Поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 9 страница

Ознайомлення з кримінальною справою має відбуватися в окремій кімнаті приміщення суду в присутності уповноваженого працівника канцелярії суду. Очевидно, що факт ознайомлення конкретного учасника судового провадження з кримінальною справою повинен бути зафіксований працівником канцелярії в журналі реєстрації відвідувачів суду.

Якщо учасники судового провадження не скористалися правом на озна­йомлення з матеріалами кримінального провадження, це не перешкоджає по­дальшому провадженню. Визначальним тут є положення, за яким клопотання про бажання ознайомитись з матеріалами кримінального провадження має бути задоволене обов'язково, а головуючий без зволікань і бюрократичних перешкод повинен забезпечити учасникам судового провадження, які заявили відповідне клопотання, можливість ознайомитись з цими матеріалами.

3. Учасникам судового провадження не надаються для ознайомлення ма­теріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кри­мінальному судочинстві. Ці матеріали зберігаються окремо від кримінальної справи.

 

672

Глава 28. Судовий розгляд

§ 1. Загальні положення судового розгляду

Стаття318. Строки і загальний порядок судового розгляду

1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом ро­
зумного строку.

2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою
участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених
цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учас­
ники кримінального провадження.

3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному примі­
щенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії
можуть вчинятися поза межами приміщення суду.

1. Під розумним строком судового розгляду закон розуміє розгляд спра­ви судом протягом часу, необхідного для виконання завдань кримінального судочинства, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, аби кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожно­го учасника кримінального провадження була застосована належна право­ва процедура ("див. ст. 2 КПК). Отже, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Встановлення законодавцем вимоги проведення судового розгляду про­тягом розумного строку зумовлено характером кримінальної процесуальної діяльності, яка дуже часто пов'язана з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Такі обмеження здійснюються шляхом застосу­вання до учасників кримінального провадження заходів, зокрема запобіжних, передбачених у ст. 131 КПК (наприклад, тимчасове обмеження у користуван­ні спеціальним правом, тимчасове відсторонення від посади, домашній арешт, тримання під вартою тощо). У ч. 4 ст. 28 КПК передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покла­дається на суд. Про розумність строків провадження у кримінальній справі та критерії для визначення розумності строків див. коментар до ст. 28 КПК.

Початок перебігу строку, протягом якого має бути проведений і заверше­ний судовий розгляд, розпочинається з моменту отримання судом обвинуваль­ного акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 291 КПК; і закінчується з набранням вироком, ухвалою суду законної сили.

2. Вимога закону про обов'язкову участь сторін кримінального проваджен­ня є додатковою гарантією захисту прав учасників кримінального провадження. Так, обов'язкова участь обвинуваченого під час судового розгляду дозволяє суду з'ясувати ті питання, які без обвинуваченого перевірити важко: питання, пов'язані іі встановленням особи обвинуваченого, обставини, що виключають проваджен­ня у справі, обставини, які мають значення при вирішенні питання про покарання.

У передбачених законом випадках, судовий розгляд у судовому засіданні може бути проведений без деяких учасників кримінального провадження (див. ст.ст. 323-327 КПК), однак у будь-якому випадку воно не може бути проведене без участі судді (суду), обвинуваченого, прокурора та захисника у криміналь­ному провадженні, де участь захисника є обов'язковою. У випадку, якщо захис­ник не має можливості безпосередньо брати участь у судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин, судове провадження може здій­снюватись у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) за правилами, визначеними ст. 336 КПК.

3. Для забезпечення явки осіб у судові засідання законом передбачений осо­
бливий порядок здійснення судового виклику осіб, участь яких є обов'язковою.
Суд викликає учасників судового провадження шляхом вручення повістки про
виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком,
здійснення виклику по телефону або телефонограмою з обов'язковим додер­
жанням інших правил здійснення виклику, передбачених КПК (див. ст.ст. 135-
137 КПК). У ст. 138 КПК встановлено перелік випадків (обставин), які визна­
ються поважними причинами неприбуття особи за викликом.

4. У передбачених законом випадках окремі процесуальні дії можуть вчи­
нятись поза межами приміщення суду. До таких дій, зокрема, відносяться: до­
пит свідка, потерпілого (див. ч.9 ст. 352 і ч. 2 ст. 353 КПК), огляд речових
доказів, які не можна доставити в судове засідання (див. ч. 2 ст. 357 КПК),
огляд певного місця (див. ст. 361 КПК) тощо. Вимоги щодо оформлення залу
судового засідання визначені КПК та іншими нормативно-правовими актами.
Новелою є вимога законодавця провести заміну у судах загальної юрисдикції
металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присут­
ніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла (див. абз. 5 п. 2 ч. 21
перехідних положень КПК).

Стаття 319. Незмінність складу суду

1. Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути про­ведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочат­ку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

__________________________ 675

2. Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсут­ність необхідності розпочинати судовий розгляд і початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають
на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до
заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судово­
го провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в
розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішення­
ми і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були
проведені до заміни судді.

У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджен­ні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

1. Незмінність судді встановлена законом з метою забезпечення прийняття
судом законного рішення, щоб кожен, хто є учасником судового провадження,
не був позбавлений права на справедливий суд. Незмінність складу суду багато
в чому забезпечує спокійне й прискіпливе дослідження кожним із суддів обста­
вин справи і наданих суду доказів та прийняття завдяки цьому обгрунтованого
рішення.

Водночас, слід зауважити, що в деяких випадках конкретний суддя може втратити можливість продовжувати участь у засіданні через нездолані обста­вини (тривала хвороба судді, його смерть, обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, тощо), що вимагає заміни цього судді іншим суддею, яка проводиться за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за принципом ймовірності з додержанням черговості та наявності у кожного із суддів проваджень (див. ч. З ст. 35 КПК). Якщо ж суддя не може продовжувати участь у судовому засіданні тимчасово (нетривала поїздка з поважних причин до рідних, короткочасне захворювання тощо), то закон не обмежує керівників суду у виборі рішення: залежно від ситуації такий суддя може бути замінений, хоча такий варіант мало сприяє здійсненню ефективного правосуддя, а в іншому випадку в засіданні може бути оголошена перерва, після якої розгляд справи продовжується. Практика судочинства віддає рішучу перевагу другому варіанту.

2. За загальним правилом після проведення заміни судді розгляд справи
розпочинається з початку, однак суд своєю вмотивованою ухвалою може при­
йняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з
початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже
здійснювались під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення
не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання ви­
мог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 319 КПК. У такому випадку докази, що були

676 ______________________________________________________________

досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове зна­чення та можуть бути використані для обгрунтування судових рішень.

Ще однією підставою для продовження судового розгляду після заміни судді є перебування в залі судового засідання протягом судового розгляду за­пасного судді. Запасний суддя призначається у справах, для проведення яких потрібен значний час, та в порядку, передбаченому ст. 320 КПК. В ч. 2 ст. 320 КПК прямо зазначається, що після введення запасного судді судовий розгляд подовжується.

3. Порушення вимог закону щодо незмінності складу суду є безумовною підставою для скасування судового рішення (див. п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).

Стаття 320. Запасний суддя

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен зна­
чний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі
судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність
призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове прова­
дження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про при­
значення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, су­
довий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд
у новому складі.

 

1. КПК 1960 р. не мав положення про запасного суддю, однак мав схоже за
своїм змістом положення про запасного народного засідателя, який викликався
для можливої участі у справі, для розгляду якої необхідний значний час, з тим,
щоб уникнути затягування судового процесу.

2. Запасний суддя призначається для можливої участі у справі, для роз­
гляду якої потрібен значний час, з тим, щоб уникнути затягування судового
розгляду. Питання про необхідність призначення запасного судді вирішується
судом, який буде здійснювати судове провадження під час призначення підго­
товчого судового засідання і вирішення питання про виклик учасників судового
провадження (ч. 1 ст. 314 КПК) з огляду на обсяг конкретної справи, кількість
обвинувачених, потерпілих, свідків та інших обставин, які вказують на те, що
розгляд справи буде тривалим. Про призначення запасного судді обов'язково
робиться відмітка в журналі судового засідання.

3. Згідно з ч. 2 ст. 314 та ч. 1 ст. 344 КПК головуючий оголошує в підго­
товчому судовому засіданні після оголошення складу суду прізвище запасного
судді. Учасники судового провадження мають право заявити відвід призначено­
му запасному судді (див. ст.ст. 75, 344 КПК). Виконання цих процесуальних дій
повинно відбуватись лише в підготовчому засіданні, а інакше вступ запасного
судді до складу суду замість судді, що вибув, не допускається.

Запасний суддя, який замінив суддю, має такий самий обсяг прав та обов'язків у здійсненні правосуддя, як і інші судді, що входять до складу суду.

____________________________________________________ 677

Про заміну судді та про причини такої заміни обов'язково робиться відмітка в журналі судового засідання. Після проведення заміни судовий розгляд продо­вжується і закінчується у новому складі суддів.

С т а т т я 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання,
забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних
дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесу­
альних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на
забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усу­
ваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального про­
вадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для за­
безпечення в судовому засіданні належного порядку.

1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує під час колегіального розгляду справи або розглядає справу одноособово (див. п. 2 ч. 1 ст. З КПК).

Головуючий як суддя не має переваги над іншими суддями в колегіально­му розгляді й вирішенні справи. Водночас, він має великі організаційні повно­важення, пов'язані з керівництвом судового розгляду, здійсненням учасника­ми кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанням ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд у русло передбаченої законом процеду­ри, усуває поточні перешкоди нормальному ходу судового провадження, зокре­ма, діями з підтримання порядку в судовому засіданні.

Принципово визначена роль головуючого полягає у створенні в судовому провадженні атмосфери неупередженості, однаково урівноваженого ставлення до сторін і сторін між собою, забезпеченні реальної змагальності в процесі та свободи сторін у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх пере­конливості, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання про­цесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 22 КПК).

2. Оскільки головуючий зобов'язаний керувати судовим засіданням та
усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він
має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достат­
ньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття
заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що
кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій голо­
вуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке
заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути
використане в апеляційному та касаційному оскарженні.

3. У нарадчій кімнаті під час обговорення результатів розгляду криміналь­
ного провадження головуючий повинен забезпечити вільний обмін думками, а
при заключному голосуванні за судове рішення він має голосувати останнім,

щоб його авторитет керівника ніяк не впливав на волевиявлення суддів (див. ч. 2 ст. 375 КПК).

4. За процедурою судового розгляду головуючий повинен проголосити судове рішення (вирок або ухвалу), роз'яснити учасникам суть цього рішення на їхні мож­ливості щодо його оскарження в передбаченому законом порядку (див. ст. 376 КПК).

Стаття 322. Безперервність судового розгляду

1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного
для відпочинку.

2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду ви­
падки відкладення судового засідання внаслідок:

 

1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального прова­
дження;

2) складення та погодження прокурором процесуальних документів
щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвину­
вачення або висунення додаткового обвинувачення;

3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового
обвинувачення;

 

4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді,
якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження,
огляду на місці.

6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених стат­
тею 332 цього Кодексу;

7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення
слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333
цього Кодексу.

 

1. Безперервність судового розгляду передбачена законом для забезпе­
чення вимоги розгляду справи протягом розумного строку (див. коментар до
ст. 319 КПК). З метою виконання цього завдання і забезпечення належної ефек­
тивності правосуддя законом передбачено розгляд судом справ безперервно,
крім часу, призначеного для відпочинку. Перелік випадків, коли судове засі­
дання може бути відкладене і це не буде вважатись порушенням принципу без­
перервності (див. ч. 2 ст. 322 КПК), є вичерпним.

2. Неприбуття сторони або інших учасників провадження може бути
пов'язане з обставинами, що не залежать від їх волі, однак у будь-якому ви­
падку причини неприбуття повинні бути судом з'ясовані, оскільки вони можуть
бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального прова­
дження (наприклад, приводу, накладення грошового стягнення тощо), а відтак,
і настання юридичної відповідальності винних осіб.

3. У випадках оголошення перерви у судовому засіданні у зв'язку з від­
мовою від державного обвинувачення, зміною обвинувачення або висуненням

____________________________ 679

додаткового обвинувачення законом передбачене надання часу сторонам за­хисту та обвинувачення на підготовку своєї правової позиції, що також не буде вважатись порушенням принципу безперервності (див. п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 322 КПК). Надання сторонам можливості підготовки у зазначених випадках пов'язане безпосередньо з виконанням принципів змагальності та диспозитив-ності кримінального провадження (див. ст.ст. 22, 26 КПК).

4. Для забезпечення дотримання принципу безпосередності досліджен­
ня показань, речей і документів судовий розгляд може бути відкладений для
проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на
місці, а також для надання доступу до речей чи документів або доручення про­
ведення слідчих (розшукових) дій (див. п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 322 КПК). Такі дії здій­
снюються за правилами, передбаченими ст. 333, ч. 2 ст. 357, ст. 361 КПК.

Рішення про відкладення судового засідання у зв'язку з постановлениям судом ухвали про доручення проведення експертизи приймається судом лише в тому випадку, якщо продовження судового розгляду неможливе до отримання висновку експерта (див. п. 6 ч. 2 ст. 322 та ч. 4 ст. 332 КПК).

5. Крім того, законом передбачено можливість проведення під час судово­
го провадження процесуальних дій у режимі відеоконференцій у разі неможли­
вості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому
провадженні за станом здоров'я або інших поважних причин; необхідності за­
безпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього
свідка, потерпілого; необхідності вжиття заходів для забезпечення оператив­
ності судового провадження; за наявності інших підстав, визначених судом до­
статніми.

Про здійснення дистанційного судового провадження див. ст. 336 КПК та коментар до неї.

Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у ви­гляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає за­ходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право поста­новити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

1. Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому роз­гляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можли­вість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана ви­мога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обгрунтоване рішення. У випадку неприбуття

обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибут­тя до суду (наприклад, шляхом відправлення повістки про виклик).

Закон вимагає з'ясування причини неприбуття обвинуваченого тау ст. 138 КПК надає перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який не є вичерпним. У будь-якому випадку обвинувачений зобов'язаний довести поважність причини своєї неявки, оскільки в протилежному випадку суд своєю ухвалою може постановити рі­шення про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і за­свідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.

2. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він засто­
сований, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її викли­
ку в зазначений в ухвалі час. Про порядок здійснення приводу див. ст.ст. 140 —
143, 188 КПК та коментар до них.

3. Грошове стягнення накладається ухвалою суду на обвинуваченого в
тому випадку, якщо він не виконав свій процесуальний обов'язок без поважної
причини і якщо таке стягнення є необхідним (див. ст.ст. 139, 144 КПК).

Зазначені дії суду мають бути відображені у журналі судового засідання.

4. Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути
присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих на­
слідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання
чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного
заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього
процесуальних обов'язків (див. ч. 1 ст. 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків
обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за
викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його ви­
кликають (див. п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). Необхідно зазначити, що дотримання обви­
нуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до
нього раніше (наприклад, особисте зобов'язання), є також однією з обставин, що
враховується при обранні запобіжного заходу (див. п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК).

5. При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних
проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінально­
го проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений
без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або
слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі
обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не
оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розгля­
дом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти
цього не заперечує (див. ч. 1 ст. 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбав­
лений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за
відсутності учасників судового провадження (див. ч. 1 ст. 394 КПК).

____________________________________________________ 681

6. Необхідно звернути увагу на випадки, коли неприбуття обвинуваченого
за викликом не перешкоджає проведенню засідання без його участі: при розгля­
ді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого
(див. ч. 4 ст. 34 КПК), розгляд клопотання про накладення грошового стягнення
(див. ч. 1 ст. 146 КПК), розгляд клопотання про скасування грошового стягнен­
ня (див. ч. 2 ст. 147 КПК), розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей
і документів (див. ч. 4 ст. 163 КПК), розгляд клопотання про арешт майна (див.
ч. 1 ст. 172 КПК), питання про звернення застави в дохід держави (див. ч. 9
ст. 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.

7. Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи
іншу тяжку хворобу, то питання про відкладення або зупинення судового про­
вадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 КПК. Коли суд дійде висно­
вку про відкладення справи, він зобов'язаний вислухати клопотання учасників
судового провадження, які з'явилися на розгляд, щодо продовження судового
розгляду стосовно інших обвинувачених і вирішити їх по суті.

Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням проку­
рор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є
обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце
проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одно­
часно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про
відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами,
що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відпо­
відальності.

2. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому прова­
дженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього
Кодексу.

3. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника немож­
лива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати
собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь за­
хисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного
обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий
розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з від­
кладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за
призначенням.

4. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у криміналь­
ному провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайом­
лення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в
судовому засіданні.

1. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором є однією з основних засад судочинства (див. п. 5 ч. З ст. 129 Конституції України).

Підтримувати державне обвинувачення від імені прокурора можуть від­повідно до п. 15 ч. 1 ст. З КПК Генеральний прокурор України, прокурор Авто­номної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, міжрайонні про­курори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їх заступники, про­курори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень.