Розрахунок потреби в кормах

Для підтримання високої продуктивності тварин необхідно забезпечити їх в достатній мірі кормами. На останньому етапі проектування параметрів тваринницьких галузей необхідно провести розрахунок потреби в кормах на основі нормативів витрат кормів на 1 ц продукції тваринництва.

Нормативні витрати кормів знаходяться в прямій залежності від технології виробництва тієї чи іншої продукції, а також від продуктивності тварин.

Структура витрат кормів залежить від природно-кліматичної зони, в якій знаходиться конкретне господарство.

Проведемо розрахунок потреби у кормах в таблиці 2.5.1

Таблиця 2.5.1

Види продукції

Кількість,ц

Нормативи витрат кормів на 1 ц продукції,ц

Всього потрібно кормів,кор.од

Вт.ч. по видах кормів, кор. Од

концентрати

сіно

сінаж

солома

кормові коренеплоди

жом

зелені

силос

інші

молоко

молоко

-

приріст ВРХ

578,706794

Приріст свиней

100,661077

Коні,гол

разом

Страховий фонд 15%

Всього кормів з страховим фондом

Коефіцієнт переводу внатуру

1,12

0,52

0,40

0,26

0,15

0,11

0,18

0,19

0,34

0,3

Виділити членам господарства

Всього потрібно кормів для тваринництва в натурі

335,536922

Користуючись даними, наведеними нижче, можна зробити висновок, що господарству необхідно кормів у розмірі 194650 кормових одиниць для відводівлі запланованої кількості поголів’я тваринництва і одержання стабільно високого прибутку від даної галузі.

 

Проектування галузі рослинництва

Трансформування земельних угідь

 

Виступаючи головним засобом виробництва у сільському господарстві, земля разом з тим значним чином відрізняється від інших засобів виробництва:

1) земля є продуктом природи і на її виробництво не витрачена праця;

2) земельний простір незмінний і обмежений;

3) земля як засіб виробництва має відповідне місцезнаходження;

4) при раціональному використанні земля не погіршує своєї родючості, а навпаки, покращує.

Організація раціонального використання землі і підвищення її родючості має першочергове значення для збільшення виробництва продукції, підвищення прибутковості с.-г. підприємств.

Із загальної площі землекористування виділяють сільськогосподарські угіддя.

До них відносять ріллю, пасовища, сіножаті, сади, виноградники та інші, які використовуються у виробництві с.-г. продукції.

В сільському господарстві виділяють дві групи заходів по покращенню використання землі:

1) удосконалення структури земельних угідь, поліпшення їх якісного складу;

2) раціональне використання наявних земельних угідь шляхом боротьби з водною і вітровою ерозією, застосування більш досконалої системи землеробства, проведення раціонального внутрігосподарського землевпорядкування тощо.

В залежності від потреби одні угіддя можуть бути переведені в інші. Таку їх зміну називають трансформацією земельних угідь.

Дані про трансформацію земельних угідь наведемо в таблиці 3.1.1.

 

 

Таблиця 3.1.1

Види угідь

Площа угідь у вихідному році

Трансформуються в

Всього трансформуються

Склад земель на рік освоєння

Ріллю

сінокоси

пасовища

лісосмуги

під водоймища

Багаторічні насадження

ОГС

під будівлі

під дороги

Земля суспільного користування

1. рілля

1426,54

Х

1426,54

2.переліг

-

3.сінокоси

-

Х

4.пасовища

-

Х

5.багаторічні плодові насадження

-

Х

Землі,віддані в оренду іншим підприємствам

Всього землі в оренді господарства

 

З даних таблиці видно, що всі сільськогосподарські угіддя підприємства використовуються під ріллю.

Планування урожайності сільськогосподарських культур

Урожайність є функцією багатьох перемінних величин (факторів), таких як волога, тепло, світло, елементи живлення рослин і багатьох інших. Вплив цих факторів на формування врожаю в різні роки проявляється по-різному. Отже, урожайність по роках коливається. По цій причині в плануванні урожайності не слід виходити із показника найбільшої урожайності, досягнутої в одному із років. Чим більше число років береться для визначення базової урожайності, тим точніше буде плановий показник.

Планова урожайність повинна забезпечити виконання договірних зобов’язань і внутрігосподарські потреби (насіння, натуроплата, громадське харчування, корми і ін.).

Далі ми визначаємо урожайність сільськогосподарських культур на перспективу. Для цього необхідно взяти урожайність культур за попередні роки, знайти середню за 3 роки і визначити урожайність проекту. Дані запишемо в таблиці 3.2.1

 

Таблиця 3.2.1

Планування урожайності сільськогосподарських культур (ц. з 1 га)

Культури	Фактична урожайність у господарстві	Проект урожайності на рік освоєння
			ВІ середньому за 3 роки
Озиме жито	-	-	-	-	38,11
Пшениця озима	40,42	34,72	44,57	39,90
Кукурудза	41,59	48,82	90,42	60,27
Ячмінь	25,23	29,87	36,46	30,52
Овес	13,25	20,00	36,94	23,40
Просо	-	-	37,50	12,50
Гречка	5,78	9,33	7,49	7,53
Горох	21,90	18,74	18,67	19,77
Вика на зерно	-	-	-	-	21,7
Соняшник	21,54	17,00	14,53	17,69
Цукрові буряки фабричні	-	-	-	-
Овочі в середньому	-	-	-	-
Картопля	-	-	-	-
Кормові коренеплоди	-	-	-	-
Кормові баштанні	-	-	-	-
Однорічні трави на зелений корм	-	-	-	-
Кукурудза на силос	-	-	-	-
Кукурудза на зелений корм	-	-	-	-
Однорічні трави на сіно	-	-	-	-
Багаторічні трави на сіно	-	-	-	-
Те ж на зелений корм	-	-	-	-
Багаторічні трави на насіння	-	-	-	-
Природні сінокоси	-	-	-	-
Природні пасовища	-	-	-	-	61,8

Проаналізувавши дані таблиці 3.2.1, можна зробити висновок, що за 2011 рік порівняно з попередніми урожайність зросла майже по всіх видах культур, що свідчить про покращення способу обробітку ґрунту в господарстві. Винятком лише є горох та соняшник, урожайність яких зменшилась, в силу дії кліматичних умов, що в даному році мали негативний вплив на дані культури.

Намічену на перспективу урожайність необхідно обґрунтувати агроекономічними розрахунками. Прибавка урожаю може бути отримана за рахунок освоєння сівозміни, запровадження нових сортів, використання хімічних засобів захисту рослин від шкідників та бур’янів, полезахисних лісових смуг і, нарешті, від використання добрив.

Важливим фактором збільшення урожайності є сівозміна. За даними науково-дослідних закладів, середня прибавка врожаю (в ц. на 1 га) від однієї ротації сівозміни складає по зерну - 0,47, цукрових буряків - 29, соняшнику -0,4. Розрахунки запишемо в таблиці 3.2.2

Таблиця 3.2.2

Обґрунтування прибавки урожаю з 1 га посіву

сільськогосподарських культур

Культури	Урожайність, ц/га	Прибавка урожаю в ц з 1 га здійснюється за рахунок	Винос поживних речовин з грунту урожаєм і в розрахунку на 1 ц в кг діючої речовини	Потрібно поживних речовин для отримання запоектованої урожайності, кг
проектна	фактична за 3 роки	прибавка	освоєння сівозмін	запровадження нового сорту	хімічного захисту	полезахисних смуг	добрив	N	P2O5	K2O	N	P2O6	K2O
Жито озиме	38,11	-		0,47			1,1		2,5	1,2	2,6	95,2	45,732	99,086
Пшениця озима		39,90		0,47			1,1			1,3	2,5		71,5	137,5
Кукурудза		60,27		0,47	0,15		1,1		3,4	1,2	3,7
Ячмінь		30,52		0,47	1,6		1,1		2,5	1,1	2,2		46,2	92,4
Овес		23,40		0,47			1,1		3,3	1,4	2,9
Просо		12,50		0,47			1,1		3,3		3,4
Гречка		7,53		0,47			1,1			1,5
Горох		19,77		0,47			1,1		6,6	1,6		171,6	41,6
вика на зерно	21,7	-		0,47			1,1		6,5	1,4	1,6	141,05	30,38	34,72
Соняшник		17,6869		0,4			1,1			2,6	18,6		59,8	427,8
Цукрові буряки фабричні		-							0,59	0,18	0,75	212,4	64,8

Продовження таблиці 3.2.2

Овочі в середньому		-
Картопля		-							0,62	0,22	0,95			142,5
Комові коренеплоди		-							0,49	0,15	0,67
Кормові баштанні		-							0,49	0,15	0,67
Однорічні трави на з/к		-							0,45	0,12	0,2	91,8	24,48	40,8
Кукурудза на силос		-							0,25	0,15	0,5	87,5	52,5
Кукурудза на з/к		-							0,25	0,15	0,5	62,5	37,5
Однорічні трави на сіно		-							2,27	0,02		102,15	0,9
Багаторічні трави на сіно		-							0,97	0,56	1,5	48,5
Багаторічні тави на з/к		-
Багаторічні трави на насіння		-							0,4	0,11	0,3	0,8	0,22	0,6
Пиродні сінокоси		-
Природні пасовища	61,8	-

З вищевказаних даних видно, що на підвищення урожайності с/г культур впливають як нові сорти та гібриди; так і полезахисні смуги, оскільки вони захищають поля від вивітрювання і ерозії ґрунту; так і освоєння сівозмін, оскільки вдало підібраний попередник для культури значно підвищує її урожайність.