ЗАНЯТТЯ 1. Бактеріологічна лабораторія, її завдання. Техніка безпеки в лабораторії. Устрій мікроскопу. Особливості мікроскопії в мікробіологічній практиці (імерсійна система). Форми мікроорганізмів.
Мета заняття. Засвоїти правила роботи в бактеріологічній лабораторії. Ознайомитися з технікою безпеки й особистою профілактикою. Освоїти роботу з мікроскопом і особливості імерсійної системи. Вивчити форми бактерій.
Матеріали й обладнання. Мікроскопи, пофарбовані мікроскопічні препарати з різними формами мікроорганізмів, плакати.
Методичні вказівки. Після короткого пояснення викладача про порядок проведення роботи в лабораторії, необхідності дотримання техніки безпеки студенти знайомляться із пристроєм світлового мікроскопа, освоюють техніку мікроскопії готових препаратів, вивчають морфологію мікроорганізмів на препаратах і замальовують їх у зошиті.
Бактеріологічна лабораторія
Лабораторію розміщають в окремому будинку, удалині від проїзних доріг. У ній передбачають прийомне відділення, бактеріологічний, вірусологічний, біохімічний, серологічний і патологоанатомічний відділи; виділяють спеціальні приміщення для стерилізації посуду та поживних середовищ, для миття посуду. Для виконання роботи в асептичних умовах обладнають спеціальні ізольовані приміщення - бокси. Лабораторних тварин розміщають у віварії. Крім того, є кімнати для фахівців, що обслуговує персоналу, кабінет завідуючого, приміщення для бібліотеки, складу, роздягальні й ін.
Навчальна мікробіологічна лабораторія призначена для оволодіння студентами методами виділення й вивчення різних мікроорганізмів. У ній проводяться лабораторні заняття, передбачені програмою, а також науково-дослідна робота.
Правила роботи, техніка безпеки й особиста профілактика в лабораторії.
1. У приміщення входити тільки в халаті й білій шапочці (косинці).
2. У лабораторію не можна вносити сторонні речі, продукти.
3. У приміщенні лабораторії категорично забороняється їсти.
4. Перед початком роботи обов'язково перевіряють наявність і справність приладів, посуду, пальників і ін. Про помічені недоліки, несправності повідомляють викладача або лаборанта.
5. Не можна запалювати один пальник від іншого.
6. Не торкатися металевими й іншими предметами проводів і контактних частин електромережі. Не включати без ведена викладача або лаборанта будь-яку електроапаратуру.
7. Матеріал, що використовується для навчальних занять, повинен розглядатися як особливо небезпечний.
8. При розпакуванні матеріалу, присланого для дослідження, необхідно дотримувати обережності - банки з матеріалом зовні обтирають ватою, змоченою дез. розчином і ставлять тільки на підноси або кювети.
9. При дослідженні матеріалу, що надійшов, і роботі з бактеріологічними культурами дотримуються правил, що виключають можливість інфікування працівника.
10. Розкриття трупів лабораторних тварин роблять у спеціальному одязі, на відповідно обладнаному столі за допомогою необхідних інструментів, використовуючи для цих цілей кювету, залиту воском (або парафіном). Інструменти після розкриття поміщають у склянку з дезраствором або обпалюють на полум'ї пальника, на стіл класти забороняється.
11. При роботі з рідким інфікованим матеріалом використовують гумові балони, з'єднані з піпеткою.
12. Рідини, що містять патогенних мікробів, переливають над судиною з дезраствором.
13. Якщо патологічний матеріал потрапив випадково на стіл, його негайно видаляють тампоном, змоченим дезінфікуючим розчином. При влученні зараженого матеріалу на шкіру, конюнктиву, слизову ротової порожнини вживають екстрених заходів до знезаражування.
14. По закінченні роботи використані культури мікроорганізмів, інструменти й поверхня стола знезаражують. Наприкінці заняття бактеріальні культури й інший матеріал студенти здають викладачеві, а робоче місце упорядковують. Перед відходом з лабораторії необхідно, вимити руки й обробити їх спиртом.
Прибирання лабораторного приміщення. Приміщення лабораторії щодня до роботи прибирають вологим способом. Пил з поверхонь протирають зволоженою ганчіркою змоченою дезінфікуючим розчином. Після закінчення роботи стіни, покриті метласькими плитками або пофарбовані олійною фарбою, миють гарячою водою з милом або пральним порошком. Підлоги миють 3-5% розчином дезінфектанту. Стелі, карнизи, верхня частина стін, пофарбовані клейовою фарбою, не рідше одного разу в тиждень очищають від пилу пилососом.
Підготовка боксу до роботи. Щодня перед початком роботи підлоги протирають дезінфікуючою речовиною (2%- 5% розчином хлораміну); повітря знезаражують бактерицидними лампами, установленими на висоті 2-2.5 м від поверхні підлоги, з розрахунку одна лампа БУВ-30 (1,5—2,5 Вт) на 1м3 приміщення. При зазначених умовах бокс опромінюють 2ч. Перед початком роботи лампи виключають. Для того щоб запобігти зараженню боксу, зразки матеріалів, що підлягають дослідженню, вносять у бокс після попереднього ретельного протирання їх 3% розчином формаліну. Робота в боксі проводиться стерильних халатах, захисних масках і тапочках, спеціально призначених для боксу. Повітря в боксі треба регулярно, не менш 2 разів у тиждень, перевіряти на бактеріальну контамінацію. Чашки з м'ясопептонним агаром і середовищем Сабуро залишають відкритими на 15 хв. Посів на м'ясопептонному агарі витримують у термостаті 48 год при 37°С, чашки із середовищем Сабуро — 96 год при 22°С. Припустимим ростом вважається 5 колоній на чашках. Кількість колоній більше 5 при 15-хвилинній експозиції є показником високої контамінації повітря боксу. У цих випадках приміщення боксу має потребу в додатковій, більш ретельній обробці. Не менш одного разу в тиждень приміщення боксу миють гарячою водою з милом та дезінфікуючими засобами.
Прибирання робочого місця. По закінченню роботи беруть пінцетом шматок вати, змочують його в 5% розчині хлораміну або формаліну й протирають їм поверхню стола на робочому місці.
