Прийом ланцюгових підстановок: суть, умови і правила застосування.
В економічних розрахунках цей спосіб використовується в тому разі коли між результативним показником і факторами які впливають на його зміну існує детермінований зв’язок у вигляді адитивної, мультиплікативної чи кратної моделі. За допомогою цього способу можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів на кінцевий показник, що аналізується.
Суть способу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні базисних параметрів на звітні. Умовно обчислений результативний показник порівнюється з попереднім показником. Різниця між ними і виражатиме вплив заміненого фактора на результативний показник.
В формалізованому виді алгоритм застосування способу ланцюгових підстановок описується таким чином:
а) визначається базисний рівень результативного показника
у0 =
б) далі послідовно замінюються базисні параметри, що входять в модель, на звітні, і розраховуються умовні результативні показники
у′ = ;
у″ = ;
у″′ = ;
в) визначається звітний рівень результативного показника
у1 = ;
г) визначається загальна зміна результативного показника
∆у = ;
д) розраховується вплив факторів на результативний показник
вплив фактора “а”:
∆у(а) = ;
вплив фактора “в”:
∆у(в) = ;
вплив фактора “с”:
∆у(с) = ;
вплив фактора “d”:
∆у(d) =
є) перевірка проведених розрахунків
∆у = =
Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок треба додержуватись визначеної послідовності розрахунків:
- в першу чергу треба враховувати зміну кількісних, а потім якісних показників;
- якщо модель представлена декількома кількісними і якісними показниками, послідовність підстановки визначається шляхом логічного аналізу.
Таким чином, застосування способу ланцюгових підстановок вимагає знання взаємозв’язку факторів, їх супідрядності, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати.
Спосіб абсолютних різниць як спрощений варіант способу ланцюгових підстановок.
Абсолютні різниці– цей спосіб є однією з модифікацій способу ланцюгових підстановок, його різновидом, спрощеним варіантом. В економічних розрахунках він застосовується в тих же випадках що і спосіб ланцюгових підстановок, а також для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника. Найефективніше він застосовується в мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях.
Для визначення відокремленого впливу кожного з факторів на результативний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого взаємозв’язаного з ним факторного показника. При цьому слід пам’ятати, що показник перед яким обчислена різниця береться в фактичному значенні, послідуючий – в базисному значенні.
Вплив обчислених різниць на загальне відхилення результативного показника визначається в тій же послідовності, що і при способі ланцюгових підстановок. Однак величина впливу факторного параметру визначається безпосередньо в підсумку кожного розрахунку.
Розглянемо техніку застосування способу абсолютних різниць для мультиплікативної моделі:
у =
Визначаємо вплив кожного факторного параметра (а; в; с; d) на зміну результативного показника (∆у = ):
а) вплив фактора “а”:
∆у(а) =
б) вплив фактора “в”:
∆у(в) =
в) вплив фактора “с”:
∆у(с) =
г) вплив фактора “d”:
∆у(d) =
д) перевірка проведених розрахунків:
∆у =
Таким чином, застосовуючи спосіб абсолютних різниць можна одержати аналогічні результати, що і при способі ланцюгових підстановок.