Картоплеочищувальна машина

Розрахунок основних конструктивних елементів очищувальних машин

Вихідні дані

Продуктивність кг/год.

Продукт – картопля.

Насипка маса продукту кг/м³.

Коефіцієнт заповнення робочої камери

Т _ц – час циклу обробки, с;

(для конусних картоплеочищувальних машин Т_ц = 160–200 с).

Приймемо Т _ц =160 с.

Маса одночасно завантажуваної порції картоплі:

(15)

Об’єм камери для обробки продукту знайдемо за формулою:

(16)

Діаметр циліндричної частини робочої камери конусної картопле­очищувальної машини розраховуємо за формулою:

(17)

Загальна висота робочої камери (рис. 1), включаючи висоту цилінд­ричної частини (Н_ц), висоту конусної частини (h_к), висоту обичайки (h_о), повинна дорівнювати діаметру циліндричної частини.

Тобто D = H _ц + h _к + h _о= Н,

де h _к > cosq;

– середній діаметр бульби.

Приймемо = 0,06 м, q = 30°.

h _к > cos 30° = 0,05 м.

Приймемо h _к= 0,08 м.

Приймемо h _о= 0,06 м.

Знайдемо висоту циліндричної частини

H_ц = H – h _о - h _к= 0,24 - 0,06-0,08 = 0,10 м. (18)

Рисунок 1 – Схема робочої камери конусної картоплеочищувальної машини

 

; (19)

(20)

Приймемо діаметри конусної частини та обичайки

d _к = d _о = 0,148 м.

Розрахуємо фактичний об’єм робочої камери:

(21)

Розрахунок потужності електродвигуна картоплеочищувальної машини

Для подолання сил тертя між робочим органом і бульбами потрібна така потужність:

, Вт, (22)

де f – умовний коефіцієнт тертя (f = 0,8....1,3). Приймемо f = 1,0;

– радіус прикладення сумарної сили тертя (r = 0,33....0,4) D.

Приймемо

– коефіцієнт, який враховує що під час обертання робочого ор­га­ну частина бульб знаходиться в підкинутому стані ( = 0,5...0,6).

Приймемо = 0,6.

Коефіцієнт ковзання К _ск= 0,6.

Відстань від осі обертання робочого органу до центру тяжіння бульби:

(23)

Кут конусності приймемо як для серійних машин – 30º.

Тоді мінімальна кількість обертів робочого органу така:

. (24)

Збільшимо мінімальну кількість обертів на 20 %, тобто

Потужність, яка потрібна на підкидання бульб у конусній картоп­ле­очищувальній машині розраховується за формулою:

(25)

де К _п = 0,5... 0,7 – коефіцієнт підкидання. Приймаємо К _п = 0,6.

Потужність електродвигуна картоплеочищувальної машини знахо­димо за формулою:

, Вт, (26)

де – коефіцієнт корисної дії передачі ( = 0,9).

Згідно з розрахунковою потужності за каталогом [4] виберемо електродвигун 4АА63А6У3.

 

М’ясорубки

Розрахунок основних конструктивних елементів

Вихідні дані

Продуктивність кг/год.

Щільність продукту

Коефіцієнт використання площі отворів першої ножової решітки

Відповідно до продуктивності м’ясорубки згідно з ГОСТом 7411-74 приймемо діаметр ножових решіток:

D _p = 0,082 м.

Діаметр отворів у першій ножовій решітці:

d ₁= 0,009 м.

Діаметр отворів у другій ножовій решітці.

d ₂ = 0,005 м.

Знайдемо кількість отворів у першій ножовій решітці:

. (27)

Знайдемо кількість отворів у другій ножовій решітці:

(28)

Iз конструктивних міркувань, приймаємо у решітках, які серійно випускаються, таку кількість отворів:

Z ₁ = 30 шт.; Z ₂ = 110 шт.

Знайдемо зовнішній радіус останнього витка шнека:

(29)

Знайдемо внутрішній радіус останнього витка шнека:

r _в = r _з – (0,010 0,025) = 0,029 – 0,020 = 0,009 м. (30)

Кут підйому останнього витка шнека = 7...12°. Приймаємо: = 7°, tg = 0,123.

Довжина шнека:

(31)

Кількість витків шнека m = 3...5. Приймаємо m = 4 шт.

Середній крок між витками:

(32)

Зовнішній радіус обертового ножа: r_max = 0,037 м.

Внутрішній радіус обертового ножа: r_min = 0,011 м.

Внутрішній діаметр корпуса:

(33)

Приймемо рівним

Сумарна площа отворів першої ножової решітки:

(34)

Сумарна площа отворів другої ножової решітки:

(35)

Швидкість просування продукту через отвори першої ножової ре­шітки:

(36)

Частота обертання шнека:

(37)

де k _в = 0,35...0,4. Приймаємо k _в= 0,35.

об./хв.

Площа ножових решіток дорівнює:

(38)

Коефіцієнт використання першої ножової решітки дорівнює:

(39)

Коефіцієнт використання другої ножової решітки дорівнює:

(40)

Потужність, необхідна на розрізування продукту в механізмі, що ріже:

(41)

де – питомі витрати енергії на розрізування продукту

( = 2,5 · 10³…3,5 · 10³ Дж/м²). Приймаємо = 2,5 · 10³ Дж/м ².

Z – кількість лез в одному ножі. Приймаємо Z = 4.

К _пр = 0,42 – коефіцієнт використання підрізної решітки.

Потужність, необхідна на подолання сили тертя в механізмі, що ріже:

(42)

де Р ₃ – зусилля затягування механізму, що ріже, Н.

(43)

де Р – середній тиск у поверхні стику ножів і решіток, Па.

(Р = 2 · 10⁶...3 · 10⁶ Па). Приймаємо Р = 2 · 10⁶ Па;

b – ширина площі контакту ножа і решітки. Приймаємо b = 0,002 м.

де f – коефіцієнт тертя ковзання ножа об решітки здрібненого про­дукту (f = 0,1);

– кількість площин різання, шт. Приймемо

Потужність, необхідна на подолання тертя шнека об продукт і на просування продукту від завантажувального пристрою до різального інструмента.

(44)

де Р ₀ – тиск за останнім витком шнека (Р ₀ = 3,0 · 10⁵...5,0 · 10⁵ Па).

Приймаємо Р₀ = 3 · 10⁵ Па.

m = 4,

де f ₁ – коефіцієнт тертя продукту об шнек (f ₁ = 0,3);

t _ср – середній крок між витками шнека (t _ср = 0,044 м).

Знайдемо потужність електродвигуна:

(45)

де – коефіцієнт корисної дії клинопасової передачі ( = 0,9).

Згідно з розрахунковою потужністю за каталогом виберемо елек­тро­двигун 4А90В8У3.

 

Розрахунок геометричних параметрів
стравоварильних апаратів

Розрізняють два види теплового розрахунку апаратів: конструк­торський і перевірочний. Мета конструкторського розрахунку визна­чення поверхні теплообміну та конструктивних розмірів апа­рата. Ме­тою перевірочного розрахунку є вибір умов, які забезпечу­ють раціо­нальний режим роботи апарата.

Варильні посудини стравоварильних котлів мають, зазвичай, верти­кальні бокові стінки та круглий або прямокутний поперечний перетин. Днища варильних посудин можуть бути плоскими, уві­гнутими або випуклими.

Коефіцієнти K, K ₁, K ₂приймаються за експлуатаційними та кон­структивними міркуваннями й характеризуються співвідно­шенням

, (46)

де Н _вн – висота варильної посудини, м;

П – периметр поперечного перетину, м.

Значення K приймається в межах 0,1...0,4.

, (47)

де h _вн – висота увігнутого або випуклого днища посудини, м.

Значення коефіцієнта K ₁ приймається в межах 0,02…0,006 (зі зна­ком «+» – для увігнутого та знаком «-» – для випуклого днища).

, (48)

де В – ширина варильної посудини, м;

L – довжина варильної посудини, м.

Значення K ₂приймається в межах 1...2.

Висота заповнення варильної посудини H _зап визначається за фор­мулою

, (49)

де – коефіцієнт заповнення варильної посудини;

D _вн – діаметр варильної посудини, м.

Таблиця 2 – Визначення конструктивних розмірів варильної посудини котлів

Форма посудини	Параметр	Формула
Круглого попереч­ного пе­ре­тину	Діаметр варильної посуди­ни,   Висота днища посудини, h вн Висота варильної посуди­ни, Н вн	(50) (51)     (52)
Прямокут­ного попе­речного перетину	Довжина варильної посу­дини, L   Ширина варильної посуди­ни, В   Висота днища посудини, h вн   Висота варильної посуди­ни, Н вн	(53) (54) (55)     (56)

 

Визначають розміри зовнішнього котла, установивши попередньо його діаметр D ₃, який повинен бути більший за діаметр вариль­ної посудини на 0,1 м. Це необхідно для того, щоб між посудиною та зовнішнім котлом утворився простір (рубашка), який запов­нює теп-лоносій.

, (57)

де – зазор між стінками варильної посудини та зовнішнього кот­ла (сорочка котла), м; = 0,05 м;

– товщина стінки внутрішнього котла, м;

= 0,002 м;

– товщина стінки зовнішнього котла, м; = 0,003 м.

Висоту випуклості зовнішнього котла визначають за формулою

, (58)

де h _з – висота випуклості зовнішнього котла, м.

Діаметр захисного кожуха D _Kвизначається за формулою

, (59)

де – товщина ізоляції, м;

– товщина стінки кожуха, м;

= 0,0005 м.

Враховуючи те, що для зручності обслуговування загальна висота котла не повинна перевищувати Н _заг ≤ 1,2 м і приймаючи сферич­ну кришку , визначають висоту постаменту Н _пост за формулою (60): (60)

Рисунок 2 – Варильні посудини котлів із поперечним перетином: а) круглим; б) прямокутним

Фритюрниці

Розрахунок конструктивних параметрів

Вихідні дані

Продуктивність, котлет/год…………………………………………22

Робоча температура жиру у жарочній ванні, °С………………….180

Напруга електромережі, В……………………………………….3×220

Час розігріву ванни з жиром до робочого стану, год…………….0,25

Кількість жиру, який заливають у ванну, дм³……………………...2,7

Максимальна температура на зовнішніх стінках ванни, 60 °С.

Облицювальний матеріал, з якого виготовлені бокові стінки – сталь Ст. 3, покрита білою емаллю ().

Матеріал робочої камери (жарочної ванни) – сталь нержавіюча 12Х18Н10Т ().

Теплоізоляційний матеріал………………………….альфоль

Схема фритюрниці подана на рис. 3.

Рисунок 3 – Розрахункова схема фритюрниці

1 – ТЕН; 2 – зовнішня стінка; 3 – сітчастий кошик; 4 – ручка корзини;
5 – фільтр; 6 – холодна зона; 7 – стінка робочої камери; 8 – теплова
ізоляція; Н_ф – висота фритюрниці; Н_р.к – висота робочої камери;
Н_х.з – висота холодної зони робочої камери; Н_р.з – висота робочої зони;
В_р.к – ширина робочої камери; В_ф – ширина фритюрниці

 

Місткість робочої камери фритюрниці:

 

(61)

де V _п, V _ж – відповідно об’єм продукту, який обсмажується (одночасне завантаження), і жиру, дм³;

К – заповнення камери (К = 0,65).

Приймаємо до розрахунку котлети по-київськи (рецептура № 720.

Див.: Збірник рецептур і кулінарних виробів. – М.: Економіка, 1982. – 717 с.).

Час обсмаження у фритюрниці котлет по-київськи за температури жиру 175…180 °С становить 7 хв. Тривалість завантаження і розван­та­ження одного обсмаження – 10 хв. Тоді одиничне заванта­ження робочої камери при заданій продуктивності апарата стано­ви­тиме

 

 

Маса котлет, завантажених одночасно, становитиме

m_n = 4 × 0,155 = 0,620 кг.

Відповідна маса жиру дорівнюватиме

m _ж = 0,620 × 4 = 2,480 кг.

Об’єм, що займуть котлети

(62)

 

де G ₁ – маса котлет, які одночасно завантажується в робочу камеру, кг;

– щільність котлет (середня) кг/м³ ( = 670 кг / м ³).

 

 

Об’єм фритюрниці з урахування коефіцієнта завантаження

Розміри кошика приймемо за умови, що в ньому одночасно жариться 4 котлети розміром 60×120 мм, тобто розміри кошика 120×240 мм.

Для зручного завантаження та вивантаження кошика й ефек­тивно­го перемішування жиру розміри стінок робочої камери фритюрниці приймають на 20…30 мм більшими від розмірів стінок корзини. Між нагрівачами та вертикальною стінкою кошика слід залишати зазор 70…90 мм. Тоді ширина робочої камери становитиме:

В _р.к = 240 +70 +20 = 330 мм,

довжина робочої камери:

= 120 + 20 · 2 = 160 мм.

При стаціонарному режимі ізоляція буде мати температуру з боку зовнішньої стінки близько 60 °С, а з боку стінки робочої камери – близько 180 °С.

Середня розрахункова температура ізоляції дорівнює:

Теплопровідність ізоляції при розрахунковій температурі стано­вить:

= 0,059+0,00026 = 0,059+0,00026 120 = 0,09 Вт / м град.

Визначаємо товщину шару теплоізоляції:

 

 

 

З урахуванням товщини ізоляції:

ширина фритюрниці дорівнює В _ф = 330 +2 · 22 = 374 мм,

довжина фритюрниці дорівнює = 160 +2 · 22 = 204 мм.

Зазвичай, на передній панелі апарата монтують сигнальну та регу­люючу апаратуру, для установки якої по ширині фритюрниці зали­шають вільне місце. Приймаємо ширину фритюрниці 420 мм.

Об’єм холодної зони робочої камери рекомендується приймати до 20 % загального об’єму:

 

(63)

 

Об’єм робочої зони камери:

V _р.з = V _ф – V _х.з = 5,540 – 1,108 = 4,432 дм³, (64)

висота робочої зони:

 

(65)

 

Холодна зона робочої камери має форму піраміди. Висота холодної зони дорівнює:

 

(66)

 

 

З метою видалення дрібних частинок картоплі із зони високої тем­ператури до нижньої частини робочої камери приварюється стакан із фільтром. Висота фритюрниці – Н _ф = 250 мм.

 

Розрахунок ТЕН потужністю 3,5 кВт довжиною 0,75 м
для роботи у воді

Зовнішній діаметр трубки ТЕНа дорівнює:

, (67)

де D – зовнішній діаметр трубки ТЕНа;

L _a – активна довжина трубки ТЕНа;

W – питома поверхнева потужність, Вт/м² [1, табл. 10].

Внутрішній діаметр трубки ТЕНа з товщиною стінки =1,0 · 10^-3 м:

. (68)

Повну довжину трубки ТЕНа після опресовки з урахуванням па­сив­них кінців визначаємо за формулою:

, (69)

де L _п – довжина пасивних кінців, приймемо L _п = 0,05 м.

Опір у спіралі:

, (70)

де U – напруга мережі. Приймаємо U = 220 В.

Довжина дроту спіралі:

(71)

де d – діаметр дроту спіралі (м). Приймемо d = 0,8 · 10^-3 м;

– питомий опір матеріалу спіралі ( = 1,18 · 10^-6 Ом · м).

Діаметр стержня для намотування спіралі (м) визначаємо за фор­мулою (72):

(72)

Діаметр витка спіралі:

(73)

Довжина витка спіралі:

(74)

Кількість витків спіралі:

(75)

Довжина спіралі:

(76)

Відстань між сусідніми витками спіралі визначаємо за формулою (77):

(77)

Отримана відстань між витками відповідає вимогам нормаль­ного відведення теплоти від спіралі, оскільки > D _вн в 2,9 разу.

Для визначення температури спіралі розрахуємо її геомет­ричні ха­рактеристики:

(78)

де D _вн – внутрішній діаметр трубки ТЕНа, м.

(79)

(80)

(81)

За номограмою [1, рис. 25] визначаємо перепад температур в ізо­ля­ційному шарі на одиницю теплового потоку при відомій вели­чині коефіцієнта теплопровідності ізоляційної маси (для периклаза = 0,022 Вт/м °С).

(82)

Питомий тепловий потік на одиницю довжини спіралі дорівнює:

(83)

Перепад температур в ізоляційному шарі:

(84)

Робочу температуру спіралі визначаємо за формулою (85):

(85)

де t _р.п – температура на поверхні трубки ТЕНа.

За експериментальними даними температура на поверхні трубки ТЕНа, що працює у воді становить 108 °С.

Ці значення t _сп є допустимою величиною для обраного ма­теріалу спіралі.

 

Розрахунок ТЕН потужністю 1 кВт довжиною 1 м
для роботи у повітрі

Розв’язок.

Зовнішній діаметр трубки ТЕНа дорівнює:

(86)

де D – зовнішній діаметр трубки ТЕНа. Згідно з рекомендаціями D = (6 · 10^-3…16 · 10^-3) [1, с. 134];

L _a – активна довжина трубки ТЕНа;

W – питома поверхнева потужність, Вт/м² [1, табл. 10].

Внутрішній діаметр трубки ТЕНа з товщиною стінки δ = 0,5·10^-3м:

(87)

Повну довжину трубки ТЕНа після опресовки з урахуванням па­сив­них кінців визначаємо за формулою:

(88)

де L _п – довжина пасивних кінців, приймемо L _п = 0,05 м.

Опір у спіралі:

(89)

де U – напруга мережі. Приймаємо U = 220 В.

Довжина дроту спіралі:

(90)

де d – діаметр дроту спіралі, м. Приймемо d = 0,4 ∙ 10^-3 м;

– питомий опір матеріалу спіралі ( = 1,18 ∙ 10^-6 Ом ∙ м).

Діаметр стержня для намотування спіралі (м):

Діаметр витка спіралі:

Довжина витка спіралі:

Кількість витків спіралі:

Довжина спіралі:

Відстань між сусідніми витками спіралі знаходимо за формулою (91):

(91)

Отримана відстань між витками відповідає вимогам нормаль­ного відведення теплоти від спіралі, оскільки > D _вн втричі.

Для визначення температури спіралі розрахуємо її геометричні ха­рактеристики:

(92)

де D _вн – внутрішній діаметр трубки ТЕНа, м.

; (93)

; (94)

(95)

За номограмою [1, рис. 25] визначаємо перепад температур в ізо­ля­ційному шарі на одиницю теплового потоку при відомій вели­чині коефіцієнта теплопровідності ізоляційної маси (для периклаза = 0,022 Вт/м °С).

(96)

Питомий тепловий потік на одиницю довжини спіралі до­рівнює:

(97)

Перепад температур в ізоляційному шарі:

(98)

Робочу температуру спіралі визначаємо за формулою (99):

, (99)

де t _р.п – температура на поверхні трубки ТЕНа.

Це значення t _сп є допустимою величиною для обраного матері­алу спіралі.

Розрахувати ТЕН потужністю 2 кВт довжиною 0,8 м
для роботи у фритюрному жирі

Розв’язок.

Зовнішній діаметр трубки ТЕНа дорівнює:

(100)

де D – зовнішній діаметр трубки ТЕНа;

L _a – активна довжина трубки ТЕНа;

W – питома поверхнева потужність, Вт/м² [1, табл. 10].

Згідно з рекомендаціями D = (6 · 10^-3...16 · 10^-3) [1, с. 134].

Тому приймемо D = 16 ∙ 10^-3 м.

Розрахуємо активну довжину ТЕНу.

(101)

Внутрішній діаметр трубки ТЕНа з товщиною стінки = 1,0 ∙10^-3м:

(102)

Повну довжину трубки ТЕНа після опресовки з урахуванням па­сив­них кінців визначаємо за формулою:

, (103)

де L _п – довжина пасивних кінців, приймемо L _п = 0,05 м.

Опір у спіралі:

(104)

де U – напруга мережі. Приймаємо U = 220 В.

Довжина дроту спіралі:

(105)

де d – діаметр дроту спіралі, м. Приймемо d = 0,9 · 10^-3 м;

– питомий опір матеріалу спіралі ( = 1,18 ∙ 10^-6 Ом ∙ м).

Діаметр стержня для намотування спіралі (м) визначаємо за фор­мулою:

(106)

Діаметр витка спіралі:

(107)

Довжина витка спіралі:

(108)

Кількість витків спіралі:

(109)

Довжина спіралі:

Відстань між сусідніми витками спіралі визначаємо за формулою:

(110)

Отримана відстань між витками відповідає вимогам нормаль­ного відведення теплоти від спіралі, оскільки > D _вн в 2,44 рази.

Для визначення температури спіралі розрахуємо її геомет­ричні характеристики:

(111)

де D _вн – внутрішній діаметр трубки ТЕНа, м.

; (112)

; (113)

(114)

За номограмою [1, рис. 25] визначаємо перепад температур в ізо­ля­ційному шарі на одиницю теплового потоку при відомій вели­чині коефіцієнта теплопровідності ізоляційної маси (для периклаза = 0,022 Вт/м °С).

(115)

Питомий тепловий потік на одиницю довжини спіралі до­рівнює:

(116)

Перепад температур в ізоляційному шарі:

(117)

Робочу температуру спіралі визначаємо за формулою (118):

(118)

де t _р.п – температура на поверхні трубки ТЕНа.

За експериментальними даними за температури жиру, яка дорівнює 180 ºС, середня температура на поверхні трубки ТЕНа становить 254 °С.

Це значення t _сп є допустимою величиною для обраного ма­теріалу спіралі.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Єдина система конструкторської документації. Основні поло­жен­ня: [довідник]. – Львів: НТЦ «Леонорм-стандарт», 2001. – 272 с.

2. Дипломне проектування: навч. посіб. / Г. В. Дейниченко [та ін.]; відп. Г. В. Дейниченко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. Володи­мира Даля, 2004. – 256 с.

3. Курсове проектування: навч. посіб. / О. І. Черевко, Г. В. Дей­ни­чен­ко, Н. О. Афукова [та ін.]; за ред. Г. В. Дейниченка; Харк. держ. акад. технол. та організації харчування. – Харків, 1998. – 155 с.

4. Ботов М. И. Тепловое и механическое оборудование предприя­тий торговли и общественного питания / М. И. Ботов, В. А. Ел­хина, О. М. Голованов. – М.: Изд. центр «Академия», 2002. – 464 с.

5. Дорохін В. О. Теплове обладнання підприємств харчування: під­руч­ник / В. О. Дорохін, Н. В. Герман, О. П. Шеляков. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 283 с.

6. Беляев М. И. Оборудование предприятий общественного питания. Т. 3. Тепловое оборудование / М. И. Беляев. – М.: Экономика, 1987. – 558 с.

7. Литвина Л. С. Тепловое оборудование предприятий обществен­ного питания / Л. С. Литвина, З. С. Фролова. – М.: Экономика, 1987. – 272 с.

8. Кирпичников В. П. Справочник механика / В. П. Кирпичников, Г. Х. Леенсон. – М.: Экономика, 1990. – 382 с.

9. Барышев А. И. Дипломное проектирование оборудования пере­ра­батывающих производств: навч. посіб. / А. И. Барышев, И. Н. За­плет­ников. – Донецк: ДонГУЭТ, 2004. – 204 с.

10. Гончаренко Г. М. Технологічне обладнання консервних та овоче­пе­реробних виробництв: довідник / Г. М. Гончаренко, В. В. Дуб, В. В. Гончаренко. – К.: Центр учбової л-ри, 2007. – 380 с.

11. Розрахунки обладнання підприємств переробної і харчової про­мисловості: навч. посіб. / В. Г. Мирончук, Л. О. Орлов, А. І. Укра­ї­нець [та ін.]. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 350 с.

12. Дейниченко Г. В. Патентознавство: навч. посіб. / Г. В. Дей­ни­чен­ко, В. В. Дуб. – Х.: ХДУХТ, 2006. – 224 с.

13. Дрейпер Норман Р. Прикладной регрессионный анализ / Норман Р. Дрейпер, Гарри Смит. – К.: Діалектика, 2007. – 912 с.

14. Власов К. П. Методы исследований и организация экспери­ментов / Власов К. П., Власов П. К., Киселёва A. A. – X.: Гуманитарный центр, 2002. – 256 с.

15. Пилипчик М. І. Основи наукових досліджень: підручник / М. Л. Пи­липчук, A. C. Григор’єв, B. B. Шостак. – К.: Знання, 2007. – 270 с.

16. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / В. І. Романчиков. – К.: Центр учбової л-ри, 2007. – 254 с.

17. Дейниченко Г. В. Оборудование предприятий питания: спра­воч­ник в 3 ч. / Г. В. Дейниченко, В. А. Ефимова, Г. П. Постнов. – Х.: Мир Техники и Технологий, 2002. – Ч. 1. – 256 с.

18. Дейниченко Г. В. Оборудование предприятий питания: спра­воч­ник в 3 ч. / Г. В. Дейниченко, В. А. Ефимова, Г. П. Постнов. – Х.: Мир Техники и Технологий, 2003. – Ч. 1. – 380 с.

19. Дейниченко Г. В. Оборудование предприятий питания: спра­воч­ник: в 3 ч. / Г. В. Дейниченко, В. А. Ефимова, Г. П. Постнов. – Х.: Мир Техники и Технологий, 2005. – Ч. 3. – 456 с.

20. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів: Для підприємств громад. харчування всіх форм власності / О. В. Ша­ля­нінов, Т. П. Дяченко, Л. О. Кравченко [та ін.]. – К.: А.С.К., 2000. – 848 с.

21. Скурихин И. М. Химический состав пищевых продуктов. Спра­вочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энер­гетической ценности блюд и кулинарных изделий / И. М. Ску­рихин, В. А. Шатерников. – М.: Легкая и пищ. пром-сть, 1984. – 328 с.

22. Гинзбург A. C. Теплофизические характеристики пищевых про­дук­­тов: справочник / A. C. Гинзбург. – М.: Агропромиздат, 1990. – 286 с.

23. Лунин О. Г. Курсовое и дипломное проектирование техно­ло­ги­чес­кого оборудования пищевых производств / О. Г. Лунин. – М.: Агропромиздат, 1990. – 269 с.

24. Роюв И. А. Сверхвысокочастотный и инфракрасный нагрев пи­ще­вых продуктов / И. А. Роюв, С. В. Некрутман. – М.: Пищ. пром-сть, 1981. – 210 с.

25. Черевко О. І. Устаткування підприємств харчування. Курсове проектування: навч. посіб. / О. І. Черевко, Г. В. Дейниченко, Н. О. Афукова та ін. – Х.: ХДУХТ, 2011. – 256 с.

26. Елхина В. Д. Оборудование предприятий общественного пита­ния. Т. 1. Механическое оборудование / В. Д. Елхина, А. А. Жу­рин, Л. П. Пронипак, М. К. Богачев. – М.: Экономика, 1987. – 447 с.

Інтернет-ресурси

27. Картоплеочищувальна машина, овочерізки, м’ясорубки [Елек­трон­ний ресурс] / КТ-Сервис: веб-сайт. – Режим доступу:http://www.rmz.lek.ru http://www.rmz.lek.ru. – Назва з екрана.

28. М’ясорубки, слайсери, вакуумно-пакувальні машини [Елек­трон­ний ресурс] / КТ-Сервис: веб-сайт. – Режим доступу:http://www.rmz.lek.ru http://www.ktspb.ruhttp://www.ktspb.ru. – Назва з екрана.

29. Овочерізки, посудомийне устаткування [Електронний ресурс] / Проект Интрада: веб-сайт. – Режим доступу:http://www.rmz.lek.ruhttp://www.intradashop.spb.ruhttp://intradashop.spb.ru. – Назва з екрана.

30. Машини для очищення та нарізання овочів, м’ясорубки [Елек­тронний ресурс] / Абат-сервис: веб-сайт. – Режим доступу:http://www.rmz.lek.ru http://www.abatnw.spb.ruhttp://abatnw.spb.ru. – Назва з екрана.

31. Пароконвектомати [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.rmz.lek.ru http://www.rational-ag.comhttp://www.rational-ag.com.– Назва з екрана.

32. Теплове устаткування [Електронний ресурс] / БалтикМастер: веб-сайт. – Режим доступу:http://www.rmz.lek.ruhttp://www.balticmaster.uahttp://www.balticmaster.ua. – Назва з екрана.

ДОДАТКИ

Додаток А

Тематика курсових робіт з дисципліни «Устаткування закладів готельно-ресторанного господарства»

1. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка механічного устатку­ван­ня холодного цеху (овочерізка).

2. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка механічного устат­ку­вання овочевого цеху (картоплеочищувальна машина).

3. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка механічного устатку­ван­ня м’ясного цеху (м’ясорубка).

4. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка теплового устатку­ван­ня гарячого цеху (котел харчоварильний).

5. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка теплового устатку­ван­ня гарячого цеху (фритюрниця).

6. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка теплового устатку­ван­ня гарячого цеху (кип’ятильник).

7. Готельно-ресторанний комплекс. Розробка теплового устатку­ван­ня мийного відділення (водонагрівач).

Додаток Б

Лист оцінювання курсової роботи з дисципліни «Устаткування закладів готельно-ресторанного господарства», виконаного студентом _____ курсу ______________________ факультету

групи________________________________

(ПІБ)

на тему: _________________________________________________

 

Дата захисту «____» ___________________ 201__ р.

№ з/п	Критерії оцінювання	Бали
	Зміст (до 55 балів)
	Глибина аналізу зі стану теми, з якої виконується курсова ро­бота (до 10 балів)
	Використання новітніх інформаційних джерел, чинних норма­тив­них і законодавчих актів (до 5 балів)
	Обґрунтування конструкції розрахованого апарату чи машини (до 5 балів)
	Якість розрахунків і їх аналіз (до 15 балів)
	Оцінка відповідності сучасним вимогам розрахованого апа­ра­ту чи машини (до 5 балів)
	Повнота опису будови і правил безпечної експлуатації розра­хо­ваного апарату чи машини (до 10 балів)
	Обґрунтованість висновків (до 5 балів)
	Оформлення та організація виконання (до 20 балів)
	Відповідність чинним стандартам щодо оформлення розра­хун­ко­во-пояснювальної записки (титульний аркуш, текстова час­тина, ескізи та схеми, розрахунки, список інформаційних дже­рел, спе­ци­фікації) до 10 балів
	Дотримання графіка виконання курсової роботи (до 10 балів)
	Захист (до 25 балів)
	Повнота та лаконічність висвітлення у доповіді ключових ас­пек­тів проекту, їх презентація (до 10 балів)

Продовж. дод. Б

№ з/п	Критерії оцінювання	Бали
	Аргументованість і повнота відповідей на питання членів ко­місії із захисту (до 15 балів)
	Усього балів (до 100 балів)
	Заохочувальні бали
	Участь у науково-дослідних роботах і студентських наукових конференціях (до 10 балів)
	Підсумкова кількість балів (не більше 100 балів)
	Оцінка за 4-бальною шкалою
	Оцінка за шкалою ЕСТS

Підписи членів комісії: ______________ (_______________)

______________ (_______________)

Додаток В

Зразок титульного аркуша

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра технологічного обладнання харчових
виробництв і торгівлі

Допущено до захисту «_____» ______________201__ р.

______________ ______________________

^{(підпис) (ПІБ)}

Курсова робота

з дисципліни «Устаткування закладів

готельно-ресторанного господарства»

Захищено «___» ___________201__ р.   Кількість балів_________ За чотирибальною шкалою на «______________»   За шкалою ЕСТS «________» Члени комісії: ______________ ______________ ______________

Виконав(-ла): студент(-ка) гр. ГРС-3 _______________________________ (ПІБ) Керівник: (доц., ст. викладач) _______________________________ (ПІБ)

 

Додаток Г

Завдання курсової роботи