Електрообладнання старих марок автомобілів працювало при напрузі 6 В. Зі зростанням кількості споживачів і їх потужності, десь починаючи з 1945 року почалось використання номінальної напруги 12 В, а пізніше на дизельних двигунах великої потужності і номінальної напруги 24 В, а зараз – 36В.
Номінальні параметри виробів електрообладнання (потужність, сила струму та інші) вимірюють при номінальній напрузі і номінальних значеннях факторів навколишнього середовища: при температурі 25+10% ºС, відносній вологості 45-80% і атмосферному тиску (8,7-10,6)*104 Па.
Значення номінальної напруги споживачів електроенергії приймається із ряду 6, 12, 24, 36 В (визначається номінальною напругою акумуляторної батареї), а генераторів – 7, 14, 28, 42 В.
Номінальні значення параметрів для джерел і споживачів струму, що працюють до початку руху автомобіля, встановлюються для номінальної напруги джерел.
Споживачі електроенергії на автомобілях і тракторах повинні функціонувати при зміні напруги живлення від 0,50Uном до 1,25Uном від встановленої для них номінальної напруги.
Всі елементи автотракторного електрообладнання повинні без пошкодження ізоляції витримувати випробовування на електричну міцність ізоляції обмоток і струмоведучих деталей відносно корпуса. Крім того, електричні машини і апарати, за виключенням апаратів запалення, повинні витримувати випробовування на електричну міцність міжсекційної або міжвиткової ізоляції обмоток, а апарати систем запалювання – на електричну міцність ізоляції до підвищених напруг.
Ізоляція обмоток і струмоведучих частин електрообладнання відносно корпусу повинні витримувати без пошкоджень на протязі 1 хв дію виприбовувальної напруги частотою 50 Гц. Обмотки електричних машин і апаратів, струмоведучі деталі комутаційної апаратури котрі працюють в головних колах або колах, що мають індуктивність (вимикачі маси, вимикачі запалювання та ін.), а також струмоведучі кола низької напруги стартерів, запалювання повинні витримувати випробувальну напругу 500 В. Ступінь іскріння, (клас комутації) електричних машин за шкалою ГОСТ 183-74, повинні бути:
Для електричних машин значного часу роботи – не більш 1,5;
Для електричних машин повторно-короткочасної дії, а також для електричних машин короткочасної дії до 5-ти хвилин і вище – не більш 2;
Для електричних машин короткочасного режиму роботи до 3 хвилин і менше – не більше 3.
Граничні підвищення температур елементів електрообладнання автомобілів і тракторів під час стендових випробовувань при температурі навколишнього повітря до 40 ºС і атмосферного тиску (8,7 – 10,6) 104 Па з урахуванням класу ізоляційних матеріалів (ГОСТ 8865-70) повинні відповідати значенням табл. 1.3.
Таблиця 1.3 Гранично допустимі підвищення температури виробів електрообладнання
Вироби електрообладнання | Гранично допустиме під-вищення температури,ºС | |
Клас А | Клас Е | |
Обмотки генераторів - автомобільних - тракторних Обмотки електродвигунів Обмотки різних реле |
Електричні машини, розподільники запалювання і магнето повинні витримувати без пошкоджень випробовування на підвищену частоту обертання при холостому ході на протязі 2 хвилин, а стартери – на протязі 20с.
Вироби електрообладнання повинні зберігати робото здатність в умовах електромагнітної дії у відповідності таблиць 1.4 і 1.5.
Таблиця 1.4 Параметри імпульсних напруг в екстремальних режимах (спрацювання запобіжників, пуск від зовнішніх джерел, від’єднанні акумуляторної батареї, тощо)
Номінальна напруга, В | Рівень напруги (миттєве значення), В, не більш, при різному часі дії | ||||
0,3мкс | 10мкс | 0,3мс | 10мс | 300мс | |
14(12) 28(24) | 150*/-20 150/56 | 112/28 112/56 | 62/0 64/0 | 42/3 58/7 | 21/6 42/14 |
*- в чисельнику максимальні, а в знаменнику мінімальні значення.
Таблиця 1.5 Параметри імпульсних напруг в нормальних режимах
експлуатації
Номінальна напруга, В | Рівень напруги (миттєве значення), В, не більш, при різному часі дії | ||||
0,3мкс | 10мкс | 0,3мс | 10мс | 300мс | |
14(12) 28(24) | 42*/6 56/14 | 42/6 56/14 | 28/6 56/14 | 23/8 45/15,5 | 17,5/10,3 35/21 |
*- в чисельнику максимальні, а в знаменнику мінімальні значення.
Численні елементи електрообладнання, наприклад, апарати системи пуску, генератори, реле-регулятори та інші, в процесі роботи на автомобілі випромінюють електромагнітні хвилі, які є джерелами радіоперешкод. Радіоперешкоди негативно впливають на роботу теле – і радіоприймачів, розташованих поблизу автомобіля. Рівень радіоперешкод від електрообладнання автомобіля з режимом роботи більш як 1 хвилина не повинен перевищувати величин, що передбачені нормативами.
За ступенем розповсюдження радіоперешкод вироби електрообладнання виконуються: неекрановані, з частковим екрануванням або з поміхозахисними елементами і екрановані. Способи захисту від радіоперешкод автомобілів і тракторів для кожного виробу електрообладнання розробляються окремо.
Надійність експлуатації автомобілів і тракторів та їх техніко експлуатаційні показники в значній мірі залежать від надійності елементів електрообладнання.
Надійність виробів електрообладнання характеризується:
Для ремонтопридатних і не ремонтопридатних виробів – гамма-процентною безвідмовністю і середнім напрацюванням на відказ (в кілометрах пробігу автомобіля, часах роботи двигуна, числом включень) або інтенсивністю відказів.
Тільки для ремонтопридатних виробів додатковим показником довговічності – гамма-процентним ресурсом.
Напрямок обертання валів виробів електрообладнання визначається наступним чином:
для електричних машин з одним вихідним кінцем вала (стартер, електродвигун, генератор, датчик спідометра) – зі сторони привідного кінця вала;
для розподільників запалювання – зі сторони кулачка переривача;
для електричних машин з двома вихідними кінцями вала – спеціально вказується напрямок обертання в технічній документації на виріб.
Для електричних машин і апаратів запалювання перевага віддається за часовою стрілкою.