Тема 3.1. Робота з текстовими редакторами
Мета: вдосконалити практичні навички в створенні та редагуванні текстових документів за фахом.
Завдання 1
Хід виконання
Як відомо, для виготовлення службових документів використовують переважно папір форматів А4 та А5. У комп'ютерних програмах, навіть локалізованих (російською мовою), задано формати паперу й розміри берегів, що можуть не відповідати вітчизняним державним стандартам. Тому,перед роботою з Microsoft Word,я виконав наступне:
· Встановив одиницю виміру у сантиметрах (Сервис/Параметры/Общие/Сантиметры/ОК);
· Встановив розмір паперу (Файл/Параметры страницы/Размер бумаги);
· Встановив поля використовуючи вкладку Поля (Файл/Параметры страницы/Поля);
Для того щоб реквізити документа розташовувалися паралельно довгій стороні аркуша,необхідно виконати (Файл/Параметры страницы/Размер бумаги /Ориэнтация/Альбомная).
Для виготовлення шаблону бланка для службового листа з кутовим центрованим розташуванням постійних реквізитів потрібно зробити наступні команди (Файл/Создать/Создание документа). Вибрати вкладку Общие позначити Шаблон, задати (Новый документ/ОК). Після цього відкривається нова, чиста сторінка на якій необхідно встановити відповідні параметри. Далі створюється колонтитул (Вид/Колонтитулы), далі вкладка Макет у діалоговому вікні Параметры страницы. Після цього можна буде вставити малюнок (Вставка/Рисунок/Картинки чи Из файла).
Для вставки нумерації сторінок використовують (Вставка/ Номер страницы).
Відстань між рядками змінних реквізитів становить один інтервал, а між реквізитами — 2—3 інтервали. Оформляючи реквізит «Текст», його здебільшого форматують «За шириною» (в разі потреби вставляють «м'які перенесення»). Складові частини реквізитів:
«Адресат», «Гриф затвердження», «Підпис», «Гриф погодження», «Візи» (між собою) рекомендується відокремлювати 1,5—2 інтервалами (1,5, якщо відстань між реквізитами становить 2 інтервали, і 2 — якщо 3 інтервали).
Завдання 2
Хід виконання
Завантажив текстовий редактор WORD (Пуск/Microsoft Office Word) та створив документи, що відповідають моїй спеціальності. (Див. додаток 1)
Висновок: з цієї теми я вдосконалив практичні навички в створенні та редагуванні текстових документів за фахом. Пригадав правила набору тексту та розташування його на сторінці. Вдосконалив роботу з такими вкладками, як Вставка, Формат,Сервис та використання лінійки при наборі тексту.
Тема 3.2. Форматування документів
Мета: Вдосконалити практичні навички зі створення та форматування текстових документів за фахом, використовуючи основні вимоги до складання документів.
Теоретичні відомості
Реквізити – елементи, з яких складаються ОРД, мають такий склад реквізитів
1. Державний герб. Коло підвідомчих установ, що можуть наносити державний герб на бланки своїх документів, визначає кожне міністерство (відомство). Проставляти цей реквізит на документах суб’єктів підприємницької діяльності недержавної форми власності забороняється.
2. Емблема організації чи підприємства. Це символічне графічне зображення. Як емблему можна використовувати державні знаки.
3. Державні нагороди. Застосовується замість внесення назв орденів у найменування підприємства.
4. Код підприємства. За українським класифікатором підприємств і організацій (УКПО).
5. Код форми документу. За українським класифікатором управлінської документації (УКУД).
6. Найменування вищестоящої організації автора документу.
7. Повне найменування автора документу.
8. Найменування структурного підрозділу.
9. Індекс підприємства зв’язку, поштова і телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа, факсу, номер рахунку в банку.
10. Назва виду документу. Наводиться в усіх документах, крім листів.
11. Дата. Всі службові документи підлягають датуванню. Елементи дати наводяться тричленними числами з двох арабських цифр, кожен елемент в один рядок у такій послідовності: день, місяць, рік.
12. Індекс документу. Найчастіше включають три пари арабських цифр, де перша пара – індекс структурного підрозділу автора документу; друга – номер справи, де зберігається копія вихідного документу; третя – порядковий номер за журналом обліку.
Завдання 2
Хід виконання
Завантажив текстовий редактор Word (Пуск/Microsoft Office Word). Встановив відповідні параметри сторінки: ліве поле – 2.5 см., праве поле – 1.5 см., верхнє та нижнє поля - по 1.5 см. (Microsoft Office Word/Файл/Параметры страницы). Надрукував запропонований текст СТРАТЕГІЯ І ПРАКТИКА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
В адвокатському мистецтві… так багато залежить від ‘’ гри ’’, що недосвідчена людина може здати кращі карт и і потім дивуватися, як могла програти.
Р. ГАР РІС. Школа адвокатури
Цивільний процес – це двобій між позивачем і відповідачем у суді з приводу матеріально-правового спору, а цивільне процесуальне право - це застосовувані правила його двобою. Його результат залежить від чотирьох факторів: суті матеріально - правового спору; процесуального становища сторони; особистих властивостей учасників контракту; майстерності ведення процесу.
Судовий процес у цивільної справі має свою стратегію та тактику. Слово ‘’ стратегія ‘’ походить з грецької і вживається у двох значеннях:
Ø найважливіша частина воєнного мистецтва, що включає теорію і практику ведення війни;
Ø Мистецтво керувати суспільною, політичною боротьбою.
Усі судові стратегії можна поділити на два види: правильні і хибні. Правильна стратегія – полягає у вирішенні спору в суді з метою захисту порушених чи оспорюваних суб’єктивних прав. Хибна судова стратегія – це використання прав на звернення до суду з метою, що не пов’язана із захистом порушення прав.
Спільна процесуальна мета сторін – домогтися рішення на свою користь. У цьому плані ведення їх стратегії однакове.
Позивач прагне, щоб суд задовольнив його вимог до відповідача у повному обсязі, а відповідач – зоб суд відмовив у позові.
У межах цієї стратегії можна виділити окремі її різновиди: укласти мирову угоду; переконати позивача відмовитися від позову; унеможливити виконання рішення суду на користь позивача.
Стратегія втілюється у процесуальній діяльності зацікавлених осіб, переходячи таким чином у тактику. Термін ‘’ тактика ‘’ (з грецької – мистецтво командування військом) вживається у трьох значеннях: як складова частина воєнного мистецтва, наука про підготовку, організацію і ведення бою; як методи, шляхи, засоби, форми боротьби, що найбільше відповідають конкретним обставинам; переносно – як прийоми, засоби досягнення якоїсь мети, лінія поведінки когось.
Цивільна процесуальна тактика – це система прийомів та засобів діяльності зацікавленої особи, використання яких забезпечує найбільш ефективне втілення обраної стратегії під час розгляду цивільної справи в суді. Мета практики – найефективніша реалізація процесуальних прав осіб, що беруть участь у розгляді справи.
Систему процесуальної практики складають практичні прийоми. Тактичний прийом – це спосіб діяльності зацікавленої особи, використовування якого з урахуванням конкретної ситуації забезпечує найбільш ефективне вирішення окремих завдань. Тактичні прийоми цивільного процесу можна класифікувати: за призначенням, за джерелами, за стадіями застосування, за множинністю застосування.
Окремо можна виділити принципи застосування тактичних прийомів, їх дотримання забезпечує максимальну ефективність прийому. До таких належать: раптовість, таємність, оперативність.
Оформив документ наступним чином:
Ø для назви документа - стиль Заголовок 1, зелений колір (виділив назву документа/Формат/Стили и форматирование/Заголовок 1. Для того, щоб заголовок був зеленого кольору виділив його та встановив зелений колір шрифта);
Ø для всього тексту - відступ першого рядка 1,5 см (Формат/Абзац/Первая строка/Отступ на 1,5 см)
Ø шрифт Arial - для першого абзацу (виділити абзац/Формат/Шрифт);
Ø шрифт Tahoma - для другого абзацу;
Ø для третього абзацу змінив розмір шрифту, зробив його заливку синім кольором, а текст - білим кольором (виділив абзац, змінив розмір шрифту шляхом Формат/Шрифт, зробив його заливку синім кольором: Формат/Границы и заливки, для тексту встановив колір шрифту білий).
Оформив основний текст документа з використанням різноманітних стилів:
Ø привітання;
Ø основний текст 2;
Ø підпис;
Ø строгий;
Розділив надрукований текст на дві та три довільні колонки (виділив текст/Формат/Колонки).
Встановив номери сторінок зверху по центру (Вставка/Номер страниц). Встановив нижній колонтитул (Вид/Колонтитулы).
Встановив нижній колонтитул, в якому надрукувала своє призвіще та дату створення документу. Вставка/Нижній колонтитул/Надпис.
КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА
Завдяки перемогам Богдана Хмельницького постала козацька держава. Організації її мала військовий характер, за тим и зразками, які дало Запорожжя. Цілу країну спочатку звали просто Запорізькім Військом. Але серед народу скоро прийнялася назва Украйна, яку здавна носила південна Подніпрянщина, як окраїнна земля на пограничні з диким степом. Цеї назви уживав деколи й назву Малої Росії, яку колись уживав грецький патріархат на означення галицької метрополії. Цей термін радісно прийняла Московщина, бо цим способом вона могла легше виказати право до зверхності над Україною. Козацькі літописці радо вживали термінів ‘’ козацько- руський ‘’, ‘’ Україно – козацький ’’ або ‘’ український ‘’ народ.
Відзнаки державної і військової влади звалися клейноди. До них належала:
Гетьманська
Булава,
Бунчук,
Печать,
Корогви,
Бубни,
Труби.
Вони переховувалися з великою шанобою.
Герб козацької держави був козак у кунтуші, підперезаний поясом, з шаблею при лівому боці у шапці; ліва рука підтримує рушницю, оперту на рамі, права спирається о бік. Цей герб знаходився також на козацьких корогвах і на печатях
Перевірив орфографію та виправив помилки (Сервис/Правописание). Відформатував текст відповідно до зразка.
В тексті здійснив пошук та заміну слів (Правка/Заменить) «Запорожжя» на «Запоріжжя».
Замінив фразу «Але серед народу скоро прийнялася назва Україна» на «Народ сприйняв назву Україна» (Правка/Заменить).
Завдання 3
Хід виконання
Завантажив текстовий редактор Word. Створив текстовий документ ОПЛАТА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Поняття заробітної плати
Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці
Оплата праці має важливе значення як для працівників так і для підприємства, оскільки частка заробітної плати в додаткової вартості досить вимога, витрати на оплату праці в сукупних витратах на виробництво продукції досить значні.
Заробітна плата працівника визначається його особистим вкладом, залежить від кінцевих результатів робити підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.
Розміри, порядок нарахування і виплати заробітної плати регулюється чинним законодавством України, відповідно указами і постановами, галузевими інструкціями.
Підприємства можуть використовувати тарифні сітки і шкали співвідношень посадових окладів, що визначаються галузевими угодами.
Види заробітної плати
Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша із них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.
Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової заробітної плати, які перебувають у співвідношенні: 70% - основна заробітна плата, 30% - додаткова.
Основна заробітна плата працівника вивчається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплата у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника
Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премії, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.
