Висновки до другого розділу

У ході констатуючого експерименту доведена доцільність проведення навчального експерименту. Внаслідок експериментально-дослідної роботи було розроблено й апробовано методичну систему розвитку текстотворчих умінь і навичок учнів експериментальних класів, її суть полягає в тому, що учням на уроках мови і мовлення пропонувалися спеціально розроблені вправи і мовленнєві ситуації з метою активізації і розвитку словникового запасу, умінь зв’язно висловлювати свої думки під час засвоєння мовних знань. Мовленнєва діяльність учнів організовувалась в умовах залежності мовлення і від позамовних чинників – мети висловлювання, мовленнєвої ситуації, адресата мовлення тощо. Учень навчався орієнтуватися в умовах спілкування, добирати відповідні мовні засоби для вираження думки.

У вирішенні дослідного завдання важлива роль належала інтегрованій діяльності. Створювались умови для свідомо-практичної мовленнєвої діяльності і учні залучались до неї, саме тому розвивались комунікативно-мовленнєві здібності учнів через створення на кожному уроці умов для спілкування: складання монологів, діалогів, текстів різних типів, на різні теми; різноманітних видів усних і письмових робіт; словникова робота; спілкування з іншими людьми; вивчення мовних явищ, аналіз художніх творів. Одним з головних шляхів реалізації цих завдань була застосована диференціація за ступенем складності або самостійності, враховуючи індивідуальні відмінності у навчальних можливостях учнів. Після використання експериментальної системи творчих вправ, розроблених нами, виявили, що більшість учнів позитивно змінила показники свого рівня творчого мислення, Внаслідок бесіди вчителі і батьки помітили позитивні зміни креативного розвитку своїх дітей. Змінилося ставлення педагогів до цієї проблеми.

Аналіз результатів проведеного експериментального навчання підтвердив ефективність розробленої системи творчих вправ.

 

 

 

Висновки

Теоретичний аналіз, експериментальні дані одержані в ході дослідження проблеми розвитку зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови, дозволяють робити наступні висновки:

1. Розвиток навичок текстотворення у молодших школярів на уроках української мови має не тільки педагогічне, а й соціальне значення, служить засобом пізнання навколишнього світу, розвитку мислення, оволодіння мовою як засобом спілкування і пізнання.

2. Текстотворення – це найважливіший вид роботи з розвитку мовно – мовленнєвих умінь, що виконує дидактичні функції розвитку сприймання, уяви, мислення як основи словесної творчості, засвоєння молодшими школярами елементарних взаємопов’язаних знань мовно – мовленнєвого характеру.

3. У зміст роботи з розвитку монологічного мовлення входить робота над подоланням труднощів творення висловлювань, тобто, «упорядкування і видача» власних думок; створення сприятливого для творчості мікроклімату; усвідомлення причиново – наслідкових відношень, розвиток основних комунікативних умінь, розширення знань про текст як мовленнєву одиницю.

4. Етапи мовленнєвої творчості мають бути взаємопов’язані і взаємообумовлені: орієнтування в ситуації, аналіз умов і мотивів текстотворення; планування ходу думки; добір мовних засобів для вираження продукту розумової діяльності; забезпечення зворотного зв’язку.

5. Формування навичок зв’язного мовлення забезпечується доцільним керуванням розвитком спеціальних умінь – інформаційно–змістових, структурно-композиційних, умінь добирати мовні засоби для вираження думки, розвивати головну думку, вдосконалювати своє мовлення.

6. Рівень сформованості інформаційно-змістових умінь підвищується за рахунок творчої активності учнів, осмислення теми та загального спрямування думки утворюваного тексту, поетапного опрацювання структурно - смислових компонентів тексту.

7. Високий рівень вияву структурно-композиційних умінь під час творення тексту – свідчення значної уваги в експериментальному навчанні до усвідомлення внутрішньої організації різних типів текстів,їх призначення відповідно до мети і умов спілкування.

8. Комунікативно доцільному вживанню лексичних, граматичних та інтонаційних багатств рідної мови в учнів експериментальних класів сприяє використання мовно-мовленнєвих, пошуково-аналітичних вправ з елементами диференціації, обґрунтування вибору мовних засобів, словесне малювання; конструктивні (відновлення, поширення, зіставлення, редагування, переказ) та творчі вправи; організація колективних спостережень, ігрової та предметно – практичної діяльності, проведення уроків мислення серед природи, екскурсій; розвиток комунікативних і мовних умінь у взаємозв’язку.

9. Найефективнішими виявилися наступні прийоми активізації мовленнєвої творчості: проблемна постановка завдань, зорієнтована на механізм діяльності уяви, мислення; цілеспрямоване збагачення чуттєво-емоційного досвіду дітей, розширення їхнього кругозору; взаємозв’язок різних видів мовленнєї діяльності (аналіз, відтворення, побудова тексту); врахування ситуації текстотворення, яка повинна максимально наближатися до реальних умов.

10. Розвиток навичок текстотворення молодших школярів відбувається успішніше за умови планового систематичного наукового керівництва, в якому враховуються вікові та індивідуальні особливості школярів, їх запити та інтереси, забезпечується природна комунікативність мовлення.

11. Вироблення текстотворчих умінь має стати аспектом повсякденної навчальної роботи і пов’язувати з вивченням програмних тем. Прийоми активізації мовленнєвої творчості повинні застосовуватися на кожному уроці української мови у початкових класах.

12. Експериментальна робота засвідчила ефективність розвитку текстотворчих умінь учнів через спеціально організовані уроки творчості, засновані на ефективному керуванні їх мовно-мовленнєвою діяльністю, що зумовлене психолого педагогічною підготовкою вчителя, цілеспрямованим послідовним добором і використанням комплексних вправ, організацією чуттєвого сприймання.

 

 

Література

1. Абрамова Г.С. Индивидуальные особенности формирования учебной деятельности/ Г.С. Абрамова // Формирование учебной деятельности школьников / Под. ред В.В. Давыдова, И. Ломпшера, А.К. Марковой. – М.: Просвещение, 1982. – 240 с.

2 Бенно А. Выбор учебных заданий для организации групповой работы в классе / А. Бенно // Проблемы совершенствования обучения в школе. – М.: Просвещение, 1973. – 244 с.

3. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова/ М.А. Білецька, М.С. Вашуленко: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. – 6-те вид. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.

4. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте/ Л.И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.

5. Бородич А.М. Методика развития речи детей/ А.М. Бородич. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с.

6. Братанки О. Проблема дефініцій базових понять у теорії диференційованого навчання / О. Братанки // Рідна школа. – 2000. – №7. – С. 43–45.

7. Братанки О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку / О. Братанки // Рідна школа. – 2000. – №11. – С. 49–52.

8. Бурак Г.Ф. Слово-диво: вправи, завдання, диктанти з української мови: Метод. посібник для 2-го класу загальноосвітньої школи / Г.Ф. Бурак. – К., 1994. – 96 с.

9. Бутузов И.Т. Дифференцированное обучение – важное дидактическое средство эффективного обучения школьников/ И.Т. Бутузов. – М.: Педагогика, 1978. – 200 с.

10. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Українська мова: Підручник для 2 класу чотирирічної і 2 класу трирічної початкової школи. – 4-те вид., перероблене/ Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.. – К.: Освіта, 1991. – 256 с.

11. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976.– 269 с.

12. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение, 1984. – 256 с.

13.Возрастные возможности усвоения знаний / Под. ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1966. – 232 с.

14. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання/ Володько В.М. // Гуманітарні науки. – 2002. – №4. – С. 54–65.

15.Вопросы дидактики и психологии начального обучения / Под. ред. Б.Г.

16. Головко І. Розвиток умінь другокласників складати тексти-міркування / Головко І. // Поч. шк. – 1997. – №6. – С. 18–22.

17 Городівський В.М. Вивчення української мови в 2 кл/ Городівський В.М. – К.: Освіта, 1977. – 127 с.

18. Городівський В.М. Дидактичний матеріал з української мови для 2 кл/ Городівський В.М. – К.: Освіта, 1976. – 223 с.

19. Горяний В.Д. Картки-завдання з української мови для 2кл/ Горяний В.Д.. – К., 1983. – 79 с.

20. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения/ Давыдов В.В. – М.: Просвещение, 1986. – 220 с.

21. Дубинчук О.С. Диференційоване навчання: сподівання, реалії, проблеми / Дубинчук О.С. // Поч. шк. – 1994. – №. – С. 10–14.

22. Заперченко Н. Диференційований підхід до навчання // Поч. шк. – 2000. – №5. – С. 10–12.

23. Конев А.Н. Дифференцированный подход к обучению младших школьников на основе их индивидуально-типических особенностей / Конев А.Н. // Учен. зап. Ор.-Зуевского пед. ин-та. – 1976, Т.24. – Вып.1. – С. 36–43.

24. Корсакова О. Про технологію диференційованого навчання /. Корсакова О. // Рід. шк. – 2001. – №9. – С. 44–48.

25. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистостей/. Костюк Г.С.. – К.: Рад. школа, 1989. – 475 с.

26. Коваль Г.П.,Деркач Н.І., Наумчук М.М. Методика викладання української мови Навчальний посібник для студентів,,Тернопіль «Астон», 2008.- 286 с.

27. Коваль Г.П. Культура ділового мовлення/Г.П.Коваль.-К.:видавництво при Київському державному університеті видавничого обєднання «Вища школа», 1982

28. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови: методичний посібник /Г.П.Коваль.-Тернопіль: підручники і посібники,2005.

29. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови: навч.-метод.посібник для студентів педагогічних факультетів/Г.П.Коваль.-Тернопіль,2003.

30. Коваль Г.П. звукобуквений аналіз на уроках української мови в початкових класах: спецкурс з методики викладання української мови: навч.-метод.посібник для студентів педагогічних факультетів/Г.П.Коваль.-Рівне:РДГУ,2002.

31. Коваль Г.П. Критерії добору орфографічних вправ/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1972.-№7

32. Коваль Г.П. Китерії і норми оцінювання знань, умінь та навичок з мови в початкових класах/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1972.-№10

33. Коваль Г.П. Мовний розбір і мовне конструювання/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1973.-№11

34. Коваль Г.П.Структурний порівняльний аналіз як засіб розвитку мовлення/Г.П.Коваль//Початкова школа.-1979.-№4

35.. Коваль Г.П.Урок мови /Г.П.Коваль//Початкова школа.-1977.-№3

36. Коваль Г.П. Методика викладання української мови/Г.П.Коваль, Н.І.Деркач, З.О.Захарчук, Л.І. Іванова.-Рівне,2002.

37. Кравець Н.П. Організація роботи груп учнів в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання/ Кравець Н.П. // Поч. шк. – 1993. – №5–6. – С. 49–51.

38. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1–3 класів: Посібн. для вчителів. / Кравчук Д.М. – К.: Рад. школа, 1984. – 40 с.

39. Кубрак В.І. Організація і керівництво диференційованим навчанням /. Кубрак В.І. // Поч. шк. – 1991. – №4. – С. 52–55.

40. Кубрак В.І., Дроб’язко П.І. Диференційоване навчання в початкових класах/. Кубрак В.І. // Пед. і психол. – 1994. – №2(3). – С. 71–76.

41. Лийметс Х.И. Групповая работа на уроке/ Лийметс Х.И.. – М.: Знание, 1975. – 144 с.

42. Липова Л., Ясинська А. Про експериментальні методи викладання/ Липова Л., Ясинська А. // Поч. шк. – 1997. – №5. – С. 58–62.

43. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. /Матюша І.К.– К.: Просвіта, 1995. – 122 с.

44. Мельничайко В.Л. Творчі роботи на уроках української мови: Посібник для вчителів/ Мельничайко В.Л. – К.: Рад. шк., 1984. – 223 с.

45. Менчинская М.А. Психологические вопросы развивающего обучения и новые программы/. Менчинская М.А. // Сов. педагогика, 1968. – №6. – С. 29

46. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. – К.: Рад. школа, 1992. – 340 с.

47 Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: Норми оцінювання знань, умінь і навичок. – К.: Магістр.- 1996. – 80 с.

48. Мурачковский Н.И. Психологические аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке /. Мурачковский Н.И. // Сов. педагогика. – 1989. – №10. – С. 35–40.

49. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початкових класах (Методика і технологія навчання)/ Наумчук М.М.. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 138 с.

50. Наумчук М.М., Гузар О.В. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школ/ Наумчук М.М.. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 38 с.

51. Панченко Г.А. Завдання та ігрові питання з рідної мови. 3 (2) кл./. Панченко Г.А.. – Харків: Основа, 1995. – 104 с.

52. Плющ М.Л. Робота над текстом в початкових класах: Посібник для вчителів/ Плющ М.Л.. – К.: Рад. школа, 1986. – 74 с.

53Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Бліц, 2007. – 429 с.

54. Психическое развитие младших школьников: Экспериментально-психологическое исследование / Под. ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1990. – 160 с.

55. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи/ Савченко О.Я.. – К.: Академія, 1999. – 360с.

56. Середа Ф.Я. Українська мова: Підручник для 2-го кл. – 15-те вид/ Середа Ф.Я. – К.: Рад. шк., 1991. – 141 с.

57. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения/. Скаткин М.Н.. – М.: Педагогика, 1971. – 244 с.

58. Сум І.М. Групова робота на уроках рідної мови /. Сум І.М. // Поч. шк. – 1996. – №5. – С. 12–13.

59 Талдонова Л. Обґрунтування сучасних моделей навчальної диференціації / Талдонова Л // Наук. записки ТДПУ. Сер: Педагогіка. – 2000. – №6. – С. 10–15.

60 Терещук Г. Теоретичні засади побудови моделі методичної системи індивідуалізованого навчання/ Терещук Г. // Наук. записки ТДПУ. Сер.: Педагогіка, - 1999. – №1. – С. 111–116.

61. Тестов В.А., Уханова А.Д. Развитие познавательных способностей у школьников в условиях уровневой дифференциации / Тестов В.А., Уханова А.Д. // Нач. шк. – 1999. – №2. – С. 32–41.

62 Тягур Р.С. Внутрішньокласна диференціація/ Тягур Р.С // Поч. шк. – 1993. – №11. – С. 61.

63. Фіцула М.М. Педагогіка/ Фіцула М.М.. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192 с