Безвідходна технологія – спосіб виробництва продукції, при якому найраціональніше використовується сировина і енергія в циклі «сировинні ресурси – виробництво – споживання – вторинні ресурси», так, що будь-який вплив на навколишнє середовище не порушує його нормального функціонування.
Маловідходною технологією вважається спосіб виробництва продукції, при якому частина сировини і матеріалів перетворюються у відходи, однак при цьому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує санітарних норм. Основні напрямки, за якими розвиваються безвідходні технології:
- розроблення різних видів безстічних технологічних схем і водооборотних циклів;
- створення і впровадження систем переробки відходів виробництва та їх споживання як вторинних матеріальних ресурсів;
- розробка і впровадження принципово нових процесів добування речовин зі зменшеним обсягом відходів;
- створення територіально-виробничих комплексів (ТВК) із замкненою структурою матеріальних потоків сировини та відходів усередині комплексу, включаючи комплексну переробку сировини;
- раціональне використання енергоресурсів та енергозбереження (додатковий напрямок, що був розроблений пізніше).
Комплексні показники безвідходності розроблені під час галузевих економічних досліджень. Так, у кольоровій металургії використовується коефіцієнт комплексності, що визначається питомою вагою корисних речовин (%), які видобуваються з сировини, по відношенню до загальної маси речовини. Деякі технологічні процеси і виробництва мають коефіцієнт комплексності 80%.
У вугільній промисловості також використовується коефіцієнт безвідходності виробництва. Він розраховується як середнє арифметичне суми коефіцієнтів використання породи, яка видобувається в процесі гірничих робіт, води, що попутно збирається при видобутку вугілля (сланцю), та використання пилогазових відходів. Виробництво вважається безвідходним, якщо коефіцієнт безвідходності перевищує 75%. До речі, при застосуванні поряд з видобутою породою породи з відвалів цей показник може перевищувати 100%.
Розробка та впровадження безвідходних та маловідходних технологій і виробництв спирається на такі принципи:
- принцип системності – враховує взаємозв’язки та взаємозалежності виробничих, соціальних і природних процесів. Виробництво розглядається як елемент динамічної системи всього виробничого комплексу території, на якій розташовано підприємство, та на більш високому ієрархічному рівні як складова єдиної еколого-економічної системи регіону, що має тісні взаємозв’язки природних, соціальних, управлінських, технологічних та інших властивостей;
- принцип комплексного використання ресурсів – передбачає максимально повне, комплексне використання природної мінеральної сировини. Даний принцип тісно пов'язаний з інноваційною діяльністю, з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу;
- принцип циклічності матеріальних потоків – використання водо, газозворотних та інших циклів. Ефективним напрямом формування циклів є комбінування та кооперація виробництва для забезпечення повторного використання кінцевої продукції та переробки відходів;
- принцип обмеження впливу на навколишнє середовище – залежить від вдосконалення екологічного моніторингу, запровадження дієвих економічних механізмів екологічної політики, досягнень науково-технічного прогресу;
- принцип раціональної організації виробництва – це комплексне і економічно обґрунтоване використання усіх компонентів сировини, зменшення енерго- та матеріаломісткості виробництва, пошук та впровадження екологічно спрямованих технологій.
Загальну оцінку маловідходності можна здійснити через аналіз екологічності технологічних процесів. Критерій екологічності визначається за формулою:
Кек = m1С1/ГДК1 + m2С2/ГДК2 + m3С3/ГДК3, (17.3)
де Кек – критерій екологічності маловідходних технологій;
m1, m2, m3 – кількість токсичного компонента у водних (m1), твердих (m2) та газових (m3) відходах відносно до маси кінцевого продукту, т/т;
С1, С2, С3 – концентрація токсичного компонента у водних (С1), твердих (С2) та газових (С3) відходах, мг/дм3, мг/м3;
ГДК1, ГДК2, ГДК3 – відповідне значення граничнодопустимої концентрації токсичної забруднюючої речовини у водних, твердих та газових відходах.
Загальний критерій екологічності технологічного процесу визначається як сума локальних критеріїв по кожному токсичному компоненту.
Контрольні питання:
1 Поясніть сутність економічного ефекту та економічної ефективності природоохоронної діяльності.
2 Поясніть методику розрахунку та економічного обґрунтування показників ефективності природоохоронної роботи.
3 Визначте сутність безвідходної моделі виробництва.
4 Охарактеризуйте критерії результативності екологічної політики держави.
