Вступ. Історія розвитку електрообладнання АТТ
Лекція 1.
1. Значення електронного та електричного обладнання авто тракторної техніки в підвищенні їх експлуатаційних властивостей.
2. Історія розвитку електрообладнання та елементи електротехніки.
3. Загальні вимоги до автотракторного електрообладнання.
3.1 Умови експлуатації автотракторного електрообладнання.
3.2 Основні технічні вимоги до автотракторного електрообладнання.
3.3 Цифрові позначення виробів електрообладнання автотракторної техніки.
4. Типові схеми та системи автотракторного електрообладнання. Позначення в електричних схемах.
Об’єм курсу “Електронне та електричне обладнання АТЗ” складається із:
Лекцій - 54 години.
Лабораторні роботи - 4 (по 4 години).
Екзамен.
Предметом вивчення є будова, конструкції, аналіз особливостей сучасних та перспективних систем електричного та електронного обладнання АТЗ.
Рекомендована література:
1. Сажко В.А. Електричне і електронне обладнання автомобілів: Підручник. – Київ.: Вища шк., 2004 – 350с..
2. Чижков Ю.П., Акимов А.В. Электрооборудование автомобилей. Учебник для ВУЗов. М.: Издательство “За рулем”, 2002. – 384с.
3. Ютт В.Є. Электрооборудование автомобилей. Учебник для автодорожных вузов. - М.: Транспорт, - 1989 – 287с..
4. Тимофеев Ю.Л., Ильин Н.М. Электрооборудование автомобилей: Устранение и предупреждение неисправностей. – М.: Транспорт, 1987.- 255с.
5. Покровский Г.В. Электроника в системах подачи топлива автомобильных двигателей. – М.: Машиностроение, 1990. - 245с.
6. Практикум з дисципліни “Електричне та електронне обладнання автомобілів” Під загальною редакцією Сажко В.А. Київ УТУ. 1995. – 103с.
7. A. Tratner Руководство по электрическому оборудованию автомобилей (основы теории и практики обслуживания автомобильных электрических и электронных систем). Изд.Алфамер. Хельсинки. 2001г.
8. Ходасевич А.Г., Ходасевич Т.И. Справочник по устройству и ремонту электронных приборов автомобилей Ч1, Ч2, Ч3, Ч4, М. Антелком, 2001 –2004г.
9. Автомобильный справочник BOSCH. Пер. с англ. – 2-е изд., перераб. И доп. - М.:ЗАО «КЖИ «За рулем», 2004. – 992с.
10. Соснин Д.А. Автотроника. Электрооборудование и системы бортовой автоматики современных легковых автомобилей. М.: СОЛОН-Р,- 2005. 272с.
11. Соснин Д.А., Яковлев В.Ф. Новешие автомобыльние електронные системы. М.:СОЛОН-Пресс, 2005. – 240с
12. Том Дентон. Автомобильная электроника; перевод с англ. –М.: НТ Пресс, 2008. – 576с
Значення електронного та електричного обладнання авто тракторної техніки в підвищенні їх експлуатаційних властивостей
Сучасне електрообладнання АТТ базується на досягненнях електротехніки і електроніки та мікропроцесорної техніки.
За останні роки відбулися значні конструктивні зміни в електрообладнанні автомобілів і ці системи постійно удосконалюються. На сучасному автомобілі встановлюється до 120 споживачів електричної енергії, більша частина із яких мають напівпровідникові або інтегральні схеми. Це вимагає підвищеної надійності системи енергопостачання.
Генератори змінного струму з безконтактними електронними регуляторами напруги практично замінили генератори постійного струму з вібраційними регуляторами напруги. Потужність генераторів постфйно збільшується легкові 1,5, автобуси4-5 кВт, а це можливо при збільшенні частоти обертання ротора. Типові передаточні числа 1:2, 1:3-1:5. Але при цьому збільшується відцентрові сили, робоча температура, шумність генератора і вентилятора його охолодження. В сучасних автомобілях з капсульним виконанням відсіку двигуна температура генератора підвищується до критичних значень. Вже є конструкції генераторів із рідинним охолодженням. Удосконалюється конструкція магнітних ситем генратора застосовуються дзьобоподібна конструкція полюсів ротора, із явно вираженими полюсами (автобуси великої місткості) та безщіткові – індукторні.
Підвищились вимоги до стабілізації напруги системи енергопостачання. Вібраційні, контактно – транзисторні регулятори напруги замінені безконтактними інтегральними регуляторами. Нове покоління регуляторів напруги зі стабілізованою частотою перемикання 0,46 -2,5 кГц за принципом широтно – імпульсної модуляції на мікросхемах.
На деяких вантажних автомобілях використовується два рівня напруги 14-28В, ці системи енергопостачання мають спеціальні перетворювачі – трансформаторно-випрямляючі блоки або електронні перетворювачі напруги.
З’явились безконтактні електронні і мікропроцесорні системи запалювання високої енергії, системи електронного керування подачею палива, гальмами, тяговим зусиллям, потужністю двигуна, роботою підвіски, які можуть реалізовувати різні алгоритми керування в залежності від програм, які може корегувати водій в залежності від умов експлуатації.
Широко використовуються не обслуговувані акумуляторні батареї з пластинами із свинцево-кальцієвих сплавів зі зменшеним електролізом води, зменшеною трудомісткістю обслуговування та збільшеним строком служби.
Перспективними виявились стартери з редуктором в системі пуску двигуна. Такі системи мають зменшені габаритні розміри та масу, споживають менше електричної енергії, а це підвищує надійність пуску двигуна та збільшує ресурс АКБ.
Суттєві змінились світлооптичні прилади (використання ламп розжарювання підвищеної потужності та газорозрядних ламп) систем освітлення і сигналізації, які визначають безпеку дорожнього руху при сучасних підвищених швидкостях руху.
Значно покращилась інформованість водія про стан вузлів і агрегатів автомобіля, цьому сприяла поява бортової системи контролю і системи вмонтованих датчиків на основі цифрових мікропроцесорних систем.
В останні роки розширюється використання електронних приладів і систем на автомобілі. Зараз практично всі системи автомобіля включають елементи електроніки. Це різні реле, регулятори, датчики та інше. Використання електроніки і мікропроцесорної техніки визвало необхідність розробці систем автоматичного керування двигуном і трансмісією різними системами.
Керування всіма системами автомобіля може здійснювати автомобільний блок керування, який рекомендує водію режими руху, профілактики, заміни деталей та рідин, фіксування несправностей та багато іншого.
Впровадження електронних систем пов’язано зі створенням спеціальної елементної бази для специфічних умов роботи на АТТ. Це широкий діапазон температур (-50 … + 150°С), вібрації, агресивне середовище та інше.
Ускладнення електрообладнання АТТ має і негативні наслідки – підвищення числа відказів. В сучасній АТТ більш, як 30% відмов і несправностей припадає на електрообладнання системи керування. Тому стоїть гостро проблема розробки методів діагностування нових систем і вузлів.
