План заняття
1. Поняття і процес формування показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта.
2. Показання свідка.
2.1. Поняття «свідок» і предмет свідоцьких показань.
2.2. Процесуальний статус свідка
2.3. Свідоцький імунітет: сучасний стан і перспектива законодавчого врегулювання.
2.4. Особливості показань неповнолітніх свідків, порядок їх допиту.
2.5. Оцінка свідоцьких показань.
3. Показання потерпілого.
3.1. Поняття і предмет показань потерпілого.
3.2. Особливості одержання показань потерпілого.
3.3. Особливості оцінки показань потерпілого.
4. Показання підозрюваного і обвинуваченого.
4.1. Предмет показань підозрюваного і обвинуваченого.
4.2. Види показань підозрюваного і обвинуваченого.
4.3. Алібі та обов’язок його перевірки.
4.4. Особливості одержання показань від підозрюваного і обвинуваченого.
4.5. Особливості оцінки показань підозрюваного і обвинуваченого.
5. Показання експерта у кримінальному провадженні.
6. Показання з чужих слів.
Нормативний матеріал та судова практика
1. Конституція України від 28 червня 1996р. Із змінами і доповненнями. (ч.1 ст.63).
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. П.1 ч.1 ст.3, ст..42, ст..55, п.6 ч.1 ст.56, ч.3 ст.61, ч.3 ст. 62, ст..ст. 65-67, ст.ст. 69-70, ч.3 ст.71, 95-97, п.2 ч.2 ст.105, 224-227, 351-354, 356, 360, 367, ст..469, 471.
3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. Із змінами і доповненнями. (ст.ст. 145, 381, 384,385).
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Із змінами і доповненнями.(ст.ст.185-3, 185-4).
5. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. (п. 2 ст. 31).
6. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1964 р. (ст. 44).
7. Закон України від 5 липня 2012 р. „Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.(ч.1-2 ст.22).
8. Закон України від 2 вересня 1993 р. „Про нотаріат”. Із змінами і доповненнями. (ст.ст.5, 8).
9. Закон України від 23 квітня 1991р. „Про свободу совісті та релігійні організації”. Із змінами і доповненнями. (ст.3).
10. Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992р.. Із змінами і доповненнями (ст.40, п.г ч.1 ст.78).
11. Закон України від 16 листопада 1992 р. „Про друковані засоби масової інформації (пресу)”. Із змінами і доповненнями (ст.26).
12. Закон України від 21 грудня 1993 р. „Про телебачення і радіомовлення”. Із змінами і доповненнями (ст.59).
13. Закон України від 23 грудня 1993 р."Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" Із змінами і доповненнями (ст.ст.15, 25)
14. Закон України від 23 грудня 1997р. „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Із змінами і доповненнями. (ч.2 ст.20).
15. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні від 10 червня 1993 р. (п. 13-15, 25).
16. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 N13 „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”. (п.п. 10, 12 ч.2, 15, 16, 17, 19, 20).
17. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. (п.20).
18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985р. №11 „Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ”. Із змінами і доповненнями.(п.п. 4, 5).
Cпеціальна література
Основна
1. Безносюк М.А., Сизоненко А.С. Поняття та зміст достовірності показань підозрюваного та обвинуваченого // Митна справа. – 2012. – №1(79), частина 2, книга 2. – С.122-127.
2. Волкотруб С.Г. Імунітет свідків і захист таємниці довірених відомостей в кримінальному процесі // Держава і право: Зб. наук. праць, вип. 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. 2002. – С.342-347.
3. Кузмічов В.С., Юсупов В.В. Алібі у розкритті злочинів. – К.: КНТ, 2007. – 264с.
4. Льовкін В. Поняття і види показань обвинуваченого в кримінальному процесі // Право України. – 2005. – №7. – С.112.
5. Нарійчук О.Д. Показання обвинуваченого як засіб захисту від обвинувачення // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. –№1(2). – С.314-319.
6. Нор В.Т. Свідок у кримінальному процесі України: коло осіб, предмет показань та свідоцький імунітет // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2002. – Вип.37. – С.491 – 498.
7. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. – К.:Олан, 2001. – 96с.
8. Томин С.В. Показання анонімних свідків у кримінальному процесі України: поняття та умови допустимості // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 57. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – С.431-436.
9. Чурікова О.В., Гаврилюк Л.В. Проблемні питання визначення переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки за новим кримінальним процесуальним кодексом України // Митна справа. – 2013. – №2(86), частина 2, книга 1. – С.124-128.
Додаткова
1. Басай В., Фріс П. Коронний свідок у кримінальному судочинстві (поняття та правовий статус) // Право України. – 2006. – №5. – С.133.
2. Будников В. Русяев А. Показания в уголовном процессе //Законность. -2006. - №9. – С.42.
3. Будников В.Л. Показания в уголовном судопроизводстве. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2009. – 144с.
4. Бурков И.В. Заключение и показание эксперта в уголовном процессе. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 144с.
5. Волкотруб С.Г. Імунітет у кримінальному процесі України. – Харків, 2005. (Розділ 4).
6. Горбачев А. Признание обвиняемого - "особо убедительное доказательство"? // Российская юстиция. -2004. - № 6. - С. 38 – 40
7. Казаренко М. Право свідка на імунітет та підстави його застосування // Право України.- 1998. - №2. с.50-52.
8. Касаткина С.А. Признание обвиняемого. – М.: Проспект, 2010. – 224с.
9. Корнуков В.М., Баранова М.А. Правовая регламентация обязанностей и ответственности свидетеля в сфере уголовно-процессуальных отношений // Государство и право. – 2006. – №2. – С.92-95.
10. Курочкина Л. Оглашение показаний потерпевшего и свидетеля // Законность. – 2004. – №9. – С.46.
11. Куссмауль Р. Исключить показания обвиняемого из числа доказательств // Российская юстиция. -2001. - № 7. - С. 52 – 53
12. Куценко Д. Виїмка документів, що становлять державну таємницю // Право України. – 2007. – №3. – С.96.
13. Лазарева В.А., Попов Д.В. Проблемы использования свидетельских показаний в уголовном процессе. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2009. – 160с.
14. Лопатин В.Н., Федоров А.В. Свидетельский имунитет // Государство и право. – 2004. – №6. – С.49-57.
15. Мурадьян Э.М. Свидетель, адвокат и нотариус // Государство и право. – 2004. – №7. – С.12-19.
16. Новиков С.А. Показания обвиняемого в современном уголовном процессе России. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. Ун-та, 2004. – 240с.
17. Якуб М.Л. Показания свидетелей и потерпевших. – М., 1968. – 126 с.
18. Якуб М.Л. Показания обвиняемого как источник доказательств в советском уголовном процессе. – М., І963.
Питання для самоконтролю
1. Який процес формування показань осіб (відчуття, сприйняття, збереження, відтворення і процесуальне закріплення інформації)?
2. Які об’єктивні фактори впливають на повноту ідостовірність показань осіб?
3. Які суб’єктивні фактори впливають на повноту ідостовірність показань осіб?
4. Дайте визначення свідка?
5. Які особи можуть бути допитані як свідки?
6. У чому полягає незамінність свідка?
7. Чи існує віковий ценз свідка?
8. Який предмет свідоцьких показань?
9. Які права має свідок в кримінальному провадженні?
10. У чому полягає право свідка на правову допомогу?
11. Якими правами наділений захисник під час допиту свідка?
12. Які обов'язки несе свідок за КПК України?
13. За що і яку саме несе відповідальність свідок за законодавством України?
14. Що таке свідоцький імунітет?
15. Які Ви знаєте види свідоцького імунітету?
16. Хто володіє абсолютним свідоцьким імунітетом?
17. Хто володіє відносним свідоцьким імунітетом?
18. У чому полягають професійні основи свідоцького імунітету?
19. У чому полягають морально-етичні основи свідоцького імунітету?
20. У чому полягає свідоцький імунітет адвокатів?
21. У чому полягає свідоцький імунітет нотаріусів?
22. У чому полягає свідоцький імунітет медичних працівників?
23. У чому полягає свідоцький імунітет священнослужителів?
24. Які проблеми існують із свідоцьким імунітетом священнослужителів?
25. У чому полягає свідоцький імунітет захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, позивача, відповідача?
26. Який існує порядок звільнення зазначених осіб від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості?
27. У чому полягає свідоцький імунітет журналістів?
28. У чому полягає свідоцький імунітет професійних суддів та присяжних?
29. У чому полягає свідоцький імунітет осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні?
30. У чому полягає свідоцький імунітет свідків, до яких застосовані заходи безпеки?
31. У чому полягає свідоцький імунітет осіб, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки?
32. Хто може відмовитися від дачі свідоцьких показань?
33. У чому полягає дипломатичний свідоцький імунітет?
34. Які особливості формування показань неповнолітніх свідків?
35. Які процесуальні особливості одержання показань від неповнолітнього свідка?
36. Як відбувається з’ясування достовірності показань свідка?
37. Які особливості оцінки показань свідка?
38. Який предмет показань потерпілого?
39. Чим відрізняється процесуальний порядок одержання показань від свідка і від потерпілого?
40. Які особливості оцінки показань потерпілого?
41. Який предмет показань підозрюваного і обвинуваченого?
42. Які існують види показань обвинуваченого і підозрюваного?
43. Чи має яку-небудь перевагу зізнання обвинуваченого у вчиненні злочину над іншими доказами?
44. Чи має право захисник приймати участь у допиті підозрюваного чи обвинуваченого за КПК України?
45. Що таке алібі і на кому лежить обов’язок його перевірки?
46. Які існують способи перевірки алібі?
47. Які особливості оцінки показань обвинуваченого та підозрюваного?
48. В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?
49. Чи можуть давати показання цивільний позивач та відповідач?
50. Що таке пояснення осіб?
51. У чому полягають пояснення спеціаліста? Чим вони відрізняються від показань?
52. Якими показаннями може обґрунтовувати свої висновки суд?
53. Чи може суд визнавати доказом висновок або думку особи, яка дає показання?
54. Що таке показання з чужих слів?
55. За яких умов суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів?
56. За яких умов суд має право визнати неможливим допит особи?
57. Коли показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом?
Завдання і задачі
1. На державній оптовій базі продовольчих товарів була виявлена велика недостача товарних цінностей. У зв'язку з цим слідчий Н-ского управління внутрішніх справ розпочав кримінальне провадження за ознаками ч. 4 ст. 191 КК (розкрадання чужого майна шляхом привласнення у великих розмірах). У розкраданні був запідозрений матеріально відповідальний завідувач одного із складів Б. Слідчий неодноразово допитував його як свідка. При цьому на допитах використовувалися викривальні матеріали відносно способу життя Б., пред'являлися документи, що відображають вчинені ним махінації в бухгалтерському обліку. Розглядаючи це провадження по суті, суд також неодноразово звертався до дослідження показань Б., даних ним на допитах як свідка, зіставляючи їх, зокрема, з його ж показаннями, даними пізніше, на допитах як підозрюваного і обвинуваченого. В зв'язку з цим захисник Б. звернув увагу суду на те, що показання, отримані в результаті допитів його підзахисного як свідка не можуть розглядатися як законне джерело доказів, тому що Б. під загрозою кримінальної відповідальності за відмову від показань і за лжесвідчення був змушений свідчити проти себе самого у власному провадженні. На цій підставі захисник клопотав про виключення з доказового матеріалу протоколів допитів Б. як свідка, а також внесення на адресу органу досудового слідства окремої постанови про порушення закону під час розслідування цього кримінального провадження.
1. Проаналізуйте наведені обставини.
2. Яке рішення повинен прийняти суд за клопотанням захисника?
2. Слідчий Ч. розслідував провадження про вбивство. Свідок Т. надав показання у цьому провадженні слідчому Е., оскільки Ч. цього дня був відсутній, а Т. від'їжджав у відрядження. В результаті дорожньо-транспортної події Т. загинув.
1. Чи мають доказове значення показання свідка Т.?
2. Чи можуть вони бути використані в суді?
3. Адвокат А., який захищав на досудовому слідстві Б., що підозрюється в організації вимагательства, вчиненого групою осіб із застосуванням тортур, представив слідчому магнітофонний запис і заявив клопотання про залучення касети до кримінального провадження як речового доказу і проведення необхідних експертних досліджень, оскільки із запису, зробленого під час одного з відвідувань потерпілого групою рекетирів, виявляється, що роль обвинуваченого Б. в скоєнні злочину другорядна і що він навіть опирався застосуванню тортур. Слідчий зажадав від захисника вказати джерело отримання аудіо запису та за яких обставин він виконаний. Адвокат, пославшись на адвокатську таємницю, відповів, що джерело отримання ним касети конфіденційне, а його розголошування загрожує розправою підзахисному і третім особам і що таке розголошування, якщо звукозапис буде підтверджений відповідними експертними висновком, "говорить сама за себе". Слідчий в задоволенні клопотання захисника відмовив. Адвокат оскаржив відмову прокуророві.
1. Чи законне клопотання захисника?
2. Чи правомірно діяв слідчий у наведеній ситуації?
3. Яке рішення повинен прийняти прокурор?
4. У провадженні про нанесення тяжких тілесних пошкоджень К. останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-ти річний Ю., перестарілий Ш., глухонімий С. і сестра підозрюваного Ч.. Потерпілий просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задоволив лише частково, відмовивши у допиті малолітнього і сестри підозрюваного.
1. Чи правильне рішення слідчого?
2. В якості кого і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим К. особи?
3. Чи допитуватимуться вони як свідки в однаковому процесуальному порядку?
5. Підозрюваний К. - співучасник злочину, передбаченого ч. 2 ст. 142 КК України - ухилився від слідства. Розслідування щодо нього було виділено в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності підозрюваного слідчих дій було зупинене. Після розшуку К. і відновлення провадження, слідчий викликав на допит засудженого співучасника цього злочину М.
1. В якості кого і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?
2. Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 1985р. №11?
6. Адвокат Г., який представляв інтереси потерпілого в провадженні, розпочатому за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, був викликаний як свідок. З'явившись на виклик слідчого, він заявив, що свідком в даному провадженні бути не може, оскільки про обставини провадження йомустало відомо в зв'язку з виконанням функцій представника потерпілого.
1. Чи підставна заява адвоката?
2. Чи можуть бути допитані як свідки представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача і за яких обставин?
7. Підозрювані В. і М. на допитах, визнаючи свою участь у бійці, розповіли за яких обставин вона виникла, а також про особисту участь у нанесенні тілесних пошкоджень С.. Проте, кожний з них стверджував, що удар ножем наніс потерпілому не він, а його співучасник.
1. Які обставини враховуються при оцінці показань?
2. З допомогою яких процесуальних заходів можуть бути перевірені ці показання?
3. Визначте предмет показань підозрюваного.
8. А. підозрювався в тому, що він, знаходячись в неприязних відносинах з О., в ніч на 5 травня вчинив замах на умисне знищення його майна шляхом підпалу. Не визнаючи себе винним у підпалі, А. на допиті як підозрюваного заявив, що в ніч на 5 травня він чергував на фермі і нікуди з неї не відлучався. Про те, що хтось намагався в ту ніч підпалити будинок О. він довідався лише вранці 5 травня від завідуючого фермою, коли той прийшов на роботу.
1. Які є види показань підозрюваного?
2. Визначте можливі способи і процесуальні засоби для перевірки показань А.
