Ступені (у відсотках)сформованості умінь виконувати завдання творчого характеру

Дослідженням встановлено, що більшість учнів ЕК вміють добирати синоніми (63,2 відсотків) та антоніми (71,6 відсотків) до поданих слів; розрізняють слова з прямим та переносним значенням (74,2 відсотків). Вміють вживати слова відповідно до їхнього значення (68,5 відсотків). Також учні вправно справляються із завданням щодо створення речень за даним початком або схемою (76,2 відсотків).

Але були і такі учні, які припускалися помилок в: доборі синонімів (7,3 відсотків) та антонімів (5,6 відсотків); виборі слів близьких за значенням (3,5 відсотків). Не вміли розрізняти слова у прямому і переносному значенні (3,7 відсотків), а також утворювати речення за даним початком або схемою (6,4 відсотків). Основним недоліком вважаємо те, що вони не мають навички створювати і записувати текст за опорними матеріалами (опорні слова; початок або кінець), кількість таких дітей досить значна (12,1 відсотків).

Відповідно до результатів спостереження учнів можна поділити на три групи: з високим, середнім і низьким ступенями формування умінь виконувати завдання творчого характеру.

Учні з високим ступенем сформованих умінь вміють:

· безпомилково вимовляти всі звуки під час усного мовлення;

· правильно ставлять наголос і розуміють значення однакових за написанням, але різних за вимовою слів;

· висловлювати свою думку з приводу почутого;

· самостійно добирати синоніми або антоніми до поданих слів;

· розрізняють пряме або переносне значення;

· вміють правильно будувати речення за схемою, доповнювати речення порівняннями, утворювати нові речення за даною темою і без неї відповідно до синтаксичних конструкцій, працювати з деформованими реченнями.

Учні з середнім ступенем сформованості мовленнєвих умінь в основному володіють вищезазначеними вміннями та навичками. Але в окремих випадках припускаються помилок, які самостійно або за допомогою вчителя виправляють. Зокрема, у побудові власних висловлювань

(наприклад: речення не відповідає змісту висловлювання); є неточності у доборі синонімів.

Низький ступінь сформованості даних навичок властивий учням, що у роботі з різними видами мовленнєвої діяльності допускали грубі помилки, яких не могли самостійно виправити. Такі учні неправильно добирають синоніми, антоніми; не розрізняють пряме і переносне значення слів. Часто не розуміють того, що мають висвітлити під запропонованою темою.

Відповідно до визначених результатів нами була проведена подальша робота на визначення рівня сформованості навички написання творчих робіт.

Учням було запропоновано завдання творчого характеру: написати твір на тему «Чарівна весна».

На уроці зв’язного мовлення вчителем проводилась підготовча робота до написання твору: читання вірша про весну, добір ознак приходу весни, перегляд картин природи із зображенням весни, після цього вони описували те, що бачили, складали план з допомогою вчителя: 1. Прийшла чарівна весна. 2. Зміни в природі весною: а)природа; б) тварини і птахи; в) праця людей. 3. Моє ставлення до весни. Потім проводилась лексико-стилістична робота. Учні добирали прикметники до слів: весна (чудова, красива, чарівна, квітуча, барвиста), вбрання дерев (розкішне, різнокольорове, барвисте, одягнене в зелені шати), погода (тепла, тиха, суха, приємна).

Проаналізувавши написані твори, можна сказати, що не всі учні справилися із завданням. На підставі результатів написання творів можна зробити висновок, що не всі учні однаковою мірою володіють писемним мовленням. Виправлення помилок під час тренувальних вправ сприятиме навичкам текстотворення.

Беручи за основу результати виконаних завдань, ми визначили відповідність умінь учнів виконувати творчі вправи і писати твори. Встановлено, що ступені умінь виконувати запропоновані вправи творчого характеру співвідносяться з рівнями письмового мовлення. Результати такої залежності вміщені в таблиці.

Таблиця 2