Розрахунок відстані видимості на ділянках горизонтальних кривих і пересічення автомобільних доріг

 

Відстань видимості на ділянках горизонтальних кривих розраховується для випадку з меншим радіусом згідно з завданням. Умови видимості повинні бути такими, щоб при русі по кривій водій автомобіля міг побачити поверхню дороги або зустрічний автомобіль на відстані, яка дорівнює довжині гальмування.

Довжину шляху гальмування визначають за формулою:

 

(3.1)

 

де V - максимально допустима швидкість руху на даній ділянці дороги, км/год.

– час реакції водія, с.

- коефіцієнт експлуатаційного стану гальмівної системи автомобіля;

- коефіцієнт поздовжнього зчеплення;

- відстань безпеки між автомобілями, що зупинилися, м;

і – поздовжній схил проїзної частини, ‰.

 

На ділянках кривих у плані ширину смуг вирубки дерев та чагарнику, зрізку укосів виїмки і відстані переносу будівель визначають шляхом розрахунку, а рівень зрізки укосів виїмки беруть на рівні бровки земляного полотна.

Для побудови кривої видимості здійснюється побудова ділянки дороги в масштабі 1:2000 на аркуші формату А4 /297х210 мм./ тушшю з позначенням пікетажного положення початку і кінця кривої. Після цього на відстані 1,5м. від кромки проїзної частини намічають точку І, а на відстані – точку, які з’єднують прямою лінією. Якщо побудувати кілька таких прямих для різних взаємних положень автомобіля і перешкоди на кривій /5-10 точок/, то дотична до всіх цих ліній і буде являти собою границю площини, на якій не повинно бути перешкод.

Нижче наведено поперечний переріз автомобільної дороги в масштабі 1:100 з позначенням радіуса кривої /R/ і максимальної величини зрізки /Z/ (рис. 3.1).

Ділянки підйомів і спусків на автомобільних дорогах характеризуються великою кількістю дорожньо-транспортних пригод. У рівнинній місцевості на ділянки з підйомами та спусками припадає близько 7% від загальної кількості зареєстрованих пригод, в пересіченій місцевості-18 і в сільнопересеченной-25%.

Основними причинами дорожньо-транспортних пригод на крутих підйомах і спусках найчастіше є:

-з'їзди з земляного полотна автомобіля, який рухається вниз по спуску, або зіткнення з автомобілем, що вийшли на обгін на підйомі;

-надмірна швидкість, розвиватися окремо водіями на затяжних спусках;

-зіткнення із зустрічним автомобілем під час об'їзду зупинив автомобіль або обгоні вантажних, значно знижують швидкість на підйомі.

Число пригод при русі під ухилом в 1,5-3 рази більше, ніж при русі на підйом, причому різниця в умовах руху на підйом і спуск починає позначатися вже при малих поздовжніх ухил. Велика небезпека руху на спуск, ніж на підйом, пов'язана зі збільшенням довжини гальмівного шляху на спусках при необхідності екстреного гальмування, а найголовніше - з випадками відмови гальм.

Пригоди на ділянках з великими повздовжніми ухилами зосереджуються в характерних місцях: при русі на підйом це переважно верхня частина підйомів і ділянки відразу за їх вершинами. На спусках - це увігнутий переломи поздовжнього профілю, на які автомобілі виїжджають, розвинувши під ухил високі швидкості.

Значне підвищення аварійності на ділянках з великими повздовжніми ухилами підтверджують доцільність їх обмеження на дорогах вищих категорій 30-40‰ і пристрою додаткової смуги руху для вантажних автомобілів за рахунок ушіренія проїжджої частини на підйомі. При збігу великих поздовжніх cхилів з кривими в плані кількість дорожньо-транспортних пригод значно зростає.

Якщо вважати, що для дорожньо-транспортних пригод на 1 млн. авт-км значення 0,75 є досить типовим у звичайних умовах руху по дорогах з двома смугами руху і пов'язано з впливом не дорожніх умов, а інших факторів. То можуть бути запропоновані наступні норми мінімальних радіусів кривих у плані після затяжних спусків:

 

Cхил спуску, ‰.....................................10 20 30 40 50

Мінімальний радіус кривої, м..........400 1000 2000 3000 4000

 

При схилу, що перевищують 50‰ до переходу до горизонтальної майданчику, необхідно попередньо ввести на достатній відстані ділянку з меншим поздовжнім ухилом.

Відстань бокової видимості на пересіченні автомобільних доріг визначається для першого по ходу руху пересічення з урахуванням швидкостей руху на дорогах, що пересікаються, тривалості орієнтування водія і часу його реакції:

 

L_вид. = S + V · t_p + L_з + L_a (3.2)

 

де V - розрахункова швидкість руху для даної категорії дороги, км/год.

– час реакції водія, с.;

S – довжина гальмівного шляху, м;

L_з – зазор безпеки між стоячими автомобілями (приймаємо L_з = 4м)

L_a – Довжина автомобіля (приймаємо L_a = 5м)

 

Тривалість орієнтування розраховують з урахуванням місцевих умов руху:

 

(3.3)

 

де - мінімальна тривалість орієнтування в оптимальних умовах /для позаміських ділянок автомобільних доріг 1,4c., а для населених пунктів 1,8c./;

- коефіцієнт, який враховує наявність автомобілів, що стоять на узбіччях дороги, що пересікається /якщо стоянку автомобілів у межах пересічення заборонено, то =0,32; при забороні зупинки =0/;

- коефіцієнт, що враховує щільність руху на дорозі, що пересікається.

- коефіцієнт, що враховує інтенсивність руху на дорозі, з якої визначається відстань бокової видимості:

Ділянки доріг на пересічних працюють при підвищеній інтенсивності руху, що складається з потоків транспорту по пересічних напрямах. Частина автомобілів виконує на пересічних повороти, ускладнюють проїзд транспортних засобів, що перевозяться в прямому напрямку. Режим руху транспортних потоків при проході через перетину змінюється, оскільки для учасників руху не завжди бувають, ясні наміри інших водіїв., Нечітко і несвоєчасно виконують перестроювання або вимоги подачі сигналів про підготовку повороті. Видимість перетинають дороги на підході до перетину, як правило, буває значно менше видимості на основній дорозі. Велике значення має і розміщення перетину в поздовжньому профілі.

Найкращі умови видимості відповідають розташуванню перетинань на прямих ділянках обох доріг на увігнутий кривих подовжнього профілю, найгірші - на опуклих. Небажано розташовувати перетину в виїмка, хоча в ряді випадків це і відповідає принципам ландшафтного проектування.

Опис особливостей руху автомобілів на пересічних призводить до збільшення кількості ДТП, число яких залежить від інтенсивності руху і видимості на пересічних дорогах. Підвищена аварійність багато в чому пояснюється неправильним розташуванням та обладнанням в'їздів і примикання, відсутністю дорожніх знаків і недисциплінованість водіїв. Багато хто з таких в'їздів, що виникають стихійно, розташовані в ділянках недостатньої видимості, в місцях переходу з виїмок в насипу, на увігнутий кривих або на пересічних ярів після затяжних спусків, в місцях, де автомобілі, наступні по основній дорозі, розвивають підвищену швидкість.

На пересіченнях в одному рівні повинна бути забезпечена бічна видимість з головної дороги автомобіля, що наближається до пересічення.

При розрахунках використовують такі положення:

- при наявності дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» автомобіль, що чекає проїзду, розташований на відстані 1.5 м. від кромки проїзної частини;

- при пересіченні рівнозначних доріг – на відстані гальмівного шляху від найбільш удаленої конфліктної точки;

- по головній дорозі автомобіль рухається на відстані 1.5 м. від кромки проїзної частини.

 

 

 

Рисунок 3.1 - Схема визначення видимості на пересіченні