Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Пенсії в разі втрати годувальника




Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

- членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час - 40 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. В таких же розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

Сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.

При цьому пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

 

36.Ухилення від військової служби шляхом дезертирства і членоушкодження Дезертирство (ст. 241 КК України):

пункт а) дезертирство тобто залишення військової частини або місця служби з метою ухилення від військової служби, а так само нез’явлення з тією ж метою на службу при призначенні, переведенні, з відрядження, з відпустки, або з лікувального закладу, вчинене військовослужбовцем строкової служби, - карається позбавлення волі строком від трьох до семи років;

пункт б) ті ж самі діяння, вчинені у воєнний час, - караються смертною карою або позбавлення волі строком від п’яти до десяти років;

2. пункт в) дезертирство, вчинене особою офіцерського складу, прапорщиком, мічманом або військовослужбовцем надстрокової служби, - карається позбавлення волі строком від п’яти до семи років;

3. пункт г) те ж діяння вчинене у воєнний час, - карається смертною карою або позбавленням волі строком від семи до десяти років.

4. Дезертирство представляє собою ухилення військовослужбовця від виконання конституційного обов’язку захищати державу в лавах Збройних Сил України. Воно належить до злочинів, які безпосередньо впливають на бойову готовність військ. На відміну від самовільної відлучки і самовільного залишення частин для встановлення складу цього злочину протяжність незаконного перебування військовослужбовця поза частиною значення не має. Вирішальне значення для кваліфікації має намір ухиляння від військової служби. При доказі і наміру ухилення від військової служби дезертирство буде явне, незалежно від того, скільки часу військовослужбовець знаходився поза частиною або місцем служби. Слід розрізняти намір ухилення від військової служби і мотиви дезертирства. Мотиви дезертирства можуть бути різні: небажання переносити труднощі військової служби, боязнь нести відповідальність за вчинений проступок або злочин та інші. Вони мають важливе значення для встановлення суспільної небезпеки винного, але не для кваліфікації злочину.

5. Самовільне залишення частини в бойовій обстановці (ст. 242 КК України).

6. Самовільне залишення військової частини в бойовій обстановці незалежно від тривалості, - карається смертною карою або позбавленням волі строком на строк від трьох до десяти років.

7. Ухилення від військової служби шляхом членоушкодження або іншим способом (ст. 243 КК України):

8. пункт а) ухилення військовозобов’язаного від несення військової служби шляхом заподіяння собі будь-якого пошкодження (членоушкодження) або шляхом симуляції хвороби, підробки документів або іншого обману, а також відмова від несення обов’язків військової служби, - карається позбавлення волі строком від трьох до семи років;

9. пункт б) ті ж самі діяння, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, - караються строком від п’яти до десяти років або стратою.

Членоушкодженн я полягає в заподіянні військовослужбовцем шкоди своєму здоров’ю з метою ухилитися від виконання обов’язків військової служби. Це умисне, пошкодження якого-небудь органу або порушення його функцій (розклад харчоваріння, серцевої діяльності). Більш тяжким є членоушкодження результаті якого військовослужбовець виводить себе зі строю на тривалий час або назовсім.

10. Симуляцій хвороби полягає у тому, що військовослужбовець прикидається хворим, приписує собі фізичні або психологічні недуги, які перешкоджають йому виконувати військові обов’язки.

11. Підробка документів як спосіб ухилення від військової служби полягає в тому, що винний надає командуванню фіктивний документ з метою звільнення від військової служби (телеграму про смерть батьків, підробний документ про день народження…). Інший обман полягає в тому, що військовослужбовець повідомляє невірні (брехливі) неправдиві відомості командиру про сімейні та інші обставини з метою ухилитися від виконання обов’язків по службі. Відмова від несення обов’язків військової служби характеризується тим, що військовослужбовець фактично припиняє виконання обов’язків по службі (наприклад, систематично протягом тривалого часу не виходить на службу). З суб’єктивної сторони ухилення від служби любим способом може бути заподіяно тільки умисно, мета – зовсім або тимчасово ухилитися від виконання обов’язків військової служби, мотив – небажання переносити труднощі військової служби, бажання побути дома і т.п., а в воєнний час і в бойовій обстановці – боягузливість, малодушність.

37.Види юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність - один із різновидів соціальної відповідальності.

Вона поділяється на такі види:

- адміністративну;

- дисциплінарну;

- матеріальну;

- цивільно – правову;

- кримінальну.

 

38.Види виборчих систем.

ВИБОРЧА СИСТЕМА – це сукупність правил, принципів та процедур, прийнятих для встановлення результатів народного голосування та розподілу місць між кандидатами на виборні посади.

три головні типи виборчих системмажоритарну, пропорційну та змішану.

МАЖОРИТАРНА ВИБОРЧА СИСТЕМА ”. На виборах за мажоритарною системою перемагає кандидат, який одержав більше голосів, ніж усі інші його суперники.

За пропорційних виборчих систем виборці голосують передусім за політичні партії, які представлено списком кандидатів. Меншою мірою виборці орієнтуються на конкретну особистість.

Змішана

39.Які стягнення можуть бути застосовані до солдатів (матросів) строкової служби?

48. На рядових (матросів) строкової служби можуть бути накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;

д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів;

е) арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб;

є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос).

40.Інститут трудового права

В інституті трудового договору діють такі принципи:

- юридичної рівності сторін трудового договору у поєднанні із існуванням відносин влади-підкорення в організації роботи;

- заборони включення до трудового договору та визнання незаконними умов, що погіршують правове становище працівника порівняно із законодавством і локальними нормативними актами;

- заборони зміни в односторонньому порядку умов трудового договору;

- законодавче визначення підстав розірвання трудового договору. Відносини в інститутах робочого часу І часу відпочинку будуються на принципах:

- закріплення права на відпочинок на конституційному рівні (ст. 45 Конституції України);

- встановлення на законодавчому рівні максимальної тривалості робочого часу;

- заборони залучення працівників до роботи у неробочий час;

- гарантованого надання щорічних відпусток;

- диференціації у правовому регулюванні тривалості, порядку надання та встановлення додаткових і соціальних відпусток;

- встановлення, крім щорічних, інших видів відпусток, що мають цільове призначення.


 

 

 


 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 311 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Не будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаются великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Никола Тесла
==> читать все изречения...

2541 - | 2236 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.