Анкета складається із декількох частин, які в своїй сукупності утворюють систему питань, що дозволяє отримати інформацію, необхідну для прийняття рішень із досліджуваної проблеми.
На першому місці в анкеті завжди вступна частина (преамбула, “шапочка”), в якій вказуються:
Ø Хто проводить опитування;
Ø З якою метою проводиться опитування;
Ø Інструкція заповнення анкети.
Вступна частина відіграє винятково важливу роль, формує установку респондента на заповнення, його настрій, що безпосередньо впливає на отримання достовірної інформації.
За вступною частиною, як правило, даються контактні запитання. Їх призначення – зацікавити респондента, полегшити процес «входження» в роботу. Питання повинні бути прості в своїх формулюваннях. Таких питань не повинно бути надто багато, оскільки вони ускладнюватимуть анкету.
Після контактних пропонуються основні питання, зміст яких повністю визначається метою та завданнями дослідження.
Завершують блок основних питань завершальні питання, функція яких полягає у знятті психологічної напруги у респондента, дають йому можливість відчути, що зроблена велика і необхідна робота.
На останньому місці в анкеті, як правило, стоїть паспортичка, або соціально-демографічний блок в який частіше всього включають питання, що розкривають: стать, вік, професію, освіту, соціальний статус, сімейне положення тощо.
Щодо кількості запитань, то вона повинна бути в межах розумного.
Практика соціологічних досліджень показує, що час заповнення анкети повинен тривати до 45-55 хв.
Класифікація питань.
За формою питання бувають:
Ø Закриті (пропонуються варіанти відповідей);
Ø Відкриті (немає варіантів відповідей);
Ø Напівзакриті (змішані).
Закриті питання в свою чергу поділяються на:
Ø Альтернативні (пропонується вибір тільки одного варіанта відповіді);
Ø Питання-меню (це таке питання, в якому респонденту пропонується набір відповідей з правом вибору декількох);
Дуже часто в анкетах можна спостерігати чергування прямих і непрямих питань.
Пряме питання – це питання, яке дозволяє отримати безпосередню інформацію від респондента(Форма: «Чи задоволені Ви своєю працею?»).
Непрямі питання – це такі питання, які дозволяють отримати необхідну інформацію не безпосередньо, а шляхом серії питань.(Форма: «Прийнято вважати, що… А як Ви думаєте?»).
За функціональним призначенням питання бувають:
Ø Питання-фільтри (використовуються тоді, коли соціолог сумнівається в компетентності респондента.)
Ø Контрольні запитання (дозволяє соціологу визначити правдивість, щирість відповідей респондента). Воно, як правило, складається із двох запитань: основного і контрольного.
На відміну від контактних запитань буферні запитання мають на меті пом’якшити взаємовплив основних запитань. Потреба в них особливо важлива тоді, коли потрібно перейти від одного напрямку теми до іншого, або знизити ефект монотонності питань, що присвячені одній темі.
Крім того, найчастіше в соціологічних дослідженнях застосовуються шкальні запитання (варіанти відповідей даються у вигляді шкали) та питання малюнки(варіанти відповідей даються у вигляді малюнків).
Наступним видом запитань, що відрізняються по формі, є табличні запитання, які складаються із декількох простих запитань, кожен з яких має однотипну шкалу. Табличне складання питання дозволяє зробити анкету більш компактною, зручною для застосування.
3.3 Аналіз і обробка соціологічної інформації
В емпіричній соціології нагромаджено немало статистичних процедур, за допомогою яких розрізнені дані, що містяться в окремих анкетах чи інших матеріалах соціологічних досліджень, адаптують для узагальнення, опису, аналізу, наукової інтерпретації. За результатами узагальнень складають певні висновки, вирішуючи завдання, поставлені у дослідженні. Внаслідок цих процедур з'являється реальна змога з'ясувати тенденції у досліджуваних процесах, явищах, виробити прогнози і практичні рекомендації, що відкривають вихід соціальної інформації у соціальну практику. Найчастіше статистичні методи аналізу соціальної інформації використовують для:
— опису інформації та обчислення узагальнюючих параметрів (одновимірна статистика);
— виміру зв'язку між окремими ознаками, отриманими у відповідях на різні запитання анкети, якщо як метод збору даних застосовувалося опитування, або контент-аналіз текстів ЗМІ, якщо використовувався метод аналізу документів (двовимірна статистика);
— проведення складних математичних процедур, які дають змогу проаналізувати водночас кілька взаємопов'язаних ознак (багатовимірна статистика).
Застосування методів математичної статистики забезпечує:
— стислий опис первинної соціологічної інформації, обчислення одновимірних розподілів, наочне уявлення її у вигляді таблиць, графіків, діаграм;
— обчислення зв'язків між ознаками досліджуваного суспільного явища, оцінку їх за допомогою статистичних коефіцієнтів зв'язку, застосування кореляційного, регресійного аналізу тощо;
— встановлення латентних (прихованих) факторів, які визначають взаємозв'язки всередині групи, ознак досліджуваного явища (факторний, латентно-структурний аналіз);
— класифікацію ознак та об'єктів, побудову типологій (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний аналіз);
— перевірку (підтвердження чи спростування) вихідних гіпотез дослідження, формулювання нових проблем;
— вироблення коротко- і довгострокових прогнозів щодо функціонування та розвитку певного суспільного явища.
Використання методів математичної статистики передбачає певний набір попередніх процедур, до яких належать: підготовка анкети, іншого первинного матеріалу до обробки, яка може здійснюватися вручну чи автоматизовано; вибір рівня майбутнього аналізу (описовий чи пояснювальний); вибір конкретних статистичних процедур для обробки інформації.
В емпіричному дослідженні соціолог вивчає певну множину об'єктів, наприклад, колектив працівників підприємства. Кожному елементу множини притаманні певні властивості (ознаки), скажімо, стать, вік, задоволеність умовами праці. Кожний об'єкт має певне значення за кожною ознакою. Так, працівник має одне з двох можливих значень ознаки «стать» (чоловіча або жіноча), одне з трьох можливих значень ознаки «задоволеність умовами праці» (задоволений, не зовсім задоволений, зовсім незадоволений), певне значення ознаки «вік» (число повних років від 18 до 80) та ін.
Як правило, для спрощення обробки всі значення ознак кодують числами, тому дані для обробки становлять прямокутну таблицю (матрицю) чисел. Кожний рядок цієї таблиці відповідає одному об'єкту, а кожний стовпчик — певній ознаці. На перетині певного рядка та стовпчика цієї таблиці знаходиться значення певної ознаки певного об'єкта.
Щоб первинні дані можна було використовувати для змістового аналізу і висновків, вони повинні бути незалежно упорядковані та опрацьовані. З цією метою застосовують спеціальні статистичні методи — групування, обчислення узагальнюючих параметрів та коефіцієнтів, кореляційний, кластерний, факторний аналізи та ін. Незалежно від методу аналізу, опрацювання даних починають з попереднього впорядкування інформації, здебільшого за допомогою статистичного групування та побудови статистичних таблиць.
Структуру сукупності об'єктів з точки зору однієї виокремленої ознаки доцільно вивчати за таблицею, в якій для кожного з можливих значень ознаки зафіксовано, скільки разів зустрічаються в сукупності об'єкти, що мають відповідне значення. Таку таблицю називають таблицею одновимірного розподілу, одновимірною таблицею, варіаційним рядом. Наприклад, для ознаки «задоволеність умовами праці» одновимірна таблиця може мати такий вигляд:
Таблиця 1
Ознака: «Задоволеність умовами праці»
Кількість об'єктів — 357. Для 348 об'єктів (що становить 97,48% від загальної сукупності) відоме значення ознаки «задоволеність умовами праці». Для інших об'єктів сукупності (в даному разі їх 9) значення цієї ознаки невідоме (наприклад, інформація зібрана методом опитування, і деякі працівники підприємства не захотіли відповідати на поставлене питання). Аналіз таблиці свідчить, що задоволених умовами праці — 45 (12,60% від загальної сукупності та 12,93% від кількості працівників, які відповіли на поставлене запитання). Переважна більшість працівників повністю або частково не задоволена умовами праці.
Теми соціологічних досліджень
1. Сімейні конфлікти та їх роль у вихованні дітей
2. Створення реєстру інформації про кожного громадянина України (з біометричною інформацією, відбитками пальців)
3. Ставлення населення до правоохоронних органів і судів в Україні
4. Ставлення населення до статусу української та російської мов
5. Співпраця України та Росії: загрози та перспективи
6. Соціально-психологічний клімат в моїй групі
7. Думка громадян України про ядерну енергетику
8. Думка громадян України про контрактну армію
9. Молодь і наркотики
10. Якість підготовки студентів до практичних та семінарських занять
11. Сучасний викладач в розумінні студентів
12. Оцінка діяльності влади очима студентів
13. Регіональний ринок освітніх послуг України
14. Документоаналіз інтернет-джерел проблеми латентної злочинності в Україні
15. Вгоіив телебачення(мультфільмів) на світосприйняття дитини
16. Вплив глобальної мережі іпіегпеі: на учбовий процес студентів
17. Ігроманія: проблеми та наслідки
18. Тендерна нерівність Україні: соціальний аспект.
19. Бідність в Україні
20. Рівень життя населення Львівського регіону у порівнянні з іншими регіонами
21. Соціальні проблеми стосунків між поколіннями.
22. Родинно-подружні стосунки та релігія.
23. Молодіжні субкультури та їх вплив на українське суспільство.
24. Тендерні аспекти зайнятості та безробіття.
25. Престиж здоров'я серед молодію
26. Проблема вільного часу та захоплення студенті в і працівників ЛІБСу.
27. Форми і моделі стимулювання праці на Вітчизняних підприємствах.
28. Конфлікти в житті студентів ЛІБСу та шляхи їх подолання.
29. Викладач - студент: співпраця та конфлікт.
30. Девіантна поведінка серед сучасної молоді.
31. Політико-економічна свідомість студентів нашого закладу.
32. Благодійність: підтримую чи ігнорую...
Список використаної літератури
1. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В.Методология и методы социологических исследований: Учеб.пособие. – К.: МАУП, 2000. – 304с.
2. Черниш Н.Й. Соціологія: курс лекцій. 2-е вид. Львів, 1998р.
3. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: навчюпосіб(для студ.вищ.навч.закл.)/О.О.Нестуля, С.І.Нестуля, С.ЖсВерезомська – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272с.
4. Барвінський а.о. Соціологія. Курс лекцій для студентів вищих начальних закладів. – К.: Цент навчальної літератури, 2005. – 328с.
5. Соціологія. Навч.посібник. Курс лекцій. /За ред. В.М.Пічі. Друге видання, виправлене і доповнене. Львів: „Новий світ-2000”, 2002. – с.312.
6. Соціологія. Підручник. / За ред. В.Г.Городяненка. Друге видання, виправлене і доповнене.К.: „Академія”, 2003. – 560с.
7. Сірий Є.В. Соціологія:загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії. /Навч.посібник. – К.: Атіка, 2004. – 480с.
8. Соціологія. Підручник. / За ред. В.Г.Городяненка. Друге видання, виправлене і доповнене.К.: „Академія”, 2003. – 560с.
9. Соціологія:терміни, поняття, персоналії. Навч. словник-довідник. Укладачі: В.М.Пічі. –К.:”Каравела”, Львів: „Новий всіт – 2000”, 2002. -480с.
10. Юрій М.Ф. Соціологія. – К.:Дакор, 2004. – 522с.
11. Ж-л: „Соціологія: теорія, методи, маркетинг.”
12. www.analitik.org.ua
13. http://meta.ua/
14. http://www.uceps.org/ukr/index.php
Додаток А
Львівський інститут банківської справи
Університету банківської справи
Національного банку України
Кафедра економіки та
управління персоналом
Програма соціологічного дослідження
«ВІДНОШЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО БІЗНЕСУ»
Виконав(ла):
Студент(ка)____ групи
ПІП
Перевірив:
Викл.
ПІП
Львів 2009
І. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Формулювання проблемної ситуації
Сучасний етап розвитку ринкової економіки в Україні викликав до життя величезний інтерес більшої частини населення до розвитку бізнесу і підприємницької діяльності. Проте в свідомості старшого покоління заняття бізнесом асоціюється зі спекуляцією, хабарництвом і т.д. В цей час, держава, залишаючись практично найбільшим власником засобів і предметів праці, головним наймачем робочої сили, має проблеми політичного і соціально-економічного характеру.
Негативний відбиток на загальне відношення населення до розвитку бізнесу накладають також економічний хаос, збільшуються масштаби тіньової економіки і різного роду економічних злочинів.
При наміченій прогресивній оцінці населенням зусиль держави по підвищенні соціальних гарантій для підприємців (створення шкіл бізнесу, підготовка керівників, менеджерів, бухгалтерів малих підприємств і т.д.), а також акціонування підприємств, що широко проводиться, для багатьох людей залишається все ще неприйнятною сама ідея особистої участі в приватному бізнесі і викликає сумніви обіцяна перспектива отримати суттєву прибавку до фонду життєвих засобів від безпосередньої чи опосередкованої участі в підприємницькій діяльності.
Перелічені тенденції розвитку бізнесу, безумовно, потребують більш суттєвого наукового аналізу. Необхідно виявити справжнє відношення до бізнесу різних категорій населення, конкретно визначити (у віковому і статусному розрізі) привабливі і непривабливі сторони сучасного бізнесу і можливості займатися приватним підприємництвом, охарактеризувати основні риси сучасного бізнесмена і підприємця, з якими асоціюється їх поведінка у респондентів.
1.2 Визначення об’єкта дослідження.
Об’єктом дослідження являються учні випускних класів загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ, а також вчителі шкіл і викладачі ПТУ, яких розглядають як основне джерело інформації про роль бізнесу в ринковій економіці і т.д.
1.3 Визначення предмета дослідження.
Предметом дослідження є відношення населення до бізнесу і бізнесменів, а також основні характеристики соціально-економічного підприємця в суспільстві.
1.4 Визначення цілей дослідження.
Ціллю даного дослідження є прагнення на основі соціологічних даних виявити особливості уявлень респондентів про підприємництво і підприємців з урахуванням характерних особливостей груп, що опитуються.
1.5 Визначення завдань дослідження.
Виходячи з цілі дослідження пропонується вирішити ряд наступних завдань:
Ø визначити ступінь зрілості ринкових відносин в період трансформаційних перетворень ринкової економіки;
Ø виявити зміни по відношенню до динамічної, підприємницької діяльності в умовах державної форми власності;
Ø визначити відношення до бізнесу в суспільстві соціальних інститутів;
Ø виявити особисте відношення людей до дій держави щодо фіскальної політики і того іміджу заняття бізнесом, який створюється в засобах масової інформації;
Ø виявити ступінь бажання найбільш повно проявити особисті якості в сфері бізнесу, заробити багато грошей.
1.6 Визначення та інтерпретація основних категорій та понять.
У відповідності з ціллю дослідження, що носить розвідувальний характер, поясненню і інтерпретації підлягають поняття «відношення населення до бізнесу» і «відношення до особистих якостей підприємця».
1.7 Висунення гіпотез.
Основна гіпотеза дослідження така: попередній аналіз матеріалів про відношення широких прошарків населення до бізнесу і приватних підприємців дозволяє зробити припущення про упереджений характер особистої думки про явища соціально-економічної дійсності.
У відповідності до основної гіпотези спеціальні блоки питань повинні бути націлені на вияснення наступного:
1) чи формувалось у населення відношення до бізнесу як самостійної і стабільної сфери діяльності, що має на меті досягнення позитивного кінцевого результату суспільного значення;
2) позитивне відношення до бізнесу як різновиду суспільної діяльності залежить також від характеру його взаємовідносин з суспільними інститутами, які встановилися – владними структурами і підприємствами державного сектору;
3) позитивність відношення до бізнесу, скоріш за все, повинна відобразитися в прагненні безпосередньо брати участь в підприємницькій діяльності чи опосередковано – в засудженні несприятливої ситуації, що склалася в законодавчій сфері регулювання занять бізнесом.
Зі всім вищенаведеним пов’язана додаткова гіпотеза, що підлягає перевірці: вважається, що відмічені вище явища сприяють формуванню особливого типу бізнесмена зі специфічними якостями, які накладаються на менталітет постсоціалістичної спільноти людей, оцінку якої повинні дати респонденти.
ІІ. МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Розробка і обґрунтування вибірки
Для вивчення відношення населення до бізнесу і іміджу вітчизняних бізнесменів прийнятним є метод гніздової вибірки. Цей метод передбачає імовірнісний гніздовий відбір в якості одиниць дослідження не окремих респондентів, а цілих груп чи колективів з наступним суцільним опитуванням в відібраних групах(гніздах). В нашому конкретному випадку результат проведеного соціологічного дослідження буде базуватися на вивченні оцінок учнів відібраних випускних класів загальноосвітніх шкіл і ПТУ, а також вчителів і викладачів цього типу освітніх закладів.
Репрезентативність імовірнісної гніздової вибірки гарантована максимальною схожістю вибіркової сукупності (складу опитуваних груп) з генеральною сукупністю.
2.2 Вибір і розробка методів збору інформації
Методом збору емпіричної інформації являється збір первинних даних за допомогою групового та роздаткового анкетного опитування.
2.3 Опис методів і схеми аналізу інформації
Опис методів(див. розділ ІІ). Характер аналізу інформації передбачає використання пакетів програм ОСА та SPSS для обробки соціологічних анкет.
2.3 Визначення можливих напрямків практичного використання результатів
Використання результатів соціологічного дослідження повинне здійснюватися при викладанні дисциплін менеджменту, планування кар’єри, маркетингу та ін. в навчальних установах, засобами масової інформації та безпосередньо для бізнесменами та підприємцями.
2.4 Розробка стратегічного і робочого планів дослідження
Приблизний робочий план підготовки та проведення соціологічного дослідження «Відношення населення до бізнесу»
| № | Захід | Термін, днів | Відповідальність | Примітка |
| І. Етап підготовки до польового дослідження | ||||
| 1. | Обговорення і затвердження програми і методичного інструментарію дослідження | Керівник проекту, члени дослідницької групи | Консультація зі спеціалістами по досліджуваній темі | |
| 2. | Створення проекту вибірки і бланку її коригування | -//- | - | |
| 3. | Розробка інструкції для групи збору первинної інформації | -//- | - | |
| 4. | Тиражування інструментарію | Члени групи | 50 анкет | |
| 5. | Формування групи анкетерів | Керівники напрямків | - | |
| 6. | Інструктаж і навчання анкетерів | Члени дослідницької групи | - | |
| ІІ. Етап польового дослідження | ||||
| 7. | Проведення польового дослідження(анкетного опитування респондентів) | Керівник групи збору | - | |
| ІІІ. Етап підготовки первинної інформації для її обробки на ПК | ||||
| 8. | Розробка інструкції по бракованих або неправильно заповнених анкетах | Спеціалісти групи | - | |
| 9. | Створення аналітичних задач для ПК | Керівники напрямків | - | |
| 10. | Обробка первинної інформації на ПК | Керівник обчислювального центру | - | |
| ||||
| 11. | Підготовка звіту про результати дослідження | Керівник проекту | - | |
| 12. | Наукове обговорення попереднього звіту | -//- | За участі спеціалістів | |
| 13. | Доопрацювання і затвердження звіту і висновків на основі дослідження | -//- | - | |
| 14. | Підготовка до опублікування аналітичної довідки за результатами дослідження | -//- | - |
Додаток Б
Структура анкети соціологічного дослідження.
Звернення: Шановний респонденте!
Преамбула: Просимо Вас взяти участь у соціологічному дослідженні, що проводить студент 201ОА групи _________________________
(ПІП)
з метою вивчення ставлення населення до бізнесу. Будь ласка, уважно прочитайте кожне запитання анкети і обведіть кружечком той варіант відповіді, який найбільше співпадає з Вашою точкою зору. Вказувати своє ім’я та адресу не потрібно.
Анкета анонімна. Узагальнені результати будуть використані в науково-практичних цілях. Дякуємо за співпрацю!
Основна частина: типи запитань.
1. Контактне запитання: Чи вважаєте Ви, що заняття бізнесом є прибуткова справа?
а)Так; б)Ні; в)Важко відповісти.
2. Відкрите запитання: Хто такий, на Вашу думку, бізнесмен?
___________________________________________________________
3. Напівзакрите запитання: Який вид підприємницької діяльності Ви вважаєте найвигіднішим?
а) торгівля та виробництво продукції; б)надання послуг;
в)Ваш варіант(вкажіть)_______________________________________
4. Питання типу «ТАК-НІ»: Чи плануєте Ви займатись бізнесом?
А)Так; б) Ні.
5. Запитання-меню: Якими, на Вашу думку, якостями повинен володіти підприємець?(виберіть не більше 3-ох варіантів)
а)Впевненість;
б)Порядність;
в)Обізнаність;
г)Комунікабельність;
д)Розсудливість;
е)Наглість;
є)Чесність;
ж)Наполегливість.
6. Альтернативне запитання: Хто, на Вашу думку, має найбільший плив на розвиток бізнесу в Україні?
а)Держава;
б)Органи виконавчої влади;
в)Органи місцевого самоврядування;
г)Президент.
7. Буферне запитання: Як Ви думаєте……………?
8. Шкальне запитання: Оцініть за 5-ти бальною шкалою рівень розвитку малого бізнесу в Україні?(де 0 – не розвивається, 5 – дуже розвинений)
/----------/----------/----------/----------/----------/
0 1 2 3 4 5
Табличне запитання: Чи вважаєте Ви за необхідне планувати?(дайте відповідь по кожному рядку)
| № | Зовсім не потрібно | Очевидно непотрібно | Це необхідно | |
| 9. | Своє особисте життя | |||
| 10. | Свій вид діяльності | |||
| 11. | Свій вільний час |
12. Питання – фільтр: Чи знайомі Ви з вчорашнім рішенням Верховної влади про підприємницьку діяльність?
а)Так; б) Ні.
13. Контрольне запитання:
Основне: Чи знаєте Ви яким законом України повинен керуватися в своїй діяльності підприємець?
а)Так; б) Ні.
Контрольне: Назвіть закон України, яким повинен керуватися підприємець у своїй діяльності?______________________________________
Соціально-демографічний блок(«Паспортичка»):
А тепер, будь ласка, повідомте деякі дані про себе:
14. Ваша стать?
а) Чоловіча;
б) Жіноча.
15. Ваш вік?(вкажіть)_____.
16. Освіта:
а) вища; б) незакінчена вища;
в) середня; г) середня спеціальна.
17.Сімейний статус:
а) одружений(заміжня); б) неодружений(незаміжня).
18.Соціальний статус.
а) студент;
б) робітник;
в) службовець;
г) пенсіонер;
д) підприємець;
е) безробітний.
Дякую за співпрацю!
