Мета роботи. Вивчити адсорбцію СН3СООН з водних розчинів на активованому вугіллі та обчислити питому поверхню адсорбенту.
Методика роботи. Адсорбцію на межі поділу тверде тіло - розчин визначають за зміною концентрації оцтової кислоти при титруванні лугом у присутності фенолфталеїну.Залежність молекулярної рівноважної адсорбції із розчину на твердому тілі від концентраціі адсорбату характеризується звичайною ізотермою адсорбції і для достатньо розведених розчинів описується за допомогою рівняння Ленгмюра
, (1)
яке може бути приведено до лінійної форми
. (2)
Порядок роботи. Готують по 100 мл розчинів оцтової кислоти у воді різної концентрації - 0,05; 0,1; 0,15; 0,2; 0,25; 0,3 моль/л. Далі в колби з притертими корками відбирають по 50 мл кожного розчину, додають туди активоване вугілля, попередньо зважене на технічних терезах (по 1 г). Колби щільно закривають та струшують протягом 45 хв для встановлення рівноваги між адсорбційним шаром та об'ємом розчину. 50 мл розчинів, що залишилися, використовують для встановлення їх точної концентрації триразовим титруванням 10 мл розчину 0,05 моль/л NaOH у присутності фенолфталеїну. Після встановлення адсорбційної рівноваги в колбах вугілля відокремлюють від розчину, а концентрацію останнього визначають вказаним вище способом.
Кількість речовини а, молекулярно адсорбованої адсорбентом з розчину, обчислюють за рівнянням
, моль/г, (3)
де С0 та Ср - початкова та рівноважна концентрації адсорбату, моль/л; Vр - об'єм розчину, з якого відбувається адсорбція; g -наважка вугілля, г.
Якщо для титрування 0,05 моль/л NaOH відібрано по 10 мл розчинів оцтової кислоти, тоді
, моль/г, (4)
де V0 та Vр - середній об'єм лугу, витраченого на титрування розчинів до та після адсорбції, мл. Дані дослідження заносять в таблицю.
| № | V0, мл | Vр, мл | C0, моль/л | Cр, моль/л | а, моль/л | Cр/а, г/моль |
Будують графіки в координатах 
та 
. З останнього графіка визначають аµ, моль/г - кількість адсорбату, що вкриває 1 г адсорбенту моношаром. Питома поверхня твердого тіла розраховується за рівнянням
, (5)
де аµ - ємкість моношару, що визначається графічно, моль/г; NA - число Авогадро 6,02·1023 моль-1; w - посадочна площина однієї молекули СН3СООН, см2.
Посадочна площина молекули адсорбату розраховується із значення мольного об'єму
, (6)
де М - молярна маса оцтової кислоти (60 г/моль); r - густина оцтової кислоти (1,0491 г/см3).
Остаточно маємо
(7)
або після підстановки числових значень Sпит = 1,25·105аµ, м2/г.
Використовуючи визначене експериментально значення аµ, моль/г, обраховують питому поверхню вугілля за величиною адсорбції на ньому оцтової кислоти із розчину.
КАТАЛІЗ
Визначення каталізу. Загальні принципи каталізу. Різниця між каталізом та ініціюванням хімічних реакцій. Роль каталізу в промисловості та живій природі.
Гомогенний каталіз. Кислотно-основний каталіз, загальний та специфічний. Рівняння Бренстеда. Механізм кислотно-основного каталізу, пушпульний механізм.
Каталіз окисно-відновних реакцій у розчинах. Каталіз комплексними сполуками перехідних металів.
Гетерогенний каталіз. Визначення швидкості гетерогенно-каталітичної реакції та питома активність каталізатора, правило Борескова. Активність та селективність гетерогенних каталізаторів. Дифузійна та кінетична області проходження гетерогенно-каталітичних процесів.
Кінетика гетерогенно-каталітичних реакцій на однорідних поверхнях, стадії каталітичних процесів. Кінетика реакцій на неоднорідних поверхнях.
Гетерогенні каталізатори. Кислотно-основні каталізатори. Каталізатори окисно-відновних реакцій.
Каталітичні властивості металів. Теорія мультиплетів Баландіна. Нанесені металічні каталізатори, роль носія. Розведені шари, теорія ансамблів Кобозева. Роль структурного фактора в каталізі на металах, структурно чутливі та структурно не чутливі реакції. Каталіз на металічних монокристалах.
Промотори та їх роль у гетерогенному каталізі. Отруєння каталізаторів.
Механізм деяких гетерогенно-каталітичних процесів.
Література: [1-7,14-16,18]
