Організована злочинність і тероризм

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Національний Університет «Одеська юридична академія»

Доповідь

На тему: «Взаємозвязок тероризму і організованої злочинності»

Виконав:

Студент 5 курсу 501групи.

Падурару С.К

Викладач:

Бабій А.Ю

Чернівці 2013

Організована злочинність і тероризм

 

Організована злочинність і тероризм у всіх формах та проявах за своїми масштабами, інтенсивністю, за не людяністю і жорстокістю перетворилися сьогодні на гостру і злободенну проблему глобального значення. Вирішення політичних, релігійних та міжнаціональних проблем з використанням організованих злочинних угруповань, терористичних організацій призводить до загибелі багатьох людей, дестабілізує обстановку в державах, викликає невпевненість у майбутньому. За останні десятиліття ареною проявів тероризму стали не лише традиційно вибухонебезпечні зони міжнародних конфліктів, а й США, Франція, Росія та деякі інші держави колишнього СРСР.

Сучасні злочинні угруповання і терористичні організації за своєю структурою, організацією, технічним оснащенням суттєво відрізняються від часів народовольців.

Тероризм сьогодні – набагато страшніший. Це – могутня зброя, інструмент, технологія, що використовуються не тільки в боротьбі проти влади, але й дуже часто – й самою владою для досягнення своєї мети.

Тому сьогодні найбільш ходовими та ефективними методами терору виступає насилля не по відношенню до представників влади, а до мирних, беззахисних і, що найбільш важливо до тих, хто не має відношення до “адресата” терору людей, з обов’язковою демонстрацією катастрофічних результатів терору через засоби масової інформації. І, нарешті, пред’явлення через засоби масової інформації громадськості та лідерам мотивів терору й умов його припинення. Головна умова такого терору – бурхлива реакція засобів масової інформації. Сучасний терор має за поле битви телеекран, і тому терористи в першу чергу вимагають не викуп, а тележурналістів. Мета – вплив на громадськість, щоб вона висунула ультиматум своїм лідерам. Типовим прикладом такої технології є Будьоновськ (об’єкт атаки – лікарня, пологовий будинок, добре оплачена істерика в засобах масової інформації).

Таким чином, з’являється абсолютно новий елемент тероризму –засоби масової інформації – як спеціальний передаточний механізм (ретранслятор) між терористами й адресатами терору.

Це стосовно тероризму, а відносно злочинних угруповань, то аналіз літератури свідчить про виникнення нових, але достатньо швидко прогресуючих і небезпечних її форм, однією з яких є організована злочинна група з міжнародними та міжрегіональними зв’язками.

Фахівець з питань боротьби з організованою злочинністю професор А.Г. Гуров визначає три її рівні: кримінальний; середній; високий.

Для високого рівня характерна організація стосунків між різноманітними групами та координація їх діяльності не тільки в межах держави, а й за кордоном.

Організовані злочинні групи з міжнародними та регіональними зв’язками можна розподілити на територіальні й етнічні групи.

Основними напрямами злочинної діяльності таких груп є:

незаконний обіг наркотичних речовин та прекурсорів;

викрадення радіоактивних речовин;

“відмивання” злочинних прибутків;

контрабанда людськими органами та тканинами;

рекет і шантаж з метою вимагання грошей;

нелегальна еміграція, секс-бізнес, торгівля дітьми;

викрадення та контрабанда предметів мистецтва та антикваріату;

викрадення автотранспорту;

незаконний обіг зброї.

Організовані злочинні групи, які мають міжнародні та міжрегіональні зв’язки, у своїй діяльності успішно використовують недоліки як національного, так і міжнародного законодавства, новітні досягнення науки та техніки з метою отримання надприбутку.

Разом з вузькою “спеціалізацією” напрямів злочинної діяльності існують організовані злочинні групи, які використовують тактику терору і зв’язків з терористичними організаціями.

Взаємозв’язок організованої злочинності та тероризму не можна ігнорувати. В умовах загострення кризи відбувається подальше зростання масштабів організованої злочинності. У зв’язку зі зростанням фінансового і матеріального потенціалу організованої злочинності у її керівників і найбільш активної регати злочинних угруповань об’єктивно з’являється прагнення до того, щоб впливати на владу і правоохоронні органи. Вони виробляють не тільки тактику, але й визначають стратегію здійснення такого впливу і забезпечення особистої безпеки при проведенні широкомасштабних злочинних акцій.

У цілому організовані злочинні угруповання “працюють” у межах діючої системи до тих пір, поки це їм удається. До терору вони вдаються для того, щоб створити більш сприятливі умови для виконання своїх злочинних намірів. Їх дії спрямовано проти конкретної політики в сфері забезпечення законності, а не проти діючих владних структур, частина або більшість яких є корумпованими.

На відміну від них терористичні групи переслідують насамперед політичні цілі, які переважно спрямовано на зміну існуючого стану, що склався або на рівні держави, або на міжнародному рівні. В торгівлі наркотиками, зброєю терористичні організації беруть участь як правило з метою здобуття грошей, необхідних їм для більш ефективного виконання політичних цілей.

Разом з тим, не дивлячись на різні цілі, останнім часом все більш проявляється тенденція до їх об’єднання, що може стати невідворотною. Організовані злочинні угруповання все більше уживають тероризм. Італійська мафія, колумбійські картелі використовували терористичні акти, що були спрямовані проти держави та їх представників, намагалися перешкодити розслідуванням і протидіяли веденню та продовженню енергійної боротьби з ними.

Однією з ознак цієї тенденції є пряме використання злочинними організаціями тактики терору: перешкоджання введення чи продовження енергійної політики уряду боротьби з цим лихом, ліквідація активних співробітників правоохоронних органів, примушування суддів до винесення більш легких вироків, а також створення сприятливого стану для злочинної діяльності. Наприклад, члени колумбійської терористичної організації “Рух 19 квітня” тісно пов’язані з наркобізнесом, у 1989 році напали на Палац юстиції з метою знищення доказів діяльності наркомафії убили декілька членів Верховного суду країни. Правоохоронні органи європейських країн мають дані, що терористичні організації “Сірі вовки” (Туреччина), “Країна басків і воля (ЕТА)”, італійські “Червоні бригади” мають зв’язки з наркобізнесом. Відомо, що наркомафія поряд з використанням у своїх інтересах терористичних організацій створює свої особисті озброєні підрозділи, що застосовують методи терору.

Фактором, який веде до злиття міжнародного тероризму з організованою злочинністю, є зміни в політичній обстановці. Деякі країни відмовляються від фінансової підтримки терористичним організаціям, а це зумовлює останніх більш активніше займатися злочинною діяльністю з метою здобуття матеріальних ресурсів.

Експерти ООН відмічають також ще один фактор злиття організованої злочинності з терористичними організаціями, яким є їх технологічний інтерес. Крадіжки ядерних матеріалів і можливість їх використання з метою великомасштабних вимагань і шантажу стирають грань між такими злочинами, як вимагательство і політичний тероризм, можливий варіант, коли транснаціональні злочинні організації скоюють крадіжки ядерних матеріалів і продають їх терористам.

Формами й механізмами впливу організованих злочинних угруповань на органи державної влади й управління, політичні структури, судові установи та засоби масової інформації є:

дача хабара;

підкуп (тривале матеріальне утримання посадової особи за надання нею послуг, що пов’язані з використанням службових обов’язків);

отримання посадовою особою частки прибутку від злочинного промислу, існуванню якого вона сприяє;

включення посадової особи або її родинних зв’язків у керівну ланку комерційної структури;

опікування керівництва по службі, просування на більш високу посаду;

домовленість про влаштування на роботу після звільнення з державної служби;

надання державним установам фінансової допомоги у вигляді безпроцентних кредитів на виплату заробітної плати та інші потреби;

спонсорська допомога;

шантаж (примушення до виконання вигідних дій через загрозу вчинення над особою чи її родиною акцій насильства, доведення наявних компрометуючих матеріалів, у т. ч. й таких, що здобуті внаслідок штучно створених ситуацій).

За умов існуючого правового поля корумпованість зростатиме, цей фактор буде і надалі одним з основних, який сприятиме існуванню і зміцненню організованої злочинності. У свою чергу, це призведе до подальшої криміналізації економіки, послаблення організаційної ролі держави у реформуванні, остаточному перерозподілі державної та комунальної власності на користь кримінальних кланів.

Так, згідно з експрес-інформацією МВС України тільки за 9 місяців 2000 року вчинено 549 злочинів за класифікацією “організована злочинна діяльність у фінансовій сфері”.

Здійснюються теракти проти активних співробітників правоохоронних органів з метою спонукати суддів до винесення більш легких вироків.

Громадянська війна в Афганістані призвела до різкого збільшення виробництва наркотиків. Доходи афгано-пакистанської наркомафії сягають десятки мільярдів доларів США. Суперництво різних угруповань моджахедів пояснюється не тільки різницею в політичних поглядах, а й боротьбою за зверховенство у виробництві та продажу наркотиків.

Організована злочинність все активніше впливає не тільки на перерозподіл національних доходів держав і вилучення його значної частини на свою користь, але й на політичні процеси. Для досягнення цієї мети все активніше використовуються методи силового тиску, рекет, дії бойовиків, особливо на регіональному рівні. У зв’язку з цим створюються спеціальні бойові структури, використовуються засоби й методи конспіративного збору інформації для забезпечення силового впливу на державні й політичні структури з метою прийняття необхідних рішень. По суті зазначені протиправні прояви необхідно віднести до тероризму, розуміючи під цим “метод розв’язання соціальних протиріч шляхом використання морально-психологічного тиску, різних видів залякування, погроз, вбивств, фізичного і психічного насилля”.

Тероризм стає постійною практикою вирішення територіальних, етнічних і релігійних суперечок у зонах міжнаціональних конфліктів. Зберігається імовірність скоєння терористичних актів на ґрунті політичного екстремізму.

Серйозну загрозу становлять незаконні озброєні формування, що створюються різними політичними й неполітичними спеціальними об’єднаннями.

Акти тероризму спрямовано не тільки на придушення волі конкретних об’єктів терористичного впливу – конкретних фізичних осіб. Їх мета – деякі соціальні групи і верстви населення, вони також дезорганізують діяльність владних структур і правоохоронних органів.

Кримінальний терор нерідко використовується як інструмент тиску на представників виконавчої влади, підприємців, учасників кримінального процесу, працівників правоохоронних і контролюючих органів.

Викликає занепокоєння розповсюдження найманих вбивств. Здебільшость злочини даної категорії скоювали з використанням вогнепальної зброї і вибухових пристроїв.

Останнім часом кримінальний тероризм переважно трансформується на політичний – частіше об’єктами злочинних зазіхань стають представники органів влади й управління.

У середовищі терористів відбувається “спеціалізація”. Якщо раніше особа, яка задумала вчинити злочин, таємно від інших виготовляла вибуховий пристрій та використовувала його самостійно, то сьогодні відбувається “розподіл праці”. Існує замовник, технічний прошарок людей, які виготовляють вибуховий пристрій, і є кілери. До практики входить використання вибухового пристрою з дистанційним управлінням, з камуфляжем під побутові речі.

Аналіз тенденцій розвитку злочинності, оперативної та соціально-політичної обстановки у світі дозволяє дійти до висновку, що сьогодні склалися умови для проявлення відносно нового виду тероризму – технологічного тероризму. Фахівці, які займаються питаннями боротьби з тероризмом, під терміном “технологічний тероризм” розуміють використання або погрозу використання ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї, радіоактивних, високотоксичних хімічних речовин, патогенних мікроорганізмів, а також спроби захоплення екстремістами ядерних або інших промислових об’єктів, що представляють підвищену екологічну загрозу для досягнення політичних, економічних або інших цілей.

Останнім часом поряд зі збільшенням загальної кількості таких анонімних погроз відмічається зростання кількості погроз диверсійних проявів у так званих “гарячих точках”. Привертає увагу той факт, що зафіксовані погрози скоєння диверсій супроводжуються здебільшого вимогами політичного, екологічного й соціального характеру. Значна кількість об’єктів підвищеної екологічної безпеки не забезпечена достатньо надійним фізичним захистом, нема гарантій повної безпеки від несанкціонованого проникнення злочинних угруповань, що мають терористичні наміри. Останнім часом широке розповсюдження отримав незаконний обіг радіоактивних речовин, високотоксичних хімічних сполук і патогенних мікроорганізмів, що створює можливість для їх використання в цілях залякування з боку організованих злочинних угруповань. Все це унеможливлює інспірування або здійснення акцій технологічного тероризму.

Таким чином, можна з високою вірогідністю прогнозувати, що грань між організованими злочинними угрупованнями і терористичними організаціями поступово стирається, стратегія досягнення цілей співпадає.

Виявлені перспективи розвитку злочинності, на нашу думку, мають бути враховані при розробці перспективної стратегії та тактики боротьби з ними як з боку держави в цілому, так і правоохоронних органів у першу чергу.