Система збалансованих показників

Передумовою виникнення ВSс було прагнення керівництва західних компаній посилити управлінську функцію за рахунок органічного узгодження інтересів різних груп: акціонерів, споживачів, партнерів, кредиторів. Для того, щоб реалізувати подібну багатовекторну політику управління бізнесом, необхідно мати комплексну систему стратегічних цілей і ключових показників, добре збалансовану систему стратегічного вимірювання.

Система збалансованих показників дозволяє менеджерам представити бізнес у чотирьох проекціях, тобто передбачає відповіді на чотири запитання:

1) як фірму оцінюють клієнти (аспект клієнта)?

2) які процеси можуть забезпечити фірмі виключні конкурентні переваги (внутрішньогосподарський аспект)?

3) яким чином можна досягти подальшого поліпшення стану фірми (аспект інновацій та навчання)?

4) як оцінюють підприємство акціонери (фінансовий аспект)?

Збалансована система показників (Balanced Scorecard — BSC) — це система стратегічного управління організацією на підставі вимірювання та оцінки ефективності її діяльності за наборомпоказників, дібраних таким чином, щоб врахувати всі суттєві (з точки зору стратегії) аспектидіяльності організації (фінансові, маркетингові,виробничі і т. ін.). Вона трансформує місію і загальну стратегію організації у систему взаємопов'язаних показників. Концепція BSC вигідно відрізняється від інших концепцій тим, що фінансові й нефінансові індикатори інтегруються з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків між результуючими показниками і ключовими факторами, під впливом яких вони формуються.

Фінансовий аспект

На мою думку, фінансовий аспект слід аналізувати за допомогою таких показників:

· Коефіцієнт фінансової незалежності розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

· Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

· Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.

· Структурний капітал = Статутний капітал + Пайовий капітал + Додактовий вкладений капітал + Інший додатковий капітал.

· Коефіціент маневреності робочого капіталу = Ф. 1 (ряд. 260 – ряд. 620)/ ф. 1 (ряд. 380)

 

Інноваційний аспект

Для аналізу інноваційності компанії доцільно використати наступні показники:

· Значення параметра якості інноваційної продукції підприємства;

· одиничний показник співвідношення значень окремого параметра

· якості інноваційної продукції підприємства та конкурентів до максимального з цих значень;

· ціна продажу інноваційної продукції;

· експлуатаційні витрати внаслідок використання інноваційної продукції;

· загальні витрати на придбання та експлуатацію інноваційної продукції

· термін окупності інновацій

· Кількість інновацій, реалізованих підприємством;

· Обсяги фінансування інноваційних програм

 

ü Інтегральний ефект:

де Рt і Вt — відповідно результати і витрати в t-му році;

tпі tо — початковий та останній роки розрахункового періоду;

dt — коефіцієнт зведення (дисконтування) в t-му році.

ü Індекс рентабельності:

де J_R – індекс рентабельності

Д_j – дохід в період j

K_t – розмір інвестицій в інновації в період t.

ü Норма рентабельності Е_р являє собою ту норму дисконта, при якому величина дисконтованих доходів за визначену кількість років = інноваційним вкладенням. В цьому випадку доходи і затрати інноваційного проекта визначаються шляхом приведення до розрахункового періоду часу.

і

Даний показник, іншими словами, характеризує рівень дохідності конкретного інноваційного рішення.

ü Формула періоду окупності

де К – початкові інвестиції в інновації;

Д – щорічні грошові доходи.

Внутрішньо- господарські показники.

· Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

· Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

· Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

· Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Оборотність власного капіталу, оборотів = Чистий дохід / Середня сума власного капіталу

Споживчий аспект:

Споживацькі показники

· Відносні показники технічного рівня якості продукції з допомогою диференційованого методу розраховуються за формулами:

де P_i — значення i -го показника якості продукції, що оцінюється;

P_ib — значення i -го базового показника;

і = 1, 2,..., n — кількість одиничних показників якості продукції.

· Комплексний середньозважений арифметичний показник якості розраховується за формулами:

, або ,

де U — комплексний показник якості;

M_iu — параметр вагомості i -го показника якості;

P_i — значення i -го показника якості;

Q_i — відносний i -й показник якості продукції;

n — кількість показників якості.

· Показник дефектності визначається за формулою:

,

де D — коефіцієнт дефектності;

M_i — кількість дефектів i -го виду;

n — кількість одиниць продукції вибірки;

Q_i — коефіцієнт вагомості i -го дефекту;

d — кількість видів дефектів, що трапляються.

· Загальні втрати виробника через допущений брак продукції (Q _бр) можна визначити за формулою:

Q _бр = (С_бп + В_уд) – (V _рб + B_вб),

де С_бп — собівартість (валові витрати на виробництво) забракованої продукції;

В_уд — витрати на усунення дефектів продукції з виправним браком;

V _рб — вартість реалізації продукції з виправним браком;

B_вб — сума відрахування з винних у випуску бракованої продукції.

· Інтегральний показник конкурентоспроможності товару

 

J_kt =k_t/k_e,де

J_kt —інтегральний індекс конкурентоспроможності товару,

k_t-показник конкурентоспроможності за технічними параметрами,

k_e - показник конкурентоспроможності за економічними показниками.

Якщо J_kt > 1, то виріб, що аналізується, має переваги в конкурентоспроможності щодо товару-еталона, за J_kt < 1 — він програватиме товару-конкуренту.