880.Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об’єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права з метою правильного їх застосування та реалізації:
1) інкорпорація нормативно-правових приписів; 2) створення нормативно-правових приписів; 3) тлумачення нормативно-правових приписів; 4) облік нормативно-правових приписів.
881.Діяльність щодо встановлення змісту норми права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора:
1) тлумачення-роз’яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) цільове тлумачення; 4) тлумачення-з’ясування.
882.Діяльність щодо пояснення та зовнішнього виразу змісту норми права з метою його доведення до суб’єктів правозастосування та правореалізації:
1) тлумачення-роз’яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) цільове тлумачення; 4) тлумачення-з’ясування.
883.Сукупність мовних засобів, що використовуються для класичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису з метою встановлення змісту об’єктивованої у ньому норми права:
1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
884.Сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об’єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту:
1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
885.Сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв’язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), їх місця та ролі у системі права (системі джерел права):
1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
886.Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерела права з метою встановлення змісту відповідних норм права, що об’єктивовані у них:
1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
887.Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерела права з метою встановлення змісту норм права, що об’єктивовані у них:
1) спосіб телеологічного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
888.Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов в яких діє нормативно-правовий припис, а також оціночних, альтернативних нормативно-правових приписів відповідних джерел права з метою встановлення змісту норм права, що об’єктивовані у них:
1) спосіб функційного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
889.Сукупність прийомів та засобів юридичної техніки, які використовуються для аналізу юридичних термінів, понять, конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права з метою встановлення змісту норм права, що об’єктивовані у них.
1) спеціально-юридичний спосіб тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філологічного тлумачення.
890.У відповідях під якими номерами правильно вказані етапи тлумачення нормативно-правових приписів:
1) створення нормативно-правових приписів; 2) тлумачення-з’ясування; 3) тлумачення-роз’яснення; 4) облік нормативно-правового припису
891. У відповідях під якими номерами правильно вказана мета тлумачення нормативно-правових приписів:
1)виховна; 2) уподібнене розуміння змісту норми права; 3) охоронна; 4) правильне застосування нормативно-правових приписів.
892. У відповідях під якими номерами правильно вказаний об’єкт правотлумачення:
1) гіпотеза; 2) нормативно-правовий припис; 3) наука; 4) юридична практика.
893. У відповідях під якими номерами правильно вказаний предмет правотлумачення:
1) диспозиція; 2) зміст норми права; 3) нормативно-правовий акт; 4) гіпотеза.
894. У відповідях під якими номерами правильно вказано значення правотлумачення:
1) забезпечує правильне правозастосування; 2) встановлює юридичний факт; 3) дозволяє виявити правотворчі помилки; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.
895. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:
1) є передумовою ефективної правореалізації; 2) встановлює юридичний факт; 3) є засобом забезпечення законності правозастосування; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.
896. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:
1) дозволяє виявити нормативно-правові прогалини; 2) встановлює юридичний факт; 3) сприяє подоланню нормативно-правових прогалин; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.
897. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:
1) дозволяє наповнити змістом абстрактні нормативно-правові приписи; 2) встановлює юридичний факт; 3) забезпечує уподібнене правозастосування; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт.
898. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:
1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) загальний абстрактний характер нормативно-правових приписів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) наявність у нормативно-правових приписах оціночних понять.
899. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:
1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) фіксація у нормативно-правових приписах спеціальних юридичних термінів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) недосконалість правотворчої техніки.
900. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:
1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) дефектність правотворчої діяльності; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) неспівпадіння норми права і тексту джерела права.
901. У відповідях під якими номерами правильно визначені обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:
1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) зміни, що викликані розвитком суспільних відносин; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин.
902. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:
1) філологічний; 2) систематичний; 3) політичний; 4) моральний.
903. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:
1) історичний; 2) логічний; 3) політичний; 4) моральний.
904. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:
1) функційний; 2) цільовий; 3) політичний; 4) моральний.
905. У відповідях під якими номерами правильно вказані способи тлумачення-з’ясування:
1) телеологічний; 2) спеціально-юридичний; 3) політичний; 4) моральний.
906. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення за обсягом:
1) цільове; 2) буквальне; 3) обмежувальне; 4) казуальне.
907. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення за обсягом:
1) цільове; 2) поширювальне; 3) буквальне; 4) казуальне.
908. Вкажіть як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права повністю співпадає з нормативно-правовим приписом джерела права:
1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.
909. Вкажіть як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права визначений від нормативно-правового припису джерела права:
1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.
910. Вкажіть як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права ширший від нормативно-правового припису джерела права:
казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поширювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.
911. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення-роз’яснення за сферою дій:
1) нормативне; 2) офіційне; 3) казуальне; 4) делеговане.
912. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення-роз’яснення за юридичною значимістю:
1) неофіційне; 2) делеговане; 3) історичне; 4) офіційне.
913. У відповідях під якими номерами правильно вказані види тлумачення-роз’яснення за авторством норми, яка тлумачиться:
1) неофіційне; 2) делеговане; 3) аутентичне; 4) офіційне.
914. У відповідях під якими номерами правильно вказані види неофіційного тлумачення:
1) нормативне; 2) професійне юридичне; 3) доктринальне; 4) цільове.
915. У відповідях під якими номерами правильно вказані види неофіційного тлумачення:
1) нормативне; 2) буденне; 3) доктринальне; 4) цільове.
916. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, яке здійснюється суб’єктом, що не має на це офіційних повноважень та не має обов’язкового характеру:
1) офіційне; 2)логічне; 3) неофіційне; 4) філологічне
917. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що здійснюється компетентним суб’єктом і є обов’язковим для всіх суб’єктів права:
1) неофіційне;2) філологічне; 3) систематичне; 4) офіційне.
918. Суб’єктами офіційного тлумачення нормативно-правових приписів можуть бути:
1) спеціально на це уповноважений орган; 2) юристи-практики; 3) громадянин; 4) юристи-вчені.
919. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що має загальний характер і є обов’язковим при розгляді інших справ:
1) аутентичне; 2) логічне; 3) нормативне; 4) офіційне.
920. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що поширюється лише на конкретний випадок, з приводу якого здійснюється інтерпретація:
1) нормативне; 2) логічне; 3) історичне; 4) казуальне.
921. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що здійснюється самим суб’єктом правотворення:
1) логічне; 2) аутентичне; 3) філологічне; 4) систематичне.
922. Вкажіть як буде називатися тлумачення положень указу Президента України, що зафіксовано у спеціальному акті Президента України:
1) делеговане; 2) аутентичне; 3) неофіційне; 4) професійне
923. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз’яснення нормативно-правових приписів, що здійснюється спеціально на це уповноваженим суб’єктом:
1) цільове; 2) логічне; 3) делеговане; 4) аутентичне.
924. Вкажіть як буде називатися тлумачення положень закону України, що зафіксоване у рішенні Конституційного Суду України:
1) аутентичне; 2) логічне; 3) делеговане; 4) цільове.
925. Вкажіть як називається вид неофіційного тлумачення, що містить наукове роз’яснення змісту норми права:
1) систематичне; 2) доктринальне; 3) буденне; 4) професійне юридичне.
926. Суб’єктами доктринального тлумачення можуть бути:
1) орган держави, який встановив норму права; 2) юристи-практики; 3) громадянин; 4) юристи-вчені.
927. Вкажіть як називається вид неофіційного тлумачення, що містить роз’яснення змісту норми права, яке здійснене на підставі професійних (практичних) правових знань:
1) системне; 2) доктрин; 3) буденне; 4) професійне юридичне.
928. Вкажіть як називається вид неофіційного тлумачення, яке здійснене будь-якими суб’єктами і не потребує спеціальних правових знань:
1) системне; 2) доктрин; 3) буденне; 4) професійне юридичне.
929. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:
1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) закріплює правила – розуміння змісту норми права; 4) не виходить за межі правової норми.
930. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:
1) має вищу юридичну силу; 2)закріплює норму права; 3) є юридичним актом компетентного суб’єкта; 4) є формально-обов’язковим для всіх суб’єктів права.
931. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:
1) має вищу юридичну силу; 2)закріплює норму права; 3) має юридичну форму зовнішнього виразу; 4) має юридичну силу похідну від суб’єкта правотлумачення.
932. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:
1) має вищу юридичну силу; 2)закріплює норму права; 3) не створює нових норм; 4) правила-роз’яснення діють протягом строку дії самого нормативно-правового припису.
933. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:
1) має вищу юридичну силу; 2)закріплює норму права; 3) не змінюють існуючих норм права; 4) діють в єдності з нормативно-правовими приписами, які тлумачать.
934. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:
1) має вищу юридичну силу; 2)закріплює норму права; 3) не відміняють норми права; 4) не мають самостійного значення.
935. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за сферою дії:
1) письмові; 2) нормативні; 3) усні; 4) казуальні.
936. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за сферою дії:
1) постанови; 2) роз’яснення; 3) нормативні; 4) казуальні.
937. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою виразу:
1) закони; 2) постанови; 3) підзаконні акти; 4) ухвали.
938. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою виразу:
1) закони; 2) рішення; 3) підзаконні акти; 4) висновки.
939. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за галузевою належністю:
1) акти тлумачення нормативно-правових приписів; 2) акти застосування нормативно-правових приписів; 3) акти тлумачення норм цивільного права; 4) акти застосування норм цивільного права.
940. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за авторством норм права, зміст яких встановлюється:
1) акти нормативного тлумачення; 2) акти аутентичного тлумачення; 3) акти казуального тлумачення; 4) акти делегованого тлумачення.
941. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за суб’єктами тлумачення:
1) акти органу законодавчої влади; 2) акти глави держави; 3) релігійні організації; 4) політичні партії.
942. У відповідях під якими номерами правильно вказані види інтерпретаційно-правових актів за суб’єктами тлумачення:
1) акти судових органів; 2) акти органів виконавчої влади; 3) релігійні організації; 4) політичні партії.
Тема 16: «Правомірна поведінка»
943. Діяння суб’єкта права, що відповідає вимогам нормативно-правових приписів:
1) протиправна поведінка; 2) правозастосування; 3) право тлумачення; 4) правомірна поведінка.
944.У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм права; 2) здійснюється суб’єктами права; 3) здійснюється суб’єктами політики; 4) є особистісно корисним діянням.
945.У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм права; 2) має вольовий характер; 3) здійснюється суб’єктами політики; 4) є суспільно корисним діянням.
946.У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм права; 2) є усвідомлюваною; 3) здійснюється суб’єктами політики; 4) відповідає нормативно-правовим приписам.
947.У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм п; 2) спрямована на досягнення позитивних юридичних наслідків; 3) здійснюється суб’єктамирава політики; 4) забезпечує інтересу суб’єктів права.
948.У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм права; 2) є суспільно корисним діянням; 3) здійснюється суб’єктами політики; 4) гарантується державою.
949.У відповідях під якими номерами правильно назване значення правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм права; 2) є соціально корисною поведінкою; 3) здійснюється суб’єктами політики; 4) є бажаною для суспільства поведінкою.
950.У відповідях під якими номерами правильно назване значення правомірної поведінки:
1) спрямована на створення норм права; 2) є соціально корисною поведінкою; 3) здійснюється суб’єктами політики; 4) завдяки правомірній поведінці відбувається переведення нормативно-правових приписів у конкретну життєву ситуацію.
951. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за соціальною оцінкою держави::
1) активна; 2) бажана; 3) пасивна; 5) допустима.
952. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної за формою зовнішнього виразу:
1) активна; 2) діяльнісна; 3) усна; 4) пасивна.
953. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за формою зовнішнього виразу:
1) стимульована; 2) активна; 3) письмова; 4) діяльнісна.
954. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за ступенем активності:
1) фізична; 2) активна; 3) схвалювальна; 4) пасивна.
955. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за галузевою належністю нормативно-правових приписів:
1) конституційно-правова; 2) пристосувальна; 3) схвалювальна; 4) цивільно-правова.
956. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за мотивами поведінки:
1) активна; 2) принципова; 3) письмова; 4) узвичаєна.
957. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за мотивами поведінки:
1) комформістська; 2) активна; 3) пасивна; 4) маргінальна.
958. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правомірної поведінки за суб’єктами:
1) правомірна поведінка фізичних осіб; 2) правомірна поведінка суб’єктів політики; 3) правомірна поведінка інтелектуальних суб’єктів; 4) правомірна поведінка юридичних осіб
959. Як називається правомірна поведінка, що зумовлена усвідомленням цінності права та внутрішнім переконанням суб’єкта у необхідності правомірної поведінки:
1) принципова; 2) узвичаєна; 3) маргінальна; 4) комформістська
960. Як називається правомірна поведінка, що зумовлена звичкою (без роздумів) дотримуватися нормативно-правових приписів:
1) принципова; 2) узвичаєна; 3) маргінальна; 4) комформістська
961. Як називається правомірна поведінка, що зумовлена суб’єкта нормативно-правовим приписам під впливом соціального оточення, в якому суб’єкти поводяться правомірно:
1) принципова; 2) узвичаєна; 3) маргінальна; 4) комформістська
962. Як називається правомірна поведінка, що зумовлена страхом перед державним примусом (здійснюється під загрозою юридичної відповідальності):
1) принципова; 2) узвичаєна; 3) маргінальна; 4) комформістська
963. Діяння суб’єктів права, що суперечать нормативно-правовим приписам:
1) принципова поведінка; 2) узвичаєна поведінка; 3) маргінальна поведінка; 4) протиправна поведінка.
964. Особистісно чи суспільно шкідливе або небезпечне винне протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, що є підставою застосування юридичної відповідальності:
1) правопорушення; 2) правозастосування; 3) право тлумачення; 4) правомірна поведінка.
965. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правопорушень:
1) правомірне діяння; 2) є суспільно корисним; 3) вираженість у неправомірних діяннях суб’єкта; 4) деліктоздатність суб’єкта.
966. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правопорушень:
1) правомірне діяння; 2) є суспільно корисним; 3) протиправність діянь; 4) винність суб’єкта.
967. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правопорушень:
1) правомірне діяння; 2) є суспільно корисним; 3) суспільна шкідливість діянь; 4) особистісна небезпечність діянь.
968. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правопорушень:
1) правомірне діяння; 2) є суспільно корисним; 3) особистісна шкідливість діянь; 4) суспільна небезпека діянь.
969. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки правопорушень:
1) правомірне діяння; 2) є суспільно корисним; 3) караність; 4) деліктоздатність суб’єкта
970. Конструкція, яка передбачає наявність ознак правопорушення, що є необхідними та достатніми для притягнення до юридичної відповідальності:
1) юридичний склад правомірної поведінки; 2) юридичний склад правопорушення; 3) юридичний склад конфлікту; 4) юридичний склад компромісу.
971. У відповідях під якими номерами правильно вказані елементи складу правопорушення:
1) об’єкт; 2) юридична відповідальність; 3) правомірна поведінка; 4) суб’єктивна сторона.
972. У відповідях під якими номерами правильно вказані елементи складу правопорушення:
1) суб’єкт; 2) юридична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) об’єктивна сторона.
973. Яка юридична конструкція вказує на сукупність юридичних фактів, що є підставою юридичної відповідальності і визначають спосіб індивідуалізації покарання:
1) винність діяння суб’єкта; 2) вид правопорушення; 3) юридичний склад правопорушення; 4) юридична відповідальність.
974. Явища на пошкодження чи знищення яких спрямоване винне протиправне діяння:
1) суб’єкт правопорушень; 2) об’єкт правопорушень; 3) суб’єктивна сторона; 4) об’єктивна сторона.
975. У відповідях під якими номерами правильно вказані види об’єктів правопорушення:
1) моральний; 2) економічний; 3) загальний; 4) безпосередній.
976. У відповідях під якими номерами правильно вказані види об’єктів правопорушення:
1) моральний; 2) економічний; 3) загальний; 4) родовий.
977. Як називається об’єкт правопорушення, що охоплює всю сукупність суспільних відносин, що охороняється правом:
1) моральний; 2) економічний; 3) загальний; 4) родовий.
978. Як називається об’єкт правопорушення, що охоплює певний вид однорідних суспільних відносин, що охороняється правом:
1) моральний; 2) економічний; 3) загальний; 4) родовий.
979. Як називається об’єкт правопорушення, яке охоплює конкретне суспільне відношення, що охороняється правом:
1) моральний; 2) економічний; 3) загальний; 4) безпосередній.
980. У відповідях під якими номерами правильно вказані види суб’єктів правопорушення:
1) морально-психологічний стан особи; 2) фізична особа;; 3) соціальні властивості об’єкта; 4) юридична особа.
981. Фізична чи юридична деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення:
1) суб’єкт правопорушень; 2) об’єкт правопорушень; 3) суб’єктивна сторона; 4) об’єктивна сторона.
982. У відповідях під якими номерами правильно вказані юридичні властивості суб’єктів правопорушення:
1) морально-психологічний стан особи; 2) правоздатність; 3) соціальні властивості об’єкта; 4) деліктоздатність.
983. У відповідях під якими номерами правильно вказані юридичні властивості суб’єктів правопорушення:
1) морально-психологічний стан особи; 2) дієздатність; 3) соціальні властивості об’єкта; 4) деліктоздатність.
984. Протиправне діяння, шкідливий чи небезпечний результат та причинний зв’язок між ними:
1) суб’єкт правопорушень; 2) об’єкт правопорушень; 3) суб’єктивна сторона; 4) об’єктивна сторона.
985. У відповідях під якими номерами правильно вказані основні елементи об’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) протиправність діяння; 4) суспільно-шкідливі наслідки.
986. У відповідях під якими номерами правильно вказані основні елементи об’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) суспільно небезпечні наслідки; 4) причинний зв’язок між діянням та наслідками.
987. У відповідях під якими номерами правильно вказані основні елементи об’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) особистісно шкідливі наслідки; 4) причинний зв’язок між діянням та наслідками.
988. У відповідях під якими номерами правильно вказані основні елементи об’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) особисто небезпечні наслідки; 4) причинний зв’язок між діянням та наслідками.
989. У відповідях під якими номерами правильно вказані факультативні елементи об’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) обставини; 4) спосіб.
990. У відповідях під якими номерами правильно вказані факультативні елементи об’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) місце; 4) час.
991. Психічне ставлення суб’єкта до свого протиправного діяння та його негативних наслідків:
1) суб’єкт правопорушень; 2) об’єкт правопорушень; 3) суб’єктивна сторона; 4) об’єктивна сторона.
992. У відповідях під якими номерами правильно вказані основні елементи суб’єктивної сторони правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) вина; 4) злочин.
993. У відповідях під якими номерами правильно вказані факультативні елементи суб’єктивної сторони правопорушення:
1) мета; 2) мотив; 3) вина; 4) злочин.
994. У відповідях під якими номерами правильно вказані види форми вини:
1) умисел; 2) мета; 3) мотив; 4) необережність.
995. За якою формою вини особа, що вчинила правопорушення усвідомлює шкідливий або небезпечний характер свого діяння, передбачає настання небезпечних або шкідливих наслідків і бажає їх настання:
1) протиправна самонадіяність; 2) прямий умисел; 3) непрямий умисел; 4) протиправна недбалість.
996. За якою формою вини особа, що вчинила правопорушення усвідомлює шкідливий або небезпечний характер свого діяння, передбачає настання небезпечних або шкідливих наслідків і свідомо допускає їх настання:
1) протиправна самонадіяність; 2) прямий умисел; 3) непрямий умисел; 4) протиправна недбалість.
997. За якою формою вини особа, що вчинила правопорушення усвідомлює шкідливий або небезпечний характер свого діяння, передбачає настання небезпечних або шкідливих наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення:
1) протиправна самонадіяність; 2) прямий умисел; 3) непрямий умисел; 4) протиправна недбалість.
998. За якою формою вини особа, що вчинила правопорушення усвідомлює шкідливий або небезпечний характер свого діяння, але не передбачає настання шкідливих чи небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити:
1) протиправна самонадіяність; 2) прямий умисел; 3) непрямий умисел; 4) протиправна недбалість.
999. У відповідях під якими номерами правильно вказані критерії щодо встановлення ступеня шкідливості чи небезпечності правопорушення:
1) моральна цінність об’єкта; 2) політична цінність об’єкта; 3) соціальна значимість об’єкта протиправних посягань; 4) розмір завданої шкоди.
1000. У відповідях під якими номерами правильно вказані критерії щодо встановлення ступеня шкідливості чи небезпечності правопорушення:
1) моральна цінність об’єкта; 2) політична цінність об’єкта; 3) спосіб та місце вчинення протиправного діяння; 4) особистісні властивості правопорушника.
1001. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правопорушення за галузевою належність:
1) політичне; 2) моральне; 3) цивільне; 4) кримінальне.
1002. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правопорушення за галузевою належність:
1) політичне; 2) моральне; 3) матеріальне; 4) процесуальне.
1003. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правопорушення за галузевою належність:
1) політичне; 2) моральне; 3) адміністративне; 4) міжнародне.
1004. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правопорушення за галузевою належність:
1) політичне; 2) моральне; 3) конституційне; 4) дисциплінарне.
1005. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правопорушення за галузевою належність:
1) політичне; 2) моральне; 3) фінансове; 4) процесуальне.
1006. У відповідях під якими номерами правильно вказані види правопорушення за ступенем суспільної шкідливості (небезпечності):
1) політичне; 2) моральне; 3) злочини; 4) проступки.
1007. Як називається особистісно чи суспільно небезпечне протиправне діяння, яке є підставою для застосування кримінальних покарань:
1) адміністративний проступок; 2) злочин; 3) цивільний проступок; 4) дисциплінарний проступок.
1008. Як називається особистісно чи суспільно шкідливе протиправне діяння:
1) злочин; 2) правовий казус; 3) проступок; 4) правомірна поведінка.
1009. У відповідях під якими номерами правильно названі види проступків:
1) злочин; 2) цивільний проступок; 3) адміністративний проступок; 4) правова діяльність.
1010. У відповідях під якими номерами правильно названі види проступків:
1) злочин; 2) дисциплінарний проступок; 3) конституційний проступок; 4) правова діяльність.
1011. У відповідях під якими номерами правильно названі види проступків:
1) злочин; 2) фінансовий проступок; 3) сімейний проступок; 4) правова діяльність.
1012. У відповідях під якими номерами правильно названі види проступків:
1) злочин; 2) міжнародний проступок; 3) процесуальний проступок; 4) правова діяльність.
1013. Як називаються явища, що спричиняють вчинення правопорушення:
1) правова діяльність; 2) норма права; 3) причини правопорушень; 4) фактори розвитку правових явищ.
1014. У відповідях під якими номерами правильно названі соціальні причини правопорушень:
1) стать; 2) суперечності соціального розвитку; 3) стан здоров’я; 4) послаблення соціального контролю.
1015. У відповідях під якими номерами правильно названі фізичні причини правопорушень:
1) стать; 2) суперечності соціального розвитку; 3) стан здоров’я; 4) послаблення соціального контролю.
1016. Передбачений нормативно-правовим приписом обов’язок правопорушника перенести негативні юридичні наслідки за вчинене правопорушення:
1) правомірна поведінка; 2) юридична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) політична відповідальність.
1017. У відповідях під якими номерами правильно названі ознаки юридичної відповідальності:
1) передбачена у нормативно-правовому приписі; 2) зафіксована у політичних деклараціях; 3) оголошена у залі судового засідання; 4) забезпечується державою.
1018. У відповідях під якими номерами правильно названі ознаки юридичної відповідальності:
1) є обов’язком правопорушника перенести негативні наслідки; 2) зафіксована у політичних деклараціях; 3) оголошена у залі судового засідання; 4) підставою її застосування є юридичний склад правопорушення.
1019. У відповідях під якими номерами правильно названі ознаки юридичної відповідальності:
1) застосовується лише спеціально уповноваженим суб’єктом; 2) зафіксована у політичних деклараціях; 3) оголошена у залі судового засідання; 4) є одним із засобів державного примусу.
1020. У відповідях під якими номерами правильно названі ознаки юридичної відповідальності:
1) виконує охоронну функцію; 2) зафіксована у політичних деклараціях; 3) оголошена у залі судового засідання; 4) виконує каральну функцію.
1021. У відповідях під якими номерами правильно названі ознаки юридичної відповідальності:
1) виконує захисну функцію; 2) зафіксована у політичних деклараціях; 3) оголошена у залі судового засідання; 4) виконує виховну функцію.
1022. У відповідях під якими номерами правильно названа мета юридичної відповідальності:
1) побудова правової держави; 2) забезпечення інститутів фізичних осіб; 3) створення демократичного режиму; 4) попередження правопорушення.
1023. У відповідях під якими номерами правильно названа мета юридичної відповідальності:
1) побудова правової держави; 2) забезпечення інтересів суспільства; 3) створення демократичного режиму; 4) забезпечення інтересів юридичних осіб.
1024. У відповідях під якими номерами правильно названі функції юридичної відповідальності:
1) попереджувальна; 2) політична; 3) економічна; 4) каральна.
1025. У відповідях під якими номерами правильно названі функції юридичної відповідальності:
1) захисна; 2) політична; 3) економічна; 4) виховна.
1026. У відповідях під якими номерами правильно названі функції юридичної відповідальності:
1) превентивна (попереджувальна); 2) політична; 3) економічна; 4) виховна.
1027. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) компенсаційна (відновлювальна); 2) політична; 3) економічна; 4) каральна.
1028. У відповідях під якими номерами правильно названі принципи юридичної відповідальності:
1) політичності; 2) справедливості; 3) законності; 4) ідеологічності.
1029. У відповідях під якими номерами правильно названі принципи юридичної відповідальності:
1) політичності; 2) гуманізму; 3) доцільності; 4) ідеологічності.
1030. У відповідях під якими номерами правильно названі принципи юридичної відповідальності:
1) політичності; 2) невідворотності; 3) обгрунтованості; 4) ідеологічності.
1031. У відповідях під якими номерами правильно названі принципи юридичної відповідальності:
1) політичності; 2) своєчасності; 3) доцільності; 4) ідеологічності.
1032. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) кримінальна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) цивільна відповідальність.
1033. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) адміністративна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) дисциплінарна відповідальність.
1034. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) матеріальна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) процесуальна відповідальність.
1035. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) конституційна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) фінансова відповідальність.
1036. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) міжнародна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) сімейно-правова відповідальність.
1037. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) конституційна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) фінансова відповідальність.
1038. У відповідях під якими номерами правильно названі види юридичної відповідальності:
1) міжнародна відповідальність; 2) політична відповідальність; 3) моральна відповідальність; 4) сімейно-правова відповідальність.
1039. Передбачений джерелами права фізичний, психічний, майновий та організаційний вплив на суб’єктів суспільних відносин з метою захисту особистісних чи суспільних інтересів:
1) моральний примус; 2) державний примус; 3) релігійний примус; 4) індивідуальний примус.
1040. У відповідях під якими номерами правильно вказані засоби державного примусу:
1) моральні засоби; 2) політичні засоби; 3) засоби юридичної відповідальності; 4) засоби захисту (правовідновлюючі).
1041. У відповідях під якими номерами правильно вказані засоби державного примусу:
1) моральні засоби; 2) політичні засоби; 3) засоби попередження правопорушення; 4) засоби унеможливлення правопорушення.
