Система змагань в автоспорті

Найбільш популярним і престижним змаганням в автоспорті є Чімпіонат світу в класі "Формула -1", який проводиться з 1950 року. Чемпіонат світу з автогонок в класі "Формула - 1" проводиться під егідою міжнародної автомобільної федерації (ФІА) та асоціації конструкторів (FOCA).

В останні роки чемпіонат світу в класі "Формула -1" включає 19 етапів і проводиться з березня по жовтень (табл. 7.6.). Гонки проходять через 1-3 тижні.

Довжина дистанції повинна бути не менше 300 і не більше 320 км. Проте, як видно з таблиці 7.6, довжина одного з найпопулярніших етапів "Формули-1" у Монте-Карло становить лише 260 кілометрів. За часом гонка не повинна тривати більше двох годин. Після двох годин гонка вважається закінченою навіть у тому випадку, коли лідер не пройшов усю дистанцію.

Гонки проводяться тільки у неділю, що дозволяє збирати багатотисячні аудиторії глядачів. Напередодні гонок у п’ятницю і суботу командам надається час для опробування трас (вільна практика). Окрім цього з 14.00 до 15.00 години проводяться кваліфікаційні заїзди. Пілотам дозволяється лише одне залікове коло. За підсумками кваліфікаційних заїздів у п’ятницю, визначається порядок стартів у суботній кваліфікації. Пілоти стартують у зворотньому порядку, щодо зайнятих місць у п’ятницю.

Таблиця 7.6.

Календар чемпіонату світу 2005 р. в

автогонках “Формула-1”

Порядковий номер боліда на старті гонки визначається за сумою часу у двох кваліфікаційних заїздах (у п’ятницю і суботу). В них же визначається володар "поул-позишн" – право стартувати в гонці з першої позиції. Тренувальні і кваліфікаційні заїзди також збирають багато глядачів.

Технічні правила Формули–1 (вимоги до гоночних болідів) змінюються майже щорічно. Це має на меті зменшити видатки команд і підвищити видовищність гонок (Берков, 2003).

В гонках розігруються два основні титули: "Чемпіона світу" – в особистому заліку і володаря "Кубку Конструкторів" – у командному заліку. Переможці визначаються за найбільшою сумою очок, яку вони наберуть у гонках за такою системою: 1-ше місце на етапі – 10 очок, 2-ге – 8, 3-тє – 6, 4-те – 5, 5-те – 4, 6-те – 3, 7-ме – 2, 8-ме – 1. В гонках можуть брати участь два боліди однієї команди. Тому до заліку Кубку Конструкторів ідуть очки, що завойовані обома пілотами відповідної команди.

Для стимулювання інтересу до гонок "Формула-1" її організатори ретельно реєструють і широко рекламують різноманітні рекорди в окремих компонентах змагальної діяльності у різних номінаціях: пілоти, команди, мотори, країни, траси. Тільки серед пілотів ведеться облік понад 40-ка різноманітних показників змагальної діяльності. Найбільш почесними вважаються перемоги у чотирьох компонентах змагальної діяльності: поул-позишн, найшвидше коло, перемога і лідерство зі старту і до фінішу у одній гонці. Володарями своєрідного Великого шлему в гонках „Формула–1” (чотири вказаних досягнень в одній гонці) є М,Шумахер, Д.Стюарт, Н.Менселл та А.Сенна.

За станом на початок 2006 року найбільша кількість перемог (7) у загальному заліку належить Міхаелю Шумахеру. Найбільшу кількість очок за кар'єру (798,5) набрав француз Ален Прост. Він же встановив найбільшу кількість рекордів кола - 41. Наймолодшим гонщиком, якому вдалося перемогти у Гра-Прі, є Брюс Макларен - 22 роки 104 дні, а найстаршим - Луіджі Фаджіоллі - 53 роки і 21 день (1951 р., Гран-Прі Франції). Бразилець Айртон Сенна є володарем найбільшої кількості рекордних досягнень: найбільша кількість перемог в одному Гран-Прі - 6; серія безперервних перемог в одному Гран-Прі - 5; переможні дублі пари пілотів (Сенна-Прост) - 14; перемоги з поул-позишн - 29; поул-позишн - 65; серія безперервних поул-позишн - 8; кількість кіл лідирування - 2982; кілометри лідирування - 13585; лідирування від старту до фінішу - в 19-ти Гран-Прі.