Етапи виконання бакалаврської роботи

Найважливішою запорукою успішного виконання бакалаврської роботи є дотримання відповідної логіки, структури, послідовності певних етапів дослідження залежно від специфіки теми та поставленої мети. Такими основними етапами виконання бакалаврської роботи є:

1) вибір теми дослідження;

2) складання попереднього плану;

3) збирання, опрацювання, узагальнення наукової літератури;

4) підбір та усвідомлення відповідних методів та конкретних методик дослідження;

5) проведення дослідження, обробка даних та аналіз його результатів;

6) написання та оформлення роботи;

7) ознайомлення з відгуком наукового керівника та підготовка до захисту;

8) захист кваліфікаційної роботи.

Усі ці етапи взаємопов’язані й взаємозумовлені, але залежно від теми, поставленої мети, конкретних завдань можуть мати різну значущість, широту та глибину. Теми бакалаврських робіт не є рівноцін­ними за співвідношенням теоретичної й практичної частини дослі­дження, за глибиною висвітлення її в науковій літературі та іншими особливостями проблеми, які також впливають на характеристику окремих етапів. Все ж таки є загальні вимоги до кожного з них.

Вибір теми – один з найвідповідальніших етапів виконання бакалаврської роботи, який особливо впливає на якість та її результативність.

Теми бакалаврських робіт сформульовано професорсько-викладацьким складом кафедри української мови та літератури Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Проте це орієнтовний список тем. Студент має право запропонувати свою тему в залежності від його інтересів, уподобань та інших причин, виходячи зі своїх можливостей, але обов’язково узгодити зі своїм науковим керівником.

Вибір теми визначається бажанням студента поглибити й розши­рити свої знання з низки філологічних дисциплін. Цей вибір має бути результатом власних розміркувань, аналізу, узагальнень на основі вивчення й розуміння теоретичного матеріалу, а також власних спостережень. Під час вибору теми важливо також визначити наявність у бібліотеках міста Чернігова необхідної літератури з досліджуваної проблеми або ж врахувати свої можливості стосовно користування науковою літературою бібліотек інших міст.

Обираючи тему бакалаврської роботи, студент повинен пам’ятати про те, що виконуючи її, він намагатиметься зробити спробу внести щось нове в розробку певної теми чи проблеми, якимось чином розширити, поглибити чи спростувати вже відомі факти, дати відповідь на не розв’язані питання, накреслити конкретні шляхи подальших пошуків тощо.

Отже, вибір теми бакалаврської роботи дає можливість студентові оцінити свою готовність до її написання, врахувавши базовий рівень знань з філології, одержаних у результаті засвоєння різних філологічних дисциплін, рівень оволодіння конкретними методиками дослі­дження, певними уміннями працювати з першоджерельною та іншою літе­ратурою. А в процесі виконання бакалаврської роботи ці знання та вміння значно поглибляться, набудуть подальшого розвитку. За таких умов бакалаврська робота може знайти своє продовження в дипломному та магістерському дослідженнях, які характеризуються більшим рівнем науковості та складності.

Студенти, що виконують бакалаврське дослідження з української філології на кафедрі української мови та літератури мають розробити для себе план-графік виконання бакалаврської роботи, який ефективно дисциплінує виконавця, робить його роботу цілеспрямованою й систематичною.

Такий план-графік складають за встановленим зразком (див. Додаток Д), він містить основні види роботи, яку потрібно виконати в межах кваліфікаційного дослідження, і терміни їхнього виконання. Зазначене узгоджується з науковим керівником. Графік роботи має містити графу для інформації про завершення запланованих етапів дослідження, яка заповнюється після виконання відповідної роботи протягом навчального року. Примірник графіка роботи, підписаний студентом та науковим керівником зберігається на кафедрі, будучи одним з тих документів, які дозволяють охарактеризувати стан виконання бакалаврського дослідження на будь-якому його етапі.

Не менш відповідальним є другий етап виконання бакалаврської роботи, який з самого початку вимагає від студентів ознайомлення з основною літературою до теми, щоб зрозуміти її зміст та визначити приблизний обсяг. Попередній аналіз літератури та вибір теми бакалаврської роботи дають можливість сформулювати об’єкт, предмет дослідження та визначити його мету, конкретні завдання.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності або знань про неї, де виникає проблема для дослідження. Це більш широке поняття, порівняно з предметом.

Предмет дослідження – це певна частина об’єкта, яку безпосередньо вивчає дослід­ник, це окремі складові, властивості, механізми, які не можуть бути вивчені без більш широкого аналізу проблеми.

Разом з тим, важливо визначити мету дослідження та накреслити конкретні завдання, щоб не відхилитися від основного напрямку досліджуваної теми.

Мета будь-якого дослідження – це передбачений кінцевий резуль­тат, який і визначає основний напрямок роботи. Мета конкре­тизується в певних завданнях, які складають кілька пунктів залежно від специфіки теми роботи.

Важливе значення для написання бакалаврської роботи має план, за яким розкривається її зміст та послідовність роботи й, відповідно, виклад матеріалу в письмовій формі. План складається одночасно з підбором й опрацюванням літературних джерел. У процесі роботи він удосконалюється, може частково змінюватися, розширюватися або конкретизуватися. У плані відображаються основні розділи та окремі пункти бакалаврської роботи (вступна частина, аналіз теоретичного матері­алу, власне практичне дослідження, висновки, використана література, додатки).

Вивчення літератури з теми передбачає простеження стану розвитку проблеми різними авторами, аргументацію їхніх висновків й узагальнень, систематизування напрацьованого матеріалу з метою чіткішого розуміння та виділення проблеми для дослідження, аналіз наукових методів, які використовували науковці.

Крім орієнтовних праць, на які вказує керівник, студент повинен самостійно доповнити список літературних джерел, працюючи в бібліотеці. З цією метою йому необхідно переглянути різні каталоги (алфавітні, систематичні, предметні), а також картотеку журнальних статей або просто переглянути покажчики наукових робіт в останньому номері спеціаль­них журналів за кожен рік видання.

Доцільно звернути увагу на списки використаної літератури з проблеми, що розміщені в кінці кожної статті або ж монографії. Вони також допоможуть поповнити джерела необхідної літератури з теми. Крім цього можна використати електронну інформаційну мережу Інтернет.

Одним із важливих моментів при виконанні бакалаврської роботи є глибоке вивчення підібраної літератури: навчальної, наукової, довідкової (підручники, посібники, монографії, наукові статті, брошури, різні наукові збірники, словники тощо). Не всі підібрані літературні джерела рівнозначні за змістом, обсягом, характером висвіт­лення проблеми, її глибиною. І тому, опрацьовуючи те чи інше джерело, необхідно чітко виходити з теми свого дослідження, поставленої мети та окреслених конкретних завдань. Для цього необхідно попередньо ознайомитися з усією підібраною літературою, здійснити загальне знайомство зі змістом робіт. У першу чергу, необхідно звернути увагу на назву роботи, окремих розділів чи тем, прочитати анотацію та передмову, переглянути зміст та висновки. Таке знайомство дає можли­вість виділити основну й додаткову літературу, допоможе краще зрозу­міти основні положення праці, а разом з тим й ефективніше її викорис­тати для розкриття запропонованої теми.

Важливо виділити головні, найбільш суттєві теоретичні положення в роботі й намагатися обґрунтувати їх на основі думок інших авторів, аналізу різних фактів, результатів їхніх досліджень.

Після попереднього ознайомлення з науковими джерелами слід приступити до більш глибокого, творчого аналізу літератури, яке супроводжується різними видами запису. Це дає можливість глибше зрозуміти матеріал, краще його запам’ятати та критично осмислити, а разом з тим і сформулювати свої погляди, свою оцінку на висвітлення автором певної проблеми.

Залежно від теми дослідження, поставленої мети та конкретних завдань, а також специфіки та значущості конкретного джерела обирають той чи інший вид запису. Найбільш поширеними серед них є:

1) складання логічного плану, тобто послідовний перелік питань того, про що мовиться в науковій роботі. Часом до нього додають пояснен­ня й приклади;

2) анотація наукової роботи – короткий опис змісту книги чи статті, який часто поєднує в собі й оцінку твору;

3) виписування цитат для підтвердження тієї чи іншої думки авто­ра. Цитувати потрібно найбільш важливе, суттєве, по можливості, за­вершеними думками, кожну цитату необхідно брати в лапки і після неї в дужках вказувати використане джерело (номер роботи зі списку підібраної літератури й сторінку, відокремивши їх комою, наприклад: [5, с. 32];

4) складання тез, тобто формулювання основних положень, твер­джень, які послідовно, коротко, часто в категоричній формі переда­ють основний зміст роботи без пояснень та доказів. Кожна теза самостійна, плавного переходу між ними може й не бути;

5) поширеною формою запису є конспект. Це стислий, логічно зв’язаний виклад усього змісту книги чи статті. Конспектування об’єднує в собі різні види запису; тези, що становлять його основу, поряд з передачею роздумів автора, докази, цитати. За окремими частинами роботи може бути складений логічний план. Конспекти бувають різні: тематичні, систематичні, прості або складні, короткі або розширені, можуть бути доповнені різними таблицями, схемами, малюнками, прикладами, поясненнями тощо.

Залежно від поставлених завдань роботи та значущості джерела використовують той чи інший вид запису або ж їх комплекс. Використання різних видів запису дасть можливість глибоко й об’єктивно проаналізувати сутність досліджуваної проблеми, оцінити теоретичне й практичне значення роботи, зробити відповідні висновки щодо глибини, широти розробки досліджуваної проблеми, все це відобразити в роботі.

Отже, бакалаврська робота передбачає огляд літератури з теми, короткий аналіз історії та сучасний стан проблеми, відповідні висновки. Обов’язково дається критична та порівняльна оцінка різних підходів у висвітленні проблеми, основна увага звертається на сутність, провідні ідеї у відповідності з поставленими конкретними завданнями та планом бакалаврської роботи.

Після ознайомлення з літературою, у результаті чого проведений початковий аналіз проблеми, уточнений об’єкт, предмет, мета й конкретні завдання, варто розпочати власну розробку досліджуваної теми. Спершу необхідно визначитися у виборі методів та методик дослідження. Кожна наукова робота має ґрунтуватися на загальнонаукових підходах до дослідження явищ – індукції та (або) дедукції. Застосування тих чи інших спеціальних методів буде залежати від конкретного об’єкта дослідження й тих завдань, які поставив перед собою дослідник. Так, основними методами дослідження мовних явищ, є описовий, порівняльно-історичний, зіставний і структурний. Кожен дослідницький метод реалізується в певній системі наукових прийомів: суцільна вибірка матеріалу для дослідження, класифікація його за критеріями, зіставлення класифікаційних рядів за певними параметрами, статистична обробка отриманих результатів тощо.

Під час роботи над літературознавчим дослідженням методи можуть бути такі: метод зіставлення, викладу матеріалу (описовий метод) – ступеневий, концентричний, запитання – відповіді, аналогії чи контрасту, порівняльний, філологічний, еволюційний (генетичний), біографічний, культурно-історичний, духовно-історичний, міфологічний, екзистенціалізму, феноменологічний, психологічний, психоаналітичний, аналітичної психології, структуральний (семіотика), рецептиої естетики, нараталогії, постструктуралізму, деконструктивізму, інтертекстуальності, феміністичної критики, принципів герменевтики тощо. Їх коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Філологічне дослідження спирається, як правило, на матеріал певних джерел. Тому під час вивчення поставленої проблеми ці джерела мають бути ґрунтовно досліджені в потрібному аспекті. Так, вивчення конкретної мовної проблеми може спиратися на різні за своїм характером джерела: словники, тексти художніх творів, публіцистичні нариси, акти живого мовлення тощо. Обравши джерела (джерело) для дослідження теми бакалаврської роботи, студент має спершу здійснити вибірку потрібного матеріалу. Для цього найчастіше використовують методику картографування: створюється картографічна база, яка має містити близько 150 позицій, проте кількість карток може змінюватись у залежності від особливостей предмета дослідження. Після укладання картотеки студент-дослідник має здійснити інвентаризацію, систематизацію, опис та аналіз досліджуваного матеріалу, викласти результати свого дослідження у вигляді висновків.

Після того як ви вивчили стан проблеми, виконали практичну частину роботи, можете братися за написання тексту роботи. Підго­товка рукопису бакалаврської роботи – це робота, яка потребує від Вас великої зосередженості, часу та напруженої праці. Бакалаврська робота має відповідати таким вимогам:

- чіткість побудови;

- логічна послідовність (викладання одного питання має логічно повʼязуватися з викладом наступного питання);

- аргументація висновків з кожного питання плану;

- точність у визначеннях та класифікаціях;

- конкретність у викладенні результатів роботи;

- доведеність висновків за роботою в цілому.

Роботу над створенням тексту розпочніть зі складання плану бакалаврського дослідження та підготовки першого варіанта тексту. Обравши тему, ознайомившись із літературою, студентові необхідно приступити до складання плану свого наукового дослідження, який у процесі роботи може уточнюватися. Ще до початку роботи над текстом план обов’язково необхідно узгодити з науковим керівником. За необхідності керівник допомагає складати план дослідження.

План допомагає ескізно представити досліджувану проблематику, викладену в логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися увесь зібраний фактичний матеріал. У творчому дослідженні план завжди має динамічний характер і може уточнюватися в процесі дослідження конкретної теми. Наукова робота не може проводитися без плану. Тільки планове дослідження дає змогу глибоко пізнавати закономірності певної проблеми.

Роботу над чорновим рукописом варто розпочати з компонування основної частини, потім написати висновки і, в останню чергу, вступ.

Рукописний варіант слід писати розбірливим почерком на одному боці стандартних аркушів, залишаючи широкі, до 1/4аркуша, поля та досить широку відстань між рядками, що дасть змогу робити необхідні вставки, вилучати непотрібні частини тексту або перекомпоновувати матеріал, не переписуючи всієї роботи. Найголовніше на цьому етапі – зафіксувати основні думки, систему доказів, не втрачаючи логіки викладу.

Готовий чорновий варіант відкладіть на декілька днів, після чого ще раз критично перевірте його. Цей відкорегований варіант покажіть науковому керівникові. Якщо робота схвалена керівником, то Ви можете зайнятися детальним редагуванням тексту.

На наступному етапі потрібно зосередитися на літературному оформленні роботи:

- скоротити другорядний матеріал;

- поліпшити композицію бакалаврської роботи;

- перевірити обґрунтованість висновків;

- відстежити логіку викладу, виключити повтори;

- визначити доцільність додатків.

Особливу увагу зверніть на стиль роботи, який конкретизується умінням точно й обґрунтовано висловлювати свої думки мовою науки, умінням розкривати на конкретних прикладах єдність теорії та практики, наявність у роботі понятійного апарату, висновку з кожного питання.