Вступ
У наш час нові інформаційні технології інтенсивно впроваджуються в освітній процес.. У навчанні особливий акцент ставиться сьогодні на власну діяльність студента з пошуку, усвідомлення і переробки нових знань. Викладач виступає як організатор процесу навчання, керівник самодіяльності студентів, надає їм потрібну допомогу і підтримку. Сьогодні можна говорити вже про те, що Інтернет - технології є частиною загальної інформаційної культури викладача та студентів.
Інформаційний освітній простір вже досить добре поширився на теренах Вищих навчальних закладів України. Тому, все частіше студенти звертаються за допомогою саме до мережі Інтернет.
Актуальність всесвітньої мережі полягає в тому, що вона містить досить великий обсяг інформації, зручний для пошуку і потрібний в навчанні.
Виходячи з вищесказаного, метою даної роботи є виявлення головних можливостей Інтернету під час навчання. У свою чергу мета конкретизується такими завданнями:
1) Проаналізувати дослідження попередніх науковців;
2) Виявити особливості Інтернет та їх вплив на освітній процес в цілому;
3) Провести анкетування студентів з метою виявлення їхньої думки з приводу Інтернету як освітнього ресурсу;
4) Розглянути Інтернет як засіб навчання для студентів заочної форми навчання.
Об'єктом даної роботи є процес навчання у вищих навчальних закладах за допомогою мережі-Інтернет.
І відповідно предметом - можливості Інтернету як засобу навчання у вищих навчальних закладах.
Дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків і переліку літературних джерел. У першому розділі розглядаються освітні можливості мережі Інтернет для навчання,у тому числі дистанційного. Другий розділ містить інформацію про дослідження мережі попередніми науковцями, включає в себе дані анкетування студентів, щодо популярності інтернету в навчанні.
Розділ 1. Освітні можливості мережі Інтернет,її вплив на навчальний процес в цілому
Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
В повсякденній мові слово Інтернет найчастіше вживається в значенні Всесвітньої павутини і доступної в ній інформації, а не у значенні самої фізичної мережі. Також вживаються терміни Всесвітня мережа, Глобальна мережа чи навіть одне слово Мережа, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі. Все частіше Інтернет вживається і з малої літери, що можна пояснити паралелями з термінами «радіо», «телебачення», які пишуть з малої.
Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка почавши функціонувати в кінці 1960-х, в кінці 1970-х об'єднувала близько 200 вузлів.
Сучасний Інтернет має також дуже багато соціальних та культурних граней. Він є універсальним середовищем для спілкування, розваг та навчання. Так, за результатами дослідження Оксфордського університету підлітки, які мали доступ до Інтернету, отримували вищі оцінки за тих, хто не мав доступу до інтернету Інтернет-залежність
Із зростанням популярності Інтернету стали проявлятись і негативні сторони його застосування. Зокрема, дехто настільки захоплюється віртуальним простором, що проводить за комп'ютером до 18 годин на добу. Таку залежність багато хто порівнює з тютюнопалінням чи наркоманією. Визначення інтернет-залежності звучить так: «Це наполегливе бажання вийти в Інтернет, перебуваючи off-line, і нездатність вийти з Інтернету, знаходячись on-line». Згідно з даними різноманітних досліджень, сьогодні інтернет-залежними є близько 10% користувачів у всьому світі.
Розробкою і впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі дослідники як, Полат Е.С., Дмитреєва Е.И., Новиков С.У., Полілову Т.А., Цвєткова Л.А. і т. д..
Так О.И. Руденко-Моргун у своїй статті „Комп’ютерні технології як нова форма навчання пише: «Ми живемо в столітті інформаційної, комп’ютерної революції, що почалася в середині 80-х років і дотепер продовжує нарощувати темпи. От її основні віхи: поява персонального комп’ютера, винахід технології мультимедіа, впровадження в наше життя глобальної інформаційної комп’ютерної мережі Інтернет. Усі ці нововведення легко і непомітно ввійшли в життя: вони широко використовуються майже у всіх професійних сферах і в побуті.»
Слід зазначити, що більшість вузів культури і мистецтва мають адреси електронної пошти. Основний обмін інформацією з вітчизняними та зарубіжними фахівцями здійснюється саме в цьому режимі. Так, протягом кількох останніх років формування збірника тез міжнародних бібліотечних конференцій, що проводяться МГУКИ, здійснюється все більшою мірою за допомогою електронної пошти. Матеріали від багатьох вітчизняних і зарубіжних фахівців приходять саме по ній в наш вуз.
В даний час все більшого значення набувають такі можливості, як отримання освіти на відстані, спілкування учнів, вчителів не тільки в рамках однієї школи, району, а й інших регіонів країни, світу. За допомогою сучасних інформаційних технологій стає реальним здобувати освіту не тільки очний, а й дистанційно, не залишаючи при цьому свого будинку. Глобальна мережа Інтернет відкриває доступ до інформації у наукових центрах світу, бібліотеках, що створює реальні умови для самоосвіти, розширення кругозору, підвищення кваліфікації.
З'являється можливість організації спільних проектів учнів різних країн світу, обміну досвідом вчителями, студентами, вченими. Будь-яка система освіти - це відкрита і досить стійка система. Тому такі її компоненти, як цілі і зміст навчання, повинні залишатися незмінними при будь-якій формі освіти в межах однієї держави відповідно до прийнятих в цій державі програмами і стандартом освіти. Що ж стосується методів, організаційних форм і засобів навчання, то вони можуть змінюватись в залежності від застосовуваної концепції навчання, форм навчання. Саме тому ми вважаємо за необхідне звернутися до засобів, які можуть забезпечити найбільш повну реалізацію цих можливостей, розсунути стіни класних приміщень, відкрити вихід у широкий світ пізнання, включаючи діалог культур.
Слід відзначити важливість та ефективність використання дистанційного навчання. За його допомогою студенти (як денної, так і заочної форм навчання) можуть отримати ту ж саму інформацію, не будучи присутнім на занятті. Тож давайте розглянемо саме визначення цього виду навчання.
Дистанційне навчання — сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів). Застосовується під час підготовки як у ВНЗ, так і в Бізнес-школах. Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія у процесі, надання студентам можливості самостійної роботи з освоєння досліджуваного матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі дослідницької діяльності. Дає змогу навчатися на відстані, за відсутності викладача.
Популярність використання цього виду навчання все більше і більше набуває широкого розвитку.
Розділ 2.Аналіз попередніх досліджень явища Інтернету у ВНЗ. Результати нашого дослідження цієї теми
