Тема 4. Процес доказування

План заняття

1. Поняття, зміст та риси процесу доказування.

2. Структура процесу доказування.

3. Характеристика елементів процесу доказування.

3.1. Одержання доказів (збирання і подання).

3.2. Дослідження (перевірка) доказів.

3.3. Слідчі дії та негласні слідчі дії – основний спосіб збирання і дослідження доказів.

3.4. Оцінка доказів.

4. Версії у процесі доказування.

5. Планування та його роль у процесі доказування.

6. Презумпції і преюдиції у доказуванні.

7. Презумпція невинуватості обвинуваченого та її реалізація в практиці слідчих і судових органів.

8. Моральний зміст норм, які регулюють доказування, та етика доказування.

 

Нормативний матеріал та судова практика

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. Ч. 3 ст.12, ст..17-18, ст..19, ч.2 ст.60, ч.2 ст.65, Параграф 6 Глави 3, ст..90, ст.ст.92-94, ч.2 ст.100, п.6 ст.128, ст..159, 167, 170 Глава 20, 21.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990р. №5 „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку”. Із змінами і доповненнями. (п. 9, 16,17).

Спеціальна література

Основна

1. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. – М., 1966. – 295 с.

2. Бережний О.І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах. – Харків; 2004. – 176с.

3. Вапнярчук В. Cуб’єктивна сторона кримінально-процесуального доказування / В. Вапнярчук // Вісник Академії правових наук України. – 2012. – N1. – С.217-223.

4. Вапнярчук В. Поняття кримінально-процесуального доказування / В. Вапнярчук // Вісник Академії правових наук України. – 2011. – N4. – С.193-201.

5. Васильев Л.М. Фактические презумпции в советском уголовном судопроизводстве. – Краснодар, 1977. – 62 с.

6. Гаргат-Українчук О.М. Поняття, ознаки, значення правових презумпцій у кримінальному процесі України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 45. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – С.446-451.

7. Гмирко В. Функціональне місце «Перетворювальний процес» діяльності доказування в кримінальному процесі // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 56. – С. 434–443

8. Гмирко В.П. Стандарти доказаності: спроба прагматичного погляду // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. – 2012. Вип.23. – С.168-179.

9. Іщенко В. Способи збирання доказів у кримінальному процесі України // Право України -2000. - № 10. – с. 75-78.

10. Каминская В.И. Учение о правовых презумпциях в советском уголовном процессе. – М., 1948. – 131 с.

11. Капліна О., Дроздов О. Актуальні проблеми використання в доказуванні матеріалів оперативно-розшукової діяльності // Вісник національної академії прокуратури України. – 2010. – №4. – С.70-76.

12. Коваленко І. Поняття і значення кримінально-процесуального доказування // Право України. – 2010. – №1. – С.230-235.

13. Коміссарчук Ю.А., Сорока С.О. Поняття, зміст і способи перевірки доказів у кримінально-процесуальному доказуванні // Митна справа. – 2012. – №2(80), частина 2, книга 2. – С.232-237.

14. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. – Харьков: Консум, 2000. – 176с.

15. Крушинський С.А. Проблеми визначення подання доказів як інституту кримінального процесуального права // Форум права. Електронне наукове фахове видання. – 2013. – №1 – С.532-536. Електрон ресурс http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2013-1/13kcakpp.pdf

16. Лапта C.П. Цілі використання доказів під час розслідування злочинів // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – №1 (52). – 2011. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs/2011_52/52/23.pdf

17. Ляш А.О. Збирання доказів та їх процесуальних джерел за новим КПК України // Митна справа. – 2013. – №1(85), частина 2, книга 2. – С.46-53.

18. Погорецький М., Сергєєва Д. Матеріали оперативно-розшукової діяльності і кримінально-процесуальні доказ: поняття та співвідношення // Вісник національної академії прокуратури України. – 2011. – №1. – С.45-51.

19. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. – 576с.

20. Терещенко Юлія Василівна. Інші процесуальні дії як способи доказування у кримінальному судочинстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – №.6. – С.238.

Додаткова

1. Астапенко О. Процесуальна форма витребування предметів і документів у порядку ч. 1 ст. 66 КПК України // Право України. – 2008. – №1. – С.92.

2. Баранов A.M. Использование результатов негласных способов собирания доказательств в уголовном судопроизводстве // Государство и право. – 2007. – №8. – С.62-66.

3. Бедняков Д.И. Непроцесуальная информация и расследование преступлений. – М., 1991. – 208 с.

4. Белкин А.Р. Теория доказывания в уголовном судопроизводстве. – М.: Норма, 2005. – 528с.

5. Березина Л.В. Проблемы доказывания в российском уголовном судопроизводстве. – Саратов: Саратовский юридический институт МВД России, 2005. – 184с.

6. Быков, В. М. Проблемы участия защитника в собирании доказательств // Российская юстиция. -2007. - № 9. - С. 62 – 64.

7. Гончан Ю.А. Уголовно-процессуальное исследование функций доказывания и принятия решений в досудебном производстве. – Ханты-Мансийск: Югорский государственный университет, 2009. – 368с.

8. Доказывание в уголовном процессе: традиции и современность / Под ред. В.А. Власихина. –М.: Юристъ, 200. – 272с.

9. Доля Е. А. Результатам оперативно-розыскной деятельности нельзя придавать статус доказательств в уголовном процессе //Российская юстиция. -2007. - № 6. - С.38 – 42.

10. Доля Е.А. Формирование доказательств на основе результатов оперативно-розыскной деятельности. – М.: Проспект, 2009. – 376с.

11. Дулов А.В. Основы формирования криминалистической теории доказывания. – Мн.: ООО «Харвест», 2005. – 264с.

12. Карякин Е.А., Тисен О.Н. Особенности доказывания в условиях применения мер государственной защиты участников уголовного судопроизводства. – М.: «Юрлитинформ», 2008. – 120с.

13. Кудрявцева А.В., Сысков В.Л. Доказательная деятельность суда первой инстанции по уголовным делам. – М.: «Юрлитинформ», 2007. – 256с.

14. Левченко О.В. Общеизвестные факты как средства уголовно-процессуального доказывания // Государство и право. – 2002. – №8. – С.47-54.

15. Лупинская П.А. Доказывание в советском уголовном процессе. – М., 1966. – 102с.

16. Мовчан Костянтин. Доведення в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2008. – №9. – С.95.

17. Овчаренко Е.И. Доказывание по уголовным делам о хулиганстве. / Подред А.В.Гриненко. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006. – 128с.

18. Просвирин Е.В., Степанов В.В. Описание как метод познания и фиксации доказательств при расследовании преступлений. – М.: Юрлитинформ, 2011. – 168с.

19. Рыжаков А.П. Собирание (проверка) доказательств. Показания как средство доказывания. – М.: Издательство «Экзамен», 2007. – 349с.

20. Романюк Б. Проведення ревізії у кримінальній справі – процесуальний спосіб збирання доказів //Вісник Академії правових наук України – №28. – С.168.

21. Руденко А.В. Содержательная логика доказывания: диалектические и формально-логические основы (уголовно-процессуальное и криминалистическое исследование): автореф. дисс. На соискание уч. Степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 / А.В. Руденко: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iuaj.net/node/741

22. Смирнов А.В. Презумпции и распределение бремени доказывания в уголовном процессе // Государство и право. – 2008. – №1. – С.60-68.

23. Соловьев А.Б. Доказывание по Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации (досудебные стадии). – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2003. – 264с.

24. Соловьев А.Б. Проблемные вопросы доказывания, возникающие в процессе расследования преступлений при применении УПК РФ. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2003. – 288с.

25. Тулянский Д. Имеет ли место доказывание в стадии исполнения приговора? // Законность. -2001. - №10. – С.43.

26. Черечукіна Л. Асиміляція результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві // Право України. – 2006. – №4. – С.66.

27. Шейфер С.А. Роль защиты в формировании доказательственной базы по уголовному делу // Государство и право. – 2006. – №7. – С.59-65.

28. Шейфер С.А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе: методологические и правовые проблемы. – Саратов, 1986. – 312 с.

29. Щербаков С.В. Американское уголовное доказательственное право: англо-русский словарь справочник. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2010. – 144с.

 

Питання для самоконтролю

1. Яке місце займає доказування у кримінально-процесуальній діяльності?

2. Що собою становить доказування як діяльність суб'єктів кримінального провадження?

3. Які основні риси (ознаки) доказування?

4. Які функції виконує доказування?

5. Які виділяють елементи (етапи) процесу доказування?

6. Чи входить у процес доказування висування і перевірка версій?

7. Чи є етапом процесу доказування використання доказів (оперування ними)?

8. Яка роль інтуїції у доказуванні?

9. У чому суть регламентації процесу доказування? (Кримінально-процесуальна форма доказування).

10. У чому полягає одержання доказів?

11. Які виділяють способи одержання доказів?

12. Що таке збирання доказів?

13. Якими способами здійснюється збирання доказів?

14. Які слідчі дії проводяться для збирання доказів?

15. Які негласні слідчі дії проводяться для збирання доказів?

16. Які Ви ще знаєте інші способи збирання доказів?

17. У чому полягає подання доказів?

18. Від кого можуть бути прийняті докази?

19. Які є способи засвідчення і закріплення доказової інформації?

20. Що собою являє перевірка доказів?

21. Які існують способи перевірки доказів?

22. У чому полягає оцінка доказів?

23. Яка роль оперативно-розшукової діяльності у процесі доказування?

24. Що таке версія у доказуванні у кримінальних справах?

25. Які є види версій?

26. Який порядок формування версій?

27. Які існують способи перевірки версій?

28. У чому полягає планування доказування?

29. Що таке презумпція?

30. Які існують види презумпцій?

31. Назвіть приклади кримінально-правових презумпцій.

32. Назвіть приклади кримінально-процесуальних презумпцій.

33. В чому суть презумпції невинуватості особи?

34. Яке значення фактичних презумпцій у доказуванні?

35. Що таке преюдиція і як вона використовується у процесі доказування?

36. Наведіть приклади використання преюдицій у процесі доказування.

37. Які існують моральні засади доказування у кримінальному провадженні?

38. Які вимоги професійної етики використовуються у процесі доказування?

Завдання і задачі

1. Підозрюваний у зловживанні владою (ч. 2 ст. 364 КК) С. і його захисник, знайомлячись з матеріалами кримінального провадження, виявили в ній платіжну відомість на отримання зарплати. Цей документ був надісланий в слідчий відділ поштою головним бухгалтером комерційної організації, де до арешту працював С. Захисник і підозрюваний заявили клопотання про визнання цього документу таким, що не має юридичної сили (недопустимим доказом), оскільки він, на їх думку, отриманий з порушенням закону – без запиту слідчого і без проведення процесуальної дії – виїмки.

1. Що таке одержання доказів?

2. Які існують способи одержання доказі?

2. Як повинен діяти слідчий за таких обставин?

 

2. З дачного будинку громадянина Б. в нічний час було викрадено телевізор і відеомагнітофон виробництва голландської фірми "Філіпс". На підставі письмової заяви Б. старший слідчий капітан міліції М вніс відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань і почав кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК. Останній оглянув місце події і провів допит потерпілого Б. Протягом місяця слідчий М. жодних інших слідчих дій не проводив і будь-яких інших заходів по виявленню осіб, що вчинили крадіжку, не вживав. Бачачи таке відношення слідчого до розслідування цього провадження, Б. вирішив самостійно знайти і викрити винних. Від підлітків, що проживають в найближчому від дачного кооперативу селі, він дізнався, що крадіжку могли вчинити брати І. і П. Вакули, які розповідали своїм одноліткам, що приблизно місяць тому придбали телевізор і відеомагнітофон іноземного виробництва. Знайшовши момент, коли хазяїн будинку знаходився в городі, Б. проник в незачинені двері і виявив в будинку Вакул свої телевізор і відеомагнітофон. Про своє відкриття він негайно повідомив старшого слідчого М., після чого був допитаний про ці обставини.

1. Чи будуть дані зафіксовані в протоколі допиту Б., доказами винності братів Вакул і чи не повинні вони бути підкріплені іншими доказами?

2. Які, на вашу думку, слідчі дії належить провести старшому слідчому М. для підтвердження або спростування свідчень Б.?

3. Чи допустив Б. своїми діями порушення закону?

 

3. А. і Б. вчинили бандитський напад на екіпаж інкасаторської автомашини і заволоділи великою сумою грошей. А. був поранений в перестрілці, затриманий і після лікування притягнутий до кримінального відповідальності, засуджений до позбавлення волі. Відносно Б. кримінальна справа була виділена в окреме провадження, сам він був оголошений у розшук і затриманий тільки через два роки. У судовий розгляд у провадженні Б. сторона обвинувачення разом з іншими матеріалами слідства представила копію вироку, що набрав законної сили, у провадженні А., в якому, зокрема, знаходилася констатація, що в створенні банди, плануванні і організації нападу на інкасаторів головна роль належить Б. Сторона захисту, відкидаючи це твердження, стверджувала, що насправді усе було навпаки: ватажком банди і організатором нападу є А., а Б. – усього лише його пособник.

1. Чи зобов'язаний суд перевіряти ще раз факти, вже встановлені вироком, що набрав законної сили?

2. Як повинен поступити суд в ситуації, що склалася в доказуванні у провадженні Б.?

 

4. У процесі розслідування кримінального провадження про нанесення середньої тяжкості тілесних пошкоджень громадянинові Г. слідчий встановив, що потерпілий виписався з лікарні і поїхав на санаторно-курортне лікування. Щоб не допустити порушення встановленого строку досудового слідства в даному провадженні слідчий вислав на адресу Г. чистий бланк протоколу допиту і на підставі ч.7 ст.224 КПК України просив його написати власноручні показання. Одночасно він запросив у потерпілого лікарську довідку про стан його здоров'я. Вказані документи були одержані і приєднані до матеріалів провадження.

Керуючись ч.2 ст.93 КПК, слідчий скерував підозрюваному в даному провадженні А. письмову вимогу про представлення слідству знаряддя злочину - стамески, якою були завдані тілесні ушкодження Г. А. приніс стамеску і слідчий своєю постановою приєднав її до провадження як речовий доказ. Під час допиту А. не заперечував факту нанесення цією стамескою тілесних ушкоджень потерпілому, але заявив, що останній першим напав на нього і він змушений був оборонятись.

Зробіть правовий аналіз ситуації і з'ясуйте такі питання:

1. Які етапи проходить процес доказування у кримінальному провадженні?

2. В чому полягає суть процесуальної форми доказування?

3. Що таке версія? Які загальні версії можна висунути в описаній ситуації?

4. Дайте правову оцінку діям слідчого.

 

 

5. Слідчий слідчого відділення по ДТП слідчого відділу управління внутрішніх справ міста Львова за повідомленням ДАІ виїхав на місце дорожньо-транспортної події. У результаті її огляду та отримання пояснень очевидців події слідчий встановив: водій тресту "Промбуд" Климко, керуючи закріпленим за ним вантажним автомобілем у нетверезому стані (такий стан він визначив за запахом алкоголю), не забезпечив безпеки руху при обгоні трамваю, вчинив наїзд на Громову, яка від одержаних травм померла на місці події.

Провівши огляд місця події, слідчий вніс відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань за цим фактом і приступив до розслідування. Він допитав водія Климка та свідків події. Водій, зокрема, пояснив: «він знаходиться у тверезому стані; їде за цеглою; коли робив обгін трамваю, з-за нього раптово вибігла потерпіла на проїжджу частину дороги; гальмувати було вже пізно і тому стався наїзд». Аналогічну інформацію про поведінку потерпілої дав також свідок Гальперін. Він, крім того, повідомив, що потерпіла вийшла на дорогу з-за трамваю і дивилась в протилежний від руху автомашини бік. На його думку потерпіла з'явилась раптово перед автомобілем приблизно на відстані 3-х метрів. Перевіркою показань водія Климка на місці було встановлено, що відстань від місця, де водій побачив потерпілу, до місця наїзду на неї становила 16 метрів.

1. Оцініть дії слідчого, спрямовані на виявлення і збір доказової інформації у цій ситуації..

2. Які, на Вашу думку, необхідно вчинити дії з метою одержання доказів в даному провадженні?

 

Тема 4. СУБ’ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

План заняття