Краєві клітини, що контактують з ендолімфою; на вільній поверхні вони мають короткі мікроворсинки, а на базальній – складки
Проміжні клітини мають відростки, що охоплюють гемокапіляри і проникають між іншими клітинами
Базальні клітини - є камбіальними елементами епітелію судинної смужки
Внутрішніволоскові клітини, що мають грушовидну форму, розташовуються в один ряд і з усіх боків повністю оточені внутрішніми фаланговими клітинами.
Зовнішні Волоскові клітини мають призматичну форму.
Кубічні епітеліальні клітини, що розміщені медіально від внутрішніх фалангових, поступово переходять в епітелій спіральної борозни між губами лімба.
Сенсорні (волоскові) клітини спірального органа включають зовнішні і внутрішні. Одні й другі лежать на відповідних їм фалангових клітинах у спеціальних заглибинах тіл останніх, утворюючи таку ж кількість рядів. Таким чином, сенсорні клітини не контактують з базальною мембраною, але вершинами доходять до поверхні спірального органа. Внутрішні волоскові епітеліоцити мають форму глечика з розширеною основою і лежать в один ряд. На поверхні їхніх злегка опуклих вершин є від 30 до 60 великих спеціалізованих мікроворсинок - стереоцилій.Це жорсткі циліндричні утвори довжиною 3 мкм і діаметром 0,3 мкм,звужені біля основи, у цьому місці вони здатні згинатися, а потім повертатися у вихідне положення. На поверхні волоскової клітини стереоцилії різної довжини розташовані у певному порядку за ростом, подібно до труб органа. Апікальна частина клітини вкрита кутикулою, через яку проходять стереоцилії. У людини є приблизно 3500 внутрішніх волосковихклітин.
Зовнішні волоскові епітеліоцити мають циліндричну форму й округлу основу і лежать в три-п'ять рядів. У людини є 12 - 20 тисяч цих клітин. Вони, як і внутрішні, несуть на своїй апікальній поверхні кутикулялну пластинку зі стереоциліями, які утворюють щіточку з кількох рядів у вигляді літери V. Очевидно, особливімеханічні властивості стереоцилій (жорсткість і здатність згинатися тільки біля основи) необхідні для тонкої вибіркової чутливості волосковихклітин, завдяки якій вони можуть реагувати на звуки певної висоти. Зовнішні сенсорні клітини значно чутливіші до звуків більшої інтенсивності, ніж внутрішні. Високі звуки подразнюють тільки волоскові клітини нижніх відділів завитки, а низькі звуки — волоскові клітини вершини завитки і частину клітин нижніх відділів.
30. Класифікація артерій. Назвати оболонки судинної стінки та їх тканинний склад.
За діаметром і особливостями будови артерії поділяють на три типи: 1) м'язового типу (артерії середнього та малого калібру); 2) мішаного, м'язово-еластичного типу (судини середнього калібру); 3) еластичного типу (артерії великого калібру). Отже, стінка артерії мішаного типу, а також інших артерій і вен, побудована з трьох оболонок: внутрішньої (tunicainterne, seuintima), середньої (tunicamedia), зовнішньої (tunicaexterna, seuadventitia).Внутрішня оболонка утворена з ендотелію, підендотеліального шару та внутрішньої еластичної мембрани. Ендотелій розглянуто вище при характеристиці будови капілярів. Підендотеліальний шар — це шар пухкої сполучної тканини, в якому містяться тонкі еластичні та колагенові волокна, що мають переважно поздовжній напрямок, а також малодиференційовані сполучнотканинні клітини неправильної зірчастої форми. Аморфна речовина містить сульфатованіглікозаміноглікани.
Внутрішня еластична мембрана розташована зовні від підендотеліального шару і лежить на межі з середньою оболонкою. Це вікончаста еластична пластинка, на гістологічних препаратах має вигляд хвилястої блискучої стрічки (посмертне скорочення середньої м'язової оболонки надає їй хвилястого вигляду).
Середня оболонка складається з двох основних елементів: гладких міоцитів, розташованих циркулярно, а точніше у вигляді пологої спіралі, і еластичних волокон, також розташованих в основному спірально, і, окрім того, ще й радіально та дугоподібно. Співвідношення гладких міоцитів і еластичних волокон у середній оболонці артерії мішаного типу становить приблизно 1:1. У тій же оболонці міститься також невелика кількість колагенових волокон, фібробластів і багата на кислі глікозаміноглікани аморфна речовина.
На межі середньої і зовнішньої оболонок лежить зовнішня еластична мембрана, аналогічна за будовою, але дещо тонша від внутрішньої еластичної мембрани. Всі еластичні елементи у стінці артерії зв'язані між собою і утворюють єдиний еластичний каркас артерії, що надає судині еластичність при розтягуванні і пружність при стисканні, перешкоджає спадінню і, таким чином, зумовлює безперервність току крові.
Зовнішня оболонка (адвентиція) складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, волокна якої орієнтовані здебільшого поздовжньо. У внутрішньому шарі цієї оболонки є також гладкі міоцити. У зовнішній оболонці містяться судини та нерви судин.
