Психолог-психометрист (розробник психологічних методик) може бути спеціалістом у галузі диференційної психометрії, який має психологічну освіту. Він повинен знати методи математичної статистики, забезпечувати створеній (адаптованій) методиці необхідні психометричні характеристики репрезентативності, надійності, валідності, встановлені у спеціальних психометричних експериментах.
З метою оптимального використання досягнень науки психолог-психометрист повинен бути ознайомлений з досягненнями психології в цілому та своєї вузької спеціальності зокрема, застосовувати сучасні наукові методи та сприяти їх застосуванню іншими.
зростаюча складність психології неминуче призводить до підсилення спеціалізації психологів. У цьому процесі спеціалісти з психометрії все більше зосереджують свою увагу на технічному удосконаленні тестів і непомітно втрачають уявлення про те, що відбувається у суміжних галузях, таких як педагогіка, дитяча психологія, психологія індивідуальних відмінностей і генетична психологія. Так, технічні аспекти побудови тесту звужують психологічний світогляд текстолога, хоча тестові показники можуть бути правильно зрозумілі тільки у світлі відповідних знань відносно поведінки, яку тест призначений виміряти.
Розробник методики готує інструкцію по її застосуванню, відповідно до офіційно прийнятих «Стандартних вимог до психологічних тестів». При цьому керівництво повинно давати фактичне уявлення про те, що відомо про тест, а не бути засобом його реклами, який представляє тест у вигідному світлі. Крім даних, які дозволяють оцінити тест сам по собі, та інформації про проведення, способи вичислення показників і норми тесту, розробник повинен включати спеціальні рубрики, які забезпечують коректне використання тесту з процедурної та етичної точок зору.
Обов’язком автора тесту є переперевірка тестів та їх норм, з метою попередження їх старіння. Розробник відповідає за правильне визначення кола спеціалістів, яким можуть бути надані матеріали по використанню методики. Доступ до психологічних методик повинен обмежуватися людьми, чиї професійні інтереси гарантують правильне використання методики і чия кваліфікація дозволяє інтерпретувати результати належним чином.
У каталогах тестів наводяться ті вимоги, які повинні задовольняти їх користувачів.
Не слід випускати для широкого застосування непідготовлені тести (ті, що не відповідають стандарту). Якщо тест поширюється тільки з дослідницькими цілями, ця умова повинна бути вказана, а поширення тесту – відповідно обмежене.
При проведенні тестування з дослідницькими цілями в ході його розробки необхідно дотримуватися всіх вимог до процедур застосування тесту та збереження таємниці.
Науково обґрунтовані психологічні тести не можна друкувати в газетах, популярних журналах чи брошурах ні з метою опису, ні для використання їх при самооцінці.
у цих умовах самостійне оцінювання може не тільки призвести до визнання непотрібності тесту, але й виявитися для індивіда психологічно шкідливим. Більше того, будь-яке розголошення тестових завдань і ключів може зробити невалідним подальше застосування тесту іншими людьми. Надання тестових матеріалів таким чином є однією з причин викривлення картини психологічного тестування.
У своїй роботі психолог-психометрист та видавець повинні дотримуватися всіх вимог щодо охорони авторських прав. Наголосимо на основних етичних принципах, яких повинен дотримуватися психолог-діагност:
Відповідальність – необхідність відповідати за зміст, інтерпретацію та висновки психологічного обстеження, за всі рішення, які приймаються в процесі обстеження, забезпечення достовірності, валідності та надійності методик, які використовуються.
Компетентність – володіння методологією, теорією психології і психодіагностики, практичними та методологічними уміннями і навичками. Етична та юридична правомірність психологічного дослідження – відповідність статусу і освітнього рівня діагноста відповідним вимогам.
Конфіденційність – зберігання професійної таємниці, нерозголошення інформації, отриманої в ході психодіагностичного дослідження. Благополуччя респондента – дотримання правил добровільності участі в тестуванні та інформування досліджуваного про мету дослідження, турбота про психологічний стан досліджуваного в ході та в кінці психодіагностичного дослідження.
Морально-позитивний ефект обстеження – слідування принципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистісного та професійного росту людини. Професійна кооперація та кваліфікована пропаганда психології. Тестування поштою неприпустиме.
