Еволюція теоретичних уявлень про зміст та структуру відносин інтелектуальної власності
1. Санкціоновані суспільством поведінкові відносини, що виникають між людьми у зв’язку з існуванням та використанням рідкісних благ: набір, пучок часткових повноважень, правомочностей, та прийняття рішень стосовно того чи іншого ресурсу – називається:
а) право влади;
б) право власності;
в) право розпорядження;
г) право володіння.
2. Теорія, представники якої права автора будь-якого творчого результату виводять із інтелектуальної діяльності, визнаючи їх невід’ємними природними правами, незалежно від узаконення державою (пропріє тарний підхід) – називається:
а) теорія права власності;
б) теорія права управління;
в) теорія авторського права;
г) теорія інтелектуальної власності.
3. Передбачена законом можливість учасника правовідносин здійснювати певні дії або вимагати цього від інших учасників – називається:
а) правоздатність;
б) правоприємність;
в) правомочність;
г) авторське право.
4. Одна з основних правомочностей власника, санкціоновані суспільством відносини щодо здобування у процесі використання корисних властивостей об’єкта власності – називається:
а) розпорядження;
б) володіння;
в) користування;
г) відчуження.
5. Відносини з приводу передачі об’єкта власності іншій особі; один із способів реалізації власником належних йому правомочностей. Розрізняють платне (на основі відносин купівлі-продажу) та безоплатне (на основі дарування) відчуження об’єкта власності – називається:
а) володіння;
б) відчуження;
в) користування;
6. Економічна теорія, започаткована у 60-70 роках ХХ століття представниками неоінституціоналізму (Р. Коузом, А. Алчіаном, Г. Демзетцом, Д. Нортом, Р. Познером, С. Пейовичем, О. Вільямсоном та ін.) – називається:
а) теорія права власності;
б) теорія авторського права;
в) теорія інтелектуального права;
Г) економічна теорія прав власності.
7. Термін, що широко використовується в економічній теорії права власності, та означає чітке визначення та закріплення прав і обов’язків власників, надійний захист їх правомочності – називається:
а) специфікація прав власності;
б) класифікація прав власності;
в) кодифікація прав власності;
г) нумерація прав власності.
8. Які дві правові традиції щодо специфікації прав власності існують в розвинутих країнах:
а) англосаксонська і франкобельгійська;
б) континентальна і американська;
в) англосаксонська і німецька;
г) англосаксонська і континентальна.
Тема 3. Сучасні бачення сутності та структури інтелектуальної власності
1. Інтелектуальна власність – це:
а) система відносин, що виникають з приводу привласнення ідеальних об’єктів;
б) система відносин, що виникають з приводу привласнення об’єктивованих інтелектуальних продуктів, втілених у науково-технічних, літературних та мистецьких творах;
в) санкціоновані суспільством та державою поведінкові відносини щодо результатів інтелектуальної діяльності у науково-технічній, літературній та мистецькій сферах;
г) правильні відповіді б); в);
д) правильні відповіді а); б); в).
2. Одна з форм життєдіяльності людини, яка заснована на знаннях, свідома активність особистості, здатної накопичувати, засвоювати та творчо опрацьовувати інформацію – називається:
а) інноваційна діяльність;
б) інформаційна діяльність;
в) інтелектуальна діяльність;
г) професійна діяльність.
3. Накопичена у результаті інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, творчості, здібностей, взаємовідносин, що мають економічну цінність і використовуються у процесі виробництва та обміну з метою отримання доходу – називаються:
а) інноваційний капітал;
б) інтелектуальний капітал;
в) інформаційний капітал;
г) виробничий капітал.
4. Можливості щодо реалізації певної мети, створені інтелектуальними ресурсами різних рівнів – називається:
а) інноваційний потенціал;
б) професійний потенціал;
в) інформаційний потенціал;
