Якщо виходити з того, що злочинність виникає з існуючих у будь-якому суспільстві суперечностей, то витоки екологічної злочинності знаходяться насамперед у протиріччях багатоаспектного процесу природокористування. Він охоплює усі сторони взаємодії людини з довкіллям. Суперечності найбільш загального характеру полягають у тому, що люди, будучи частиною біосфери, виділились із неї у суспільство, яке в цілому протистоїть екосистемі, що їх породила.
Отже, загальні детермінанти екологічної злочинності беруть свій прчаток з протиріч, що виникають при взаємодії людини і природи1, Такі суперечності існують між людиною як частиною природи і природою як цілим; між можливостями суспільства, держави, регіону
щодо використання природних ресурсів і суспільними потребами; між станом довкілля і наявними засобами його освоєння; між інтересами суспільства, соціальних груп і окремих індивідів як відносно самостійних суб'єктів природокористування. Вказані фактори в умовах екстенсивного, нераціонального економічного розвитку створюють стійкі передумови для неправомірної, в тому числі злочинної, екологічної поведінки.
Екологічна злочинність обумовлюється як загальними, так і специфічними причинами й умовами.
Загальні причини екологічної злочинності можна визначити як ряд економічних, соціальних, політичних, духовних і правових обставин, що в сукупності формують чинники для зародження й розвитку екологічної злочинності.
Говорячи про загальні причини екологічної злочинності, слід вказати на сформовану в суспільстві систему поглядів, які мають значні дефекти і деформації. Звідси неадекватна оцінка можливостей людини впливати на навколишнє середовище, також є шкідлива думка про невичерпаність природних ресурсів, та має халатне, байдуже ставлення до довкілля і природоохоронного законодавства.
Серед специфічних причин і умов екологічної злочинності можна виділити такі: науково-технічний прогрес; урбанізація; нераціональне ведення сільськогосподарського виробництва; знищення лісового фонду; ведення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог;
недосконалість законодавства. Немаловажною причиною є недооцінка екологічної злочинності і її впливу на погіршення умов життя населення. Реєструється лише незначна частка таких злочинів, збільшується їхня латентна частина.
Причинами такого неблагополуччя виявляються: довгострокові наслідки минулого й сучасного промислового і сільськогосподарського забруднення оборонною діяльністю; скорочення постів контролю за якістю води, повітря, ґрунтів не менш ніж удвічі; повсюдні екологічно небезпечні порушення режиму водоохоронних зон; скорочення відтворення живих природних ресурсів; ігнорування небезпечності стихійних сил природи та ін
До специфічних причин вчинення екологічних злочинів можна віднести: малоефективну діяльність державних органів управління у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування
недосконалість та непослідовність у втіленні принципу розмежування господарсько-розпорядчих та контрольно-наглядових функцій у сфері охорони природи; недостатню фінансово-матеріальну база та забезпечення контрольно-інспекційних служб природоохоронних органів
Слід зазначити, що під впливом тіньового сектору та утворення значних неконтрольованих коштів постійно збільшується коло осіб, які бажають займатися одним із прибуткових видів протиправної екологічної діяльності (незаконне рибальство, морський промисел, лісозаготівля, полювання та ін.). Достатньо поширеною є практика знищення лісів і відведення цієї території під господарські й комерційні об’єкти (будинки й споруди, розважальні центри, санаторії і т. ін.) на підставі рішень керівників місцевої або регіональної влади без оформлення необхідних дозвільних документів або взагалі без будь-яких дозволів. У більшості випадків винні не несуть ніякої відповідальності, документи оформляються заднім числом або взагалі не оформлюються. Навіть після офіційного виявлення порушення й складання протоколів незаконне будівництво в абсолютній більшості випадків не зупиняється, тому що «гроші вже вкладено» і об’єкт (ліс) вже знищеной.
Цьому значною мірою сприяють недоліки у застосуванні законодавства, зокрема, кримінального. Не забезпечується принцип невідворотності покарання за злочини у сфері екології, не виявляються всі особи, які були причетні до їх вчинення і, таким чином, не несуть відповідальність організатори та посібники цих злочинів. Непоодиноки ми є факти неправильної кваліфікації дій екологічних злочинців, не завжди конфіскуються знаряддя злочину та відшкодовуються збитки, що завдані навколишньому середовищу або людині.
Причини екологічної злочинності:
- суперечність в системі взаємодії "суспільство - природа";
- суперечність між можливостями держави у використанні природних ресурсів і суспільними потребами;
- суперечність між формами власності на природні об’єкти і способи їх освоєння;
- суперечність між загальнодержавними, груповими та індивідуальними інтересами в сфері природокористування;
- відсталі технології промислового і сільськогосподарського виробництва;
- низький рівень екологічної та правової культури;
- неефективність кримінального законодавства у цій сфері.
Чинники екологічної злочинності:
- недосконалість системи державних органів управління у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування, їх малоефективна діяльність;
- непослідовність у реалізації законодавчо закріпленого принципу розмежування контрольно-наглядових і господарсько-розпорядчих функцій у цій сфері;
- недостатнє матеріально-фінансове забезпечення контрольно-інспекційних служб природоохоронних органів;
- відсутність ефективного механізму участі громадськості у профілактиці екологічних злочинів та інших правопорушень.
До чинників цієї злочинності треба також віднести:
— недосконалість системи державних органів управління у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування, їх малоефективну діяльність;
— недостатнє матеріально-фінансове забезпечення контрольно-експекційних служб природоохоронних органів;
— відсутність ефективного механізму участі громадськості у профілактиці екологічних злочинів та інших правопорушень.
Чинники названих злочинів тісно пов'язані з еколого-географічними умовами, за яких здійснюється протиправна діяльність. Це території, де ще збереглася можливість масового добування фауни і флори.
Останнім часом набули поширення такі види злочинів, як незаконна розробка надр, заготівля деревини, збір ягід, лікарських рослин, передноворічна вирубка ялинок тощо. Ця діяльність носить хижацький характер і обумовлена існуванням "чорного ринку", спроможного забезпечити збут будь-якої кількості природних цінностей, Добутих браконьєрським способом.
Аналіз детермінації екологічного вандалізму свідчить, що наразі взаємодіють: відчуття вседозволеності; сприятлива ситуація для задоволення спонтанних бажань, пов'язаних із противоправною екологічною діяльністю, а також безкультур'я, егоїзм, правовий нігілізм, цинічне ставлення до природних цінностей.
Не кращим чином на стані екологічної злочинності позначаються недоліки у застосуванні кримінального законодавства Зокрема, не забезпечується принцип невідворотності відповідальності за екологічні злочини, не виявляються всі особи, причетні до їх вчинення, внаслідок чого лишаються безкарними організатори і пособники. Непоодинокі факти призначення м'яких мір покарання злісним порушникам, неправильної кваліфікації їх дій. Не в усіх необхідних випадках конфіскуються знаряддя злочину та відшкодовуються заподіяні збитки.
