Мета роботи: освоїти метод кількісного визначення ступеня ретракції, виявити та оцінити ретракцію тромба.
Для роботи потрібні: мірна пробірка з пробкою та дренажем, заповнена зсілою кров’ю кроля, штатив, термостат.
Хід роботи. Для визначення ретракціі згустка використовують мірну пробірку, заповнену кров’ю кроля. Кров була випущена з артерії прямо у пробірку. Пробірку затикають пробкою з дренажем і ставлять на 1 год у термостат з температурою повітря 37 С.
Витягти пробірку з термостата. Відзначити, скільки крові є в ній. Витягти пробірку з дренажем і тромбом, що утворився на ньому. Визначити, скільки сироватки залишилось у пробірці.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати вигляд і форму тромбу, що витягли з пробірки, порівняти його з первісним тромбом. Розрахувати у відсотках кількість сироватки, що залишилась, виходячи із загального обсягу крові.
У висновках відповісти на запитання, чи нормальна ретракція згустка і про що вона свідчить?
Зміст теми
|
 |  |  | |||
 | |||||
 |  | ||||
Гуморальний Тканинний
Імунітет імунітет
Мікрофагоцитоз
Макрофагоцитоз Реакції антиген- антитіло
· Захисні функції крові здійснюються завдяки а) вродженому імунітету, у якому приймають участь лейкоцити (гранулоцити, агранулоцити - моноцити), аглютиногени та аглютиніни групових система крові, інші фактори, б) набутому імунітету протягом життя, в якому приймають участь лімфоцити.
· Фізіологія лейкоцитів: лейкоцити поділяються на гранулоцити (нейтрофіли 48-78%, еозинофіли 0,5-5%, базофіли 0-1%) та агранулоцити (лімфоцити 19-37%, моноцити 3-11%). Процентне співідношення всіх видів лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою. Збільшення кількості лейкоцитів у 1 л крові має назву лейкоцитоз, зменшення – лейкопенія.
Нейтрофіли циркулюють у крові близько 8 годин, потім залишають судини і здійснюють захисні функції у тканинах завдяки мікрофагоцитозу бактерій.
2) Еозінофіли – мають меншу мікрофагоцитарну активність, але знешкоджують комплекси антиген-антитіло, мають цитотоксичний вплив на гельмінти
3) Базофіли містять гепарин (протидіє зсіданню крові), гістамін (збільшує проникність капілярів), серотонін (звужує судини), інші речовини, які мають значення у вогнищі запалення.
4) Моноцити виходять із судин через 30 хв - 72 год, прикріплюються до клітин, дозрівають, збільшуються у розмірі перетворюючись на макрофаги, здійснюють фагоцитоз бактерій, ушкоджених та старих клітін, продукують значну кількість біологічноактивних речовин, що регулюють лейкопоез; репрезентують антигени лімфоцитам:
Лімфоцити – трансформуються в первинних лімфоїдних органах у Т-лімфоцити (у загрудинній залозі –тимусі) та В-лімфоцити (у кістковому мозку). У вторинних лімфоїдних органах (лімфатичні вузли, лімфоїдна тканина слизової оболонки травного каналу, селезінка) зустрічаються з антигенами, після чого В-лімфоцити перетворюються на плазматичні клітини, які продукують відповідні антитіла, що взамємодіють з антигенами, утворюють комплекси антиген-антитіло (гуморальний імунітет); Т-лімфоцити знищують чужеродні клітини при пересадці органів (реакція відторгнення) та змінені клітини (клітинний імунітет).
Фізіологічні лейкоцитози спостерігаються при вагітності, фізичному навантаженні (міогенний лейкоцитоз), психичному стрессі, після прийому їжи (харчовий лейкоцитоз). Лейкоцитоз новонароджених також відноситься до фізіологічних лейкоцитозів. При фізіологічних лейкоцитозах відбувається збільшення абсолютної кількості лейкоцитів без змін в лейкоцитарної формулі.
Спрощена схема контуру регуляції лейкопоезу гранулоцитів/моноцитів
ЗАПАЛЕННЯ
 | |||
 |
Мікрофагоцитоз, Макрофагоцитоз,
інші захисні функції репрезентація антигенів,
інші захисні функції
Спрощена схема взаємозв”язку функцій між Т- і В- лімфоцитами у
захисних реакціях організму (клітинному та гуморальному імунітеті)
Реакції
відторгнення
МНС
 |
Антиген – специфічний
рец.
Перфорини
 | |||
 | |||
ІЛ-2 + +
ІЛ-1 
 |
ІЛ-6
Диференціація Антиген Рецептор
 |  | ||||||||||||
 | |||||||||||||
 |  | ||||||||||||
 |  | ||||||||||||
IgM IgG IgA IgE
· Групи крові: в оболонці еритроцитів розташовані антигени (гліколіпіди або глікопротеїди), які мають назву аглютиногенів, бо при взаємодіїї з одноїменними антитілами – аглютинінами плазми склеюють еритроцити (реакція аглютинації). Групових аглютиногенів виявлено понад 400, але всі люди мають групові аглютиногени, які належать до системи АВО, 85% людей мають аглютиногени, що належать до системи СDЕ. Участь групових аглютиногенів і аглютинів у захисних функціях організму полягає у тому, що одноіменні аглютиніни і аглютиногени взаємодіють між собою – утворюють комплекс антиген-антитіло і тим самим захищають організм від чужого (при переливання іншої групи крові, наявності антигенів бактерій близьких до групових, інш.).
· Система АВО: існує 4 групи крові залежно від того, які аглютиногени (АВО) знаходяться в мембрані еритроцитів і які аглютиніни (a,b) – у плазмі крові. Групи крові передаються у спадок.Визначають групу крові по реакції аглютинації еритроцитів з моноклональними аглютинінами a,b. Переливати можно тільки одногрупну кров
1) До першої групи належать люди, які в мембрані еритроцитів не мають ні А, ні В аглютиногенів, а в плазмі мають a,b - аглютиніни, ця група крові записується так: Оa,b (І).
2) До другої групи належать люди, які мають у мембрані еритроцитів аглютиноген А, а у плазмі – аглютинін b: Аb (ІІ).
3) До третьої групи належать люди, які мають у мембрані еритроцитів аглютиноген В, а у плазмі – аглютинін a: Вa (ІІІ).
4) До четвертої групи належать люди, які мають у мембрані еритроцитів аглютиногени А, В, а у плазмі – не мають аглютинінів: АВ (ІУ).
· Система резус або СDЕ: вона складається з 6 антигенів (СDЕсde), серед них найважливішим є аглютиноген D, тому кров людей, у яких в мембрані еритроцитів міститься аглютиноген D (85% європейців) спрощено називають резуспозитивною ( Rh+), прийого відсутності (15%) - резуснегативною (Rh-). Переливати можна тільки одногрупну кров за цією системою. Резус-приналежність крові визначають за реакцією аглютинації досліджуваних еритроцитів з антирезус-аглютинінами. Антирезус-аглютиніни утворюються тільки при імунізації людини антигенамисистеми резус, яка відбувається :
1) при переливанні резуспозитивної крові людині, яка має резуснегативну кров;
2) у вагітної жінки з резуснегативною кров”ю при пошкодженні плацентарного бар”єру, якщо плід має резуспозитивну кров. У фізіологічних умовах пошкодження плацентарного бар”єру відбувається при народжені дитини і саме в цей час еритроцити плода потрапляють у кров матері і викликають у неї утворення антирезус-аглютинінів
ПРОБИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ ПЕРЕД ПЕРЕЛІВАННЯМ КРОВІ
Безпосередньо перед гемотрансфузією, з метою запобігання гемотрансфузійних ускладнень, необхідно провести слідуючи проби:
