Стаття 6. Верховенство права
1. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 7. Дотримання прав і свобод людини
1. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
2. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
3. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
4. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов’язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов’язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов’язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
У разі виявлення таких дій поліцейський зобов’язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими.
5. У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками.
Стаття 8. Законність
1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України.
2. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
3. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Стаття 9. Відкритість та прозорість
1. Поліція здійснює свою діяльність на засадах відкритості та прозорості в межах, визначених Конституцією та законами України.
2. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.
3. Поліція забезпечує доступ до публічної інформації, володільцем якої вона є, у порядку та відповідно до вимог, визначених законом.
4. Поліція може оприлюднювати (поширювати) інформацію з обмеженим доступом лише у випадках та в порядку, визначених законом.
5. Нормативно- правові акти, що регламентують діяльність поліції, обов’язково оприлюднюються на веб-порталі центрального органу управління поліції. Нормативно- правові акти з обмеженим доступом оприлюднюються у випадках та в порядку, визначених законом.
6. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються прав та свобод людини, обов’язково проходять громадське обговорення в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України.
Стаття 10. Політична нейтральність
1. Поліція забезпечує захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань та партійної належності.
2. Поліція у своїй діяльності є незалежною від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об’єднань.
3. В органах і підрозділах поліції заборонено використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність.
4. Поліцейським заборонено висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження у політичних цілях.
Стаття 11. Взаємодія з населенням на засадах партнерства
1. Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.
2. З метою визначення причин та/або умов учинення правопорушень планування службової діяльності органів і підрозділів поліції здійснюється з урахуванням специфіки регіону та проблем територіальних громад.
3. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
4. Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Безперервність
1. Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
2. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
ПОЛОЖЕННЯ
про Національну поліцію
1. Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
2. Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Національної поліції є:
1) реалізація державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики в зазначених сферах;
3) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
4. Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові внутрішніх справ;
2) провадить превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
3) виявляє причини та умови, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;
4) вживає заходів з виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
5) у межах повноважень, передбачених законом, бере участь у боротьбі з тероризмом, забезпечує ефективне використання сил і засобів під час проведення антитерористичних операцій;
6) уживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
7) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
8) у межах повноважень, передбачених законом, організовує та здійснює заходи щодо рятування людей, забезпечення їх безпеки, охорони майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та ліквідації їх наслідків;
9) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;
10) здійснює заходи з контролю за місцезнаходженням осіб, які в установленому законом порядку зобов’язані носити електронні засоби контролю;
11) розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, зникли безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; у межах повноважень, передбачених законом, організовує та провадить оперативно-розшукову діяльність;
12) у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;
13) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
14) вживає заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;
15) здійснює заходи щодо захисту інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, виявлення та припинення адміністративних правопорушень на підприємствах, в установах та організаціях, а також інших об’єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, які обслуговуються спеціальною поліцією;
16) регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
17) здійснює супроводження транспортних засобів у випадках, передбачених законом;
18) видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху;
19) вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їх життя чи здоров’я;
20) вживає заходів для визначення осіб, які нездатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе; встановлює особу за невпізнаним трупом;
21) забезпечує безпеку взятих під захист осіб на підставах та в порядку, визначених законом;
22) у межах компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням у дитячому середовищі, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі;
23) вживає заходів із запобігання та припинення насильства в сім’ї;
24) бере участь у межах повноважень, передбачених законом, у здійсненні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;
25) здійснює охорону об’єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони;
26) здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності, а також технічні заходи охоронного призначення у випадках і порядку, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами;
27) здійснює контроль за дотриманням фізичними і юридичними особами спеціальних правил і порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система;
28) здійснює у визначеному законом порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин;
29) здійснює контроль у межах компетенції, визначеної законом, за додержанням вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення;
30) сприяє забезпеченню відповідно до закону правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;
31) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, міжнародне співробітництво, бере участь у розробленні проектів та укладенні міжнародних договорів України з питань боротьби із злочинністю та інших питань, що належать до її компетенції, а також забезпечує їх виконання;
32) здійснює представництво та забезпечує виконання зобов’язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції — Інтерполі (далі — Інтерпол) та Європейському поліцейському офісі (Європолі) (далі — Європол);
33) організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу;
34) використовує та надає іншим правоохоронним органам України доступ до інформаційно-телекомунікаційних систем і банків даних Інтерполу та Європолу, а також вносить до цих банків даних інформацію правоохоронних органів України;
35) виконує в межах компетенції запити органів правопорядку (правоохоронних органів) інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону, міжнародних договорів України, установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна;
36) звертається в межах своєї компетенції із запитами до
органів правопорядку (правоохоронних органів) інших держав або міжнародних організацій поліції відповідно до закону, міжнародних договорів України, установчих актів та правил міжнародних організацій поліції, членом яких є Україна;
37) організовує в межах своєї компетенції приймання-передавання осіб, які перебувають під вартою на державному кордоні України або за її межами;
38) направляє поліцейських до міжнародних організацій, іноземних держав як представників поліції з метою забезпечення координації співробітництва з питань, що належать до повноважень Національної поліції;
39) забезпечує участь національного персоналу з числа працівників Національної поліції в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, здійснює оперативне управління та контроль за його діяльністю; організовує взаємодію з міжнародними організаціями з питань миротворчої діяльності;
40) у межах інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, користується базами (банками) даних МВС та інших державних органів, здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу, а також оброблення персональних даних у межах повноважень, передбачених законом;
41) здійснює моніторинг оперативної обстановки в державі, вивчає, аналізує і узагальнює результати та ефективність поліцейської діяльності, інформує у порядку та спосіб, які передбачені законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також громадськість про здійснення державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
42) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;
43) у межах повноважень, передбачених законом, надає соціальну і правову допомогу громадянам, сприяє державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків;
44) забезпечує у випадках, передбачених законодавством, захист державних і власних інтересів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
45) забезпечує організацію роботи з добору, вивчення та комплектування органів Національної поліції кваліфікованими кадрами;
46) організує службову підготовку та стажування поліцейських і працівників Національної поліції;
47) забезпечує відповідно до законодавства правовий і соціальний захист поліцейських, інших працівників Національної поліції та членів їх сімей;
48) забезпечує відповідно до законодавства надання статусу учасника бойових дій поліцейським, державним службовцям та працівникам Національної поліції;
49) взаємодіє з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції та членів їх сімей;
50) бере участь у визначенні основних напрямів розвитку науки і освіти з питань діяльності Національної поліції, в організації та проведенні відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських, кримінологічних і соціологічних досліджень, а також у впровадженні їх результатів в освітній процес та практичну діяльність;
51) організовує систему психологічного забезпечення поліцейських та працівників Національної поліції і забезпечує її функціонування;
52) розробляє пропозиції щодо закріплення у відповідних нормативно-правових актах та технічній документації (конструкторській, технологічній, програмній документації, технічних умовах, документах із стандартизації та сертифікації, інструкціях) обов’язкові умови в галузі технічного регулювання щодо продукції, яка необхідна для потреб Національної поліції, а також організовує проведення технічної експертизи та підготовку висновків щодо якості процесів проектування, виробництва, будівництва, монтажу, налагодження, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації зазначеної продукції;
53) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, державний нагляд за охороною праці в органах Національної поліції;
54) забезпечує експлуатацію та функціонування системи зв’язку Національної поліції;
55) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, криптографічний захист інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої визначена законом;
56) здійснює контроль та вживає заходів щодо забезпечення протипожежної безпеки в центральному органі управління Національної поліції, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Національної поліції, а також на територіях, на яких вони розташовані;
57) організовує діяльність своїх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, а також науково-дослідних установ та установ забезпечення;
58) виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
59) організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв’язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань;
60) здійснює самостійно або через утворені установи забезпечення:
монтаж, ремонт, обслуговування технічних засобів охоронного призначення, озброєння, транспорту, засобів зв’язку, приміщень, які надані Національній поліції для виконання покладених на неї завдань, контроль за правильним використанням матеріально-технічних ресурсів територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери її управління;
будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів, що належать до сфери управління Національної поліції;
забезпечення належних умов праці;
61) здійснює інші повноваження, визначені законом.
5. Національна поліція з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;
2) здійснює добір кадрів для центрального органу управління Національної поліції та на керівні посади територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади;
3) контролює діяльність територіальних органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;
4) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, захисту інформації з обмеженим доступом, контроль за їх збереженням у Національній поліції, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;
5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
6) організовує діловодство та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил;
7) організовує планово-фінансову роботу в центральному органі управління Національної поліції, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів;
8) забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку, а також подання необхідної звітності центральним органом управління та утвореними в установленому порядку територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами;
9) фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах), інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання;
10) відкриває рахунки в установах банків.
6. Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право:
1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Національної поліції;
2) одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;
4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Національної поліції;
5) засновувати відповідно до законодавства відомчі нагороди, нагрудні знаки та почесні грамоти Національної поліції.
7. Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.
8. Національна поліція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
9. Національна поліція в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
10. Національну поліцію очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ.
Голова Національної поліції має першого заступника та заступників, яких призначає на посаду та звільняє з посади Міністр внутрішніх справ за поданням Голови Національної поліції.
11. Голова Національної поліції:
1) очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
2) вносить на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також поліцейських послуг; розроблені Національною поліцією проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;
3) вносить на розгляд Міністра внутрішніх справ проекти нормативно-правових актів МВС з питань, що належать до компетенції Національної поліції;
4) організовує та контролює виконання Національною поліцією та її територіальними органами Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, що належать до сфери діяльності Національної поліції;
5) подає на затвердження Міністрові внутрішніх справ плани роботи Національної поліції;
6) звітує перед Міністром внутрішніх справ про виконання планів роботи Національної поліції та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Національної поліції, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
7) забезпечує виконання Національною поліцією та її територіальними органами наказів МВС та доручень Міністра внутрішніх справ з питань, що належать до компетенції Національної поліції;
8) затверджує положення про структурні підрозділи центрального органу управління Національної поліції;
9) вносить Міністрові внутрішніх справ подання щодо кандидатур на посади своїх першого заступника та заступників;
10) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром внутрішніх справ керівників і заступників керівників структурних підрозділів центрального органу управління Національної поліції; призначає на посаду та звільняє з посади державних службовців та інших працівників центрального органу управління Національної поліції;
11) приймає на службу та звільняє із служби, призначає на посаду та звільняє з посади поліцейських відповідно до закону;
12) призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ;
13) підписує накази Національної поліції;
14) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції;
15) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;
16) дає в межах повноважень обов’язкові до виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками Національної поліції доручення;
17) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських;
18) вирішує в установленому законодавством про державну службу порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців центрального органу управління Національної поліції;
19) вирішує в установленому трудовим законодавством порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Національної поліції;
20) вносить в установленому порядку подання щодо відзначення поліцейських, державних службовців апарату центрального органу управління Національної поліції та працівників Національної поліції державними нагородами;
21) присвоює спеціальні звання поліції відповідно до закону;
22) присвоює ранги державних службовців відповідно до законодавства про державну службу;
23) вносить Міністру внутрішніх справ пропозиції щодо утворення територіальних (у тому числі межрегіональних) органів Національної поліції, які є юридичними особами публічного права, у межах граничної чисельності поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо їх ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України;
24) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників та укладає з ними контракти; здійснює інші повноваження з управління об’єктами права державної власності, що належать до сфери управління Національної поліції;
25) забезпечує взаємодію Національної поліції з відповідальним за взаємодію структурним підрозділом МВС, визначеним Міністром внутрішніх справ;
26) забезпечує дотримання встановленого Міністром внутрішніх справ порядку обміну інформацією між МВС і Національною поліцією та своєчасність її подання;
27) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Національна поліція;
28) затверджує штатний розпис (штат) центрального органу управління Національної поліції, штатний розпис (штат) та кошторис територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції;
29) виконує повноваження керівника державної служби в органі відповідно до законодавства про державну службу;
30) утворює комісії, робочі та експертні групи;
31) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Національної поліції;
32) здійснює інші повноваження, визначені законом.
12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Національної поліції, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Національній поліції може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Національної поліції.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Національній поліції можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Національної поліції, який затверджує кількісний та персональний склад таких органів, а також положення про них.
13. Гранична чисельність поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції (крім поліції охорони) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального органу управління та територіальних органів Національної поліції, кошторис Національної поліції затверджуються Головою Національної поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
14. Національна поліція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Органи місцевого самоврядування (у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні"
{ Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 25, ст.340 }
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" (280/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р.,
N 24, ст. 170) такі зміни:
1. У частинах четвертій та шостій статті 45 слово
"правомочною" замінити словом "повноважною".
2. У статті 46:
1) частини другу та третю викласти в такій редакції:
"2. Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради
скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш
як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в
кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до
статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії
відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який
інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки
виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З
моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та
новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до
статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої
сесії новообраний голова.
У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний
сільський, селищний, міський голова не обраний, про що на сесії
ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає
тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох -
п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на
пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу
обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.
3. Першу сесію новообраної районної у місті, районної,
обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не
пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів
ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради
відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання
першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої
комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З
моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада
обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не
більше п'яти осіб - представників партій (блоків), які набрали
найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії
почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови
ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради
відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради";
2) у частині одинадцятій слово "правомочною" замінити словом
"повноважною";
3) частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:
"14. Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання
голови та заступника (заступників) голови районної у місті,
районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської
ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення
пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних
засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного
сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії
визначаються регламентом ради. До прийняття регламенту ради
чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у
попередньому скликанні".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 22 березня 2007 року
N 812-V
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про статус депутатів місцевих рад
Статус депутата місцевої ради визначається Конституцією
України (254к/96-ВР), цим Законом та іншими законами України.
Стаття 2. Депутат місцевої ради - представник інтересів
територіальної громади, виборців свого виборчого
округу
1. Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті,
районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є
представником інтересів територіальної громади села, селища, міста
чи їх громад, який відповідно до Конституції України
(254к/96-ВР) і закону про місцеві вибори обирається на основі
загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного
голосування на строк, встановлений Конституцією України
(254к/96-ВР).
{ Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 806-VI (806-17) від 25.12.2008, N 595-VIII (595-19) від
14.07.2015 }
2. Депутат місцевої ради як представник інтересів
територіальної громади, виборців свого виборчого округу
зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної
територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого
округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих
законом, брати активну участь у здійсненні місцевого
самоврядування.
Стаття 3. Депутат місцевої ради - повноважний і рівноправний
член відповідної ради
1. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом
відповідної ради - представницького органу місцевого
самоврядування.
2. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону
наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його
реальної участі у діяльності ради та її органів.
Стаття 4. Виникнення і строк повноважень депутата місцевої
ради
1. Депутат місцевої ради набуває свої повноваження в
результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про
вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів" (14/98-ВР).
2. Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня
відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного
оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою
комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради
нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового
припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу
якої його обрано.
3. Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того
депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня
заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради
пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення
територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.
4. Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною
виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо
набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом.
Стаття 5. Дострокове припинення повноважень депутата місцевої
ради
1. Повноваження депутата місцевої ради припиняються
достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених
офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у
разі:
1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом
порядку;
{ Пункт 2 частини першої статті 5 виключено на підставі
Закону N 2487-VI (2487-17) від 10.07.2010 }
3) припинення його громадянства України або виїзду на
постійне проживання за межі України;
4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої
згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) і законом не сумісне
з виконанням депутатських повноважень;
5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;
6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким
його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили
рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за
вчинення корупційного правопорушення або правопорушення,
пов’язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено
стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися
діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або
місцевого самоврядування;
{ Пункт 7 частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4711-VI (4711-17) від 17.05.2012, N 224-VII
(224-18) від 14.05.2013; в редакції Закону N 1700-VII
(1700-18) від 14.10.2014 }
8) його смерті.
2. Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися
достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:
1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за
яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням
волі;
2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення
ним депутатських повноважень.
3. Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата
місцевої ради вирішуються судом.
{ Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону
N 2487-VI (2487-17) від 10.07.2010 }
{ Частину п'яту статті 5 виключено на підставі Закону
N 2487-VI (2487-17) від 10.07.2010 }
{ Частину шосту статті 5 виключено на підставі Закону
N 2487-VI (2487-17) від 10.07.2010 }
7. У разі дострокового припинення повноважень депутата
місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково
припинив повноваження, проводяться відповідно до закону про
місцеві вибори.
{ Частина статті 5 в редакції Закону N 602-V (602-16) від
12.01.2007; із змінами, внесеними згідно із Законом N 595-VIII
(595-19) від 14.07.2015 }
Стаття 6. Поєднання депутатської діяльності з виконанням
виробничих або службових обов'язків
1. Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не
пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
2. Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської,
селищної, міської ради, головою, заступником голови районної,
обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на
постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з
іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком
викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися
підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо
інше не передбачено законом.
3. За рішенням обласної, Київської та Севастопольської
міських рад депутат, обраний головою постійної комісії з питань
бюджету, може працювати в раді на постійній основі.
Стаття 7. Несумісність статусу депутата місцевої ради
з деякими посадами та видами діяльності
1. Депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника
місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку
поширюються вимоги Конституції (254к/96-ВР) та законів України
щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову
діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського
голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та
заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а
також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих
органах та апараті.
2. Депутат місцевої ради не може використовувати свій
депутатський мандат в цілях, не пов'язаних з депутатською
діяльністю.
3. Депутат місцевої ради не може мати іншого представницького
мандата.
Стаття 8. Депутатська етика
1. Депутат місцевої ради як представник інтересів
територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член
ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися
таких правил депутатської етики:
1) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами
територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від
яких його обрано;
2) не використовувати депутатський мандат в особистих
інтересах чи в корисливих цілях;
3) керуватися у своїй діяльності та поведінці
загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; (Пункт
3 частини першої статті 8 в редакції Закону N 1522-IV (1522-15)
від 19.02.2004)
4) не розголошувати відомостей, що становлять державну або
іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з
питань, що розглядалися на закритих засіданнях ради чи її органів
і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які
стосуються таємниці особистого життя депутата місцевої ради або
виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв'язку з
його участю в депутатських перевірках;
5) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у
публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості
стосовно органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і
організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб,
депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад;
6) не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати
винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі
здійсненням ним депутатських повноважень.
2. Регламентом ради чи статутом відповідної територіальної
громади можуть бути встановлені також інші правила депутатської
етики та заходи впливу щодо тих депутатів місцевих рад, які
порушують ці правила.
3. На депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження,
встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції" (3206-17).
Депутати місцевих рад зобов’язані щороку до 1 квітня подавати
декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового
характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону України
"Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17), за
місцем роботи (служби), крім самозайнятих осіб, безробітних або
пенсіонерів, які подають зазначені декларації до апаратів
відповідних місцевих рад або їх виконавчих комітетів. { Частину
третю статті 8 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 224-VII (224-18) від 14.05.2013 }
{ Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 4711-VI
(4711-17) від 17.05.2012 }
Стаття 9. Депутатське посвідчення та нагрудний знак депутата
місцевої ради
1. Після набуття депутатом місцевої ради повноважень йому
видаються посвідчення і нагрудний знак.
2. Зразки посвідчень і нагрудних знаків депутата місцевої
ради, а також Положення про них затверджуються Верховною Радою
України.
{ Статтю 49 виключено на підставі Закону N 595-VIII
(595-19) від 14.07.2015 }
Судові органи (у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
ЗАКОН УКРАЇНИ № 2453-VІ
