Правильний розпорядок дня як профілактичний засіб захворювань та шкідливих звичок молодшого школяра

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра фізичного виховання

Реферат

на тему:

«Особливості формування здорового способу життя молодших школярів»

Виконала:

Студентка

психолого – педагогічного

факультету

групи ПНА 10-2

Гринь Катерина.

керівник:

завідуючий кафедри

фізичного виховання

Андріанов В.Є.

 

Кривий Ріг,2013

Зміст

1. Правильний розпорядок дня як профілактичний засіб захворювань та шкідливих звичок у молодших школярів

2.Вчитель початкових класів – організатор здорового способу життя

Список використаної літератури

 

 

Правильний розпорядок дня як профілактичний засіб захворювань та шкідливих звичок молодшого школяра

 

З нудного слова "режим" ми і почнемо розмову про шкільні дні. Більшість батьків знають, що цей самий режим важливий і необхідний. Але це теоретично, а на практиці, що приховувати, досить важко переконати їх, що багато труднощів навчання, погіршення здоров'я пов'язані саме з порушеннями режиму. На режим дивляться як на правильну, мабуть, але все-таки вигадку лікарів і педагогів. Адже він не ними придуманий - він заснований на закономірностях, по яких живе організм. Є показник, що достатньо чітко відображає функціональний стан організму і його динаміку -працездатність. У буденному житті ми часто використовуємо цей термін, розуміючи під ним здатність діяти цілеспрямовано, досягати відомих результатів.

Як же змінюється розумова працездатність? Закономірність її динаміки вчитель і батьки повинні не просто знати, а і враховувати, організовуючи учбові заняття. При будь-якій діяльності спочатку відбувається поступове підвищення показників працездатності. Потім наступає пік працездатності; а потім з'являються перші ознаки стомлення: знижується увага, виникає руховий неспокій, росте число помилок. Це - зовнішні ознаки; одночасно підвищується напруга деяких фізіологічних функцій. Це не видно на око; але ціна роботи - напруга всіх фізіологічних систем - зростає. Якщо в такий момент не зменшити навантаження, а продовжувати трудитися з тією ж інтенсивністю, працездатність різко впаде. Це - загальна схема; але якщо уважно придивитися до змін працездатності протягом кожного уроку, дня тижня і навчального року, ми побачимо всі ці періоди.

Що ж таке раціонально організований режим дня?

Отже, дитина встала (за годину-півтора до виходу в школу), зробила ранкову зарядку, поснідала (сніданок обов'язково повинен бути гарячим, і не варто сподіватися, що дитина поїсть в школі...). Прийшов з школи. Батькам

потрібно пам'ятати, що організм дитини в цей час на спаді працездатності! От чому абсолютно необхідно йому спочатку пообідати, відпочити - і у жодному випадку не сідати відразу ж за уроки. Відпочити треба але не лежачи, не біля телевізора або відеомагнітофона, а на повітрі, в активних іграх, в русі. Гігієністи вважають: нормальний час прогулянки для школярів молодших класів - не менше 3-3,5 години. На жаль - стільки часу на повітрі проводять лише 21 % всіх дітей молодшого шкільного віку... А ще нерідкі випадки, коли батьки позбавляють дітей прогулянки - в покарання за погані оцінки, погана поведінка і тому подібне. Гіршого не придумаєш!

Для дітей ослаблених, таких, що часто хворіють, із слабкою нервовою системою кращим відпочинком буде півторагодинний денний сон в добре провітреній кімнаті. Сон сприяє ще і розвантаженню опорно-рухового апарату і служить хорошою профілактикою порушень постави. Але це саме для дітей ослаблених - є і багато таких, для кого кращим відпочинком буде рух.

Дуже важливо, допоможемо школяру організувати приготування домашніх завдань. Не секрет: навіть якщо офіційно домашні завдання не передбачені, це зовсім не означає, що додому нічого не зададуть... Дуже часто виконання завдань затягується на годину, а то і на дві: адже у маленького школяра не сформовані навики самостійної роботи. Крім того, батьки часто-густо вимагають багатократного переписування роботи з чернетки на чистовик, примушують зробити все в один присід. Але потрібно пам'ятати: максимальна тривалість роботи у молодших школярів не більше ЗО хвилин; а у деяких - значно менше: Та ще їм необхідні 15-хвилинні паузи для збереження працездатності... Має значення і час, коли дитина робить уроки. Дуже часто дорослі велять дочекатися мами: під її наглядом, мовляв, справа піде краще. А дочекатися - це означає до шести-семи вечора. Ось саме тоді заняття малоефективні і дуже втомлюють: це якраз час різкого зниження працездатності.

Кращий час для приготування уроків - 15-16 годин. Через кожних 25-30 хвилин - перерва, фізкультхвилинки під музику (вони відновлюють працездатність, віддаляють стомлення). Починати приготування уроків потрібно з менш складних, потім переходити до найважчих. Потрібно відзначити, що таке релаксуюча річ як телевізор може займати увагу молодшого школяра більше 40-45 хвилин в день. А дітям збудливим, ослабленим - краще скоротити і ще час. У жодному випадку не дивитися телевізор лежачи; а сидіти треба на відстані від 2 до 5,5 м від екрану; ззаду, дуже рекомендовано, встановити підсвічування, щоб понизити контрастність екрану. Особливо важливо для боротьби із втомою дотримання необхідної тривалості нічного сну. Молодшим школярам, а особливо першокласникам, необхідно спати 11, 5 години на добу, включаючи 1, 5 години денного сну.

Щоб сон був глибоким і спокійним, потрібно дотримуватися елементарних правил: перед сном не грати в галасливі, "заводні" ігри, не займатися спортом, не дивитися страшні фільми, не сварити дитину і так далі.

Дослідження показують: серед першокласників, на жаль, витримують необхідні нормативи нічного сну тільки 24 % дітей; останні ж недосипають від півгодини до півтора. А це мало-помалу впливає на погіршення пам'яті, уваги, працездатності. Зниження працездатності і підвищена стомлюваність можуть спостерігатися і при достатньому за часом, але неспокійному сні, частих пробудженнях, що нерідко буває, коли в кімнаті, де спить дитина, включений телевізор, радіо.

Найкраще на здоров’я дитини впливає рухливий відпочинок.

Як же виховати звичку до систематичних занять фізичними вправами? Дитина пішла в школу, з'явилися нові, незвичні навантаження, нові обов'язки, і рухатися він, на жаль, став значно менше... Навіть у ті дні, коли в школі проводиться урок фізичної культури, у молодших школярів дефіцит рухової активності складає 40 %. Доведено: для компенсації природній біологічній потребі в русі добовий об'єм активних рухів повинен бути не менше 2-х годин. Два види гігієнічної гімнастики повинні зайняти міцне місце розпорядку життя дитини: ранкова гімнастика і фізкультхвилинки під час підготовки до уроків. До ранкової гімнастики дитини потрібно привчати з 2-3 років. Якщо заняття проходять регулярно, кожен ранок, то до школи у нього виробляється тверда і самостійна звичка щоденної зарядки. Вірно, не дарма її називають зарядкою; вона на весь день заряджає дитину гарним настроєм, допомагає швидко усунути млявість, сонливість, підвищує працездатність.

Ранкова гімнастика проводиться в добре провітреному приміщенні, ще краще - на свіжому повітрі. Час для дітей 6-7-річного віку - 10-20 хвилин. У комплекс включаються не більше 8-10 вправ, кожне з яких повторюється 6-8 разів в бадьорому, але не дуже швидкому темпі. Спочатку між вправами можна робити 10-15-секундні паузи, надалі - виконувати вправи одна за іншою. Кількість вправ треба збільшувати поступово. Важливо, щоб вправи, підібрані в комплексі, послідовно давали роботу основним м'язовим групам плечового поясу і живота. Дуже корисно вводити в ранкову гімнастику вправи для формування правильної постави і зміцнення м'язів стопи.

Починають зазвичай зарядку з ходьби або легкої пробіжки, потім вправи в потягуванні, з глибоким диханням, нахили вперед, назад, в сторони, повороти і кругові рухи. Закінчуємо легким бігом протягом 15-30 секунд, або підстрибуванням на місці на двох ногах або по черзі на кожній нозі по 20-30 разів, А потім - ходьба з поступовим уповільненням темпу і дихальними вправами для заспокоєння.

Під час гімнастики потрібно стежити, щоб дитина виконувала вправи чітко, ритмічно, без напруги, стежити за поставою (положення плечей, голови, тулуба) і диханням (глибоке і ритмічне, вдих - носом, видих - ротом). Після гімнастики дитину залучити до водних процедур (обтирання, обливання або душ) і розтирати сухим рушником.

Фізкультхвилинки. їх необхідно проводити на уроках в школі і удома під час приготування домашніх завдань, читання, малювання, словом, під час всіх тих занять, коли довго доводиться сидіти за столом або партою. Фізкультпаузи проводяться у молодших школярів приблизно через 10-15 хвилин занять. Загальна тривалість їх - не більше трьох хвилин. Вправи (3-4) обумовлені характером попередніх учбових занять. Після письмової роботи - вправи для рук, енергійні стискання і розтиснення пальців, кистями і т. п.; після тривалого сидіння - присідання, потягування з глибоким диханням, повороти тулуба. Удома цілком стануть в нагоді вправи, які були розучені в класі.

Гартування. Парадокс цього питання полягає в тому, що всі в принципі згідні що воно потрібне, але ледве доходить до справи — моментально з’являється боязнь нашкодити, застудити; і все відкладається до наступного тижня або і на роки. Без сумніву, гартування потрібно проводити поступово, систематично з раннього віку. Перед початком гартування обов'язково необхідно порадитись з лікарем, дізнатися, що найкраще застосувати для вашої дитини.

Найбільш поширений вид гартування - це повітряні ванни. Влітку повітряні ванни застосовуються переважно в ранкові години, в місцях, захищених від прямих сонячних променів і різкого вітру. Взимку - в закритих, заздалегідь добре провітрених приміщеннях з температурою повітря +14-16 °С. Оголяти тіло дитини слід поступово: спочатку ручки-ніжки, потім тулуб. Перші повітряні ванни треба починати в безвітряну погоду при температурі повітря не нижче +20° і тривалістю не більше 15 хвилин. Час збільшується поступово до 1,5-2 годин. У прохолодну погоду (при температурі не нижче +13+14 °С) під час прийому повітряних ванн дітям рекомендуються рухливі ігри. У жодному випадку не можна допускати охолодження: появи тремтіння, "гусяча шкіра", синюшності. Щодня після ранкової гімнастики - обтирання водою, температура якої (спершу) не нижча +33 °С. Потім, через кожних 2-3 дні температура знижується на 1-2° і поступово доводити до +18°. Коли дитина звикне до обтирання, починати умивання до поясу водою (температура для початківців +27 °С, потім поступово знижується до +16+17°). Для душу або загального обливання початкова температура води складає +34+35°, а кінцева +22°. Зниження температури проводять через 3-4 дні на 2°. Тривалість процедури - 15-35 секунд. Дуже корисні для дитини обливання ніг. Початкова температура води +30°; знижуємо її кожні 1-2 дні на 2° (для ослаблених дітей - кожні 7 днів), доводити потрібно до +16+14°. Вранці після сну, а також увечері перед сном, рекомендується полоскати горло кип'яченою водою кімнатної температури (1/3-1/2 стакана води). Полоскання горла - хороший гуртуючий засіб, воно попереджає ангіну, розростання аденоїдів і мигдалин.

Не потрібно забувати і про такий простий і ефективний спосіб гартування, як ходіння босоніж - влітку по траві, піску, а взимку по підлозі.