи з потреб, інтересів, здібностей дитини. ü Мета навчання – розвиток загальних і розумових здібностей, різноманітних умінь дітей.
Сучасна	ü Навчання є специфічним видом пізнання об’єктивного світу. ü Розумне поєднання педагогічного управлянні з власною ініціативою і самостійністю учнів. ü Процес навчання – органічне поєднання пізнання, навчальної діяльності, чуттєвого сприймання, розуміння і засвоєння знань, перевірки набутих знань і умінь на практиці.

 

 

Елементи структури навчання

Цільовий	Формування мети вивчення матеріалу, навчального предмету, освітньої мети навчального закладу
Стимулюючо-мотиваційний	Спонукання учнів до активної пізнавальної діяльності, формування в них відповідної мотивації
Змістовий	Оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, продуманість змісту кожного заняття
Операційно-дійовий	Добір прийомів, методів, форм і засобів навчання
Контролюючий	Контроль за ходом засвоєнням знань, сформованістю умінь та навичок.
Оцінно-результативний	Виявлення рівня знань умінь і навичок, причин неуспішності, їх усунення

 

 

Функції навчання

Освітня	Засвоєння системи наукових знань, формування вмінь і навичок
Виховна	Формування наукового світогляду шляхом засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство, людину. Виховання моральних, трудових, естетичний і фізичних якостей особистості
Розвиваюча	Розвиток мислення, формування емоційно-вольової сфери, пізнавальних інтересів, мотивів, здібностей.

 

Принципи навчання

Принцип науковості	Вивчення системи наукових положень, розкриття причинно-наслідкових зв’язків явищ, проникнення в їх сутність
Принцип систематичності і послідовності	Системність роботи вчителя, врахування пройденого матеріалу при вивченні нового, розкриття нового матеріалу частинами, показ внтрі- та між предметних зв’язків
Принцип доступності	Відповідність змісту, форм і методів навчання віковим особливостям учнів, їх розумовим можливостям
Принцип зв’язку навчання з життям	Навчання має спиратися на життєвий досвід учнів, застосовуючи набуті знання у практичній діяльності, розкриваючи практичні важливість знань
Принцип свідомості і активності учнів	Свідомість у навчанні забезпечується високим рівнем активності. Цьому сприяє: ü Роз’яснення мети і завдань навчального предмету. ü Значення його для вирішення життєвих проблем, для власних перспектив. ü Позитивна мотивація до навчання. ü Критичний підхід педагога до навчального матеріалу. ü Належний контроль і самоконтроль у навчанні.
Принцип наочності	Побудова процесу навчання на основі живого сприймання учнями предметів і явищ об’єктивної дійсності. Наочність буває (за характером відображення навчальних об’єктів): ü Натуральна. ü Зображувальна ü Схематична.
Принцип індивідуального підходу до учнів	Врахування рівня розумового розвитку кожної дитини, її знання, вміння, пізнавальну та практичну самостійність, інтереси, наполегливість, працездатність.
Принцип емоційності	У процесі пізнавальної діяльності в учнів виникає певний емоційний стан, почуття. Які можуть сприяти або заважати успішному засвоєнню знань

 

 

Види навчання

Пояснювально-ілюстративне	ü Ситуація готового надання. ü Репродуктивний характер пізнавальної діяльності. ü Швидке, міцне засвоєння інформації та оволодіння способами практичної діяльності. ü Але не передбачає самостійного пошуку знань, не формує творчого мислення, здатності самостійно вирішувати пізнавальні проблеми
Проблемне	ü Розвиваючий ефект – формування творчого мислення. ü Передбачає послідовні і цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні виконують під керівництвом учителя, активне засвоєння знань. ü Компонент – проблемна ситуація (знаходження нових способів дій).
Програмоване	ü Спеціальні програми засвоєння знань, умінь, навичок. ü Особливості: 1) Поділ навчального матеріалу на кроки. 2) Настанови щодо послідовності виконання дій, необхідних для засвоєння кожної частини. 3) Перевірка засвоєння кожного кроку та інформування учня про міру правильності його відповіді ü Позитивне – в навчальному матеріалі визначається істотне. ü Але (алгоритм.) – ригідність.
Диференційоване	ü Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду. ü Спрямованість на оптимальний фізичний, психологічний, духовний розвиток, засвоєння необхідного обсягу знань, практичних умінь та навичок, передбачених навчальних програмами.
Модульно-рейтингова	ü Послідовне засвоєння навчального матеріалу певними цілісними, логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення рейтингу учня (показника успішності). ü Самостійне здобуття знань

Методи навчання (за Ю.Бабанським)

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
Спрямовані на передавання і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок
Словесні	ü Пояснення. ü Розповідь ü Лекція. ü Бесіда. ü Робота з підручником.
Наочні	ü Ілюстрування. ü Демонстрування. самостійне спостереження.
Практичні	ü Вправи. ü Лабораторні роботи. ü Практичні роботи. ü Дослідні роботи
ІІ. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
Спрямовані на формування в учнів позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну діяльність.
Методи формування пізнавальних інтересів	ü Навчальна дискусія ü Забезпечення успіху в навчанні. ü Пізнавальна гра. ü Створення цікавих ситуацій ü Створення ситуацій новизни навчального матеріалу ü Використання життєвого досвіду учнів
Метод стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні	ü Пояснення суспільної та особистої значущості учіння. ü Заохочення сумлінного виконання навчальних обов’язків ü Оперативний контроль за виконанням вимог ü Покарання.
ІІІ. Методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності
Спрямовані на перевірку рівня засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок.
Методи контролю	ü Письмовий. ü Тестовий. ü Графічний ü Програмований ü практичний
Методи самоконтролю і самооцінки	ü

Форми організації навчання

Урок	Проведення вчителем заняття з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу відповідно до навчальної програми та розкладу. Класифікація уроків (за дидактичною метою) ü Урок засвоєння нових знань. ü Урок формування умінь і навичок. ü Урок застосування знань умінь і навичок. ü Урок узагальнення і систематизації знань. ü Урок перевірки, корекції знань, умінь і навичок. ü Комбінований урок.
Лекція	Повідомлення теоретичного матеріалу без практичного застосування та перевірки міри засвоєння. Види лекцій: ü Вступна. ü Тематична ü Оглядова ü Заключна ü Проблемна ü Прес-конференція
Семінар	Обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Полягає в самостійній підготовці, повідомленні суті проблеми на занятті, відповідному аналізі, рецензування, доповнення повідомленого
Практикум	Застосування на практиці засвоєних знань, формування умінь та навичок.
Факультатив	Поглиблене вивчення окремих тем або цілих курсів.
Екскурсія	Сприймання предметів і явищ у природній обстановці.
Консультація	Роз’яснення складних для пізнання і осмислення теоретичних понять та закономірностей.
Домашня навчальна робота	Самостійна підготовка до занять, розширене і поглиблене вивчення окремих аспектів дисципліни, виконання індивідуальної роботи, написання рефератів на наукових робіт.