Дана методика визначає порядок розрахунку розмірів збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок забруднення рибогосподарських водойм стічними водами, шкідливими речовинами та проведенням на водоймах будь-яких робіт з порушенням природоохоронного законодавства, що призвели до загибелі риби, знищення нерестовищ, зниження рибопродуктивності водойм юридичними та фізичними особами, в т. ч. іноземними, у рибогосподарських водоймах України.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 58 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок забруднення та іншого негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Мінекології і природних ресурсів України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки i виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково-дослідних організацій про стан рибних pecypciв даного водного об’єкта.
Нами показана лінійна залежність вилову риби в Запорізькій області від скидів забрудненої води у відкриті водойми, що є на території області (рис. 4.5).
Скинено води, млн м3
Рис. 4.5. Залежність вилову риби по Запорізькій області від кількості скинутої забрудненої води у водоймах цієї області
Підрахунок збитків здійснюється на підставі формул (4.39)–(4.40), окремо по кожному виду (або по групі біологічно близьких видів), по кожній стадії розвитку риб з наступним складанням цих результатів.
Середні біологічні показники основних промислових видів риб приймаються у відповідності з табл. 4.16 і табл. 4.17.
Спочатку визначаються загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, далі – у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для цього регіону в даний період;
Збитки рибному господарству, заподіяні внаслідок забруднення водойми, розраховуються як прямі, так і від втрати потомства.
Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (4.39):
(4.39)
де N – величина збитків в натуральному вираженні, кг;
П – середня кількість загиблої риби, шт./м2;
П1 – середня кількість загиблих личинок, шт./м2;
ІІ2 – середня кількість загиблої ікри, шт./м2;
S – площа негативного впливу пошкодження;
М – середня маса дорослої особини, кг;
К1 – коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;
К2 – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.
Розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (4.40).
(4.40)
де N – обсяг збитків, кг;
П – кількість загиблої риби, шт.;
Z – доля самок, %;
Q – середня плодючість самки, тис. шт. ікринок;
С – кратність нересту, (разів);
К – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
М – середня маса дорослої особини, кг.
Збитки від загибелі кормових організмів визначаються за формулами (4.41) та (4.42):
- для планктону:
(4.41)
- для бентосу:
(4.42)
де N – збитки в натуральному вираженні, т;
S – площа пошкодження;
Н – глибина водойми, м;
П – середня концентрація кормових організмів, г/м (для планктону) та г/м (для бентосу);
– коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів в продукцію;
К1 – показник гранично можливого використання кормової бази рибою, %;
К2 – кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів в рибопродукцію;
10–6 – коефіцієнт переведення грамів в тонни.
Коефіцієнти по кормовій базі (кормові організми) риб наведені в табл. 4.15
Таблиця 4.15
Коефіцієнти по кормовій базі [131]
| Водойми | Кормові організми | Коефіцієнт переведення кормових об’єктів в продукцію кормових організмів (Р/В) | Середня концентрація кормових організмів: планктон (г/м3), бентос (г/м3) | Показник гранично Можливого використання кормової бази риб (К1-%) | Кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів в рибну продукцію, (Л2) |
| Азовське море | Фітопланктон | 356,0 | 12,0 | ||
| Зоопланктон | 32,0 | ||||
| Зообентос | 2,4 | ||||
| в т. ч. кормовий | 60,0 | 21,0 | |||
| Чорне море | Фітопланктон | 250,0 | 30,0 | ||
| Зоопланктон | 32,8 | 6,0 | |||
| Зообентос | 2,6 | 6,0 | |||
| Фітобентос | 2,2 | 12,0 | |||
| Водосховища дніпровського каскаду | |||||
| Київське | Фітопланктон | 100,0 | |||
| Зоопланктон | 20,0 | 3,4 | 6,0 | ||
| Зообентос | 5,0 | 53,5 | 5,0 | ||
| Канівське | Зоопланктон | 20,0 | 0,5 | 6,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 2,0 | 5,0 | ||
| Кременчуцьке | Фітопланктон | 122,0 | 10,0 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 7,6 | 6,0 | ||
| Зообентос | 5,0 | 30,5 | 10,0 | ||
| Дніпродзержинське | Фітопланктон | 100,0 | 9,0 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 3,7 | 6,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 16,0 | 10,0 | ||
| Запорізьке (Дніпровське) | Фітопланктон | 100,0 | 9,3 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 6,3 | 6,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 11,8 | 10,0 | ||
| Каховське | Фітопланктон | 100,0 | 55,5 | 50,0 | |
| Зоопланктон | 20,0 | 4,2 | 6,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 10,0 | 10,0 | ||
| Дніпро-Бузький лиман | Зоопланктон | 20,0 | 0,92 | 6,0 | |
| Зообентос | 21,0 | 44,47 | 10,0 | ||
| Десна, Остер | Зоопланктон | 20,0 | 5,0 | 5,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 48,8 | 6,0 | ||
| Супой, Трубіж Недра, Гнила Оржиця | Зоопланктон | 20,0 | 0,5 | 6,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 2,0 | 6,0 | ||
| Інгулець | Зоопланктон | 10,0 | 2,0 | 6,0 | |
| Зообентос | 8,0 | 45,0 | 6,0 | ||
| Псьол, Омельник | Зоопланктон | 20,0 | 5,8 | 5,0 | |
| Зообентос | 20,0 | 55,1 | 6,0 | ||
| Прип’ять | Зоопланктон | 20,0 | 0,38 | 6,0 | |
| Зообентос | 5,0 | 2,0 | 5,0 | ||
| Південний Буг | Зоопланктон | 20,0 | 1,03 | 8,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 43,0 | 5,0 | ||
| Інгул | Зоопланктон | 10,0 | 2,0 | 6,0 | |
| Зообентос | 8,0 | 45,0 | 6,0 | ||
| Сіверський Донець | Зоопланктон | 20,0 | 6,0 | 6,0 | |
| Зообентос | 6,0 | 12,0 | 5,0 | ||
| Дунай (Українська частина) | Фітопланктон | 2,0 | 4,7 | 30,0 | |
| Зоопланктон | 2,0 | 0,5 | 10,0 | ||
| Зообентос | 4,0 | 0,7 | 10,0 |
Збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок незаконного добування піщано-гравійної суміші, днопоглиблювання, несанкціонованих гідромеханізованих та вибухових робіт, розраховуються за рибопродуктивністю нерестовищ, загибеллю кормових організмів та молоді риб.
Збитки від втрат нерестовищ розраховуються в залежності від наявності вихідних даних за формулами:
а) по рибопродуктивності нерестовищ за формулою (4.43):
(4.43)
де N – обсяг збитків, кг;
S – площа пошкодження, га;
Р – середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кг/га.
б) від втрат потомства за формулою:
(4.44)
де N – обсяг збитків, кг;
S – площа пошкодження, га;
П – кількість плідників на нерестовищах, шт./га;
Z – частка самок, %;
Q – середня плодючість самки, тис. шт.;
С – кратність нересту (разів);
К – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;
М – середня маса дорослої особини, кг.
Збитки від попадання ікри, личинок і молоді риб в рефулер земснаряда визначаються за формулою:
(4.45)
де N – розмір збитків, кг;
П – кількість ікри, личинок, молоді риб кожного виду, шт./м води;
V – об’єм вибраного ґрунту, м;
R – кратність розбавлення ґрунту водою;
M – середня маса дорослої особи, кг.
Розрахунок втрати рибопродуктивності водойми при проведенні вибухових робіт здійснюється за формулою:
(4.46)
де N – розмір збитків, кг;
S – площа пошкодження, га;
Р – рибопродуктивність водойми, кг/га.
Підсумкова величина збитків приймається за максимальною з розрахованих величин втрат від загибелі риб або загибелі кормових організмів. Складання їх не допускається.
Таблиця 4.16
Середні біологічні показники з основних
промислових видів риб [131]
| Види риб | Середня маса дорослої особини (кг) | Плодючість (Q – тис. шт.) | Кратність нересту (С – разів) | Частка самок (Z – %) | Промислове повернення від ікри (К – %) | |
| Київське водосховище | ||||||
| Лящ | 1,2 | 0,003 | ||||
| Судак | 1,9 | 0,001 | ||||
| Сазан | 4,1 | 0,0005 | ||||
| Синець | 0,3 | 0,01 | ||||
| Щука | 3,5 | 0,005 | ||||
| Плітка | 0,29 | 0,006 | ||||
| Плоскирка | 0,3 | 0,004 | ||||
| Окунь | 0,25 | 0,01 | ||||
| Лин | 0,98 | 0,001 | ||||
| Карась | 0,4 | 0,006 | ||||
| Чехоня | 0,22 | 0,015 | ||||
| Краснопірка | 0,2 | 0,002 | ||||
| В’язь | 0,9 | 0,003 | ||||
| Верховодка | 0,008 | 1,5 | 0,2 | |||
| Канівське водосховище | ||||||
| Лящ | 1,23 | 0,003 | ||||
| Судак | 1,8 | 0,001 | ||||
| Сазан | 3,8 | 0,0005 | ||||
| Синець | 0,275 | 0,01 | ||||
| Щука | 4,0 | 0,005 | ||||
| Плітка | 0,25 | 0,006 | ||||
| Плоскирка | 0,32 | 0,004 | ||||
| Окунь | 0,28 | 0,01 | ||||
| Лин | 0,80 | 0,001 | ||||
| Карась | 0,47 | 0,006 | ||||
| Верховодка | 0,008 | 1,5 | 0,2 | |||
| Кременчуцьке водосховище | ||||||
| Лящ | 1,2 | 0,002 | ||||
| Судак | 2,0 | 0,0006 | ||||
| Сазан | 4,1 | 0,0005 | ||||
| Синець | 0,22 | 0,01 | ||||
| Щука | 2,2 | 0,004 | ||||
| Плітка | 0,4 | 0,004 | ||||
| Плоскирка | 0,22 | 0,01 | ||||
| Сом | 4,0 | 0,003 | ||||
| Окунь | 0,27 | 0,01 | ||||
| Чехоня | 0,22 | 0,02 | ||||
| В’язь | 0,75 | 0,003 | ||||
| Пічкур | 0,045 | 0,066 | ||||
| Бичок | 0,05 | 1,5 | 0,133 | |||
| Б. Амур | 6,0 | – | – | – | – | |
| Товстолобик | 4,0 | – | – | – | – | |
| Лящ | 1,2 | 0,002 | ||||
| Судак | 2,2 | 0,0006 | ||||
| Сазан | 3,8 | 0,0005 | ||||
| Синець | 0,22 | 0,01 | ||||
| Щука | 4,5 | 0,004 | ||||
| Плітка | 0,19 | 0,004 | ||||
| Плоскирка | 0,3 | 0,01 | ||||
| Сом | 5,0 | 0,002 | ||||
| Окунь | 0,27 | 0,01 | ||||
| Жерех | 2,2 | – | – | – | ||
| Верховодка | 0,008 | 1,5 | 0,2 | |||
| Запорізьке водосховище | ||||||
| Лящ | 1,1 | 0,0025 | ||||
| Сазан | 3,6 | 0,0015 | ||||
| Судак | 1,4 | 0,001 | ||||
| Тарань | 0,4 | 0,009 | ||||
| Щука | 3,73 | 0,0012 | ||||
| Плоскирка | 0,21 | – | ||||
| Окунь | 0,35 | – | ||||
| Верховодка | 0,007 | 1,8 | – | |||
| Плітка | 0,23 | – | ||||
| Сом | 3,7 | – | ||||
| Карась | 0,25 | 99,99 | – | |||
| Каховське водосховище | ||||||
| Лящ | 1,2 | 0,002 | ||||
| Судак | 2,2 | 0,001 | ||||
| Сазан | 4,0 | 0,0005 | ||||
| Синець | 0,45 | 0,004 | ||||
| Щука | 3,0 | 0,014 | ||||
| Плітка | 0,35 | 0,004 | ||||
| Плоскирка | 0,3 | 0,004 | ||||
| Сом | 5,6 | 0,005 | ||||
| Окунь | 0,3 | 0,006 | ||||
| Лин | 0,5 | 0,001 | ||||
| Карась | 0,4 | 0,004 | ||||
| Чехоня | 0,3 | 0,014 | ||||
| Верховодка | 0,01 | 0,1 | ||||
| Тюлька | 0,002 | 0,04 | ||||
| Раки | 0,06 | 0,3 | 7,0 | |||
| Бички | 0,01 | 1,8 | 0,08 | |||
| Краснопірка | 0,3 | 0,004 | ||||
| Водойми Харківської області | ||||||
| Лящ | 0,86 | 0,001 | ||||
| Судак | 1,3 | 2–3 | 0,001 | |||
| Сазан (короп) | 2,6 | 3–4 | 0,0005 | |||
| Щука | 1,25 | 0,003 | ||||
| Плітка | 0,125 | 0,004 | ||||
| Плоскирка | 0,3 | 0,005 | ||||
| Краснопірка | 0,25 | 0,003 | ||||
| Окунь | 0,25 | 0,005 | ||||
| Жерех | 2,2 | 0,003 | ||||
| Сом | 5,0 | 0,001 | ||||
| Верховодка | 0,008 | 1,5 | 0,133 | |||
| Головень | 1,1 | 0,001 | ||||
| Пічкур | 0,045 | 2,0 | 0,066 | |||
| Бичок | 0,05 | 1,5 | 0,133 | |||
| Б. Амур | 6,0 | – | – | – | – | |
| Б. товстолобик | 4,0 | – | – | – | – | |
| Азовське море, лимани та гирла річок | ||||||
| Лящ | 0,935 | 0,004 | ||||
| Судак | 1,9 | 6–7 | 0,0012 | |||
| Тарань | 0,137 | 4–5 | 0,015 | |||
| Шемая | 0,25 | 7–8 | 0,009 | |||
| Рибець | 0,395 | 0,009 | ||||
| Піленгас | 0,809 | – | ||||
| Осетр | 13,7 | 5–6 | 0,01 | |||
| Білуга | 120,0 | 7–8 | 0,01 | |||
| Севрюга | 7,5 | 0,01 | ||||
| Камбала-калкан | 0,82 | 7–8 | – | |||
| Камбала-глосса | 0,3 | – | – | |||
| Оселедець | 0,178 | 0,003 | ||||
| Хамса | 0,0067 | 0,03 | ||||
| Тюлька | 0,0028 | – | ||||
| Бичок-мартовик | 6,035–0,04 | з | – | |||
| Бичок-кругляк | 0,025 | – | ||||
| Бичок-пісочник | 0,025 | 3 | – | |||
| Чехоня | 0,35 | 5–6 | 0,02 | |||
| Морський кіт | 6,0 | – | – | – | ||
