О́рден Суво́рова — радянська військова нагорода часів Великої Вітчизняної війни. Заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 липня 1942 року, одночасно з орденами Кутузова й Олександра Невського. Надалі статут ордена був доповнений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого 1943 року, а до опису ордена внесені часткові зміни і доповнення Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 30 вересня 1942 року і Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1943 року.
Орденом Суворова нагороджувалися командири Червоної Армії за видатні успіхи в справі управління військами, відмінну організацію бойових операцій і проявлені при цьому рішучість і наполегливість в їх проведенні, внаслідок чого була досягнута перемога в боях за Батьківщину у Вітчизняній війні. Орден має три ступені. Вищим є I ступінь.
I — нагороджувалися командувачі фронтами і арміями, їх заступники, начальники штабів, начальники оперативних управлінь і оперативних відділів і начальники родів військ (артилерія, повітряних сил, бронетанкових і мінометних) фронтів і армій.
II — нагороджувалися командири корпусів, дивізій і бригад, їх заступники і начальники штабів.
III — нагороджувалися командири полків, батальйонів і начальники штабів полків.
Крім того, указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого 1943 року було встановлено, що орденом Суворова III ступені можуть також нагороджуватися командири рот.
Знак ордена Суворова I ступенями виготовляється з платини, II ступені — із золота, III ступені — з срібла, та має форму опуклої п'ятикутної зіркі, поверхня якої виконана у вигляді променів, що розходяться. В середині зірки, в обідку, золоте коло, покрите темно-сірою емаллю з червоною емалевою смужкою у верхній частині кола і червоною емалевою зірочкою в середині верхнього променя зірки, з написом у верхній частині по колу золотими літерами «АЛЕКСАНДР СУВОРОВ». Нижня частина кола облямована золотим лавро-дубовим вінком. В центрі кола розташовано накладне золоте поліроване погрудне рельєфне зображення Суворова (з гравюри 1818 року роботи художника Уткина Н. І.).
Напис «АЛЕКСАНДР СУВОРОВ» на орденах II і III ступеню виконується червоною емаллю. Емалева червона зірочка у верхньому промені зірки у ордена другого і третього ступеня відсутня. Розмір ордена між вершинамі зірки, що протилежать, — 56 мм. Платинового вмісту в ордені першого ступеня — 28,995 г, золотого — 8,84 г, срібного — 9,2 г. Загальна вага ордена — 41,8±1,8 г.
Знак ордена Суворова II ступеню виготовляється із золота. Круг в середині зірки, зображення Суворова і вінок виготовляються з срібла. Золотого вмісту в ордені другого ступеня — 23,098 г, срібного, — 12,22 г. Загальна вага ордена — 29,2±1,5 г.
Знак ордена Суворова III ступеню виготовляється цілком з срібла. Срібний круг, розташований в середині зірки, рельєфне зображення Суворова і лавро-дубовий вінок внизу круга на ордені виготовляються оксидованими. Срібного вмісту в ордені третього ступеня — 22,88 г. Загальна вага ордена — 25,3±1,5 г.
Другий і третій ступінь ордена виготовляються зменшеного розміру — 49 мм між вершинамі зірки, що протилежать.
О́рден Куту́зова — радянська військова нагорода часів Великої Вітчизняної війни на честь російського воєначальника Михайла Кутузова. Заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 липня 1942 року, одночасно з орденами Суворова й Олександра Невського. Орденом Кутузова нагороджувалися командири Червоної Армії за добре розроблені і проведені плани військових операцій — фронтової, армійської або окремого з'єднання, внаслідок чого противникові завдано важкої поразки, а наші війська зберегли свою боєздатність. Нагородження орденом Кутузова проводилося Указом Президії Верховної Ради СРСР.
Орден мав три ступені.
Вищим ступенем ордена є I ступінь.
I — нагороджувалися командувачі фронтами і арміями, їх заступники, начальники штабів.
II — нагороджувалися командири корпусів, дивізій, бригад і начальники штабів.
III — нагороджувалися командири полків, батальйонів, рот і начальники штабів полків.
Орден Кутузова носиться на правій стороні грудей. Орден Кутузова I ступеня розташовується після ордена Ушакова I ступеня, орден Кутузова II ступеня розташовується після ордена Ушакова II ступеня, а орден Кутузова III ступеня після ордена Суворова III ступеня.
Орден Кутузова I ступеня виготовляється із золота у вигляді опуклої п'ятикутної зірки, поверхня якої виконана у вигляді променів, що розходяться. Середина зірки є колом, покритим білою емаллю із золотим лавро-дубовим вінком по колу, перевитим внизу червоною емалевою стрічкою.
У центрі круга золоте рельєфне зображення Кутузова на тлі срібної кремлівської башти, увінчаною п'ятикутною зірочкою, покритою рубіново-червоною емаллю. Навколо зображення Кутузова, на білій емалевій стрічці, напис «рос. МИХАИЛ КУТУЗОВ». Ободки стрічки і напис золоті. Проміжки між кінцями золотої зірки покриті п'ятьма пучками срібних променів, що виходять з-під білої емалевої стрічки. Промені виконані з срібла.
Золотого вмісту в ордені першого ступеня — 19,976±0.76 г, срібного, — 18,952±0.734 р. Загальна вага ордена — 42,0±1,8 г.
Другий і третій ступінь ордена виконані цілком з срібла. Знак ордена Кутузова II ступеня виготовляється із срібла, без вінка по кругу. Зображення Кутузова, напис МИХАИЛ КУТУЗОВ і нижня п'ятикутна зірка срібні, оксидовані.
Срібного вмісту в ордені другого ступеня — 36,161±1.391 г. Загальна вага ордена — 37,3±1,7 г.
Знак ордена Кутузова III ступеня не має емалі в центральному колі та на зірочці, що вінчає кремлівську башту. Зображення Кутузова, стрічка, що оперізує коло, і напис на стрічці оксидовані.
Срібного вмісту в ордені третього ступеня — 24,189±1.369 г. Загальна вага ордена — 26,2±1,5 г.
