ПРОГРАМА
гуртка «Екологічне краєзнавство»
Основний рівень
Пояснювальна записка
Екологічне краєзнавство - сходинка до пізнання учнями рідного краю, реалізації інтересів у вивченні навколишнього природного середовища України та світу, формування краєзнавчих та туристсько-спортивних знань, умінь і навичок засобами позашкільної освіти.
Програма передбачає навчання дітей в гуртках основного рівня протягом трьох років.
На опрацювання навчального матеріалу відводиться 216 годин на кожний рік, відповідно 24 години на місяць, 6 годин на тиждень.
Кількісний склад навчальної групи, як правило, становить 15 - 20 учнів.
Метою програми є набуття особистістю компетентностей у процесі занять екологічним краєзнавством та різними видами спортивного туризму.
Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей:
1. Пізнавальна компетентність: уміння відчувати оточуючий світ, знайомитися та вивчати об’єкти живої і неживої природи, ставити питання, формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу, уміння досліджувати навколишнє природне середовище, відшукувати причини явищ, мати свою думку.
2. Практична компетентність: уміння фіксувати своє розуміння проблеми, поставити мету і організувати її досягнення, оволодіння навичками пошуково-дослідницької діяльності, вміння описувати краєзнавчі об’єкти, оформляти польовий зошит та щоденник досліджень за обраною темою, здатність здобувати, аналізувати і перетворювати інформацію, оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом, орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрути за легендою, встановлювати намет, розпалювати вогнище в різних погодних умовах, готувати страви в похідних умовах на вогнищі, долати природні перешкоди, дотримуватися основних правил техніки безпеки у туристських подорожах та змаганнях, діяти в екстремальних умовах, дотримуватися здорового способу життя і культури поведінки у навколишньому природному середовищі і в побуті.
3. Творча компетентність: набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток просторового і логічного мислення, здатності проявляти творчу ініціативу, формування стійкого інтересу до пошуково-дослідницької діяльності, системного мислення, вміння бачити зв'язок природничих наук з іншими предметами шкільного курсу, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні, вміння складати описи маршрутів походів вихідного дня і багатоденних експедицій, брати участь в екскурсіях, експедиціях, екотурах, акціях, конференціях, пошуковій та дослідницькій роботі.
4. Соціальна компетентність: здатність до співробітництва, соціальна активність, розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами та громадянською відповідальністю, виховання культури спілкування, свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, збереження та примноження природної спадщини, культури, звичаїв, традицій українського народу, повага до людей, утвердження загальнолюдських цінностей, формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, колективізм, наполегливість, працелюбство, ініціативність, відповідальність та інші), виховання доброзичливості, вміння працювати в колективі.
У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних предметів з біології, географії, краєзнавства тощо.
Важлива роль відводиться формуванню у гуртківців мовної культури, засвоєнню краєзнавчої термінології, практичних навичок роботи з краєзнавчим обладнанням, компасом, картографічними матеріалами, використання туристського спорядження та обладнання, виконання топографічних робіт, свідомого ставлення до власного здоров’я.
Програма передбачає такі форми організації занять з учнями:
лекційно-семінарські заняття, під час яких учні ознайомлюються із загальними законами природи та їх проявами на основі краєзнавчого матеріалу, вчаться науково пояснювати важливість вивчення природничих навчальних дисциплін: біології, географії, екології та проведення краєзнавчих досліджень;
спостереження, практична пошуково-дослідницька робота на місцевості під час проведення екскурсій, експедицій, туристських походів і екотурів;
лабораторно-семінарські заняття, під час яких проводиться камеральна обробка зібраних матеріалів, результати пошуково-дослідницької роботи обґрунтовуються, спираючись базові знання та знання законів природи;
конференції і конкурси, на яких перевіряється вміння готувати реферати, творчі звіти, доповіді та наукові статті.
В основу програми „Екологічне краєзнавство” покладені наступні блоки:
вступ – загальні питання організації навчального процесу;
лабораторний практикум (підготовка звітів, камеральна обробка експедиційних матеріалів і краєзнавчих досліджень тощо);
базовий блок «Екологічне краєзнавство»;
базовий блок «Туристсько-спортивна підготовка»;
фізична підготовка та гігієна туриста-краєзнавця.
Керівник гуртка може розробити схему занять гуртка на основі базових блоків програми за зразком додатка 1.
Навчальні цикли більшості тематичних блоків навчальної програми у краєзнавчих гуртках складаються з 6 частин, кожний з яких може передбачати одне або кілька занять у залежності від складності змісту і завдань навчання. Керівник гуртка може розробити відповідний цикл занять за зразком додатка 2.
1. Теоретичне (або комплексне) заняття, яке відображає головний зміст теми навчального блоку, місце даної теми у загальному контексті програми, яка вивчається. Заняття повинно мати, перш за все, мотивуючу спрямованість. Його завдання – створити ситуацію, що актуалізує пошук мотивації навчальної діяльності, містить пізнавальну і суспільно-практичну проблему. Це може бути проблема-завдання, проблема-запитання, яка пов’язана з індивідуальним досвідом вихованця, з явищами навколишнього світу, загадкова, несподівана, хвилююча, цікава для дітей, але обов’язково особистісна, життєво важлива.
2. Практичне заняття, на якому учні знайомляться з відповідним обладнанням, методами вивчення об’єктів або предметів заданої теми, проведенням відповідної пошукової роботи або досліджень. Цей блок може передбачати самостійний пошук інформації, використання посібників, довідників, інтернет-ресурсів тощо.
3. Практичне заняття (екскурсія або лабораторне заняття) сприяє відпрацюванню певних методів досліджень і фіксації зібраної інформації. Учні працюють над вирішенням проблеми і виконують навчальні завдання, що відповідають на поставлені запитання.
4. Пошуковий міні-проект (експедиція вихідного дня тощо) за темою навчального блоку передбачає творче використання набутих знань і вмінь з вирішення реальних екологічних проблем.
5. Камеральна обробка як засіб систематизації і аналізу зібраних матеріалів і створення схем, карт, таблиць, звітів, проектів, презентацій, виставок, творчих робіт тощо.
6. Підсумкове заняття з оцінювання виконаної роботи, де учень виносить результат свого дослідження (пошуку) на загальне обговорення.
У підсумку, учні здобувають нові знання і формують відповідні уміння і навички: працювати з краєзнавчою і науково-популярною літературою, порівнювати, виокремлювати головне, узагальнювати, систематизувати матеріал, робити висновки; активізувати самостійність і творчість при вирішенні практичних завдань.
Зазначений підхід сприяє відпрацюванню навичок безпосереднього вивчення оточуючого світу і активне застосування набутих знань і вмінь на практиці. У той же час, він підпорядковується загальним закономірностям навчання – від загального до окремого з подальшою диференціацією вихідного цілого. Традиційне освітнє завдання «знання – уміння – навички» доповнюється елементами формули «навички – уміння – знання», що сприятиме набуттю дітьми необхідних компетентностей. У свою чергу, це сприятиме вихованню громадянина, підготовленого до активної самостійної діяльності. 
Реалізацію змісту програми доцільно розпочинати з організації сприйняття учнями матеріальних або матеріалізованих краєзнавчих об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про них під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання учні здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими зі слів педагога, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.
Окремі теми (наприклад, "Природні ландшафти..." другий рік навчання) у звязку різноманіттям природи України, її регіональними особливостями подаються на прикладі окремої екосистеми. Керівник гуртка зможе наповнити навчальний матеріал змістом вивчення ландшафтів рідного краю та збагатити знання вихованців порівнянням з іншими екосистемами.
Тривалість занять визначається з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження і складає в академічних годинах 45 хвилин. Орієнтовне співвідношення теоретичних і практичних годин 1: 5 (6). Екскурсії, експедиції та практичні заняття є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Під час їх проведення учні знайомляться (вивчають) екологічний стан об'єктів довкілля, виконують збір експериментальних даних, які є обов'язковим компонентом пошуково-дослідницької роботи, що виконують усі члени гуртка. Окрім того, учні вчаться дбайливо ставитися до природи та виконувати дії, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища. Періодичність екскурсій і практичних занять на місцевості – не менше одного разу на місяць. Необхідною умовою організації екскурсій і практичних занять на місцевості є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.
При плануванні екскурсій, практичних занять, подорожей та змагань беруться до уваги сезонні зміни погоди, додаткові можливості для реалізації запланованих заходів під час канікул.
Затрати часу на екскурсію чи практичне заняття складають 4 години, на одноденну подорож – 8 годин, дводенну – 14, триденну – 22 години.
Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться індивідуальна робота з гуртківцями, в тому числі при підготовці змагань, конкурсів, виставок та інших масових заходах. Створюються умови для диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей, обдарованості, віку та психофізичних особливостей і стану здоров’я дітей відповідно до чинного «Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08. 2004 № 651.
Перевірка компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять у формі польових практикумів, пошукових міні-проектів і експедицій, конференцій, круглих столів, змагань, вікторин, конкурсів та відвідуванні екскурсійних об’єктів.
Для закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у кінці навчального року проводиться літня туристсько-краєзнавча подорож (поза сіткою навчальних годин).
Запропонована система викладання навчального матеріалу передбачає збільшення долі самостійної роботи вихованців, введення нової системи зарахувальних одиниць і контрольно-вимірювальних матеріалів. У таких умовах змінюються професійні функції педагогів-позашкільників – вони стають консультантами і проектантами для вихованців. Вони опираються на інтерактивні технології – технології рефлексивного навчання, консультування, супроводу, підтримки, колективного дослідження, технології громадських дискусій, суспільних акцій, публічних доповідей тощо
У тематичних планах передбачені години на участь вихованців у масових краєзнавчих заходах, які педагог планує та розподіляє у підпункти програми "Практичні заняття" до певних тем занять.
Керівник гуртка, враховуючи рівень підготовки, вік, інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в якому працюють гуртки, в установленому порядку може вносити зміни до розподілу навчального часу на вивчення окремих тем програми.
У перші тижні занять необхідно провести батьківські збори, де розповісти про план роботи гуртка, розклад занять та особисте спорядження юного туриста для практичних занять та подорожей.
З метою ефективного засвоєння знань, умінь та навичок використовуються засоби навчання відповідно до чинного Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів.
ОСНОВНИЙ РІВЕНЬ, ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № п/п | Назва теми | Кількість годин | ||
| Усього | У тому числі | |||
| теоретичних | практичних | |||
| 1. | РОЗДІЛ І. Вступна частина | |||
| 1.1. | Вступне заняття | - | ||
| 1.2. | Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та туристсько-краєзнавчих подорожей | - | ||
| 1.3. | Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю | |||
| 1.4. | Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю | - | ||
| 2. | РОЗДІЛ ІІ. Екологічне краєзнавство | |||
| 2.1. | Екологія як наука про взаємовідносини людини і природи | - | ||
| 2.2. | Природа рідного краю | |||
| 2.3. | Обладнання та документація для еколого-краєзнавчих досліджень | |||
| 2.4. | Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень | |||
| 2.5. | Організація і проведення краєзнавчих експедицій | |||
| 2.6. | Підготовка звіту про краєзнавчу експедицію | |||
| 2.7. | Природоохоронна діяльність | |||
| 2.8. | Участь у масових краєзнавчих заходах: конференції, експедиції, зльоти, конкурси тощо | |||
| 3. | РОЗДІЛ ІІІ. Туристсько-спортивна підготовка | |||
| 3.1. | Орієнтування на місцевості. Топографічна підготовка. | |||
| 3.2. | Туристське спорядження | |||
| 3.3. | Туристський побут. Організація харчування в краєзнавчій експедиції | |||
| 3.4. | Техніка пішохідного туризму | - | ||
| 4. | РОЗДІЛ ІV. Фізична підготовка та гігієна туриста-краєзнавця | |||
| 4.1. | Фізична підготовка. Спортивні ігри | |||
| 4.2. | Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога | |||
| 5. | РОЗДІЛ V Підсумкове заняття | - | ||
| 5.1. | Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож | Поза сіткою годин | - | - |
| УСЬОГО: |
Зміст програми
РОЗДІЛ І.
ВСТУПНА ЧАСТИНА (12 год)
Вступне заняття (2 год)
Історія розвитку туризму та краєзнавства. Традиції, сучасний стан та напрями подальшого розвитку туризму і краєзнавства.
Робота об’єднань учнів з екологічного туризму і краєзнавства, особливості організації навчальної, спортивної, пошукової і природоохоронної роботи. Мета, завдання і зміст роботи гуртка у поточному навчальному році.
Традиції гуртків юних туристів-екологів. Управління і самоуправління в туристсько-краєзнавчій роботі (рада гуртка, самоуправління в туристській групі). Формування самоуправління гуртка відповідно до основних напрямів діяльності колективу.
1.2. Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та туристсько-краєзнавчих подорожей (2 год)
Техніка безпеки під час проведення занять у приміщеннях, спортивних залах, спортивних майданчиках та на місцевості. Безпечні умови організації екскурсій та експедицій. Правила дорожнього руху. Норми безпечної поведінки у міському та міжміському транспорті.
Протипожежна безпека в лісопарковій зоні, в туристських подорожах та краєзнавчих експедиціях.
1.3. Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю (6год)
Зручність та вигідність географічного положення України. Різноманітність фауни, флори, багатство історико-культурної спадщини. Транспортний зв’язок, межі та кордони рідного краю.
Практичні заняття
Екскурсія за вибором:
до краєзнавчого музею;
до історико-культурних та природних об'єктів;
до навчального закладу туристсько-краєзнавчого напряму.
1.4. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю (2 год)
Права та обов’язки учасників туристсько-краєзнавчих подорожей. Забезпечення безпечних умов проведення подорожей згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03. 2006 № 237 „Про внесення змін до Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 01 червня 2006 р. за № 660/12534
Практичні заняття
Дискусія (за вибором): "Успіх роботи гуртка: моє і колективне"; "Мої очікування від занять у гуртку екологічного краєзнавства", "Безпека моїх друзів – моя безпека" за напрямами:
1) Краєзнавчо-дослідницька робота;
2) Туристсько-спортивна робота;
3) Природоохоронна;
4) Просвітницька.
РОЗДІЛ ІІ
ЕКОЛОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО (158 год)
2.1. Екологія як наука про взаємовідносини людини і природи (2 год)
Повторення основних тем гуртка початкового рівня “Юні туристи – краєзнавці” та перевірка рівня туристсько-краєзнавчих знань, умінь та навичок гуртківців. Екологія як природне та суспільне явище: актуальність екологічних проблем, економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць України та екологія; екологічні технології на службі людям тощо.
2.2. Природа рідного краю (38 год)
Природа України, рідного краю – важливі складові національної культури і духовності. Охорона природи – громадянський обов'язок кожного члена суспільства.
Основні екологічні поняття і терміни: "рідний край", "екологічні фактори середовища", "фітоценоз", "зооценоз", "екологічна ніша", "ареал", "едифікатор", "домінант" тощо.
Загальна фізико-географічна характеристика України, рідного краю.
Природа місцевості (поблизу будинку, навчального закладу, вулиці, села, району, області):
• природні фактори, що зумовлюють різноманіття і структуру рельєфу та природних ландшафтів України, рідного краю (вологість, сонячна радіація, тепло, геологічні породи, ґрунти тощо);
• головні типи природних ландшафтів рідного краю (ліс, степ, лука, водойма, агроценози тощо);
• рослинний світ: найтиповіші дерева, кущі, трав’янисті рослини, пристосовані до зростання в різних природних ландшафтах краю; їх систематична, морфологічна та екологічна характеристика;
• тваринний світ: найтиповіші хребетні і безхребетні тварини, пристосовані до проживання в різних природних ландшафтах краю; їх систематична, морфологічна та екологічна характеристика;
• найтиповіші мінерали і гірські породи рідного краю, історія їх походження і географія розташування на території краю;
• гідрологічна мережа краю – великі і малі річки, лимани, морські узбережжя, ставки, озера та інші водні об’єкти - загальна характеристика;
• унікальні природні території і об’єкти державного значення, що є прикрасою і гордістю рідного краю;
• літературні твори, твори інших видів мистецтва (музика, кіно, фото тощо), присвячені природним об’єктам рідного краю або подіям, пов’язаним з цими об’єктами.
Державний облік цінних природних територій і акваторій, рідкісних і зникаючих рослин і тварин та їх угруповань. Червона книга природи.
Природно-заповідний фонд рідного краю, регіональний список рідкісних рослин і тварин.
Практичні заняття
Ознайомлення із Законом України „Про охорону природи”.
Складання систематичної, морфологічної, екологічної, природоохоронної характеристики типових природних об’єктів рідного краю.
Екскурсії, експедиції та практикуми з ознайомлення і вивчення ландшафтів, представників рослинного і тваринного світу, мінералів рідного краю, України та інших країн.
Заходи з пропаганди важливих природних територій і об’єктів рідного краю. Участь у спільних прироохоронних проектах з державними та громадськими організаціями.
2.3. Обладнання та документація для краєзнавчих досліджень (12 год)
Вивчення приладів та обладнання для проведення екологічних досліджень. Прилади для метеоспостережень: термометр, барометр, гігрометр, опадомір, флюгер. Повітряні маси, атмосферний фронт, тиск. Хмари та інші атмосферні явища.
Прилади для геоморфологічних досліджень: нівелір, екліметр.
Прилади для гідрологічних досліджень: термометр, водомірна рейка, маркована мотузка з диском Секкі, поплавки для обчислення швидкості течії, індикаторний лакмусовий папірець та еталонна кольорова шкала-смужка.
Прилади для флористичних і фауністичних досліджень: гербарна сітка і папка, мікроскоп (бінокуляр), ентомологічна морилка, сачок, бінокль.
Особиста і групова (бригадна) документація в еколого-краєзнавчій експедиції, польові щоденники, бланки опису природних об’єктів.
Практичні заняття
Метеорологічні спостереження під час експедиції. Складання “рози вітрів” даної місцевості. Ведення щоденника спостережень. Побудова геоморфологічного профілю. Визначення температури, прозорості, кольору, запаху, кислотності, жорсткості води. Виготовлення гербарних зразків. Опис незнайомих видів рослин і комах з використанням мікроскопу (бінокуляру). Розробка бланків опису природних об’єктів, їх заповнення під час експедицій.
Місцеві ознаки та прогноз погоди (ознаки сталої ясної погоди та негоди, наближення змін у погоді, фіксування зазначених природних явищ).
2.4. Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень (18 год)
Роль екологічного краєзнавства у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю. Причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей.
Шляхи збирання еколого-краєзнавчих матеріалів:
• планомірне систематичне збирання документів, пам’яток та інших краєзнавчих матеріалів;
• експедиційний збір;
• облік надходжень архіву гуртка та до музею навчального закладу.
Види і напрями дослідницької діяльності. Джерела краєзнавчої інформації (літературні, архівні, музейні, кіно-фотоматеріали, інтернет, свідки подій, матеріальні предмети і об’єкти тощо).
Етапи дослідницької діяльності. Постановка проблеми, визначення мети і завдань досліджень.
Методи проведення краєзнавчих досліджень:
- літературний - робота з друкованими джерелами інформації (бібліотека, архів, інтернет тощо);
- картографічний (аерокосмічний) - вивчення закономірностей просторового розміщення і розвитку природних об’єктів, угруповань, комплексів шляхом використання географічних карт;
- експедиційний – загальногеографічні, ботанічні, зоологічні, ландшафтні тощо дослідження і спостереження безпосередньо на місцевості;
- статистичний - збирання та обробка кількісних показників при вивченні природних об’єктів і територій, визначення залежності між компонентами природи.
Структура, вимоги та правила оформлення результатів краєзнавчого дослідження.
Практичні заняття
Проведення краєзнавчих досліджень. Постановка мети і складання плану досліджень. Визначення об’єкту, предмету і методів досліджень. Робота з літературними джерелами, визначниками, атласами. Організація досліджень на місцевості.
Обробка і аналіз матеріалів досліджень. Представлення і обговорення результатів досліджень. Оцінка власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем в дослідницькій діяльності та шляхів їх подолання.
Підготовка і оформлення дослідницької роботи, підготовка матеріалів для конференцій, для участі в очних і заочних конкурсах краєзнавчого напряму. Виступи з доповідями у навчальному закладі, на конференції.
2.5. Організація і проведення еколого-краєзнавчих експедицій
(24 години)
Зміст та форми масових еколого-краєзнавчих заходів. Етапи реалізації масових заходів: підготовка, проведення, підбиття підсумків. Визначення термінів "експедиція", "туристсько-краєзнавча експедиція", "краєзнавча експедиція з активними формами пересування" тощо.
Підготовчий етап. Мета та завдання еколого-краєзнавчої експедиції. Обов’язки членів експедиційної групи. Розподіл обов’язків між членами групи. Вимоги до безпеки життєдіяльності та дисципліни в експедиції. Правила поведінки на природних територіях і об’єктах.
Система оцінювання дій членів групи під час підготовки і проведення експедиції, їх мотивування і стимулювання.
Методи збору краєзнавчих матеріалів під час експедиції:
• безпосереднє ознайомлення з природними об’єктами і територіями;
• спостереження за природними об’єктами;
• виявлення впливу природних об’єктів і явищ, різних видів господарської діяльності на стан об’єктів і територій, що вивчаються;
• застосування масштабного креслення, зйомки планів природних об’єктів і територій.
Інформаційно-технічна підготовка до експедиції. Основні способи орієнтування на місцевості. План і карта. Компас. Початкові знання з орієнтування за топографічними картами.
Фіксація подій експедиції. Вимоги до ведення особистих спостережень та щоденників. Правила збору природних об’єктів і матеріалів.
Форма звіту про проведення краєзнавчої експедиції, його складові розділи.
Практичні заняття
Підготовка до навчальної експедиції, розподіл обов’язків між членами групи. Розробка маршруту та плану проведення експедиції за топографічною картою.
Збирання (фотодокументування) природного матеріалу. Опис природних об’єктів і територій. Ведення польового щоденника та зошита.
Проведення навчальної еколого-краєзнавчої експедиції.
2.6. Підготовка звіту про краєзнавчу експедицію (26 год)
Підсумкова робота з польовим щоденником, зібраними під час експедиції об’єктами і предметами живої і неживої природи. Камеральна обробка зібраних матеріалів Паспортизація маршрутів, об’єктів живої і неживої природи. Схема туристсько-краєзнавчого маршруту та його опис.
Практичні заняття
Систематизація записів польового щоденника, їх первинний аналіз. Робота з довідковою і краєзнавчою літературою. Визначення зібраних незнайомих видів рослин, тварин і мінералів, створення гербаріїв, колекцій і фотоархівів. Складання письмових звітів і комп’ютерних презентацій про туристсько-краєзнавчі експедиції.
Обговорення підсумків експедицій. Презентація результатів роботи кожним гуртківцем або групою гуртківців. Оцінка власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем та шляхів їх подолання в майбутньому.
Підготовка зібраних під час експедиції матеріалів для передачі у навчальні кабінети і лабораторії, музей навчального закладу, наукову або природоохоронну установу.
Оформлення наглядних матеріалів, звітних виставок, інтернет-публікацій. Виступи з інформацією про експедицію у навчальному закладі, на конференції.
2.7. Природоохоронна діяльність (12 год)
Нормативно-правова база охорони природи.
Головні екологічні принципи: усе пов'язане з усім; природа знає краще; все повинно кудись діватися; ніщо не дається даремно; який ти сам, такий і світ навколо тебе.
Історія взаємин людини і природи.
Головні сучасні екологічні проблеми України та їх регіональні особливості. Види забруднень навколишнього середовища: фізичне, хімічне, біологічне.
Форми охорони природи – державна, громадська, індивідуальна. Роль юних туристів–краєзнавців в охороні навколишнього середовища.
Практичні заняття
Підготовка творчих робіт (малюнки, фото, карикатури, вiршi, поеми, проза, фантастичнi оповiдання, статтi, репортажi тощо) з використанням місцевих матеріалів на тему «Головні екологічні закони».
Розробка особистого (групового) екологічного проекту (акції) із збереження природного об’єкту, що потребує охорони (дерево, кущ, джерело, трав’яниста рослина або її популяція, балка, берег річки тощо).
Визначення видів забруднення місцевих природних об’єктів.
Відвідання природних територій своєї місцевості. Екологічний проект (акція).
2.8. Участь у масових туристсько-краєзнавчих заходах: туристсько-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, конференції тощо (26 год)
Практичні заняття
Ознайомлення з Положеннями та Умовами проведення різних масових заходів: туристсько-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, форуми, конференції тощо.
Підготовка та участь у масових заходах.
РОЗДІЛ ІІІ.
ТУРИСТСЬКО-СПОРТИВНА ПІДГОТОВКА (32 год)
3.1. Орієнтування на місцевості. Топографічна підготовка (16 год)
Загальні відомості про орієнтування на місцевості за компасом, небесними світилами, іншими природними об’єктами. Визначення сторін горизонту. Поняття про азимут, масштаби та умовні знаки топографічних і спортивних карт. Топографічна карта – портрет місцевості.
Спортивне орієнтування. Види і правила змагань зі спортивного орієнтування.
Практичні заняття
Орієнтування і рух на місцевості за картою та за легендою. Визначення сторін горизонту за компасом. Рух за вказаним азимутом. Візуальна топографічна зйомка маршруту.
Загальногеографічний опис місцевості за топографічними картами (рельєф, геологічна будова, ґрунти, гідрографія, клімат, рослинний і тваринний світ, дорожня мережа, господарське використання тощо).
Нанесення на карту маршруту експедицій, розробка попереднього графіку руху і плану досліджень на картографічній основі.
Туристське спорядження (4 год)
Загальні вимоги до спорядження (маса, надійність, компактність, естетичність, відповідність призначенню). Групове, індивідуальне, спеціальне та саморобне спорядження. Підготовка та ремонт спорядження.
Практичні заняття
Складання переліків особистого і групового спорядження, польового краєзнавчого обладнання. Укладання рюкзака.
