Розділ 2: Суддівство на турнірі

22. Команда виграє дебати, якщо вона звучала найпереконливіше у раунді при дотриманні обмежень, накладених правилами британського формату парламентських дебатів.

23. Судді оцінюють переконливість промов згідно набору загальновизнаних суддівських критеріїв. Судді не можуть оцінювати переконливість промов відповідно до власних поглядів на предмет дебатів.

24. Судді повинні уявити на своєму місці «звичайного середньостатистичного розумного виборця, який цікавиться правознавством та проблемними питаннями юриспруденції». Цей гіпотетичний звичайний розумний виборець не володіє попередньо сформованими поглядами на предмет дебатів, але його неможливо переконати софістикою, обманом чи логічними помилками (він знається в основних держалах права). Він непогано розбирається в політичних і юридичних питаннях, але не володіє спеціальними знаннями (для прикладу, він не володіє тією інформацією, яка може бути відома лише із підзаконних нормативно-правових актів чи листів-роз’яснень органів виконавчої влади). Він не упереджений. Але, враховуючи те, що його хвилює, за кого голосувати, він хоче бути переконаним гравцями, які пропонують найбільш переконливий кейс за чи проти пропозиції в дебатах. Він досить розумний, щоб розуміти і оцінювати аргументи (включаючи складні аргументи), які використовують спікери. Він обмежується лише запропонованим йому матеріалом, якщо цей матеріал не суперечить загальновідомим знанням або не є абсолютно неймовірним.

25. На визначення переконливості команди у раунді не впливають кількість аргументів, хитромудрість чи новаторство в аргументі, або те, наскільки цікавий аргумент. Важливо чи є висновок із озвученого аргументу релевантним в раунді і те, наскільки добре він проаналізований та відбитий (або наскільки він переконливий навіть після спроб його відбити). Судді повинні брати до уваги не те, наскільки важливим їм здається цей аргумент в «ідеальних дебатах», а наскільки ключовим цей аргумент є в загальному внеску команди або команд в цьому конкретному раунді, або наскільки сильними були причини підтримати той чи інший аргумент.

26. Виконанням функцій гравців є:

26.1. Прем'єр-міністр зобов'язаний створити предмет дебатів.

26.2. Члени уряду і опозиції повинні розширити дебати.

26.3. Секретарі уряду та опозиції повинні підсумувати основний внесок обох команд з їхнього столу.

26.4. Секретар опозиції не повинен додавати нових аргументів.

26.5. Всі гравці повинні виголошувати промови, що не суперечать самим собі, промовам своїх партнерів і промовам іншої команди на тому ж столі ("найфінг").

26.6. Всі гравці зобов'язані прийняти як мінімум один пункт інформації протягом своєї промови і регулярно пропонувати пункти інформації.

26.7. Всі гравці зобов'язані виголошувати свої промови у визначений для них час.

27. На турнірі не існує такого поняття, як «автоматичне четверте місце».

28. Новий матеріал заступників Прем'єр-міністра чи Лідера опозиції не є частиною виконання їх функцій. Прем'єр-міністр чи Лідер опозиції мають повне право сконцентрувати конструктивний матеріал в своїх промовах та залишити за заступниками Прем'єр-міністра чи Лідера опозиції відповідно роботу з повторення, відновлення, поліпшення формулювань або підсумовуванню вкладу Прем'єр-міністра чи Лідера опозиції. Судді не повинні карати команди за таку поведінку.

29. Члени Уряду чи Опозиції відповідальні за «розширення» дебатів. Розширення - це будь-який матеріал, що не згадувався раніше відповідною стороною дебатів:

29.1. нові аргументи, які раніше не звучали на раунді.

29.2. нові приклади.

29.3. новий аналіз або нове пояснення існуючих аргументів

29.4. майже все, крім дослівного повтору матеріалу з першої половини дебатів, в якомусь сенсі є розширенням. З цієї точки зору, виконання функцій в цій позиції є простою задачею.

29.5. Команда не перемагає лише тому, що «було розширення». Внесок такої команди має бути більший за внесок інших. Переможне розширення містить матеріал, який, швидше за все, переконає суддю, що пропозицію слід прийняти або відхилити.

30. Секретарі Уряду чи Опозиції мають проаналізувати основні точки зіткнення двох сторін у дебатах і, використовуючи кращі аргументи обох команд з їхнього боку, показати, що пропозицію слід прийняти або відхилити. Секретар, який ігнорує або мінімізує аргументи першої команди, коли вони залишаються релевантними для дебатів, має сприйматись суддею таким, який не виконує свою роль ефективно. Однак секретар не позбавлений права пояснити, чому матеріал його команди є переконливішим або важливішим для перемоги його столу, якщо він при цьому не заперечує і не принижує значимість аргументів першої команди. Секретарі не наводять нові аргументи. Не є новими аргументами і можуть використовуватися Секретарями:

30.1. нові способи захисту вже зроблених аргументів.

30.2. нові пояснення вже зроблених аргументів.

30.3. відбиття.

30.4. нові приклади, що підтримують існуючі аргументи.

30.5. все, що інша сторона може зрозуміти виходячи з промови Члена Уряду чи Опозиції відповідно.

31. На прийняття рішення після раунду судді мають п’ятнадцять хвилин.

32. Після того, як місця визначені, головний суддя раунду повинен заповнити протокол - записати місця команд та індивідуальні спікерські бали кожного гравця. На турнірі промови оцінюють в діапазоні від 65 до 80 індивідуальних спікерських балів.

 

32.1. Таблиця розподілу індивідуальних спікерських балів:

 

79 – 80 балів	Судді цю промову хочеться записати на диктофон та прослуховувати в моменти поганого настрою для його поліпшення. Сильна та переконлива аргументація стосовно найважливіших аспектів теми, для спростування якої необхідна достатньо вагома контраргументація. Мова дуже чітка та переконлива. Бездоганне виконання функцій.
75 – 78 балів	Звичайна сильна промова на турнірі. Аргументи релевантні та обґрунтовані, звучать переконливо. Функції виконано.
70 – 74 бали	Непогано. В цілому, аргументи релевантні, значною мірою обґрунтовані, здебільшого переконливі. Іноді зустрічаються прогалини в логічному ланцюжку обґрунтування, поверховість у аргументації (вона легка та вразлива для опонування), кілька другорядних, неважливих аргументів. Функції виконуються.
65 – 69 балів	У промові наявні очевидні проблеми (невиконані задач, основні аргументи не розкриті і т.д.). Багато аргументів є неважливими, міркування поверхневі. Функції більш менш виконані.

32.2. Сума індивідуальних спікерських балів членів однієї команди повинна відповідати місцю команди в раунді. У команди, яка отримала перше місце, сума індивідуальних спікерських балів повинна бути вищою, ніж у команди, яка отримала друге, а у команди, яка отримала друге місце - вищою, ніж у команди, яка отримала третє, і т.д. У команд не може бути однакової суми індивідуальних спікерських балів.

33. У відкритих відбіркових раундах головуючий раунду оголошує результати та обґрунтовує своє рішення. На розбір гри має витрачатись не більше п’ятнадцяти хвилин.

33.1. У разі, якщо бокові судді переголосували головуючого в процесі прийняття рішення, розбір гри проводить хтось із цих бокових суддів.

33.2. Розбір гри має містити обґрунтування прийнятого рішення та поради командам. Обґрунтування дається для того, щоб командам було зрозуміло як сприйняв суддя те, що відбувалось на раунді. Поради даються для того, щоб пояснити що не сталося, але, можливо, чому варто було б статися. Останнє не може бути основою для першого. Основною метою розбору є пояснення командам причин, за якими вони зайняли ті місця, які зайняли.

33.3. Розбір має відбуватись наступним чином:

Оголошення місць команд.

Порівняльний аналіз переконливості команд.

Підсумовування результату і запрошення команд для надання детального індивідуального розбору.

Якщо є можливість та час – поради командам.

33.4. Після розбору команди мають заповнити форму зворотнього зв’язку на суддю на віддати ці форми колегії головних суддів турніру. За результатами цих форм буде визначатись кращий суддя турніру. У конкурсі на кращого суддю турніру беруть участь всі судді турніру.

34. Рішення на півфіналах та фіналі приймається колегіально. Колегія на півфіналах складається із п’яти суддів у кожному. Колегія на фіналі складається із семи суддів.

35. Апеляцій на рішення суддів немає.