Тенденції й проблеми податкового оподаткування реформування й регулювання в зарубіжних країнах

В основі усіх наведених теорій оподаткування знаходиться певна концепція забезпечення якісного, ефективного соціально-економічного розвитку суспільства, що визначає характер самого розвитку, його цілі, напрями реалізації і засоби руху для досягнення поставленої мети. Якщо під забезпеченням розуміти надання достатніх матеріальних засобів для життя, постачання чого-небудь у потрібній кількості або зробити що-небудь цілком можливим, реально здійсненним [66, с. 342], то забезпечення ефективного розвитку суспільства буде означати утворення необхідних умов для його життєдіяльності, що буде визначатися достатністю матеріальних засобів для ефективного соціально-економічного розвитку індивідів – членів суспільства.

Не секрет, що проблеми переміщення різного роду ресурсів хвилюють сьогодні західних вчених з точки зору захисту економіки своїх країн від погіршення соціального добробуту населення, зниження рівня його життя, припинення хвилі міграції із країн СНД, що підвищує рівень безробітних в цих країнах і потребує додаткових відрахувань до бюджету на їхнє утримання і т. ін. З іншого боку, Україна теж сьогодні має потребу в більш істотних механізмах входження, вростання економіки країни в Європейський ринок, цьому сприяють і нові тенденції в світовій економіці [10, с. 5]:

По-перше, глобалізація економічної діяльності, що відбивається у все більшому розширенні і поглибленні міжнародних зв'язків у сфері інвестицій, виробництва, обертання, постачання і збуту, фінансів, науково-технічного прогресу, освіти. Прикладом цьому є транснаціональні корпорації.

По-друге, лібералізація світової економіки, міжнародної економічної діяльності, що виявляється у поступовому (хоча не завжди послідовному і прямолінійному) послабленні або знищенні перешкод на шляху міжнародного руху товарів, послуг, об'єктів інтелектуальної власності, праці, капіталу, фінансових ресурсів.

По-третє, раціоналізація світової економіки, міжнародної економічної діяльності, що відображається у формуванні на всіх континентах міждержавних об'єднань (зон вільної торгівлі, митних союзів, “загальних” ринків, економічних співтовариств), які передбачають створення сприятливих умов для розвитку економічних зв'язків між країнами-учасниками. Приклад – країни Європейського союзу, до якого намагається приєднатись і Україна на правах сусіда, спостерігача, а потім повноправного члена.

По-четверте, інформатизація світової економіки, що передбачає більш широке застосування комп'ютерних систем, телекомунікацій, мережі Інтернет у сучасній економіці, науці, освіті, культурі.

Таким чином, у загальному вигляді можна виділити декілька головних форм переміщення (рис. 1) [100, с. 37-38]:

переміщення фінансових ресурсів. На даній стадії цю роль виконують різного роду міжнародні кредити, а іноді і безоплатна допомога. Однак у сучасних умовах розвитку виникає потреба у здійсненні довгострокових спільних цільових програм, спрямованих на підвищення рівня життя населення, скорочення внутрішньої і зовнішньої міграції, у тому числі в країни Західної Європи, Росію; зміні поглядів на проблему розміщення фінансових ресурсів і т.п.;

обмін науково-технічними досягненнями – це, з одного боку, передача з одного підприємства (регіону, галузі) на інше вже діючих технічних новинок (машин, технічної документації і т.п.), а з іншого – врахування спеціалізації досліджень;

Рис. 1. Основні форми переміщення

координація економічної, політичної і господарської діяльності як на рівні підприємства, так і на рівні його зовнішнього середовища з метою вирівнювання розходжень у рівнях соціально-економічного розвитку;

міграція наукового потенціалу – має виступати у формі різного роду (внутрішніх і міжнародних) зв'язків, обміну досвідом, вивчення існуючих досягнень і адаптування до існуючої дійсності; спільна розробка стратегій переміщення. Вибір спільних пріоритетів переміщення дозволить визначити трохи інші пріоритети розвитку в порівнянні з тими, котрі випливають лише з внутрішньої логіки еволюції.

Наведені форми переміщення – це нові, неуторовані різновиди бізнесу, коли невідомі ще до кінця всі його фінансові, податкові механізми і наслідки. Але, безперечно, що переміщення – це перехід до нового якісного рівня розвитку суспільства, який передбачає зміну організації виробництва, технології, економіко-соціальної, податкової політики, а також податкової системи.

Останні десятиліття XX століття і початок XXI характеризуються посиленням інтеграційних процесів в усіх сферах життя суспільства. На особливу увагу заслуговують інтеграційні процеси в оподаткуванні, оскільки вони здатні суттєво вплинути на хід економічного і соціального розвитку як суспільства в цілому, так і кожної держави зокрема.

Зближення націй, народів, держав об'єктивно потребує гар­монізації їхніх економічних систем, у тому числі й системи оподаткування. Без такої гармонізації неможливий успішний економічний розвиток, а у підсумку – саме існування держави. До усвідомлення необхідності інтеграції податкових систем країни Європи пройшли досить довгий шлях. Лише в 1993 році країни Європейського союзу уклали угоду, за якою було визнано необхідність такої інтеграції.

На сьогодні рівень оподаткування в країнах Євросоюзу характеризується співвідношенням податків з валовим внутрішнім продуктом. У цілому в доходах бюджетів більшості європейських країн зберігається висока питома вага податкових надходжень до ВВП в межах 38–52 відсотків. Так, пряме оподаткування було зорієнтоване на досягнення таких цілей: пожвавлення інвестиційної діяльності підприємницьких структур; захист інтересів малозабезпечених членів суспільства за допомогою пільгового оподаткування; диференціація ставок податків на доходи фізичних осіб залежно від величини річного доходу та складу сім'ї.

Як доводять дослідження питань інтеграційних процесів, дотримання наведених певних принципів дало позитивні результати не лише в прискоренні темпів економічного зростання, а й у зміцненні сім'ї, покращенні демографічної ситуації, збільшенні накопичень громадян.