Синергетика та організація торгівлі

Синергетику можна вважати порівняно новим науковим напрямком, який являє собою універсальну теорію. Суть синергетики в контексті організації складних соціально-економічних систем полягає в тому, що вона вивчає їх спроможність до самоорганізації і становлення, підтримки розвитку і розпаду систем. Ця теорія акцентує увагу на нестійкості, нерівновазі, нелінійності в еволюції систем.

Предметом вивчення синергетики є в основному процес упорядкування частин та елементів системи у просторі і часі за рахунок їх внутрішньої і зовнішньої взаємодії в умовах чергування циклічної й хаотичної фаз динамічного розвитку. На відміну від існуючих методологічних наук, синергетика досліджує різні рівні порядку і хаосу і розкриває конкретні механізми взаємодії елементів, що приводить до їх упорядкування і формування стійких структур.

Отже, ключем до розуміння сутності синергетики є самоорганізація, тобто спроможність систем до саморозвитку, самозародження з використанням при цьому переважно внутрішнього потенціалу. Таким внутрішнім потенціалом є глибинні зв'язки і відносини між підсистемами, складовими частинами, елементами та їхніми підрозділами.

Усю сукупність внутрішніх зв'язків організаційних систем поділяють на матеріальні і нематеріальні. Інколи згадується і третій тип — конкурентні зв'язки, але відомо, що вони переважно характеризуються як зовнішні зв'язки.

Матеріальні взаємозв'язки опосередковані речовим предметом у процесі взаємодії структурних одиниць у межах організації. Таким предметом можуть бути матеріали, сировина, засоби виробництва, товари, послуги, грошові засоби.

Для виконання своїх функцій відносно матеріального предмета складові елементи взаємодіють на базі внутрішніх економічних і господарських зв'язків. Причому залежно від стану системи зв'язки можуть мати просту форму або бути коопераційними, інтеграційними.

Синергетика передбачає отримання позитивного ефекту взаємодії складових елементів організаційної системи (бізнес-одиниць, їхніх підрозділів) саме за рахунок змін дій, інколи незначних, на структуру, форми зв'язків, механізми їх функціонування.

Другий тип зв'язків — нематеріальні. Цей тип зв'язків має неречовий характер, точніше нетоварний і поза системами зустрічається рідко. У соціально-економічних системах при спільності інтересів і цілей організаційних елементів нематеріальні зв'язки посідають помітне місце. Ідеться про зв'язки, які опосередковують обмін професійним досвідом, кадрами, діловою інформацією, результатами експериментів, знаннями, ноу-хау та ін.

Нематеріальні зв'язки формують конкретні переваги і створюють синергічний ефект за рахунок інтенсифікації обміну між організаційними елементами, які здійснюють схожі, але специфічні види діяльності.

Отже, способом впливу на матеріальні і нематеріальні зв'язки можна одержувати позитивний (синергічний ефект). Зазначимо, що перший тип взаємозв'язків зумовлюють більш тривалий і масштабний ефект, а другий тип — швидкоплинний.

У цілому синергетика допомагає виявити ті місця в структурі зв'язків, де через відповідний незначний вплив можна достати суттєвий позитивний ефект, тобто конкурентну перевагу в будь-якій ланці системи.

Синергічний ефект

Синергічний ефект — це позитивний результат діяльності системи відносно результатів її складових. Такий ефект описується формулою «2 + 2 = 5». Це означає, що сумарний результат діяльності будь-якої системи більше, ніж сума результатів окремих організаційних елементів цієї системи. За своєю природою синергічний ефект є організаційним ефектом, тому завдання полягає в тому, щоб знайти набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, при якому синергія забезпечувала б якісне і кількісне збільшення як потенціалу, так і результатів функціонування системи і складових частин.

Якщо виходити з критерію прибутку, що є однією з головних цілей торгівлі, то можна виділити такі види синергізму:

• комерційний — визначає, наприклад, кумулятивний синергічний ефект при створенні оптово-роздрібних об'єднань з загальними службами організації комерційної діяльності, маркетингу, реклами, логістики тощо;

• операційний синергізм є результатом закупівель великих партій товарів, раціонального використання торговельних площ, нових методів продажу;

• інвестиційний синергізм як наслідок сумісного використання площ, потужностей, торговельних машин і обладнання, приміщень;

• управлінський синергізм (за критерієм прибутку) виявляється у скритій формі внаслідок використання ефективних стратегій, управлінських схем та ін.