В якому році та хто отримав золоту медаль «Серп та Молот» за №1? 1940 р. Й.В.Сталін

74.Назвіть прізвища кавалерів двох орденів «Перемога»? Жуков, Василевський, СТАЛІН.

75.Хто перший отримав звання Героя України? 26 листопада 1998 року Борис Патон.

76.Які медалі за заслуги та відмінність під час захисту українських міст в період ВВВ ви знаєте? Перелічить. Медаль – «ЗА ВІДВАГУ», «ЗА БОЙОВІ ЗАСЛУГИ», «ЗА ОБОРОНУ ОДЕСИ», «ЗА ОБОРОНУ КИЄВА», «ЗА ОБОРОНУ СТАЛІНГРАДА».

77.Скільки українців в роки ВВВ були удостоєні звання ГРС двічі? 10 чоловік (один із них, Супрун с.п.)

78. В чому відмінність між орденом «Золота зірка» звання «Герой України» та орденом Держави звання «Герой України»? різниці немає це одне і те ж саме – за героїчний вчинок присуджується.

79.Перелічіть найвищі нагороди УРСР в 60 – 90ті рр.. ХХ ст. Почесна Грамота і Грамота Президії ВР УРСР.

80. У яких випадках та ким приймається рішення про позбавлення особи нагороди? Стаття 16. Позбавлення державних нагород
Позбавлення державних нагород може бути проведено Президентом України лише у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду у випадках, передбачених законом.

Медаль «Золота Зiрка» Героя Радянського СоюЗУ Звання Героя Радянського Союзу найвища відзнака радянського періоду, найпочесніше звання радянської нагородної ієрархії. Звання перша в світі нагорода такого роду. Хоча в декількох країнах і було поняття «національний герой», але воно не було офіційною відзнакою.

Звання Героя Радянського Союзу запроваджено Постановою ЦВК СРСР від 16 квітня 1934 року. Передбачалося, що Героям Радянського Союзу видається особлива грамота. Жодних інших атрибутів і відзнак для Героя Радянського Союзу тоді введено не було.

Положення про звання Героя Радянського Союзу було вперше впроваджене 29 липня 1936 року. Воно вводило порядок вручення Героям Радянського Союзу окрім грамоти ЦВК також і ордена Леніна — вищої нагороди СРСР. Відтоді всі Герої Радянського Союзу отримували орден Леніна аж до розпаду СРСР 1991 року.

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1939 року проголосив, що для особливої відзнаки громадян, вшанованих званням Героя Радянського Союзу, впроваджується медаль «Герой Радянського Союзу», яка вручається одночасно з наданням звання Героя Радянського Союзу та врученням ордена Леніна. Звання Герою Радянського Союзу могло бути надано не більше трьох разів Цей Указ також передбачав, що при наданні другого звання Героя Радянського Союзу споруджується бронзове погруддя Героя на його батьківщині.

Опис медалі було затверджено Указом від 16 листопада 1939 року, який також змінив назву медалі: відтоді вона називалась медаль «Золота Зірка».

Положення про звання Героя Радянського Союзу в новій редакції з'явилося 14 травня 1973 року, деякі зміни в нього були внесені Указом від 18 липня 1980 року. В указі вказувалося, що звання Героя Радянського Союзу «надається за особисті та колективні заслуги перед Радянською державою та суспільством, пов'язані із здійсненням героїчного подвигу». Новим було те, що при повторному та наступних нагородженнях Героя Радянського Союзу медаллю «Золота Зірка» йому щоразу знову вручався орден Леніна. Крім того, попереднє обмеження числа нагороджень трьома одній особі було зняте (Маршал Радянського Союзу Георгій Костянтинович Жуков 1956 року став чотириразовим Героєм Радянського Союзу з прямим порушенням чинного тоді Указу від 01.08.1939 р.).

У 1988 року дане положення змінили й встановили, що орден Леніна вручається тільки при першому врученні медалі «Золота Зірка».

Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу носиться на лівому боці грудей над усіма іншими орденами та медалями СРСР.

Уперше звання ГРС було надано 20 квітня 1934 року Постановою ЦВК СРСР за врятування полярної експедиції та екіпажу криголаму "Челюскін" семи льотчикам:

 

Михайлові Васильовичу Водоп'янову,

Іванові Васильовичу Дороніну,

Миколі Петровичу Каманіну,

Сигізмунду Олександровичу Леваневському,

Анатолієві Васильовичу Ляпідевському,

Василеві Сергійовичу Молокову,

Маврикію Трохимовичу Слєпньову.

Восьме звання Героя Радянського Союзу в 1934 році було присвоєно видатному льотчику Громову М. М., що здійснив за 75 годин рекордний безпосадочний переліт на відстань в 12 411 км. Членів його екіпажу було нагороджено орденами.

Наступними Героями Радянського Союзу в 1936 році стали льотчики Чкалов В. П.,Байдуков Г. П., Беляков О. В., що здійснили безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід.

31 грудня 1936 року звання Героя Радянського Союзу вперше було присвоєне за військові подвиги. Героями стали 11 командирів Червоної Армії — учасниківГромадянської війни в Іспанії. Всі вони також були льотчиками, а троє з них за походженням — іноземці. Це італієць Прімо Джибеллі (перший Герой Радянського Союзу, що народився за межами СРСР), німець Ернст Шахт та болгар Захарі Захарієв.

В ході війни в Іспанії трьом особам звання Героя Радянського Союзу було присвоєне посмертно, що стало першим випадком посмертної нагороди в СРСР.

В червні 1937 року звання Героя Радянського Союзу присвоїли групі осіб за організацію та здійснення доставки літаками на північний полюс екіпажу першої в світі полярної дрейфувальної метеостанції. Героями стали керівник висадки Шмідт О. Ю. (перший ГРС — не льотчик), голова полярної авіації СРСР Шевельов М. І., начальник організованої станції Папанін І. Д. та ще 5 льотчиків.

Через два місяці з'явились ще 2 ГРС — льотчики Юмашев А. Б. та Данилін С. О. — члени екіпажу Громова М. М., що здійснив рекордний за дальністю переліт з Москви в СШАчерез північний полюс.

Наказом від 25 жовтня 1938 року вперше відбулося присвоєння звання Героя Радянського Союзу і жінкам. Льотчиці Гризодубова В. С., Осипенко П. Д. та Раскова М. М. були нагороджені за здійснення безпосадочного перельоту з Москви на Далекий Східна літаку «Родина» на відстань в 5 908 км. Раскова загинула в авіакатастрофі в 1942році, до загибелі сформувавши перший в світі жіночий авіаційний полк.

До кінця 1940 року з'явився ще один ГРС — іспанець Рамон Меркадер, удостоєний цього звання за вбивство в Мексиці Льва Троцького (справжнє прізвище — Бронштейн), в минулому Верховного Головнокомандувача Збройними Силами Радянської республіки та члена Політбюро ВКП(б). Меркадеру звання ГРС було присвоєне таємним наказом під чужим прізвищем (Лопес Рамон Іванович), так як після проведеного ним вбивства він був заарештований та ув'язнений на 20 років в мексиканській в'язниці. Лише через 20 років, вийшовши з в'язниці та приїхавши в СРСР, в 1961 році він отримав свою Золоту Зірку. Рамон Меркадер став останнім Героем Радянського Союзу до початку Великої Вітчизняної війни.

Велика Вітчизняна війна

Переважна більшість Героів Радянського Союзу з'явилась в роки Великої Вітчизняної війни: 11635 осіб.

За часів Великої Вітчизняної війни (ВВВ) звання Героя Радянського Союзу першими були удостоєні льотчики-винищувачі молодші лейтенанти Жуков М. П., Здоровцев С. І., Харітонов П. Т., що відзначились у повітряних боях з бомбардувальниками противника під Ленінградом. 27 червня 1941 року ці льотчики застосували проти ворожихбомбардувальників таранні удари. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєне ним Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1941 року.

Командир ланки 46-го винищувального полку 14-ї змішаної авіаційної дивізії старший лейтенант Іванов І. І. виконав таран ворожого літака в перші хвилини війни в районі селища Загороща Рівненського району Рівненської області, при цьому загинувши. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєне йому Наказом від 2 серпня 1941 року.

Першим двічі Героем Радянського Союзу, що отримав це звання за часів ВВВ, став командир 401-го особливого винищувального авіаполку Герой Радянського Союзу полковник Супрун С. П., який загинув 4 липня 1941 року, ставши двічі Героем Радянського Союзу посмертно.

Наказом від 13 серпня 1941 року звання Героя Радянського Союзу було присвоєне десяти льотчикам — бомбардувальникам, що брали участь в перших нальотах наБерлін та інші міста Німеччини. П'ятеро з них служили в морській авіації — полковникПреображенський Є. Н., капітани Гречишников В. А., Єфремов А. Я., Плоткін М. Н., Хохлов П. І. Інші були представниками дальної авіації — майори Щелкунов В. І. та Малигін В. І., капітани Тіхонов В.Г та Крюков Н. В., лейтенант Лахонін В. І.

Першим Героем Радянського Союзу в сухопутних військах за часів ВВВ став командир 1-ї Московської мотострілецької дивізії полковник Крейзер Я. Г. (наказ від 15 липня 1941 р., медаль «Золота Зірка» № 561) за організацію оборони на річціБерезина. Він же став першим євреєм — Героем Радянського Союзу часів ВВВ.

У Військово-Морському флоті першим Героем Радянського Союзу став командир відділення старший сержант Кісляков В. П., що відзначився в ході висадки десанту в Мотовській затоці в Заполяр'ї в червні 1941 року. Звання Героя Радянського Союзу йому було присвоєне Наказом Презідії Верховної Ради СРСР від 14 серпня того ж року.

Серед прикордонників першими Героями Радянського Союзу стали військовослужбовці, що вступили в бой на річці Прут 22 червня 1941 року: лейтенант Костянтинов А. К., сержант Бузіцков І. Д., молодший сержант Міхальков В. Ф. Їм звання ГРС присвоєне Наказом від 26 серпня 1941 р.

Серед партизан першим Героєм Радянського Союзу став командир партизанського загону на території Білорусі, секретар райкому партії Бумажков Т. П. (Наказ Презідії Верховної Ради СРСР
від 6 серпня 1941 р.)

Наказом від 16 лютого 1942 року звання Героя Радянського Союзу було присвоєне Зої Анатоліївні Космодем'янській. Вона стала першою з 87 жінок — Героїв Радянського Союзу часів ВВВ.

За 1943 рік звання двічі Героїв Радянського Союзу удостоїлись 9 осіб. Серед них 8 льoтчиків: 5 винищувачів, 2 із штурмової та 1 з бомбардувальної авіації. Всі вони нагороджені одним Наказом від 24.08.1943. З них шестеро отримали обидві «Золоті Зірки» протягом 1943 року. Серед цих шести був Покришкін О. І., який через рік став першим в історії Тричі Героєм Радянського Союзу і єдиним Тричі Героєм, що отримав всі три «Золоті Зірки» за часів війни.

Герой Радянського Союзу Слободянюк Іван Лук'янович, який загинув під час забезпечення переправи підроздів Червної Армії через Дніпро.

В тому ж році звання ГРС вперше біло присвоєне людині, яка не була ані військовослужбовцем РСЧА, ані громадянином СРСР. Нею став підпоручник Отакар Ярош, що воював у складі 1-го чехословацького піхотного батальйону.

В 1944 році першим в історії Тричі ГРС став командир винищувальної дивізії Покришкін О. І. (Наказ від 19 серпня 1944 р.).

Наказом від 2 квітня 1944 року було об'явлено про присвоєння звання ГРС посмертно Голікову Л.O., партизану 67-го партизанського загону 4-ї Ленінградської партизанської бригади. Л. О. Голіков став наймолодшим ГРС за всю історію нагороди — на момент скоєння подвигу, за який було присвоєне звання ГРС, йому було 16 років.

В історії ВВВ були випадки масового присвоєння звання Героя Радянського Союзу всьому особовому складу підрозділів:

Наказом від 21 липня 1942 року ГРС стали всі бійці підрозділу винищувачів танків з 1075-го полку 316 стрілецької дивізії генерал-майора Панфілова. Всім їм звання Героя Радянського Союзу було присвоєне посмертно, але потім п'ятеро з них виявились живими.

Наказом від 18 травня 1943 року звання ГРС були удостоєні всі бійці взводу лейтенантаШироніна П. Н. з 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії. Протягом п'яти діб, починаючи з 2 березня 1943 року, взвод, посилений 45-мм гарматою, обороняв залізничний переїзд поблизу селища Таранівка Готвальдовського району Харківської області, відбивши кілька десятків атак танків та піхоти. Живими залишились 5 бійців з 25-ти, включаючи тяжко пораненого лейтенанта Широніна.

Наказом від 2 квітня 1945 року було проведене останнє масове присвоєння звання ГРС. При звільненні міста Миколаїв 28 березня 1944 року подвиг здійснили 68 військовослужбовців десантного загону (55 моряків та 12 солдатів) під головуванням старшого лейтенанта Ольшанського К. Ф. Десант було висаджено в порту Миколаєва. До підходу основних сил в бою загинуло 55 осіб з 68. Всім загиблим та вцілілим було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Окрім власне десантників у складі загону випадково опинився один підводник, але йому звання було присвоєне лише через 20 років.

За подвиги під час війни з Японією 93 особи стали Героями Радянського Союзу, з них 6 — двічі Героя Радянського Союзу:

· Головнокомандувач радянськими військами на Далекому Сході Маршал Радянського СоюзуВасилевський О. М.

· Командувач 6-ї гвардійської танкової армії генерал Кравченко А. Г.

· Командувач 5-ї армії генерал Крилов Н. І.

· Головний маршал авіації Новіков О. О.

· командувач окремою конно-механізованою групою Плієв І. О. (єдиний осетин — Двічі ГРС)

· старший лейтенант морської піхоти Леонов В. Н.

Звання ГРС носять четверо повних кавалерів ордена Слави: артилерист гвардії старший сержант Альошин О. В., льотчик-штурмовик молодший лейтенант Драченко І. Г., морський піхотинець гвардії старшина Дубінда П.Х., артилерист сержант Кузнєцов Н. І.

Повоєнні часи

Серед ГРС були льотчики 64-го винищувального авіаційного корпусу, що воювали в 1950-53 році в Північній Кореї, льотчики-випробувачі реактивних літаків Стефановський П. М. та Федотов І. Є., начальник полярної метеостанції «Північий полюс-2» Самов М. М. (експедиція 1950-51 рр). Така висока нагорода вченому пояснюється вкрай важливим значенням експедиції.

В 1957 році Двічі ГРС за випробування нової авіаційної техніки став льотчик-випробувач Коккінакі В. К., що був нагороджений першою «Золотою Зіркою» ще в 1938 році.

Того ж року звання ГРС отримав льотчик Девятаєв М. П. В 1945 році він вчинив втечу з фашистського концтабору на острові в Балтійському морі, угнавши бойовий літак з розташованого там аеродрому. Разом з дев'ятьма іншими в'язнями концтабору йому вдалося перелетіти через лінію фронту в розташування радянських військ. Після цього всі втікачі були заарештовані НКВС і після допитів розподілені по штрафним батальйонам. Після закінчення війни ті з них, хто залишився в живих, були ув'язнені в таборах ГУЛАГу. Таким чином, М. П. Дев'ятаєв став єдиним, хто за один і той же вчинок був засуджений до покарання і нагороджений званням Героя Радянського Союзу.

З 1961 року почалась традиція присвоєння звання ГРС радянським космонавтам. Першим з них був космонавт № 1 Гагарін Ю. О.

В 1964 році звання ГРС присвоєне рзвіднику Ріхарду Зорге (посмертно).

В 1965 році, за часів правління Брежнєва, з'явилось положення про міста-герої, згідно до якого цим містам (спочатку їх було 5) та фортеці-герою Бресту вручалась «Золота Зірка» та орден Леніна.

В 1969 році з'явились перші космонавти — двічі ГРС. Обидва ці звання отримали за космічні польоти: полковник Шаталов В. О. та кандидат технічних наук Єлісєєв О. С.. В подальшому космонавти, що здійснили третій та четвертий польоти в космос, більше двох звань ГРС не отримували, а нагороджувались орденом Леніна.

Космонавти — громадяни соціалістичних країн також ставали ГРС, а громадяни капіталістичних країн, що здійснили польот на радянській техніці, нагороджувались лише орденом Дружби народів.

Одне з останніх присвоєнь звання ГРС відбулося Наказом Президента СРСР від 5 травня 1990 року. Своїм наказом М. С. Горбачов посмертно присвоїв звання ГРС Катерині Івановні Зеленко, яка 12 вересня 1941 року на своєму легкому бомбардувальнику Су-2 таранила німецький винищувач Ме-109 і загинула, знищивши ворожий літак. Це стало першим та єдиним на теперішній час авіаційним тараном в світі, що виконаний жінкою, і першим та єдиним на сьогодні випадком вдалого тарану винищувача за допомогою бомбардувальника.

Останнім в історії Героєм Радянського Союзу став водолазний спеціаліст капітан третього рангу Леонід Михайлович Солодков, якому Наказом Президента СРСР №VII-3158 від 24 грудня 1991 року "за успішне виконання спеціального завдання командування і проявлені при цьому мужність та героїзм" були присвоєні звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі "Золота Зірка" № 11664 та ордена Леніна № 460776. Л. М. Солодков, таким чином, став також і останнім кавалером ордена Леніна.

Загалом за всю історію існування СРСР звання Героя Радянського Союзу отримали 12745 осіб.

Двічі Героями радянського Союзу стали 154 особи. З них 5 удостоєні цього звання до ВВВ, 103 - в роки ВВВ, 1 (командир танкової бригади Асланов А. А.) посмертно Наказом від 21 червня 1991 року, 1 (Коккінакі В. К.) був нагороджений обидва рази за випробування авіаційної техніки, 9 - у зв'язку з різними ювілеями та 35 стали Двічі Героями Радянського Союзу за польоти в космос.

Тричі Героїв Радянського Союзу налічувалось три: Маршал Радянського Союзу Будьоний С., генерал-полковник авіації Кожедуб І. М., маршал авіації Покришкін О. І.

Чотириразовими Героями Радянського Союзу стали двоє: Маршали Радянського Союзу Жуков Г. К. та Брежнєв Л. І.