Види залежностей результативних показників від факторних, їх характеристика.
Способи факторного аналізу:
а) способи детермінованого факторного аналізу – ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці, індексний, інтегральний, логарифмічний, дольової участі;
б) способи стохастичного факторного аналізу – кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз, багатомірний факторний аналіз;
Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер, тобто коли результативний показник факторної моделі представлений у вигляді твору, приватного або алгебраїчної суми факторів.
Стохастичний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником на відміну від функціональної є неповною, ймовірнісної (кореляційної). Якщо при функціональній (повної) залежності зі зміною аргументу завжди відбувається відповідна зміна функції, то при кореляційного зв'язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від поєднання інших факторів, що визначають даний показник. Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, що впливають на цей показник.
Створення аналітичних формул залежностей результативних показників від факторних.
Теорія моделювання факторних систем передбачає розгляд розрахункової формули результативного показника у вигляді моделі його факторної системи, елементами якої є факторні показники. Така модель дозволяє кількісно виміряти, яка частина зміни результативного показника обумовлена зміною факторних, від яких він залежить.
Представлення детермінованого зв’язку результативного показника з певною сукупністю факторних у вигляді однієї математичної формули складає суть процесу моделювання факторних систем. Слід зауважити, що така формула, з одного боку, є розрахунковою формулою аналітичного показника, з іншого – моделлю факторної системи, бо її елементи відображають причинно-наслідкові зв’язки.
Прийом ланцюгових підстановок: суть, умови і правила застосування.
В економічних розрахунках цей спосіб використовується в тому разі коли між результативним показником і факторами які впливають на його зміну існує детермінований зв’язок у вигляді адитивної, мультиплікативної чи кратної моделі. За допомогою цього способу можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів на кінцевий показник, що аналізується.
Суть способу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні базисних параметрів на звітні. Умовно обчислений результативний показник порівнюється з попереднім показником. Різниця між ними і виражатиме вплив заміненого фактора на результативний показник.
В формалізованому виді алгоритм застосування способу ланцюгових підстановок описується таким чином:
а) визначається базисний рівень результативного показника у0 = 
б) далі послідовно замінюються базисні параметри, що входять в модель, на звітні, і розраховуються умовні результативні показники у′ = 
;
у″ = 
;
у″′ = 
;
в) визначається звітний рівень результативного показника у1 = 
;
г) визначається загальна зміна результативного показника ∆у = 
;
д) розраховується вплив факторів на результативний показник
вплив фактора “а”: ∆у(а) = 
;
вплив фактора “в”: ∆у(в) = 
;
вплив фактора “с”: ∆у(с) = 
;
вплив фактора “d”: ∆у(d) = 
є) перевірка проведених розрахунків ∆у = = 
Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок треба додержуватись визначеної послідовності розрахунків:
- в першу чергу треба враховувати зміну кількісних, а потім якісних показників;
- якщо модель представлена декількома кількісними і якісними показниками, послідовність підстановки визначається шляхом логічного аналізу.
Таким чином, застосування способу ланцюгових підстановок вимагає знання взаємозв’язку факторів, їх супідрядності, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати.
