Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою

· максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить: за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів.

· при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

· Поточний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни „Філософія” оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці дві середні арифметичні додаємо. Одержану суму середніх арифметичних множимо на коефіцієнт 5. За семестр студент набирає до 50 балів.

· Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме відповідний поточний контроль – 0 балів.

· Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

– виступ з основного питання

– усна доповідь

– доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ

– участь у дискусіях

– аналіз джерельної і монографічної літератури

– письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи)

– реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог)

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку	Залік
А	90 – 100		Відмінно	Зараховано
В	81-89		Дуже добре
С	71-80	Добре
D	61-70		Задовільно
Е	51-60	Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

Методичне забезпечення

1. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1999.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. /І. В. Бичко, В. Г. Табачковський, Г.І.Брак та ін. — К.: Либідь, 1994.

3. В.Касьян Філософія. Відповіді на питання екзаменаційних білетів. Навч. посібник - К., 2006.

4. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І.І. Кальний та ін.: За ред. Г.Заїченка та ін. – К., 1995.

5. Захара І. Історія філософії. Конспект лекцій для студентів – Львів, 2008

6. Захара Ігор. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.

7. Гусєв В. ”Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.”. Курс лекцій. – К., 1994.

8. Предмет і проблематика філософії. За заг. ред. М.Скринника і З.Скринник.- Львів, 2001.

9. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій - К., 1999

10. Є.А. Подольська. Кредитно-модульний курс з філософії. – К.,2006.

11. Філософія. Підручник / за ред. І.В.Бойченко – К., 2001

12. Історія філософії України: Підручник. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, І.В.Бичко та ін. — К.: Либідь, 1994.

Рекомендована література

Базова

1. Юнг К.Г. Душа и миф. Шесть архетипов. М., 2001.

2. Лао-цзи Дао де цзин "Древнекитайская философия". М., "Мысль", 1972.

3. Платон Теетет, Філеб, Федр, Держава, Тімей. Соч. В 3х т. т. 1-3. М., 1980.

4. Аристотель. Метафизика// Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

5. Августин Аврелій Сповідь http://lib.aldebaran.ru

6. Кузанский Николай Об ученом незнании. www.lib.ru

7. Декарт Р. Метафізичні розмисли - К., 2002.

8. Спиноза Б.Етика - М., 2000.

9. Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000.

10. Гегель Г.Энциклопедия философских наук: В 3-х т., - М., 1974-77.

11. Гайдегер М. Бытие и время - М., 2002.

12. Камю А. Міф про Сізіфа Харків, 1994.

13. Вітгенштейн Л. Логіко-філософський трактат. М., 1989.

14. Юнг К.Г. Психологические типы Спб.:Азбука, 2001.

Допоміжна

1. Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу.

2. Боровський Я. Світогляд давніх киян.– К., 1992.

3. Д.Гудінг, Дж.Леннокс. Людина та її світогляд. У 2-х т. К, 2007.

4. Світогляд і духовна культура. К., 1993

5. Ян Парандовський. Міфологія. К., 1977

6. Грейвс Р. Мифы древней Греции. М.,1992.

7. Рашидов С. Афінський поліс як зародок громадянського суспільства // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип..23. – К., 2001. – С.51-58.

8. В.Балух. Історія античної цивілізації.- Т.1. Стародавня Греція. – Чернівці, 2007

9. Григулевич И. Инквизиция. – М.,1976.

10. Анатолій Карась. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. К.- Львів, 2003.

11. А.Камю. Міф про Сізіфа // Зарубіжна філософія ХХ ст.

12. Сартр Ж-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Зарубіжна філософія ХХ ст.

13. Історія філософії України / Хрестоматія – К.,1993

14. Франко І.Я. Що таке поступ? // том 45.

15. Крисаченко В. Обрії ноосфери: соціально-світоглядні аспекти гармонізації взаємин людини і природи. – К., 1991.

16. Бурдіян Б. Дерев’янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона – К., 1993.

17. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. Навчальний посібник.- К., 2002..

18. М.Кисельов, Ф.Канак. Національне буття серед екологічних реалій., К.- 2000.

19. Ганна Арендт. Становище людини. – Львів, 1999

20. Юркевич П. Д. З науки про людський дух // Вибране. — К.,1993.

21. Гелъвецій К. Про людину, її розумові здібності та її виховання. — К., 1994.

22. Винниченко В. Відродження нації. — К., 1990.

23. Аристотель. Метафизика// Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

24. Арістотель. Політика. – К., 2000.

25. Вернадский В. И.Несколько слов о ноосфере // Русский космизм. —

26. М., 1993.

27. Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв.: В 2 т. — М., 1989.

28. — Т. 1.

29. Ницше Ф.Так казав Заратустра. — К., 1993.

30. Ніцше Ф. По той бік добра і зла./ Генеалогія моралі. Львів: Літопис, 2002.

31. Макіавеллі Нікколо. Флорентійські хроніки. Державець. К., 1998

32. Франко І.Мислі об еволюції в історії людськості // Зібр. у 50 т.— К., 1986. —Т. 45.

Міжпредметні зв’язки (фінанси і кредит)

Нормативна навчальна дисципліна «Філософія» є складовою циклу профпідготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності «екологія».

Запропонована програма переплітається з рядом інших програм дисциплін, які викладаються студентам. Зокрема йдеться про історію, культурологію, психологію.

Теми пов’язані з логікою: 1,2,5,6,9. В цих темах прослідковується історія генези людського мислення, рефлексії структури форм мислення, дослідження типів мислення і виокремлення законів мислення. Особливо важливий зв'язок між логікою і темою «антична класика» та «німецька класика», оскільки вивчення саме цих періодів історії становлення і розвитку мислення є принципово необхідним для розуміння історичного контексту поступу цивілізації, цивілізаційних викликів сучасності.

Теми пов’язані з культурологією: 3,4,7.

З культурологією пов’язані теми, в яких репрезентується східна філософія та релігія, культурний поворот у добу Відродження. Знання філософської думки сходу і європи допомагає краще та глибше зрозуміти соціально-культурні процеси, які відбуваються сьогодні.

Теми пов’язані з психологією: 10,11,12.

З психологією пов’язані ті теми, в яких йдеться про проблему свідомості людини, глибинних структур мислення та законів життя. Особливо важливе місце в цьому займає вивчення психоаналітичної традиції та феноменології.