Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку м. Києва

Питання інформаційної відкритості органів державної влади регулюється значною кількістю законодавчих актів високого рівня, а саме Конституцією України, законами України, міжнародними конвенціями, деклараціями, актами тощо. Однак органи державної влади керуються в своїй діяльності в першу чергу указами Президента, постановами та розпорядженнями КМУ, власними нормативними актами. Тому дуже важливо, щоб у підзаконних актах були чітко прописані механізми інформаційної відкритості, технологічні процедури оприлюднення інформації та проведення консультацій тощо.

Наразі можна виділити комплекс основоположних документів, що регламентують діяльність органів влади в сфері забезпечення інформаційної відкритості та прозорості:

1. Указ Президента України № 587/2002 "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" від 27 червня 2002 року.

2. Указ Президента України № 683/2002 "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади" від 1 серпня 2002 року.

3. Указ Президента України № 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 31 липня 2004 року.

4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади" від 29 серпня 2002 року.

5. Постанова Кабінету Міністрів України № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 року.

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1550 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади та його структурних підрозділів" від 15 жовтня 2002 року.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 759-р "Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації" від 18 жовтня 2004 року.

8. Постанова Кабінету Міністрів України № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 15 жовтня 2004 року.

9. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

10. Положення про Громадську раду при Кабінеті Міністрів України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

11. Типове положення про громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої влади, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

Інформаційні технології соціально-економічного розвитку м. Києва, яке розкривається автором як сукупність засобів і методів одержання, обробки, аналізу, збереження інформації про стан соціально-економічного розвитку м. Києва, передача цієї інформації на національний та локальний рівні з використанням технічних і програмних засобів, а також прогноз розвитку регіональної системи на основі зібраної інформаційної бази в контексті ефективної регіональної політики в умовах розвитку інформаційного суспільства та інтенсифікації інформатизації. Окреслена роль регіональних інформаційних систем у дослідженні соціально-економічного розвитку м. Києва, а також висвітлені особливості розвитку українського сегменту Інтернет як фактору розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку.

З одного боку, інформаційні технології – це органічна складова територіальної суспільної системи “регіон”, а, з другого боку, саме завдяки інформаційним технологіям в наш час можна забезпечувати поглиблене вивчення цілісності та структури цієї системи, організовувати її простір. Оскільки, людина здавна намагалася жити в організованому світі, то актуальність розв’язання такого завдання не знижується донині.

Витоки створення, формування і розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку можна знайти в працях В.М.Глушкова, який зробив великий внесок у таких напрямках, як теорія проектування електронних обчислювальних машин; створення засобів обчислювальної техніки, зокрема нові архітектури обчислювальних машин і систем, що управляють обчислювальними машинами широкого призначення; кібернетика як наука про загальні закономірності, принципи й методи обробки інформації й керування в складних системах; створення автоматизованих систем керування технологічними процесами й промисловими підприємствами; розробка основ побудови загальнодержавної автоматизованої системи керування народним господарством; основи безпаперової інформатики.

Таким чином, сучасні інформаційні технології та теорії, названі вище, підходи до їх використання в економічних дослідженнях можуть бути застосовані для поглиблення і подальшого розвитку здобутків української школи регіоналістики, яка збагатила світову науку теорією зайнятості в перехідній економіці (М.І.Долішній), екогомологічними та системологічними основами регіонального розвитку (С.М.Злупко), теорією промислових комплексів в постсоціалістичному суспільстві (С.І.Іщук), теорією територіальних суспільних систем (М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук), теорією систем розселення (Є.І.Пітюренко) тощо. Саме за допомогою інформаційних технологій можна подолати ілюзію “розмитості регіонів” та втрати ними економічних границь в результаті інтенсифікації розвитку глобалізаційних процесів і розробити теорію новітньої регіональної економіки, яка б методологічно обґрунтувала економічну цілісність регіону. Перші спроби розв’язати це завдання були зроблені такими відомими вченими, як В.Барнз і Л.Ледебур. Вони, намагаючись показати, як співвідносяться між собою регіональна, національна та глобальна економіки, побудували доктрину нових регіональних економік, обґрунтовуючи їх цілісність ієрархічною системою взаємозв’язків, що замикаються на регіоні. Але, з іншого боку, саме зв’язки (рух сировини, товарів, робочої сили в глобальних масштабах) “розмивають” регіон, перетворюючи його в “тканину” світової економіки. Сказане засвідчує, що пошук теорії новітньої регіональної економіки повинен продовжуватися більш активно. На нашу думку, ці пошуки повинні враховувати такі важливі фактори, як інтенсифікація розвитку інформаційних технологій, інформаційної економіки та інформаційного суспільства. Саме вони зумовили те, що кожний регіон можна представити у вигляді інформаційної матриці, компонентно і структурно адекватної складній соціально-економічній системі, що формується на цілісній території. Така інформаційна матриця регіону представляє собою безконечну множину даних, з яких доступними на сьогоднішній день є лише окремі пласти. Але, і вони можуть бути оцінені, проаналізовані, систематизовані тільки завдяки сучасним інформаційним технологіям, які в процесі застосування щоразу дозволяють отримувати нові знання про регіон, поліпшувати управління його розвитком і ставити питання про збереження його цілісності як системної одиниці національної економіки[65].

Розглянемо класифікацію інформаційних технологій забезпечення соціально-економічного розвитку м. Києва:

За відтворенням:

1. Технології накопичення інформації про м. Київ: - апаратне забезпечення, hardware (сховища даних, магнітні та оптичні носії); - регіональні бази даних; - візуальна інформація про регіон (аеро- та космічна фотозйомка);

2. Технології обробки інформації в м. Києві: - локалізоване програмне забезпечення (текстові процесори, електронні таблиці, СКБД); - пакети аналізу (GIS);

3. Технології поширення та обміну інформації в м. Києві: - регіональні локальні мережі (LAN); - розподілені обчислення, кластери; - глобальні мережі (Internet); - інші засоби зв’язку;

4. Технології впровадження та апробації результатів дослідження на регіональному рівні.

За використанням:

1. Технології прийняття рішень: мови програмування (asm, c, java, basic); середовища програмування (Borland Delphi, MS Visual C++, Borland C Builder); платформи розробки (java,.NET); системи штучного інтелекту.

2. Технології регіонального управління: спеціалізоване програмне забезпечення та алгоритми місцевого самоврядування та управління; електронний уряд; засоби мережевого волевиявлення.

3. Технології автоматизації виробництва та ведення господарської діяльності: програмне забезпечення управління реального часу; робототехніка, засоби електронного документообігу та ін.

За формами виникнення:

1. Нові інноваційно-інформаційні розробки тендерів, конкурсів, програм.

2. Результат наукових досліджень та експериментів.

3. Зарубіжний та вітчизняний досвід інших регіонів впровадження інформаційних технологій.

Зазначимо, що відношення до інформаційних технологій регіонального розвитку як до органічної складової територіальної суспільної системи “регіон” передбачає їх розгляд у єдності з персоналом, який продукує та застосовує ці технології. Для обробки інформації в автоматичному режимі необхідний високотехнологічний штат проектувальників та допоміжного персоналу. Вузи України готують високопрофесійних фахівців, готових до праці в інформаційній сфері. Дуже важливо реалізувати комплекс заходів, спрямованих на заохочення їх до праці в регіональних інформаційних системах (встановлення рівня зарплати, який відповідає кваліфікації і знанням таких спеціалістів та забезпечує достойний рівень життя в Україні, допомога в одержанні довгострокових безвідсоткових кредитів на купівлю житла тощо).

Інститут проводить науково-методичні та прикладні дослідження в галузі інформатизації управлінської діяльності окремих служб Київради та практично всіх підрозділів її виконавчого органу – Київської міської державної адміністрації. Щорічно виконується комплекс робіт з інформаційної підтримки річних програм соціально-економічного розвитку м. Києва на наступний рік. Інститут є одним з основних виконавців міської Програми інформатизації міста Києва. В межах цієї Програми розробляються і актуалізуються інформаційно-комп’ютерні системи та технології сприяння управлінській діяльності на рівні міста та його районів[70].

У даний час розроблено програмне забезпечення та впроваджуються інформаційні системи за такими напрямами:

- інформатизація в сфері управління об’єктами комунальної власності міста Києва;

- інформатизація соціально-економічного розвитку Києва;

- інформатизація розвитку підприємництва у Києві;

- інформатизація діяльності апарату Київської міської державної адміністрації;

- автоматизація типових управлінських функцій.

Розроблені Інститутом інформаційні технологій впроваджені у більшості головних управлінь міської держадміністрації, Київраді та районних у м. Києві державних адміністраціях.

Далі наведено перелік інформаційних систем і баз даних розроблених та впроваджених Інститутом.

Інформатизація в сфері управління об’єктами комунальної власності міста Києва

Інформаційно-комп’ютерна система відслідковування виконання рішень міської влади щодо змін статусу об’єктів нерухомого майна.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система з оформлення та обліку права власності на об’єкти нерухомості.