ТЕМА 15. Економічна ефективність інформаційних систем

1. Сутність понять економічна ефективність і економічний ефект ІС, джерела економічної ефективності.

2. Які показники найчастіше використовують на практиці для оцінки ефективності й доцільності капіталовкладень у модернізацію вже існуючої або впровадження нової ІС?

3. Які фінансові методики визначення ефективності ІТ-інвестицій Вам відомі, їх зміст.

4. Які імовірнісні методики визначення ефективності ІТ-інвестицій Вам відомі, їх зміст.

5. Які методики якісного аналізу визначення ефективності ІТ-інвестицій Вам відомі, їх зміст.

6. Сутність класичної (спрощеної) моделі сукупної вартості володіння ІТ-інфраструктурою (Total Cost of Ownership, TCO) (СВВ)

7. Склад витрат, що враховуються в моделі СВВ ІТ-інфраструктурою.

8. Які фактори впливають на величину СВВ ІТ-інфраструктурою.

9. Для розв’язанню яких задач інформаційного менеджменту використовується модель сукупної вартості володіння ІТ-інфраструктурою.

10. Класифікація робочих місць підприємства в моделі СВВ ІТ-інфраструктурою.

11. Технологія застосування моделі СВВ для управління витратами на ІТ-інфраструктуру організації.

12. Особливості застосування моделі СВВ ІТ-інфраструктурою в умовах України.

 

7. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

Проведення модульного контролю знань регламентується "Положенням про рейтингову систему оцінки успішності навчання в Київському національному економічному університеті", де встановлена тривалість, порядок виконання контрольних завдань, термін перевірки, умови подачі та розгляду апеляції студента.

Дисципліна викладається за вибором університету для магістрів з економічної кібернетики за програмою “Інформаційний менеджмент”.

Організація поточного контролю знань

Протягом семестру здійснюється два поточних контролі. Система поточного контролю знань магістрів виконується за двома напрямками:

а) перевірка теоретичних знань;

б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.

На перший поточний контроль винесено оцінювання теоретичних знань, що здійснюється за результатами роботи, підчас якої студент повинен у письмовій формі відповісти на всі 40 запитань опитувальної таблиці (як теоретичні, так і ті, що стосуються організації маркетингової діяльності на базі практики).

На другий поточний контроль виноситься захист лабораторної роботи.

Поточні контролі проводяться:

Перший - на 8-ому тижні дев’ятого семестру:

Другий - на 17-ому тижні дев’ятого семестру:

Критерії оцінювання на поточному контролі:

Контрольні завдання побудовані з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів.

Результати оцінювання знань на першому поточному контролі фіксуються на тексті виконаного індивідуального завдання (опитувальної таблиці). Кожне питання оцінюється у 0,5 бали, загальна сума балів за цю роботу - 20 балів, але для допуску до екзамену вона повинна бути не менше 10 балів.

Результати оцінювання знань на другому поточному контролі показують рівень освоєння функцій і можливостей, отримання навичок роботи, виконання лабораторної роботи. Максимальна оцінка за виконання лабораторної роботи - 20 балів, але не менше 10 балів.

Таким чином студент може отримати за поточну роботу максимально 40 балів. Студенти, які отримали 20 і більше балів (25, 30, 35, 40), допускається до іспиту.

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є індивідуальні завдання у вигляді опитувальних таблиць, які вони повинні заповнити на основі інформації з місця роботи та теоретичних знань, отриманих в результаті самостійного вивчення дисципліни. Крім того, проводиться співбесіда і захист індивідуальної роботи під час проведення практичних занять. Максимальна оцінка виконаної роботи - 40 балів, мінімальна, яка достатня для допуску до екзамену, - 20 балів.

Підсумковий контроль знань студентів

Формою підсумкового контролю дисципліни є іспит. Об’єктом контролю знань студентів є результати виконання письмових екзаменаційних завдань.

Екзаменаційний білет містить 5 теоретичних питань і одну ситуаційну вправу; кожне завдання оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів. Результати іспиту оцінюються від 0 до 60 балів. Для успішного складання іспиту студент повинен набрати не менше 30 балів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю (за умови, що студент набрав 20-40 балів) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів).

Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS за схемою:

Загальна кількість балів	Оцінка за 4-ри бальною системою	Оцінка за шкалою ECTS
85-100	5 (відмінно)	А
	4 (добре)	В
65-75	С
	3 (задовільно)	D
50-55	Е
20-45	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
0-15	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

9. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ “ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”