Яке підключення до інтернету обрати
Як вибрати оптимальне підключення до високошвидкісного Інтернету на мегабітних швидкостях? Який провайдер найкращий у вашому районі? Де дешевший трафік? Яка технологія швидкого Інтернету досконаліша? У кого краща якість? Відповіді на ці питання не такі прості й однозначні як здаються на перший погляд. Однак у цій статті ми спробували знайти їх.
Якщо дуже захотіти, знайти провайдера з нормальними безлімітними пакетами можливо.
На зміну повільному доступу такого як dial up приходять нові види підключень до Інтернет, що відкривають приголомшливі можливості у вигляді швидкого серфінгу, оптимальної роботи з інтернет-сайтами, а також швидкої закачки новітніх фільмів, музики, ігор, програм. Вже сьогодні в середньому по Україні швидкісним Інтернетом користується близько третини всіх користувачів Інтернету. А в багатьох містах України є можливість підключитися до такого Інтернету і в багатьох випадках це набагато вигідніше діалапу.
Перші кроки
Перш за все, необхідно визначити до яких видів високошвидкісного Інтернету можна підключиться в необхідному вам місці, потім обчислити можливих провайдерів швидкісного Інтернету, порівняти ціни та якість послуг, що надаються.
Розглянемо по порядку всі способи підключення до швидкісного Інтернету
Локальні мережі
Локальна мережа — досить простий і зручний спосіб підключення до Інтернет. До вашої квартири, невеликого офісу, підводиться звичайний дешевий кабель Ethernet — витапари, яка об’єднує ваш комп’ютер з комп’ютерами вашого будинку, району, міста. У результаті такого об’єднання виходить локальна комп’ютерна мережа з безліччю переваг. Тепер всі комп’ютери мережі можуть спілкуватися один з одним (ігри, обмін різноманітною інформацією). Більш того, якщо локальна мережа підключена до глобальної мережі Інтернет оптичним каналом, через DSL або через кабельний модем кабельного оператора Інтернету, то ви можете разом з іншими користувачами користуватися ресурсами Інтернету на пристойних швидкостях.
Багато локальних домашніх Мереж будують ентузіасти, які знаходять однодумців у своєму будинку. Вони прокладають кабель і підключають до мережі Інтернет. Як виглядає класична схема розвитку Домашньої Мережі? У кварталі вибирається точка доступу, через яку можна підключити кілька будинків. У цю точку ставиться маршрутизатор і прокладається окрема магістраль — оптоволоконний кабель, можуть використовуватися кабельні модеми на існуючих мережах, звичайний Ethernet, у віддалених районах Radio-Ethernet, або орендується виділена оптична лінія, яка забезпечує підключення домашніх мереж до магістралі. При цьому маршрутизація потоків виконується в точці присутності, а вся розводка по будинку здійснюється на комутаторах.
Як розведення по будинку зараз зазвичай використовують технологію Ethernet. Вона звична, досить дешева і її підтримують практично всі виробники. Розведення по будинку за допомогою Ethernet робиться таким чином: у кожному під’їзді ставлять комутатор, і від нього прокладають кабель «вита пара» до квартири, кабель обжимають роз’ємами RJ 45 або розеткою і вставляють в мережеву карту комп’ютера. Все. У нашому місті, крім ентузіастів, також виділені лінії, локальні мережі з доступом до швидкісного інтернету прокладають і налаштовують «Датагруп» та «Візор».
Кабельний Інтернет
Ще однією альтернативою високошвидкісного Інтернету є Інтернет по мережах кабельного телебачення (Стандарт Docsis). У Києві, наприклад, — на відміну від інших країн світу за допомогою Docsis підключена мало не половина користувачів широкосмугового Інтернету (В західних країнах більш розвинений ADSL, у Москві більш поширені локальні мережі).
Як дізнатися чи є у вашому будинку Docsis провайдер? Треба подзвонити своєму провайдера кабельного телебачення і запитати — чи вони надають таку послугу?
На сьогодні у Луцьку такий доступ надає ТРК «Аверс». Система надає користувачам двонаправлені асиметричні канали зв’язку. І висхідний, і спадний канали реалізовані в структурі кабельної телевізійної мережі, так що застосування додаткових систем зв’язку (наприклад, каналу телефонної мережі загального користування) не потрібна. Передача даних є основною функцією системи. При цьому емуляція локальної мережі виконується таким чином, що для користувача створюється враження роботи в єдиній локальній мережі з головним обладнанням. Передача даних <зверху вниз> — до користувача, або в Down-каналі — виконується передавальним пристроєм головного обладнання (мосту); швидкість передачі інформації — максимальна, оскільки весь частотний ресурс використовується єдиним пристроєм (тому конфліктів при виділенні ресурсу не виникає).
Стандарт DOCSIS 1 — дозволяє формувати асиметричні канали передачі даних на швидкостях до 38 Мбіт / сек вниз і 10 Мбіт / сек — вгору. Все більше операторів кабельного телебачення впроваджують на своїх мережах Docsis2 — це вдосконалений стандарт — переходити на нього операторів Інтернету по кабельних мережах змушують шуми високої інтенсивності в зворотному каналі.
Стандарт має наступні переваги: — більш висока стійкість, втричі більша пропускна здатність зворотного каналу. Більше 350 моделей кабельних модемів різних виробників отримали сертифікат відповідності стандарту DOCSIS 2. На жаль, наявність сертифікату не означає, що модем буде працювати бездоганно: стандарт DOCSIS визначає лише основні параметри модемів. Тому фахівці компаній провайдерів кабельного інтерент багато часу приділяють відбору моделей: найкращими на сьогодні є модеми-Motorola і Terayon, а також ZyXEL.
DSL
Цей вид зв’язку являє собою сімейство технологій, що забезпечують високошвидкісний доступ в Інтернет по звичайних телефонних лініях. На відміну від комутованого доступу сигнал передається по каналу DSL в. цифровому вигляді і має свій спектр, відокремлений за частотою від спектра телефонного сигналу. Завдяки цьому можна одночасно розмовляти по телефону і користуватися Інтернетом. Абревіатура DSL (Digital Subscriber Line) перекладається з англійської як «абонентська цифрова лінія>. На початку позначення може стояти буква A, S або інша, яка вказує на обраний варіант підключення.
Розрізняються варіанти за співвідношенням швидкостей спадного (від Мережі до користувача) і висхідного (від користувача до Мережі) потоку даних. Найбільше поширення отримав варіант ADSL (асиметрична лінія), а SDSL (симетрична лінія) застосовується набагато рідше. ADSL передає дані з Інтернету до користувача з максимальною швидкістю до 8 Мбіт / с, а у зворотному напрямку — зі швидкістю до 768 Кбіт / с. SDSL ж має смугу пропускання 2 Мбіт / с в обох напрямках. При цьому зберігається можливість користування телефонними послугами в повному обсязі одночасно з широкосмуговим доступом в Інтернет. Тобто переваги DSL в. тому що, DSL перетворює звичайну телефонну лінію в високошвидкісний канал передачі даних, одночасно залишаючи телефон вільним.
Є в DSL доступу і недоліки: якщо лінія зв’язку від користувача до провайдера перевищує 3,5 км, то заявлених 8 Мбіт / с взагалі неможливо добитися. Тобто DSL дуже не любить відстаней. Головний же недолік всієї групи DSL-технологій полягає в тому, що їх важко застосовувати у випадках коли у користувача спарений телефон, сигналізація по телефонній лінії, блокатор та інші штуковини, якими напхані старі телефонні мережі. То як же підключитися до Інтернету через DSL? В нашому місці дану послугу надають «Укртелеком» та все та ж «Датагруп».
Радіодоступ і Супутник
Якщо вам потрібен доступ до швидкісного Інтернету в місцях, де наземні канали дороги, нестабільні або взагалі відсутні, то для отримання швидкого доступу в Інтернет у вас немає іншої альтернативи крім супутникового доступу, що покриває всю Україну. Також можна використовувати WiMAX. Тепер про WiMAX. Сам стандарт IEEE 802.16–2004 — це стандарт бездротового зв’язку, який забезпечує широкосмуговий зв’язок на великі відстані зі швидкістю, порівнянної з кабельними з’єднаннями. Побудова мереж на базі технології WiMAX дозволяє забезпечити широкосмуговий доступ в Мережу в районах, де відсутні кабельні мережі, а також організувати зв’язок між будівлями і іншими об’єктами, розташованими на відстані до 15–25 км. Щоправда, сьогодні через високу вартість абонентського обладнання WiMAX і самих бездротових каналів, що перевищує вартість кабельних каналів, виділений бездротовий доступ до Інтернету має сенс тільки для компаній і приватних осіб, які знаходяться в районах з недостатньо розвиненою кабельної інфраструктурою.
G — швидкісний мобільний інтернет
Якщо у вас немає телефонної лінії, можливості провести кабельний або виділений швидкісний Інтернет, і вам потрібен постійни доступ до мережі, то це ваш варіант. 3G оператор Utel один з перших в Україні почав надавати послуги високошвидкісного доступу в Інтернет за технологією HSDPA (High Speed Downlink Packet Access). Максимальна теоретична швидкість передачі даних за стандартом HSDPA складає 14,4 Мбіт / сек. На сьогоднішній день оператор Utel заявив підтримку швидкості передачі даних у напрямку від базової станції до абонента на рівні 3,6 Мбіт / сек. Максимальна швидкість вихідного потоку в мережах 3G теоретично становить 384 кбіт / с. Особливістю технології HSDPA є те, що в тих областях, де користувачеві недоступна найвища пропускна здатність, технологія, як і раніше дозволяє користуватися сервісами передачі даних, але вже з меншою пропускною здатністю (на рівні WCDMA або GPRS / EDGE).
Мобільний Інтернет від Utel дозволяє комфортно використовувати всі ті ж програми, з якими ми звикли працювати, використовуючи високошвидкісне дротове підключення, головне знаходиться від найближчої базової станції Utel на відстані не більше 800–1000 метрів, інакше в міру віддалення якісні характеристики будуть стрімко падати. Це стосується і швидкості підключення і часу відгуку. При роботі на кордоні радіуса дії базової станції Utel або при переході в національний роумінг, якість мобільного Інтернет буде відповідати колонці GPRS / EDGE. При гарному рівень прийому можна комфортно користуватися послугами IP телефонії, для тесту ми використовували програму Skype, а так само грати в онлайн ігри, ми використовували Counter-Strike 1.6 — Steam. Завантаження повного DVD фільму в форматі DVD5 (4.5 Гб) зайняло близько 10 годин. Пікова короткочасна швидкість (менше 2 сек потім різкий спад) входить каналу якої нам вдалося досягти становить 2,1 Мбіт / сек., А до теоретично можливої швидкості до 3,6 Мбіт / сек нам дістатися так і не вдалося, мабуть, нам не пощастило і в місцях тестування хто то так само активно користувався мережею або базові станції підключені до Інтернет на швидкості меншій, ніж 3,6 Мбіт / сек. У будь-якому випадку середня максимальна швидкість за весь час тестування на вхідному каналі склала 1,2 Мбіт / сек і ніколи не падала нижче за позначку 800Кбіт/сек, а на вихідному 320Кбіт/сек. Це дуже гарний показник.
