2 втрату парності при сильних ядерних взаємодіях
3 втрату парності при електромагнітних взаємодіях
4 збереження парності при сильних ядерних взаємодіях
5 збереження парності при слабких ядерних взаємодіях
615.
Умовою виникнення випромінювання Черенкова є:
1 заряджені частинки рухаються зі швидкістю, що перевищує фазову швидкість світла
2 заряджені частинки рухаються зі швидкістю, нижчою за фазову швидкість світла
3 нейтрони рухаються зі швидкістю, нижчою за фазову швидкість світла
4 нейтрино рухаються зі швидкістю, нижчою за фазову швидкість світла
5 нейтрони рухаються зі швидкістю світла
616.
Магнітні моменти ядер зручно представляти в:
1 магнетонах Бора
2 сталих Планка
3 ядерних магнетонах
4 Теслах
5 Гаусах
617.
На принципі дії трансформатора ґрунтується робота:
1 бетатрона
2 синхротрона
3 фазотрона
4 циклотрона
5 синхрофазотрона
618.
Яка з перелічених сил стосується обмінних взаємодій:
1 сили Гайзенберга
2 сили Вігнера
3 гравітаційні сили
4 сили Коріоліса
5 кулонівські сили
619.
Для створення ядерного заряду атомної бомби безпосередньо можна використати:
1 U-235
2 U-233
3 U-238
4 U-239
5 Th-232
620.
При бета-«мінус»-розпаді утворюється:
1 електронне антинейтрино
2 електронне нейтрино
3 нейтретто
4 таонне нейтрино
5 позитрон
621.
Ефективний переріз ядерних взаємодій вимірюється в:
1 барнах
2 Фермі
3 Кюрі
4 Беккерелях
5 Греях
622.
До «двічі магічних» можна віднести ядро:
1 С-12
2 Не-3
3 Не-4
4 U-235
5 U-233
623.
«Кюрі» є одиницею вимірювання:
1 експозиційної дози
2 еквівалентної дози
3 активності
4 ефективного перерізу реакції
5 поглинутої дози
624.
В експериментах Ц.Ву виявлено:
1 втрату парності при слабких ядерних взаємодіях
2 втрату парності при сильних ядерних взаємодіях
3 втрату парності при електромагнітних взаємодіях
4 збереження парності при сильних ядерних взаємодіях
5 збереження парності при слабких ядерних взаємодіях
625.
Необхідною умовою утворення електрон-позитронних пар при поглинанні жорстких
фотонів є:
1 енергія жорстких фотонів повинна перевищувати 1 кеВ
2 енергія жорстких фотонів повинна перевищувати 10 кеВ
3 енергія жорстких фотонів не може бути меншою за 1,02 МеВ
4 енергія жорстких фотонів повинна перевищувати 100 кеВ
5 енергія жорстких фотонів повинна бути меншою за 1,02 МеВ
626.
Серед початкових нуклідів основних радіоактивних рядів немає:
1 урану
2 торію
3 актинію
4 нептунію
5 свинцю
627.
Два дуанти є основою конструкції:
1 бетатрона
2 синхротрона
3 фазотрона
4 циклотрона
5 синхрофазотрона
628.
До бозонів відносяться:
1 баріони
2 мезони
3 лептони
4 гіперони
5 кварки
629.
Вихідним паливом для бридерних реакторів може слугувати:
1 U-235
2 Рu-239
3 U-238
4 U-239
5 Np-239
630.
Дробовими значеннями баріонного заряду володіють:
1 кварки
2 електрони
3 лептони
4 мезони
5 нуклони
631.
Частинки, які володіють цілим спіном, називаються:
1 гіперонами
2 баріонами
3 лептонами
4 бозонами
5 ферміонами
632.
До «двічі магічних» можна віднести ядро:
1 С-12
2 Не-3
3 Ca-40
4 U-235
5 U-233
633.
«Беккерель» є одиницею вимірювання:
1 експозиційної дози
2 активності
3 еквівалентної дози
4 ефективного перерізу реакції
5 поглинутої дози
634.
В експериментах Р.Хофштадтера з пружного розсіяння електронів вивчався розподіл
електричного заряду в:
1 кварках
2 електронах
3 атомах
4 нуклонах
5 мезонах
635.
Чотири квадранти є основою конструкції:
1 бетатрона
2 прискорювача Ван-дер-Граафа
3 установки Рабі
4 циклотрона
5 синхрофазотрона
636.
Серед початкових нуклідів основних радіоактивних рядів є:
1 плутоній
2 свинець
3 америцій
4 нептуній
5 лантан
637.
«Бер» є одиницею вимірювання:
1 експозиційної дози
2 еквівалентної дози 2
3 активності
4 ефективного перерізу реакції
5 поглинутої дози
638.
Елементарні частинки малої маси називаються:
1 баріонами
2 мезонами
3 лептонами 3
4 гіперонами
5 нуклонами
639.
У бридерних реакторах отримують новий вид ядерного палива:
1 U-235
2 Рu-239
3 U-238
4 U-239
5 Th-232
640.
Поняттям «аромат» характеризуються:
1 нуклони
2 кварки
3 атоми
4 мезони
5 електрони
641.
Частинки, які вступають у сильні ядерні взаємодії, називаються:
1 фотонами
2 адронами
3 лептонами
4 бозонами
5 ферміонами
642.
Дробовими значеннями електричного заряду (в одиницях електронних зарядів)
володіють:
1 кварки
2 електрони
3 атоми
4 мезони
5 нуклони
643.
При реалізації вуглецевого циклу термоядерних реакцій в зірках в кінцевому рахунку
утворюється ізотоп:
1 С-12
2 Не-3
3 Не-4
4 N-15
5 O-15
644.
Для створення ядерного заряду атомної бомби можна використати:
1 Pu-239
2 U-233
3 U-238
4 U-239
5 Th-232
645.
Поняттям «колір» і «антиколір» характеризуються:
1 нуклони
2 лептони
3 кварки
4 мезони
5 електрони
646.
При бета-«плюс»-розпаді утворюється:
1 електронне антинейтрино
2 електронне нейтрино
3 нейтретто
4 таонне нейтрино
5 електрон
647.
Відповідно до теорії ядерних взаємодій Х.Юкави взаємодія між нуклонами
здійснюється за участю:
1 піонів
2 мюонів
3 гіперонів
4 каонів
5 етонів
648.
Яка з перелічених сил стосується обмінних взаємодій:
1 сили Гайзенберга
2 сили Вігнера
3 гравітаційні сили
4 сили Коріоліса
5 кулонівські сили
649.
Для створення ядерного заряду атомної бомби безпосередньо можна використати:
1 Th-232
2 U-233
3 U-238
4 U-239
5 Pu-239
650.
Найбільша енергія отримується при термоядерних реакціях синтезу:
1 двох протонів
2 двох дейтронів
3 протона і дейтрона
Тритона і дейтрона
5 трьох протонів
651.
Частинки, які володіють цілим значенням спіну, називаються:
1 гіперонами
2 баріонами
3 лептонами
4 бозонами
5 ферміонами
652.
Дробовими значеннями баріонного заряду:
1 кварки
2 електрони
3 атоми
4 мезони
5 нуклони
653.
Яке з перелічених чисел можна віднести до магічних:
1 7
2 13
3 25
4 5
5 20
654.
«Барн» є одиницею вимірювання:
1 експозиційної дози
2 еквівалентної дози
3 активності
4 ефективного перерізу реакції
5 поглинутої дози
655.
Взаємодія між кварками здійснюється за участю:
1 каонів
2 мюонів
Глюонів
4 пі-мезонів
5 етонів
656.
Магнітні моменти нуклонів зручно представляти в:
1 магнетонах Бора
2 сталих Планка
3 Гаусах
4 Теслах
5 ядерних магнетонах
657.
При бета-«плюс»-розпаді утворюється:
1 електронне антинейтрино
2 електронне нейтрино
3 нейтретто
4 таонне нейтрино
5 позитрон
658.
Для створення ядерного заряду атомної бомби безпосередньо можна використати:
1 Pu-239
2 U-233
3 U-238
4 U-239
5 Th-232
659.
Як ядерне паливо не використовується ізотоп:
1 С-12
2 U-233
3 U-238
4 Pu-239
5 U-235
660.
Термоядерним реакціям, що відбувається в зорях, притаманний цикл:
1 гелієвий
2 кисневий
3 водневий
4 кремнієвий
5 титановий
661.
Розміри атомних ядер вимірюється в:
1 барнах
2 Фермі
3 Кюрі
4 Беккерелях
5 Греях
662.
До «двічі магічних» можна віднести ядро:
1 Са-40
2 Не-3
3 Н-2
4 U-235
5 U-233
663.
«Беккерель» є одиницею вимірювання:
1 експозиційної дози
2 еквівалентної дози
3 активності
4 ефективного перерізу реакції
5 поглинутої дози
664.
В експериментах Ц.Ву з перевірки збереження парності досліджувався бета-розпад
ізотопів:
1 U-235
3 Со-57
3 Со-60
4 U-239
5 Np-239
665.
За якої умови неможливим є утворення електрон-позитронних пар при поглинанні
жорстких фотонів є:
1 енергія жорстких фотонів рівна 15 МеВ
2 енергія жорстких фотонів рівна 10 МеВ
3 енергія жорстких фотонів більша за 1,02 МеВ
4 енергія жорстких фотонів перевищує 10 МеВ
5 енергія жорстких фотонів менша за 1,02 МеВ
666.
Кінцевими нуклідами основних радіоактивних рядів можуть виступати нукліди:
1 урану
2 торію
3 актинію
4 нептунію
5 свинцю
667.
Чотири квадранти є основою конструкції:
1 бетатрона
2 лінійного прискорювача
3 прискорювача Ван-дер-Граафа
4 циклотрона
5 синхрофазотрона
668.
До ферміонів не відносяться:
1 баріони
2 мезони
3 лептони
4 гіперони
5 кварки
669.
Яке цінне ядерне паливо утворюється в бридерних реакторах:
1 U-235;
2 Рu-239
3 U-238
4 U-239
5 Np-239
670.
Які з перелічених хімічних елементів не відносяться до трансуранових:
1 Сs
2 Рu
3 Am
4 Cf
5 Np
671.
Усі лептони є:
1 фотонами
2 адронами
3 магнетонами
4 бозонами
5 ферміонами
672.
Дробовими значеннями баріонного заряду володіють:
1 кварки
2 електрони
3 атоми
4 мезони
5 нуклони
673.
У яких позасистемних одиницях найзручніше вимірювати розміри нуклонів і атомних
ядер:
1 метр
2 барн
3 Фермі
4 ангстрем
5 Кюрі
674.
Суть збагачення ядерного палива полягає у збільшенні співвідношення:
1 U-233/Pu-239
2 U-233/U-238
3 U-235/U-238
4 U-239/Pu-239
5 Th-232/ U-238
675.
Термін «дивний» («strange») стосується:
1 нуклонів
2 лептонів
3 кварків
4 мезонів
5 електронів
676.
При К-захопленні утворюється:
1 електронне антинейтрино
2 електронне нейтрино
3 нейтретто
4 таонне нейтрино
5 електрон
677.
Потенціал Х.Юкави стосується:
1 сильних ядерних взаємодій
2 слабких ядерних взаємодій
3 кулонівських взаємодій
4 гравітаційних взаємодій
5 електромагнітних взаємодій
678.
У методі Рабі для визначення магнітного моменту ядра безпосередньо вимірюється:
1 залежність числа молекул, зареєстрованих детектором, від величини магнітного поля
2 величина намагнічення
3 дипольний момент
4 квадрупольний момент
5 залежність числа молекул, зареєстрованих детектором, від величини магнітного поля
679.
Як з перелічених ізотопів є проміжним при перетворенні U-238 в Pu-239 в бридерних
реакторах:
1 Th-232
2 U-233
3 U-235
4 U-238
5 U-239
680.
Поєднання яких ізотопів використовується для реалізації термоядерної реакції синтезу
у водневій бомбі:
1 двох протонів
2 двох дейтронів
3 протона і дейтрона
4 тритона і дейтрона
5 трьох протонів
681.
Усі лептони є:
1 легкими частинками
2 адронами
3 магнетонами
4 бозонами
5 важкими частинками
682.
До «кольорових» частинок можна віднести:
1 кварки
2 електрони
3 атоми
4 мезони
5 нуклони
683.
У яких позасистемних одиницях найзручніше вимірювати ефективний переріз
взаємодії в ядерних реакціях:
1 метр квадратний
2 барн
3 Фермі
4 Беккерель
5 Кюрі
684.
Поєднання яких ізотопів можна використовувати як ефективне ядерне паливо у
ядерних реакторах:
1 U-233/Pu-239
2 U-233/U-238
3 U-235/U-238
4 U-239/U-233
5 Th-232/U-238
685.
Термін «чарівний» («charming») стосується:
1 кварків
2 лептонів
3 нуклонів
4 мезонів
5 електронів
686.
Згідно з емпіричною формулою Гейгера пробіг альфа-частинок у повітрі
пропорційний до:
1 квадрату її кінетичної енергії;
2 кубу її швидкості
3 квадрату її швидкості
4 її імпульсу
5 її швидкості
687.
Згідно з теорією Х.Юкави енергія взаємодії двох нуклонів пропорційна до:
1 добутку їхніх зарядів
2 відстані між ними
3 добутку їхніх мезонних зарядів
4 квадрату відстані між ними
5 добутку їхніх магнітних моментів
688.
Який з гіромагнітних множників завжди рівний нулю:
1 орбітальний гіромагнітний множник для нейтрона
2 іновий гіромагнітний множник для нейтрона
3 спіновий гіромагнітний множник для протона
4 орбітальний гіромагнітний множник для протона
5 гіромагнітний множник для ядра
689.
Який з ефектів лежить в основі методу реєстрації гамма-квантів з використанням
лічильника Гейгера-Мюллера:
1 фект Комптона
2 пружне розсіяння гамма-квантів
3 фотоефект
4 К-захоплення
5 непружне розсіяння гамма-квантів
690.
Які з перелічених нуклідів не можна віднести до «альфа-ядер»:
1 U-235
2 С-12
3 Ве-8
4 Не-4
5 О-16
691.
Серед вітчизняних науковців основний внесок у створення нейтронно-протонної
моделі ядра вніс:
1 Вавілов
2 Тамм
3 Френкель
4 Іваненко
5 Черенков
692.
Маса ядра завжди:
1 дещо менша від сумарної маси нуклонів, що його утворюють
2 дещо більша від сумарної маси нуклонів, що його утворюють
3 рівна сумарній масі нуклонів, що його утворюють
4 набагато більша від сумарної маси нуклонів, що його утворюють
5 у кілька разів менша від сумарної маси нуклонів, що його утворюють
693.
Процес спонтанного радіоактивного розпаду:
1 є ендотермічним
2 є екзотермічним
3 відбувається з поглинанням енергії
4 є вимушеним
5 відбувається при підвищеній температурі
694.
Період піврозпаду ядер:
1 пропорційний до сталої розпаду
2 пропорційний до квадрату сталої розпаду
3 обернено пропорційний до сталої розпаду
4 не пов’язаний зі сталою розпаду
5 обернено пропорційний до квадрату сталої розпаду
695.
До іонізаційних методів реєстрації іонізуючого випромінювання не мають прямого
стосунку:
1 іонізаційні камери
2 лічильники Гейгера-Мюллера
3 пропорційні лічильники
4 сцинтиляційні детектори
5 камери Вільсона
696.
Принцип роботи камери Вільсона ґрунтується на:
1 утворенні в перенасиченій парі краплинок рідини, що конденсується на іонах
2 утворенні бульбашок у перегрітій рідині
3 здатності іонізуючого випромінювання спричиняти почорніння фотопластинки
4 тепловому ефекті
5 явищі сцинтиляцій під дією іонізуючого випромінювання
697.
Лічильники Гейгера-Мюллера працюють в області:
1 Ома
2 пропорційності
3 обмеженої пропорційності
4 Гейгера
5 насичення
698.
При поширенні у середовищі гамма-квантів з енергіями, що перевищують 10 МеВ,
спостерігаються:
1 переважно фотоефект
2 переважно ефект Комптона
3 фотоефект і ефект Комптона
4 переважно утворення пар електрон-позитрон
5 виключно фотоефект
699.
Коефіцієнт розсіяння гамма-квантів у випадку ефекту Комптона при зростанні їхньої
енергії:
1 зменшується
2 зростає
3 залишається сталим
4 спочатку зростає, а потім виходить на насичення
5 спочатку зростає, а потім зменшується
700.
Коефіцієнт поглинання гамма-квантів, що відповідає ефектові утворення пар
електрон-позитрон, при зростанні енергії гамма-квантів:
1 зменшується
2 зростає
3 залишається сталим
4 спочатку зменшується, а потім зростає
5 спочатку зростає, а потім зменшується
701.
Максимальною ефективністю володіють лічильники Гейгера-Мюллера зі:
1 свинцевим катодом
2 мідним катодом
3 алюмінієвим катодом
4 цинковим катодом
5 титановим катодом
702.
При поширенні бета-частинок в середовищі і досягненні ними релятивістських
швидкостей їхні питомі радіаційні втрати при зростанні енергії:
1 зменшуються
2 зростають
3 залишається сталими
4 спочатку зменшуються, а потім зростають
5 спочатку зростають, а потім зменшуються
703.
У методі кратного поглинання для визначення верхньої межі бета-спектру
використовують:
1 топограми
2 лічильні характеристики
3 вольт-амперні характеристики
4 монограми
5 номограми
704.
Основними процесами взаємодії альфа-чаcтинки з речовиною є:
1 ефект Комптона
2 утворення пар електрон-позитрон
3 утворення електронно-діркових пар
4 пружне розсіювання та іонізація атомів середовища
5 радіаційні втрати
705.
При розпаді ізотопа Со-60:
1 утворюються 2 гамма-кванти з різними енергіями
2 не утворюються гамма-кванти
3 утворюється 1 гамма-квант
4 утворюються 3 гамма-кванти з різними енергіями
5 утворюються тільки бета-частинки
706.
При розпаді ізотопа стронцій-90:
1 утворюються 2 бета-частинки з різними енергіями
2 не утворюються бета-кванти
3 утворюється 1 бета-частинка
4 утворюються 3 бета-частинки з різними енергіями
5 утворюються тільки альфа-частинки
707.
Масу ядра в сучасній фізиці вимірюють в:
1 атомних одиницях маси
2 універсальних атомних одиницях маси
3 кілограмах
4 грамах
5 мікрограмах
708.
Серед усіх відомих ядер найменша енергія зв’язку притаманна:
1 гелію-3
2 гелію-4
3 дейтерію
4 літію-6
5 бору-10
709.
Для найстійкіших ядер відношення числа нейтронів до числа протонів:
1 набагато більше одиниці
2 менше одиниці
3 набагато менше одиниці
4 рівне двом
5 рівне одиниці
710.
Теоретичне пояснення ефекту Черенкова запропонували:
1 Вавілов
2 Тамм і Франк
3 Френкель
4 Іваненко
5 Фермі
711.
В альфа-берилієвому джерелі для отримання нейтронів використовують ізотоп:
1 U-235
2 С-12
3 Ra-226
4 Не-4
5 О-16
712.
Розміри дейтрона:
1 набагато більші від радіусу дії ядерних сил
2 рівні радіусу дії ядерних сил
3 менші від радіусу дії ядерних сил
4 в середньому більші від радіусу дії ядерних сил
5 набагато менші від радіусу дії ядерних сил
713.
В назві жодної з короткодіючих ядерних обмінних сил не використовується прізвище:
1 Майоран
2 Бартлет
3 Гайзенберг
4 Вігнер
5 Фермі
714.
У випадку внутрішньої конверсії електронів енергія збудженого ядра передається:
1 одному з атомних електронів
2 гамма-кванту
3 альфа-частинці
4 бета-частинці
5 нейтрино
715.
Метод Мессбауера дає змогу вимірювати:
1 енергії бета-частинок
2 масу ядер
3 енергії альфа-частинок
4 мінімальні зміни енергії гамма-квантів
5 масу нейтрино
716.
Для визначення магнітних моментів ядер у методі Рабі використовують:
1 два постійних магніти
2 два магніти з неоднорідним полем
3 два магніти з неоднорідним полем і один постійний магніт
4 один постійний магніт
5 один магніт з неоднорідним полем
717.
Явище ядерної ізомерії відкрите групою науковців під керівництвом:
1 Курчатова
2 Тамма
3 Френкеля
4 Фермі
5 Черенков
718.
Для пояснення фізичного змісту членів формули Вайцзеккера доцільно
використовувати модель:
1 альфа-частинкову
2 Фермі-газу
3 рідкої краплі
4 оболонкову
5 оптичну
719.
Оболонкова модель ядра об’єднує в собі переваги:
1 альфа-частинкової моделі і моделі Фермі-газу
2 альфа-частинкової і оболонкової моделей
3 оболонкової моделі і моделі Фермі-газу
4 оболонкової моделі і моделі рідкої краплі
5 моделей рідкої краплі і Фермі-газу
720.
Лінійний коефіцієнт послаблення, який описує поширення гамма-квантів в речовині
вимірюється в:
1 обернених сантиметрах
2 барнах
3 Фермі
4 Кюрі
5 Греях
721.
