Французький матеріалізм ХVІІІ ст

Французький матеріалізмХVІІІ століття має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайно матеріалістична спрямованість в поглядах на природу. Матерія існує об’єктивно, пов’язана з рухом, вказував Ж.Ламерті /1709-1751 рр./. Природа являє собою сукупність різних форм руху матеріальних часточок. За Гольбахом /1723-1789 рр./ існує рух матеріальних мас (атомів), а також енергетичний, матерія існує в просторі і в часі. Треба звернути увагу на те, що матерія тлумачиться в чисто механічному плані, тобто як сукупність часточок речовини /атомів/. Разом з тим, філософи заперечують будь-яку роль бога в існуванні і русі матерії.

Французькі матеріалісти спробували вирішити питання про по­ходження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії /гілозоїзму /. К.Ламетрі зробив спробу показати процес пос­тупового переходу від тварин до людини, показати їх схожість і відмінність. В трактаті "Людина-машина" Ламетрі розкриває погляд на людину як своєрідний механізм, машину, що подібна годинниковому механізму. Людину відрізняє від тварин, вважав він, лише більша кількість потреб і, зрештою, більша кількість розуму.

П.Гольбах в своїй праці "Система природи" послідовно розвинув основні ідеї матеріалізму того часу. Він рішуче заперечує ідеї богослов'я, виступає проти ідеалізму. В природі, яка зводиться до роду атомів, діють механічні закони, що носять характер необхід­ності, отже, нема нічого випадкового. Зверніть увагу на те, що така позиція зветься механічним детермінізмом, оскільки закони руху і саме рух ототожнюються тільки з однією його формою - рухом механіч­ним.

Отже, що механіцизм з необхідністю призводить до метафізичних позицій, оскільки все багатство руху зводиться до переміщення час­точок речовини. Це - спрощена, вузька картина світу. Але серед фран­цузьких матеріалістів Д.Дідро /1713-1784 рр./ дещо виходить за межі метафізичних позицій і стверджує елементи діалектики. В його погля­дах помітна схильність розглядати все як таке, що розвивається. Світ безперервно зароджується і вмирає, він ніколи не стоїть на міс­ці.

Французькі матеріалісти висунули ряд цінних положень щодо суспільства, зокрема підкреслили роль людських потреб як могутньо­го джерела розвитку. Загальні інтереси обумовлюють зв’язки між людьми. К.Гельвецій /1715-1771 рр./ вказував на єдність особистого і суспільного інтересів. Людина - продукт, але разом з тим і су­б'єкт суспільних відносин, несе за них відповідальність. Вони та­кож наголошували на тому, що за допомогою розуму можна змінити лю­дину. Мислителі вказували, що не існує такого способу правління, який би можна було визнати ідеальним: концентрація влади веде по деспотії, безмежна свобода - до анархії, розподіл влади послаб­лює її. Єдиний можливий засіб поліпшення суспільства і особливо моралі - просвітництво, виховання.

Питання для самоконтролю:

1.Який історичний етап охоплює філософія Нового часу, її необхідність і специфіка?

2.Схарактеризуйте філософські погляди вчених англійської школи - Ф.Бекона, Д.Локка та Т.Гоббса, їхні наукові здобутки.

3.В чому полягає суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф.Бекона.

4.Дуалізм філософії Р.Декарта і його вчення про вроджені ідеї та дедуктивний метод.

5.В чому суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Дж.Локка.

6.Пантеїстично -матеріалістичне вчення Б.Спінози про субстан­цію, атрибути і модуси. Ідея гілозоїзму.

7.Сутність філософії Г.Лейбніца, його вчення про монади. Елементи діалектики у вченні про природу та теорію пізнання.

8.Що таке Просвітництво і які ідеї воно висувало?

9.В чому полягає зв'язок Просвітництва з епохою Відроджен­ня?

10.Як розглядається людина і суспільство в філософії просвітництва і в теоріях французьких матеріалістів?

11.Що таке механістичний, метафізичний матеріалізм?

Філософський словник: раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, гілозоїзм, просвітництво, метафізичний матеріалізм, механіцизм.