Використання води комунальним господарством у світі

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

План

Вступ

1. Використання води комунальним господарством у світі
2. Комунальне господарство в Україні
3. Вимоги до якості води в комунальному господарстві
4. Екологічні проблеми водопостачання та шляхи їх вирішення

Вступ

Брак води відчувається навіть у тих місцевостях, де йдуть сильні дощі і є Кожна третя людина на Землі стикається з проблемою нестачі води. Ситуація погіршується зростанням населення, урбанізацією територій і збільшенням витрат води на сільське господарство і промислове виробництво. Приблизно п'ята частина населення планети (1,2 млрд. людей) живе на територіях з недостатньою кількістю води. Чверть населення Землі, яке живе в країнах, що розвиваються, відчуває брак води через недостатньо розвинутої інфраструктури подачі питної води з річок та акведуків. Часто люди змушені брати питну воду з потенційно небезпечних для здоров'я джерел. Низька якість води може таїти небезпеку поширення таких інфекційних хвороб як холера, тиф, тифоїдна лихоманка, дизентерія, чума.

Брак води змушує людей тримати запаси води будинки. Через це зростає ризик її побутового забруднення. Такі умови є сприятливим середовищем для розмноження москітів - переносників малярії, лихоманки Денге та інших небезпечних хвороб. Брак води загострює проблему недостатньо раціонального її розподілу.

Нестача води в бідних країнах змушує використовувати забруднену воду для потреб сільського господарства. 10% населення планети споживає в їжу продукти, вирощені на забрудненій воді, які є джерелом небезпечних хімікатів і бактерій.

Важко оцінити кількість води, необхідної для підтримки мінімального рівня життя. Крім того, різні джерела використовують різні цифри для загального споживання води та використання води по секторах економіки.

Від 20 до 40 літрів прісної води на людину в день, як правило, вважається необхідним мінімумом для задоволення потреб у питній воді та санітарії один, відповідно до даних Тихоокеанського інституту досліджень в області розвитку навколишнього середовища і безпеки, якщо вода для купання і приготування їжі також включена, ця цифра коливається між 27 і 200 літрів на людину в день

Кількість води, що люди в країні фактично використовувати, залежить не тільки від мінімальних потреб і скільки води доступні для використання, але й від рівня економічного розвитку і ступеня урбанізації. До 2015 року, відповідно до мети № 7 проекту «Розвиток тисячоліття» (Millennium Development Goal), планується наполовину знизити кількість людей, які не мають доступу до джерел питної води і не забезпечених санітарно-гігієнічними умовами.

Вода - одвічне джерело життя на планеті. Якщо уряди й громадські організації ставлять у перелік своїх головних завдань забезпечення людей якісною водою, то й люди повинні знати, як захищати і берегти цей дорогоцінний ресурс у повсякденному житті.

Використання води комунальним господарством у світі

Вода в комунальному господарстві використовується для задоволення питних і побутових потреб населення, для роботи підприємств побутового обслуговування, міського транспорту, будівельних організацій, в протипожежних цілях, для обігріву (опалення) житлових та інших будинків, поливу зелених насаджень, вулиць, присадибних ділянок тощо.

Водозабезпечення населення мас ряд особливостей, які відрізняють цього водокористувача від інших. Одна з них - високі вимоги до якості води. Інша особливість полягає в тому, що погреби населення у воді мають задовольнятися високим ступенем надійності, обмеження, і перебої в подачі води, як правило, неприпустимі.

Одним із основних показників використання води комунальним господарством є питоме водокористування - добовий об'єм води в літрах, який припадає на одного жителя. Цей показник з початку XX ст. увесь час збільшувався. Якщо на початку століття в населених пунктах із водопроводом використовувалось 40...60 л води одним жителем за добу, то в 60-ті роки - 155, в 70-ті - понад 220, а у 80-ті - більше 300 л/добу.

У містах-столицях зарубіжних країн питоме водокористування характеризується такими показниками: Тбілісі - 1170 л /добу (в тому числі 700 л па господарсько-питні потреби і 470 л - на потреби промисловості), Санкт-Петербург - 824 (з них відповідно 492 і 332), Москва - близько 700 л (відповідно 410 і 290 л), Париж - 450, Гельсінкі - 446, Лондон і Копенгаген - 250 л. На жителя Києва щодоби витрачається біля 400 л води.

У середньому один житель України споживає 326 л води на добу. Для порівняння: відповідно до національних нормативів у Болгарії споживається 200 л/добу на одного жителя, в Румунії - 230, Польщі - 240, Угорщині - 250...350, США - 455, а в країнах, що розвиваються (Центральна Африка, Близький Схід), цей показник становить лише 10... 15 л/добу. За даними ООН, нормою споживання є 200 л /добу на одного мешканця.