Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» (25. 06. 1991 року) – це головний закон у цій сфері, що не тільки проголошує, але й запроваджує систему управління в галузі природокористування.
Законі встановлює принципи охорони навколишнього природного середовища:
- пріоритетність вимог екологічної безпеки;
- гарантування екологічно безпечного становища для життя та здоров’я людей;
- екологізація матеріального виробництва;
- науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства;
- збереження просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів і комплексів;
- гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього середовища, формування у населення екологічного світогляду;
- науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище;
- стягнення плати за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища та зниження якості природних ресурсів;
- вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міжнародного співробітництва.
Закон закріплює екологічні права та обов’язки громадян України:
- право на безпечне для життя і здоров’я у навколишньому природному середовищі;
- участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення та реконструкції об’єктів, які можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;
- участь у проведенні громадської екологічної експертизи;
- одержання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення;
- право на подання до суду позовів на державні органи, підприємства, установи, організації і громадян про відшкодування збитків, заподіяних їхньому здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Громадяни України зобов’язані:
- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства, здійснювати діяльність із додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів;
- не порушувати екологічні права та законні інтереси інших суб’єктів;
- вносити плату за спеціальне природокористування;
- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Закон надає широкі повноваження громадським об’єднанням, зокрема:
- брати участь у проведенні спеціально уповноваженими органами перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;
- проводити громадську екологічну експертизу і обнародувати її результати;
- одержувати інформацію про стан навколишнього природного середовища і джерела його забруднення;
- виступати з ініціативою проведення республіканського та місцевих референдумів з питань охорони навколишнього природного середовища;
- подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення екологічного законодавства.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність за екологічні правопорушення. Основними з них є:
- порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
- порушення норм екологічної безпеки;
- порушення вимог законодавства про проведення екологічної експертизи;
- допущення наднормативних, аварійних, залпових викидів і скидів у навколишнє природне середовище;
- самовільне використання природних ресурсів, перевищення лімітів та порушення інших вимог використання природних ресурсів;
- невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварії та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
- порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, захороненні хімічних, токсичних та радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших відходів;
- відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення та ін.
До системи органів управління в галузі охорони навколишнього середовища належать:
І. Органи загального державного управління, а саме:
- органи центральної державної влади: Кабінет Міністрів України; Постійна урядова комісія з питань техногенної екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій; Рада національної безпеки і оборони;
- органи державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим: уряд Автономної Республіки Крим.
- органи місцевої державної виконавчої влади: обласні державні адміністрації; Київська міська державна адміністрація; Севастопольська міська державна адміністрація; районні державні адміністрації; районні в м. Києві державні адміністрації; районні в м. Севастополі державні адміністрації.
ІІ. Органи спеціального державного управління:
- органи відомчого управління і контролю в галузі екології – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; Міністерство охорони здоров’я України;
- органи спеціального по ресурсного управління – Державний комітет природних ресурсів України; Державний комітет України по земельних ресурсах; Державний комітет України по водному господарству; Державний комітет України; з нагляду за охороною праці; Державний комітет лісового господарства України;
- органи спеціалізованого функціонального управління – Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Міністерство внутрішніх справ України;
- органи спеціалізованого галузевого управління: Міністерство палива та енергетики України.
ІІІ. Органи місцевого самоврядування – Міські Ради Обласні Ради, Селищні Ради, районні Ради, Сільські Ради районні в містах Ради.
- органи громадського управління – Українське товариство охорони природи; Українська екологічна академія наук; Українська екологічна асоціація «Зелений світ»; Національний екологічний центр; Український екологічний фонд.
Повноваження Верховної Ради України в сфері природокористування і охорони навколишнього середовища наступні:
- здійснює законодавчу діяльність в сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища;
- визначає основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища;
- затверджує державні екологічні програми;
- визначає правові основи регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища;
- приймає рішення про припинення діяльності підприємств і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- визначає повноваження Рад народних депутатів, порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
- установлює правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації, оголошує такі зони на території республіки та визначає статус потерпілих громадян.
Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері природокористування і охорони навколишнього середовища наступні:
- здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики;
- забезпечує розробку державних республіканських, міждержавних і регіональних екологічних програм;
- координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України з питань охорони навколишнього природного середовища;
- визначає порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, захоронення (складування) відходів, інші види шкідливого впливу на довкілля;
- встановлює порядок та граничні розміри плати за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, захоронення (складування) відходів, інші види шкідливого впливу на довкілля;
- приймає рішення щодо категорійності та організації нових об’єктів природно-заповідного фонду країни;
- організує екологічне виховання та екологічну освіту громадян;
- приймає рішення про зупинення або припинення діяльності підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності і підпорядкування) у разі порушення ними екологічного законодавства;
- керує зовнішніми зв’язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях мають повноваження:
- здійснювати комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в країні, проводять єдину науково-технічну політику з питань охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів, координують діяльність міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій в цій галузі;
- проводити державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони держави, а також за додержанням норм екологічної безпеки;
- забезпечувати роботу державної екологічної інформаційної системи;
- затверджують нормативи, правила, беруть участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;
- здійснювати державну екологічну експертизу;
- одержувати безплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
- видавати дозволи на захоронення / складування/ промислових, побутових та інших відходів, на скиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та спеціальне використання природних ресурсів, відповідно до законодавства України;
- обмежувати чи припиняти діяльність підприємств і об’єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням лімітів на викиди та скиди забруднюючих речовин;
- подавати позови щодо відшкодування збитків і витрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони природного середовища й використання природних ресурсів;
- керувати заповідною справою, вести Червону книгу України;
- координувати роботу інших спеціально вповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
- здійснювати міжнародне співробітництво з питань охорони навколишнього природного середовища, вивчати, узагальнювати і поширювати міжнародний досвід у цій галузі, забезпечувати виконання зобов’язань України за міжнародними угодами з питань охорони навколишнього природного середовища.
Державний комітет гідрометеорології має наступні функції:
- забезпечення спостереження за станом забрудненості природного середовища;
- регулювання використання повітряного басейну міст і промислових центрів, державний контроль за джерелами його забруднення, додержанням норм граничних викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
- проведення спостереження за транскордонним забрудненням повітря;
- здійснення радіаційного моніторингу у районах розташування АЕС України;
- складання карт радіаційного забруднення територій;
- попередження про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища, забруднення атмосферного повітря.
Міністерство охорони здоров’я України здійснює:
- державний контроль за проведенням заходів, спрямованих на ліквідацію і попередження забруднення навколишнього середовища, в тому числі атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод, які використовуються для харчових, побутових і рекреаційних цілей;
- систематичне вивчення впливу ядохімікатів на водні організми і ґрунти, визначення гранично допустимих концентрацій і викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовищ.
Органи спеціального по ресурсного управління виконують такі функції:
Державний комітет природних ресурсів України та Державний комітет України по земельним ресурсам:
- здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства і порядку користування землею;
- координація у проведенні земельної реформи, створення умов для всіх форм власності на землю;
- відповідальність за організацію охорони і раціональне використання земель, проведення моніторингу земель;
- нагляд за виконанням комплексу протиерозійних заходів.
Державний комітет України водного господарства:
- державне управління в галузі водного господарства, здійснення єдиної технічної політики, впровадження у водне господарство досягнень науки і техніки, нових технологій і передового досвіду;
- розробка і встановлення режимів роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, затвердження правил їх експлуатації;
- розробка та участь у реалізації державних, міждержавних і регіональних програм використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів;
- забезпечення потреб населення й галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх між басейнового перерозподілу;
- здійснення радіологічного і гідрологічного моніторингу водних об’єктів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання;
- проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об’єктів комплексного призначення;
- здійснення заходів щодо комплексного екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;
- ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру;
- погодження дозволів на спеціальне водокористування;
- здійснення міжнародного співробітництва у галузі використання й охорони та відтворення водних ресурсів прикордонних вод;
- виконання заходів, пов’язаних із попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист населених пунктів та земель;
- здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем.
Державний комітет природних ресурсів України:
- затвердження нормативних документів з питань проведення робіт з геологічного вивчення надр;
- державна реєстрація всіх геологорозвідувальних робіт в Україні;
- створення державного інформаційного геологічного фонду;
- встановлення переліку корисних копалин;
Державний комітет України з нагляду за охороною праці:
- бере участь у розробці програм видобутку корисних копалин;
- надає гірничі відводи на всі види користування надрами;
- здійснює державний нагляд за розробкою родовищ корисних копалин;
- видає дозвіл на експлуатацію родовищ та спеціальні дозволи на користування надрами для розробки підземних вод;
- веде державний обліку підземних вод;
- веде державний моніторинг підземних вод;
- погоджує умови спеціального водокористування в разі використання підземних вод;
- погоджує дозволи на право виконання проектних і будівельних робіт, пов’язаних з видобуванням підземних вод.
Державний комітет лісового господарства України:
- організація ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів;
- розробка норм, правил та інших нормативних документів у галузі охорони, захисту та відтворення лісів;
- розробка та організація комплексних державних і регіональних програм у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Місцеві органи влади в межах своєї компетенції:
- дають згоду на розміщення на підвідомчій територій підприємств і організацій;
- затверджують проекти планування і забудови населених пунктів, їх генеральні плани і схеми промислових вузлів;
- видають і відміняють дозволи на спеціальне використання місцевих природних ресурсів;
- організують розробку і затверджують місцеві екологічні програми;
- затверджують ліміти викидів в атмосферу, скид стічних вод і розміщення відходів;
- організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів;
- погоджують плани роботи підприємств і організацій по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів;
- організують вивчення навколишнього природного середовища;
- надають підприємствам, організаціям і громадянам інформацію про стан навколишнього природного середовища і захворювання населення;
- здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства;
- обмежують, призупиняють чи припиняють господарську діяльність підприємств і організацій в випадках порушень ними природоохоронного законодавства;
- організують роботу по ліквідації екологічних наслідків аварій і стихійних лих.
Спеціально уповноважені державні органи природокористуванням в міському середовищі в межах своєї компетенції:
- здійснюють управління і контроль за використанням і охороною атмосферного повітря, поверхових і підземних вод, земель, надр, лісів;
- видають дозволи на спеціальне використання природних ресурсів;
- встановлюють ліміти і видають дозволи на викиди в атмосферу, скид стічних вод і захоронення відходів;
- обмежують чи припиняють діяльність підприємств і організацій, якщо їх експлуатація ведеться з порушенням природоохоронного законодавства;
- застосовують адміністративні санкції по відношенню до осіб, винних в порушенні природоохоронного законодавства.
