Продуктивність – це здатність технологічної машини виробляти певну кількість продукції за одиницю часу. Залежно від фізичного стану продукції, що виробляється, продуктивність може вимірюватися в шт/год,кг/год,та м3/год. Згідно сказаного продуктивність може бути штучна, масова та об'ємна.Розрізняють три види продуктивності машин: теоретичну, технічну та експлуатаційну. На практиці важливе значення має теоретична і технічна (дійсна) продуктивності. Технічна (дійсна) продуктивність – це середня кількість продукції, яка випускається машиною за одиницю часу з урахуванням витрат часу на технічне обслуговування(регулювання, змащення машини тощо). Експлуатаційна продуктивність – це показник, який характеризує машину в умовах експлуатації на конкретному виробництві з урахуванням усіх витрат робочого часу, в тому числі з причин відмови машини. Т еоретична продуктивність машини періодичної дії – це кількість продукції, яку машина може виробити за одиницю часу при безперервній і безперебійній роботі в стаціонарному режимі.(це кількість продукції яка випускається даною машиною за один робочий цикл).
Технологічний (робочий) цикл – це проміжок часу між двома послідовними моментами видачі машиною готової продукції. Технологічний цикл включає тривалість завантаження продукту, час оброблення продукту в робочій камері і тривалість вивантаження:
Тт.ц = t3 + to + tв,
де t3 – тривалість завантаження продукту в машину, с;
to – тривалість оброблення продукту, с;
tв – тривалість вивантаження продукту з машини, с;
Здійснивши відповідні перетворення, отримаємо:
Для машин періодичної дії:
,
де Qтоб – теоретична об'ємна продуктивність, м3/год;
V0 – об'єм робочої камери, м3;
φ – коефіцієнт завантаження робочої камери, 
, де Vпр – об'єм продукту в робочій камері.
,
де Qтм – теоретична масова продуктивність, кг/год;
ρ – густина продукту, кг/м3.
,
де Qтшт – теоретична штучна продуктивність, шт/год;
К – кількість штук продукту або виробів, яка вміщується у робочу камеру машини за один робочий цикл, шт.
Для машин безперервної дії:
Qтоб = φ × F0 × υ × 3600
де Qтоб – теоретична об'ємна продуктивність, м3/год;
φ – коеф. завантаження площі поперечного перерізу розвантажувального пристрою;
F0 – площапоперечногорозрізу розвантажувального пристрою, м2;
υ – швидкість руху потоку продукту, м/с.
Qтм = φ × F0 × υ × ρ × 3600
Qтм – теоретична масова продуктивність, кг/год;
ρ – густина продукту, кг/м3.
,
де Qтшт – теоретична штучна продуктивність, шт/год;
К – кількість штук продукту, яка вміщується в поперечному розрізі машини, шт.;
S – крок виробів у потоці (довжина виробу та відстань між сусідніми виробами).
Технічна продуктивність пов’язана з теоретичною:
Qтех=Кт.в.* Qт
де Qтех – технічна продуктивність;
Qт – теоретична продуктивність;
Кт.в – коефіцієнт технічного використання машини.
Кт.в. = tp/(tp+tт.о.+tвід.),
де tр – час роботи машини, год.;
tт.о – час технічного обслуговування машини (регулювання, переналагоджу-
вання, очищення робочих органів тощо), год.;
tвід – час, необхідний на відновлення працездатності машини після відмови,
год.
Експлуатаційна продуктивність – це показник, який характеризує машину в
умовах експлуатації на конкретному виробництві з урахуванням усіх витрат
робочого часу, в тому числі з причин відмови машини.
Експлуатаційна продуктивність пов'язана з теоретичною:
Qекс = Кз.в × Qт,
де Qекс – експлуатаційна продуктивність;
Кз.в – коефіцієнт загального використання технологічної машини.
Кз.в. = tp/(tp+tт.о.+tвід.+ tорг)
де tорг – час простою машини через організаційні причини, год.
Коефіцієнт загального використання технологічної машини враховує всі втра-
ти робочого часу, в тому числі і простої машини через організаційні причини. Ці
втрати не пов'язані з якістю роботи машини та її технічним станом. Величина
даного коефіцієнта залежить від специфіки і організації роботи підприємства, де
експлуатується машина.
