2.1. Забруднення річки та її основні забруднювачі
Сучасний стан Псла характеризується антропогенним тиском суб'єктів господарювання, скидом недостатньо очищених стоків, що щорічно надходять до річки. Також причинами незадовільного стану річки є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міста Суми.
Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних і капітальних ремонтів.
Підприємством хімічної промисловості (ПАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 3,193 млн. м3, в тому числі: недостатньо очищених – 2,616 млн. м3, що становить 81,9% від загального обсягу скидів цього підприємства.
За даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Сумській області та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами у 2013 році найбільшими забруднювачами поверхневих водних об'єктів в області залишаються ПАТ «Сумихімпром» та КП «Місьководоканал».
За результатами перевірки інформації, яка була оприлюднена 11.04.2012 року на сторінці газети «Панорама», щодо забруднення річки Псел відходами повідомляємо: за даним фактом конкретної фізичної або юридичної особи, яка допустила це порушення не встановлено. Речовини з вмістом нафтопродуктів потрапили в р. Псел зі зливової каналізації, в яку стікаються поверхневі і талі води, які змивають з вулиць міста бруд, що накопичувався кілька попередніх місяців. Також самі мешканці могли безконтрольно виливати і відпрацьовані паливно–мастильні матеріали та інші речовини.
Забруднення води можна було б уникнути, якби зливова каналізація міста Суми була оснащена системою попереднього очищення зливових і талих стічних вод. З цього приводу Державною екологічною інспекцією в Сумській області ще 15.08.2011 року було направлено припис про проведення капітального ремонту або відновлювальних робіт у системі зливової каналізації. Втім будівництво системи попереднього очищення вод навіть не починалося. Отже, зараз залишається загроза забруднення нафтопродуктами, хімічними речовинами і брудом водних артерій обласного центру.
Зазначене питання перебуває на контролі в Державній екологічній інспекції в Сумській області.
2.2. Дослідження стану води річки Псел
Результати комплексного обстеження екологічного стану річки можуть бути об'єктивними лише в разі узгодженого застосування польових та камеральних методів дослідження.
Процес поділяється на такі етапи:
І. Підготовчий;
ІІ. Польовий;
ІІІ. Камеральний.
На І етапі ми обговорили та вирішили провести проби води на її мутність. Нами була обрана певна ділянка, на якій ми проводили забір води – в районі парку ім. Кожедуба, для проведення лабораторних досліджень в Сумському обласному лабораторному центрі Держсанепідслужби України.
Результати висвітлені в додатках №1; 2.
2.3. Охорона водних багатств
Усі життєві процеси на планеті так чи інакше пов’язані з водою. Щоб забезпечити одну людину продуктами харчування на рік, треба витратити в середньому близько 600 т прісної води; крім того близько 200 т витрачається на санітарні потреби. Але незрівнянно більше витрачається води на різні виробничі процеси. Так на виробництво тонни паперу необхідно витратити 100 – 400 т води, тонни пластмаси – до 3000 т прісної води.
Від стану річок залежить наше здоров’я і здоров’я природи,тому їх треба охороняти від забруднення. Необхідно економно використовувати воду в побуті та для зрошення в сільському господарстві, відпрацьовану воду з підприємств скидати в річки тільки очищеною.
ВИСНОВКИ
Дослідження проведене відповідно до гіпотези, мети та завдань дає можливість нам зробити такі висновки:
1. Річка Псел, її русло та басейн мають свою історію та територію.
2. Екологічний стан водних запасів басейну річки можна вважати задовільним.
3. Господарське використання водних ресурсів басейну річки Псел є достатнім, досить інтенсивним, але потребує екологічно – бережливого відношення.
