Французький матеріалізмХVІІІ століття має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайно матеріалістична спрямованість в поглядах на природу. Матерія існує об’єктивно, пов’язана з рухом, вказував Ж.Ламерті /1709-1751 рр./. Природа являє собою сукупність різних форм руху матеріальних часточок. За Гольбахом /1723-1789 рр./ існує рух матеріальних мас (атомів), а також енергетичний, матерія існує в просторі і в часі. Треба звернути увагу на те, що матерія тлумачиться в чисто механічному плані, тобто як сукупність часточок речовини /атомів/. Разом з тим, філософи заперечують будь-яку роль бога в існуванні і русі матерії.
Французькі матеріалісти спробували вирішити питання про походження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії /гілозоїзму /. К.Ламетрі зробив спробу показати процес поступового переходу від тварин до людини, показати їх схожість і відмінність. В трактаті "Людина-машина" Ламетрі розкриває погляд на людину як своєрідний механізм, машину, що подібна годинниковому механізму. Людину відрізняє від тварин, вважав він, лише більша кількість потреб і, зрештою, більша кількість розуму.
П.Гольбах в своїй праці "Система природи" послідовно розвинув основні ідеї матеріалізму того часу. Він рішуче заперечує ідеї богослов'я, виступає проти ідеалізму. В природі, яка зводиться до роду атомів, діють механічні закони, що носять характер необхідності, отже, нема нічого випадкового. Зверніть увагу на те, що така позиція зветься механічним детермінізмом, оскільки закони руху і саме рух ототожнюються тільки з однією його формою - рухом механічним.
Отже, що механіцизм з необхідністю призводить до метафізичних позицій, оскільки все багатство руху зводиться до переміщення часточок речовини. Це - спрощена, вузька картина світу. Але серед французьких матеріалістів Д.Дідро /1713-1784 рр./ дещо виходить за межі метафізичних позицій і стверджує елементи діалектики. В його поглядах помітна схильність розглядати все як таке, що розвивається. Світ безперервно зароджується і вмирає, він ніколи не стоїть на місці.
Французькі матеріалісти висунули ряд цінних положень щодо суспільства, зокрема підкреслили роль людських потреб як могутнього джерела розвитку. Загальні інтереси обумовлюють зв’язки між людьми. К.Гельвецій /1715-1771 рр./ вказував на єдність особистого і суспільного інтересів. Людина - продукт, але разом з тим і суб'єкт суспільних відносин, несе за них відповідальність. Вони також наголошували на тому, що за допомогою розуму можна змінити людину. Мислителі вказували, що не існує такого способу правління, який би можна було визнати ідеальним: концентрація влади веде по деспотії, безмежна свобода - до анархії, розподіл влади послаблює її. Єдиний можливий засіб поліпшення суспільства і особливо моралі - просвітництво, виховання.
Питання для самоконтролю:
1.Який історичний етап охоплює філософія Нового часу, її необхідність і специфіка?
2.Схарактеризуйте філософські погляди вчених англійської школи - Ф.Бекона, Д.Локка та Т.Гоббса, їхні наукові здобутки.
3.В чому полягає суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф.Бекона.
4.Дуалізм філософії Р.Декарта і його вчення про вроджені ідеї та дедуктивний метод.
5.В чому суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Дж.Локка.
6.Пантеїстично -матеріалістичне вчення Б.Спінози про субстанцію, атрибути і модуси. Ідея гілозоїзму.
7.Сутність філософії Г.Лейбніца, його вчення про монади. Елементи діалектики у вченні про природу та теорію пізнання.
8.Що таке Просвітництво і які ідеї воно висувало?
9.В чому полягає зв'язок Просвітництва з епохою Відродження?
10.Як розглядається людина і суспільство в філософії просвітництва і в теоріях французьких матеріалістів?
11.Що таке механістичний, метафізичний матеріалізм?
Філософський словник: раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, гілозоїзм, просвітництво, метафізичний матеріалізм, механіцизм.
